Комплимент на домысливание 3 страница

Від імені присутніх дозвольте привітати … голову засідання, присвяченого питанням сучасної культури. Сьогодні в залі зібралися … діячі культури та … представники молодого покоління. Не сумніваюся, ці … юнаки та дівчата стануть … фахівцями у галузі культури.

Вправа 10. Прочитайте промову. Визначте її тип. Обґрунтуйте свою думку.

Пані та панове! Ласкаво просимо на наш щорічний прес-тур в Мюнхені, який стає все більш і більш міжнародним. Ви знаєте, що наша компанія дуже відкрита й прозора і ми завжди раді обговорити з вами багато тем, тому що ми хочемо, щоб ви дізналися більше про нашу компанію, про наш бізнес і про кіберзлочинність. Ми потребуємо вашої допомоги, але вона потрібна нам не для просування нашого бренду, не для того, щоб ви написали «купуйте більше зелених коробок» – ні, нам потрібно, щоб ви розповіли своїм читачам і Інтернет-спільноті правду про кіберзлочинність і кіберзагрозу. Ми хочемо попередити людей, ми хочемо, щоб вони могли захищатися від таких загроз.

І я думаю, що наша конференція проходить в дуже правильний час, переломний момент, коли світ навколо нас раптово змінився. У минулому ми боролися тільки з кіберзлочинцями та Інтернет-хуліганами, а тепер, боюся, настає час кібертероризму, кіберзброї та кібервійн. Це скринька Пандори, що вже відкрита, це шкідник, який не краде гроші, не надсилає спам, не краде конфіденційну інформацію, ні, – цей шкідник створений, щоб керувати заводами, щоб впливати на виробничі процеси.

Сучасні промислові системи управляються не людьми, а комп’ютерами. Спеціальні системи контролюють процеси, і ці системи підключені до комп’ютерів, і за цими комп’ютерами сидять люди, які відправляють інструкції промисловим системам. На жаль, сьогодні шкідливі програми можуть самостійно керувати виробничими системами, і сьогодні американська влада визнала, що це серйозна проблема, оскільки новий шкідник створений для контролю над промисловими системами, які керують усім: вуличними ліхтарями, заводами, електростанціями й атомними електростанціями, і це дійсно дуже серйозно.

Ми живемо в новому світі. 90-ті роки були десятиріччям кіберхуліганів, 2000-ні роки були десятиріччям кіберзлочинців, і я боюся, що зараз настала ера кібервійн і кібертерору. Погані новини, вибачте, але хороші новини полягають у тому, що ми тут з вами й готові говорити про це. Дякую за увагу!

Вправа 11. Заперечте подані твердження.

1.Свобода слова не завжди потрібна й не всім її варто надавати. 2. Для плідної й успішної роботи необхідні не молодість та завзяття, а зрілість і досвід. 3. Неможливо уникнути знущань із молодших курсантів з боку старших.

Етапи публічного виступу

Докомунікативний	Комунікативний	Посткомунікативний
1. Визначення теми й мети виступу. 2. Оцінка аудиторії й обстановки. 3. Визначення стратегії й тактики виступу 4. Добір матеріалу. 5. Створення тексту. 6. Репетиція.	1. Виголошення промови. 2. Відповіді на запитання, ведення полеміки.	1. Аналіз промови (це допоможе наступного разу усунути припущені помилки, краще врахувати запити людей).

Вправа 12.Спробуйте розкрити тему «Риторика – мистецтво чи наука?», використавши запропоновані нижче прислів’я та приказки. Поміркуйте, у якому порядку варто розташувати ці вислови.

1. Плете, що слина до губи принесе. 2.Наговорив чотири міхи чорної вовни та всі неповні. 3.Умій сказати, умій і замовчати. 4. Слово старше, ніж гроші. 5. Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь. 6. Добре слово варте завдатку. 7. Умієш говорити – умій слухати. 8. Що скаже – наче зав’яже.

Вправа 13. Складіть висловлення на тему «Роль риторики в житті та професійній діяльності», «Український молодіжний сленг», «Національна ідея, яка б змогла об’єднати Україну та сприяти її подальшому розвитку».

Вправа 14.Перекладіть текст російською мовою.

