Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні. Національна юридична академія України ім

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му­дрого(НЮА — таку назву вона одержала в 1995 p., раніше це був Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичний інститут функціонує з 1920 p., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 p., коли запрацював юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура­тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульте­ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно­го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) та ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — ство­рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держав-

ного університету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака­демії (державного будівництва і управління, правосуддя і правової роботи в народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.) готуються професіонали, які можуть працювати в органах держав­ної влади і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, юстиції, в митниці, в юридичних службах господарських органів, комерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ­ситету ім. Т. Г. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго­товку юристів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і історії держави і права, конституційного і адміністративного пра­ва; цивільного права; трудового, земельного і екологічного права; господарського права; правосуддя; кримінального права і криміно­логії; криміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа­хівців широкого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні­верситету ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії (1661 p.); створений в 1784 p., коли західноукраїнські землі входили до складу Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на німецькій мові, аз 1862 р. — на українській, що була замінена поль­ською мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На нових засадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 p., після возз'єднання українських земель з Україною. Нині активно працюють кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; конституційного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ного права і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг­рарного і екологічного права; основ права України та ін.; готуються фахівці широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні­верситету ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере початок від юридичного факультету Кримського філіалу Київського університету (1917 p.). Філіал, де функціонував юридичний факуль­тет, був перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р. факультет був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками факультет переживає період організаційно-наукового піднесення. Зміцніла матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна база, підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра­ми вищої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисциплін і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного права; кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкого профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинський (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесь­кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький, Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ), Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) та ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар­ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ), Донецький інститут економіки і господарського права, Європейсь­кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бі­знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси­теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і права (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київський університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти­туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнарод­ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві­домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ­би безпеки України (1995 p.), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківсько­му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько­му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститутах внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівців і Військовий інститут Київського національного університету. Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абітурієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно від форм власності, користуються рівними правами під час влаштування на роботу відповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних положень Державної програми розвитку юридичної освіти.

Найважливішим завданням вищих установ освіти України є під­готовка висококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі високої моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні будувати незалежну демократичну правову соціальну державу і ре­ально забезпечувати права і свободи громадян.

Зростання числа вищих і середніх установ освіти в Україні — об'єктивний процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­жави у напрямку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь­ких інтеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ний попит на кваліфікованого юриста.