ЦИЦЕРОН ПРО ОРАТОРА [Уривок] Промова повинна розцвітати й розгортатися тільки на основі повного знання предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний і пізнаний оратором, то словесне її вираження виявляється пустою й навіть дитячою балаканиною. Істинний оратор своїм впливом і мудрістю не лише собі пошукує пошану, а й багатьом громадянам, та й усій державі загалом приносить щастя й добробут. Досягти цього красномовством може тільки той, хто глибоко зрозумів людську природу, людську душу й причини, які примушують її спалахувати й заспокоюватися. Саме промова солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора. Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв.

Вправа 15.Прочитайте текст, дотримуючись правил інтонаційного передавання змістового навантаження й авторського бачення. Визначте, які способи аргументації застосували співрозмовники, хто з них, на вашу думку, більш переконливий. Напишіть оповідання (нарис, есе, замальовку, вірш), у якому б усі слова починалися з однієї літери.

Було це давно, ще за часів старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого потяга «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць та українець, відомий львівський юрист Богдан Костів. Розмови велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова краща й котрій належить світова слава.

Першим заговорив англієць:

– Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

– Ні в якому разі, – гордовито промовив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини та Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся й тихо промовив:

– Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання. Італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучині, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

– Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченківської поезії досі ніхто у світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, у тому числі й названими тут. Українською мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, у якому б усі слова починалися з однакової літери?

– Ні, ні, ні! Це неможливо, – відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

– Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, – звернувся він до німця.

– Хай буде буква «п», – сказав той.

– Добре. Оповідання називається «Перший поцілунок». Популярному Перемишльському поетові Павлові Петровичу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, – погостюєте, повеселитесь».

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень, потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора – попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливою, пирогів, підсмажених пляцків…

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів…

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок. Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймакувати.

У купе зааплодували. Усі визнали, що милозвучна українська мова житиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв:

– А коли б я назвав іншу букву? – вигукнув він. – Наприклад, букву «с».

– Гаразд, хай буде «с». Своєю мовою я можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, у якому всі слова починатимуться з цієї літери.

Самотній сад

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

– Геніально! Незрівнянно! – закричали англієць та італієць.

Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби… (із підручника).

Блок завдань і питань для самоконтролю

1. Назвіть складники структури публічного виступу з метою переконання.

2. Які типи аргументів ви знаєте?

3. Перерахуйте мовні засоби переконання.

4. Назвіть види публічного мовлення.

Література

1. Абрамович С. Д. Риторика загальна та судова : Навч. посіб. / С. Д. Абрамович, В. В. Молдован, М. Ю. Чикарькова. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 405 с.

2. Введенская Л. А. Культура и искусство речи: Современная риторика : [для высших и средн. уч. заведений] / Л. А. Введенская, Л. Г. Павлова. – Р/на/Дону : Феникс, 1995. – 576 с.

3. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Как перестать беспокоиться и начать жить : пер. с англ. / Дейл Карнеги. – Х. : Дельта, 1996. – 623 с.

4. Мацько Л. Риторика : [навч. посіб.] / Л. Мацько, О. Мацько. – К. : Вища шк., 2003. – 311 с.

5. Мурашов А. А. Основы педагогической риторики / А. А. Мурашов. – М. : Ин-т практ. психол., 1996. – 281 с.

6. Рождественский Ю. В. Теория риторики (Осмысление и систематизация) / Ю. В. Рождественский. – М. : Добросвет, 1997. – 597 с.

7. Сагач Г. М. Золотослів : Навч. посіб. / Г. М. Сагач. – К. : Райдуга, 1993. – 378 с.

8. Снелл Ф. Искусство делового общения / Фрэнк Снелл. – М. : Знание, 1990. – 60 с.

9. Сопер П. Основы искусства речи / Поль Сопер. – М. : Междунар. отношения, 1992. – 415 с.

10. Стернин И. А. Практическая риторика : Учеб. пособие / И. А. Стернин. – М. : Академия, 2003. – 263 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЯК РІЗНОВИД ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ

План

1. Типи презентацій.

2. Мовленнєві, стилістичні й комунікативні принципи презентації.

3. Культура сприймання публічного виступу.

4. Уміння ставити запитання. Уміння слухати.

Блок завдань

Презентація – повідомлення, що містить нову ідею, її пояснення, свіжу інформацію, демонструє матеріал для подальшого обговорення й усвідомлення. Виділяють два різновиди усної презентації: презентацію-доповідь і презентацію-рекламу. Для кожного з видів презентації пропонується виконання певних мовленнєвих дій, що поділяються на етапи: рецептивно-репродуктивний; репродуктивно-продуктивний; продуктивний етап. Привертається увага до специфіки презентації, що полягає в тому, що це монологічне висловлювання має комунікативне спрямування, повинне бути логічно побудованим, акцентується необхідність наслідувати тактику публічного мовлення. Презентація-доповідь має містити інформацію про стан процесу в тій галузі, якій вона присвячена, чітке формулювання теми, огляд ситуації, про яку йдеться, висновки, запрошення до співпраці, декодування візуальної інформації.

Основні вимоги до змісту презентації

1. Вимоги до змісту мультимедійної презентації: • відповідність змісту презентації поставленій меті й завданням; • дотримання прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення тексту (відсутність крапки в заголовках тощо); • відсутність фактичних помилок, достовірність представленої інформації; • завершеність (зміст кожної частини текстової інформації логічно завершено); • об’єднання семантично пов’язаних інформаційних елементів у цілісні групи; • стислість і лаконічність викладу, максимальна інформативність тексту; • розташування інформації на слайді (переважно горизонтальне розташування інформації, зверху вниз по головній діагоналі; найбільш важлива інформація повинна розташовуватися в центрі екрану; якщо на слайді картинка, напис повинен розташовуватися під нею; бажано форматувати текст по ширині; не допускати «рваних» країв тексту); • наявність не більше одного логічного наголосу: виділення червоним, яскравість, обведення, миготіння, рух; • інформація подана привабливо, оригінально, привертає увагу. 2. Вимоги до візуального й звукового ряду: • використання тільки оптимізованих зображень (наприклад, зменшення з допомогою Microsoft Office Picture Manager, стиснення за допомогою панелі налаштування зображення Microsoft Office); • відповідність зображень змісту; • якість зображення (контраст зображення стосовно фону; відсутність «зайвих» деталей на фотографії або картинці, яскравість і контрастність зображення, однаковий формат файлів); • якість музичного ряду (ненав’язливість музики, відсутність сторонніх шумів); • обґрунтованість і раціональність використання графічних об’єктів. 3. Вимоги до тексту: • читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для тла й тексту); • кегль шрифту відповідає фізіологічним можливостям сприйняття й повинен бути не менше 24 пунктів; • відношення товщини основних штрихів шрифту до їх висоти орієнтовно становить 1:5; найбільш зрозуміле відношення розміру шрифту до проміжків між літерами: від 1:0,375 до 1:0,75; • використання шрифтів без зарубок (їх легше читати) і не більше 1-2-х варіантів шрифту; • довжина рядка не більше 36 знаків; • відстань між рядками усередині абзацу – 1,5; між абзацами – 2 інтервали; • підкреслення використовується лише в гіперпосиланнях. 4. Вимоги до дизайну: • використання єдиного стилю оформлення; • відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового, анімаційного) змісту презентації; • використання для тла слайда психологічно комфортних тонів; • тло має бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти, підкреслювати інформацію, розміщену на слайді, але не затуляти її; • використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для тла, другий для заголовків, третій для тексту); • відповідність шаблону до представленої теми (у деяких випадках може бути нейтральним) ; • використання анімаційних ефектів за раціональної необхідності. 5. Вимоги до якості навігації: • працездатність елементів навігації; • якість інтерфейсу; • доцільність і раціональність використання навігації. 6. Вимоги до ефективності використання презентації: • забезпечення всіх рівнів комп’ютерної підтримки: індивідуальної, групової, фронтальної роботи аудиторії; • доцільність використання презентації; • творчий, оригінальний підхід до створення презентації. 7. Презентація не повинна бути монотонною й громіздкою (оптимально це 10-20 слайдів). 8. На титульному слайді вказуються дані автора (ПІБ і назву установи), назва матеріалу, дата розробки. Можливий варіант використання колонтитулів. Інше розміщення даних автора припустимо у випадку, якщо воно заважає сприйняттю матеріалу на титулі. 10. На останньому слайді вказується перелік використаних джерел, активні й точні посилання на всі графічні об’єкти. На завершальному слайді можна ще раз вказати інформацію про автора презентації.

Вправа 1.Знайдіть помилки (недоліки) в продемонстрованих презентаціях, зважаючи на те, що можливі такі їх типи, як:

· зміст не пов’язаний із тематичним і ключовими запитаннями проекту;

· майже відсутня наочність або наочність (графічні малюнки, картинки, фото) не відповідає темі та змісту презентації;

· слайди переповнені текстом, його не можна прочитати на відстані;

· текст оформлюється не за допомогою тез, а повними складними реченнями; які звичайно використовуються в розгорнутих текстах;

· текст подається шрифтом менше 20 пт;

· заголовки слайдів або повторюються, або не відповідають змісту;

· наявні граматичні помилки;

· використовуються дані без посилання на джерела;

· дані, що використовуються, застарілі;

· не відображено самостійну дослідницьку роботу того, хто готував презентацію;

· міститься забагато ефектів анімації, які заважають ознайомлюватися зі змістом презентації;

· слайди зроблені не за одним шаблоном;

· кольори тла та шрифту не підібрані відповідно до змісту;

· зміст копіює деяке джерело інформації, відсутній аналіз, узагальнення, порівняння, оцінювання;

· відсутні висновки тощо.

Вправа 2. Проаналізуйте основні складники презентації на прикладі матеріалів навчального проекту «Змагання Великих бобів».

№ слайду	Вміст слайду	Зовнішній вигляд слайду
1-й слайд	Заголовок першого та другого рівнів
2-й слайд	Заголовок і звичайний текст, оформлений у вигляді маркованого тексту
3-й слайд	Заголовок, графічний об’єкт і підпис
4-й слайд	Заголовок, графічний об’єкт, текст із нумерованим списком і підзаголовком
5-й слайд	Заголовок, діаграма, текст
6-й слайд	Заголовок, організаційна діаграма
7-й слайд	Заголовок, графічний малюнок, текст
8-й слайд	Заголовок, текст зі списком ресурсів

Вправа 3. Складіть схему-карту презентації. Проаналізуйте ефективність схеми, що була створена.

Вправа 4. Сформулюйте оптимальні заголовки для слайдів у межах презентацій на теми: «Освіта врятує націю», «Мовні норми української мови», «Риторика як мистецтво переконання».

Вправа 5. Створіть текстовий слайд на основі матеріалу лекції № 2.

Вправа 6. Відредагуйте переобтяжений інформацією текстовий слайд.

Вправа 7. Визначте основні прийоми, використовувані для маніпулятивного спотворення візуальної інформації.

Вправа 8. Складіть слайди, у яких інформація спотворена за допомогою того або іншого візуального прийому.

Вправа 9. Проаналізуйте слайди з погляду наявності або відсутності в них спотворення інформації.

Вправа 10.Підготуйте презентацію своєї професії, яку опановуєте у ВНЗ, скористайтеся навідними запитаннями.

· Чим приваблює обрана професія?

· Що Вам відомо про цей фах? (Історичний екскурс)

· Наскільки Ваша спеціальність важлива, актуальна сьогодні, у перспективі?

· Які ділові, моральні якості допоможуть Вам у професійній діяльності?

· Ким Ви бачите себе в майбутньому?

Вправа 11. Прочитайте текст. Які, на вашу думку, поради із тексту має враховувати службовець, ставлячи запитання під час ділової зустрічі?

Учіться запитувати

Виявляється, ставити запитання – не просто вміння, а ціле мистецтво прекрасного володіння мовою. Запитувати – значить виявляти зацікавлення темою розмови, людиною, яка виступає. Французи стверджують, що запитання, яке виявляє щирий інтерес до іншої людини, – це «весна діалогу». Деякі вчені підкреслюють, що конфлікти між партнерами виникають через непоставлені питання. Звичайно, щоб запитувати про щось інших, потрібна сміливість. Адже ставити запитання – означає саморозкриватися. Якщо ж не запитати – значить відкрити шлях до різноманітних здогадок і всіляких домислів.

Ще антична риторика знала сім класичних запитань, здатних упорядкувати діалог:

ЩО? – ХТО? – ДЕ? – ЯКИМИ ЗАСОБАМИ? – ЧОМУ? – КИМ? – КОЛИ?

Другий варіант «аналізу запитань» складається з шести запитань, що мають з’ясувати:

ФАКТИ – ПОЧУТТЯ – БАЖАННЯ – ПЕРЕПОНИ – ЗАСОБИ – ЧАС ДIЇ.

Уже самим фактом запитання ви показуєте, що хочете брати участь у спілкуванні, ніби запевняєте партнера, що ви виявляєте до нього інтерес і прагнете встановити певні позитивні стосунки.

До запитань, що забезпечують продуктивний діалог, належать:

- інформаційне, мета якого – отримати максимум інформації;

- дзеркальне (що повторює висловлювання партнера у формі запитання й змушує його по-іншому подивитися на будь-що);

- естафетне (що попереджує висловлювання партнера).

Якщо вам поставили запитання, на яке ви не можете відповісти відразу, не кажіть, що вам необхідно проконсультуватися з керівництвом, що з цього питання ви не є спеціалістом. Запишіть запитання й скажіть, що обов’язково відповісте на нього пізніше.

Якщо ж у подібній ситуації опиниться ваш партнер, не наполягайте на негайній відповіді (швидше за все ви змусите його відповісти вам «ні»). Звичайно, через день-два в бесіді з вами він відповість на ваше запитання.

Вправа 12. Прочитайте текст. Поміркуйте, чому фахівець повинен оволодівати мистецтвом говорити, яке значення має культура мовлення в діловому спілкуванні.

Оволодівайте мистецтвом говорити

Уміння гарно говорити – це мистецтво. Не мовчіть, якщо:

– є що сказати,

– якщо хочете звернути на себе увагу. Але ніколи не забувайте старе прислів’я: «Слово – срібло, мовчання – золото», а також висловлювання Ж. де Лабрюйера: «Мало хто жалкує, що сказав мало, але багато хто, що сказали багато». Спілкування між людьми ніколи не було легкою справою, особливо ділове спілкування. Для того, щоб вас сприймали адекватно в ділових колах, ви повинні знати – де, коли й що можна сказати. А щоб ваше повідомлення було сприйнято правильно, необхідно:

1) добре знати тематику зустрічі;

2) спланувати своє повідомлення;

3) використовувати факти (не заощаджуйте час на інформації, пам’ятайте, що «Розумні люди говорять тому, що мають що сказати, дурні – тому що їм хочеться щось сказати» (Платон);

4) докладіть зусиль, щоб сподобатися слухачам і завоювати їхню прихильність – посміхайтесь! («Той, у кого нелюб’язне обличчя, не повинен відкривати крамницю») (прислів’я);

5) слідкувати за своєю мовою;

6) не говорити голосно, бо подумають, що ви нав’язуєте свою думку;

7) не говорити занадто тихо, партнери постійно будуть вас перепитувати;

8) говорити не поспішаючи;

9) контролювати своє дихання;

10) говорити заради досягнення мети (використовуйте технічні прийоми: пришвидшуйте темп мовлення, підвищуйте голос, змінюйте тембр, жестикулюйте; використовуйте у своїй мові метафори, порівняння, відмовтеся від канцеляризмів, мовних штампів) (із підручника).

Вправа 13. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання, чому потрібно навчитися слухати людей, як ви розумієте вислів «слухати людину».

Учіться слухати

Потрібно уникати велемовності, навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л. Фейхтвангер зазначав: «Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати».

Слухати людину – це означає:

· дати співбесіднику можливість висловитися;

· позитивно реагувати на слова партнера (кивком голови, словом «так»);

· щиро виявляти цікавість;

· не загострювати уваги на розмовних особливостях співбесідника;

· враховувати культурні відмінності;

· слідкувати за головною думкою співбесідника;

· намагатися вловити істинний смисл слів партнера;

· повторювати деякі фрази («чи вірно я вас зрозумів, складність ситуації в тому ...»);

· не поспішати з висновками.

Блок завдань і питань для самоконтролю

1. Назвіть типи презентацій.

2. Які мовленнєві, стилістичні й комунікативні принципи презентації ви знаєте?

3. Перерахуйте основні правила слухача.

4. Схарактеризуйте основні правила обговорення презентацій (уміння ставити запитання, уміння слухати).

Література

1. Драб Н. Л. Комплекс вправ для навчання іншомовного професійно спрямованого монологічного мовлення студентів-економістів / Н. Л. Драб // Іноземні мови. – 2002. – № 1. – С. 22–25.

2. Копилова І. М. Розробка комплексу вправ для навчання усної презентації студентів економічних спеціальностей [Електронний ресурс] / І. М. Копилова, В. С. Копилов // Матеріали конференції «Соціум. Наука. Культура». – Режим доступу до журн. : http://intkonf.org/kopilova-im-kopilov-vs-rozrobka-kompleksu-vprav-dlya-navchannya-usnoyi-prezentatsiyi-studentiv-ekonomichnih-spetsialnostey/.

3. Парсяк О. Н. Презентація як засіб формування професійного інтересу до вивчення іноземної мови / О. Н. Парсяк // Наукові праці. – Т. 36. – Вип. 23. – С. 158–162.

4. Стернин И. А. Практическая риторика: Учеб. пособие / И. А. Стернин. – М. : Академия, 2003. – 263 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ

План

1. Мистецтво перемовин.

2. Збори як форма прийняття колективного рішення.

3. Нарада. Дискусія.

Блок завдань

Перемовини – це обмін думками, який зазвичай відбувається з метою з’ясування позицій сторін або підписання угоди.

Три стадії перемовин

• аналіз ситуації, тобто проблем учасників, їхніх емоцій, відносин, інтересів, можливих варіантів прийняття рішення;

• планування;

• дискусія.

Ведення перемовин передбачає:

· уважне вивчення особистісних характеристик і особливостей майбутнього співрозмовника, його ділових інтересів, способів ведення перемовин;

· створення сприятливої атмосфери для переговорного процесу, обмірковування висловлювань і доказів, ефективних прийомів впливу на співрозмовника;

· продумування шляхів відступу й нейтралізації зауважень;

· підготовку ефективного завершення перемовин.

Виділяють стратегію відкритого співробітництва (розуміння сторонами необхідності пошуку прийнятного для обох сторін рішення), стратегію відкритого суперництва (протистояння крайніх позицій) і аналітичну стратегію (розв’язання проблем із урахуванням їхнього змісту, інтересів обох сторін та отримання результату, який був би обґрунтований і не залежав би від волі жодної зі сторін).

Вправа 1. Перекладіть текст російською мовою. Визначте, які з запропонованих методів підготовки та проведення переговорів є дієвими для нашої країни.

Французький стиль ведення переговорних процесів відрізняється прихильністю до певних принципів та одночасною недовірою до компромісів, причому їхнє негативне ставлення до них посилюється почуттям інтелектуальної зверхності. Французи з вишуканістю будуть відстоювати той або інший принцип чи свою пропозицію, але не схиляються до торгу. Урешті-решт, з’ясовується, що вони досить жорстко ведуть переговори та, як правило, не мають запасної позиції. Нерідко представники французької делегації на переговорах вибирають конфронтаційний тип взаємостосунків. Але їхня поведінка може кардинальним чином змінюватися залежно від того, із ким обговорюються проблеми. Порівняно з представниками США французькі учасники переговорів менш самостійні, мають менше свободи. У компетенції безпосередніх учасників переговорів знаходяться питання тактики, де є безліч прийомів і засобів. Під час обговорення питань французи мають звичку перебивати співбесідників, висловлюючи критичні зауваження або наводячи контраргументи. Це не повинно сприйматися як прояв неповаги: у них так прийнято. Контракти, що укладають французи, дуже короткі, точні за своїм формулюванням і не припускають різночитання: не більше чотирьох сторінок тексту французькою мовою, ціни у франках, речення складаються із 10-15 слів. Оскільки французи з великою любов’ю та повагою ставляться до своєї країни, її історії та мови, важливим чинником під час ведення переговорів і під час ділових зустрічей є використання французької мови як офіційної. Якщо ваш партнер зненацька заговорив англійською або російською, уважайте, що в цей день ви отримали значну поступку.

Вправа 2. Перекладіть текст українською мовою. Сформулюйте власні правила ведення ділової суперечки.