Та витратами, зумовленими народженням та похованням 3 страница

Управління страховими фондами здійснюється на паритетній основі державою та представниками суб'єктів соціального стра­хування.

Це означає, що застраховані особи і роботодавці як учас­ники системи несуть відповідальність за управління страховим фондом. Сутність самоврядування в системі соціального страху­вання полягає у виділенні органів управління цієї системи із органів безпосереднього державного управління. Органи соціаль­ного страхування мають юридичну самостійність, але держава несе відповідальність за цю сферу суспільної діяльності. Вона створює правову основу шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів, здійснює нагляд і контроль, беручи участь на заса­дах партнерства в управлінні фондами соціального страхування.

Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі ди­рекції страхових фондів.

Правління страхового фонду:

• затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;

• подає у встановленому порядку пропозиції щодо встанов­лення розмірів внесків для забезпечення відповідного виду соціального страхування;

• затверджує проекти річних бюджетів фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету фонду;

• створює резерви коштів для забезпечення виплат та надан­ня соціальних послуг застрахованим особам;

• спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції фонду та її робочих органів тощо.

Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим орга­ном правління фонду. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення, страхові каси.

Нагляд за діяльністю фондів здійснює Наглядова рада, до складу якої входять у рівній кількості представники від застра­хованих громадян, роботодавців та держави. Рада здійснює кон­троль за виконанням статутних завдань та цільовим використан­ням коштів відповідним фондом із загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування.

Державний нагляд здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. Держава здійснює контроль за дотри­манням страхувальниками та страховиками законів України, інших нормативно-правових актів.

2.3 Контрольні запитання

1 Що таке фінансовий механізм регулювання соціального страхування?

2 Які складові фінансових методів?

3 У чому виражається правове, нормативне та інформаційне забезпечення регулювання?

4 Яка правова база соціального страхування в Україні?

5 Що таке загальнообов'язкове державне соціальне страхування?

6 Які види державного соціального страхування виділяють залежно від страхового випадку?

7 Назвіть принципи організації загальнообов'язкового державного соціального страхування.

8 Які є суб'єкти та об'єкти державного соціального страхування?

9 Перелічіть основні категорії соціального страхування.

10 Які види матеріального забезпечення та соціальних послуг надаються за державним соціальним страхуванням?

Тема 3 Соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності

3.1 Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

3.2 Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

3.2.1 Джерела формування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

3.2.2 Платники страхових внесків та їх реєстрація.

3.2.3 Розмір страхових внесків, порядок їх нарахування та строки сплати.

3.2.4 Права, обов'язки та відповідальність страхувальників.

3.2.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС ТВП.

3.3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

3.4 Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

3.4.1 Загальні положення.

3.4.2 Допомога на період тимчасової непрацездатності.

3.4.3 Допомога з вагітності та пологів.

3.4.4 Допомога при народженні дитини.

3.4.5 Допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

3.4.6 Допомога на поховання.

3.4.7 Порядок планування, обліку та видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів ФСС ТВП.

3.5 Управління соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності.

3.6 Контрольні запитання.

3.1 Теоретико-організаційні засади загальнообов’язкового державного

соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

та витратами, зумовленими народженням та похованням

Правові, організаційні та фінансові засади соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності визначаються Зако­ном України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­тратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001р. №2240-111.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням, передбачає матеріальне за­безпечення громадян у зв'язку із втратою заробітної плати (до­ходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням ди­тини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціально­го страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС ТВП).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за такими принципами:

1)законодавчого визначення умов і порядку здійснення цього виду страхування;

2) обов'язковості страхування осіб, які підлягають цьому виду страхування згідно із законом, та добровільності страхування інших осіб;

3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

4) обов'язковості фінансування ФСС ТВП витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів;

7) паритетності в управлінні ФСС ТВП представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

8) відповідальності роботодавців та ФСС ТВП за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та со­ціальні послуги.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, виступа­ють застрахована особа, страхувальник та страховик.

Застрахована особа — це найманий працівник, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюєть­ся загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовле­ними народженням та похованням. Представниками застрахо­ваних осіб є профспілки (їх об'єднання) чи інші уповноважені найманими працівниками органи.

Страхувальник – це:

• роботодавець для осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах або у фізичних осіб;

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та інші особи відповідно до чинного законодавства.

Страховик – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Роботодавцем виступає власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, гос­подарювання; фізична особа, яка використовує працю найма­них працівників. Найманим працівником є фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації.

У даній сфері соціального страхування використовуються такі терміни, як:

страховий ризик — це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існуван­ня та потребувати матеріального забезпечення або надання соціаль­них послуг за загальнообов'язковим державним соціальним стра­хуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

страховий випадок —подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріаль­ного забезпечення або соціальних послуг за рахунок коштів ФСС ТВП;

страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуван­ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески. До страхового стажу зараховуються періоди тим­часової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами дер­жавного страхування, крім пенсій усіх видів.

До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію Закону України з 1 січня 2001 р. № 2240-III.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу­мовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні. Це право виникає, коли трапляється страховий випадок у період роботи, якщо інше не передба­чено законодавством.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуван­ню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають:

—особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, а та­кож обрані на виборні посади в органах державної влади, орга­нах місцевого самоврядування та в інших органах;

—члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосеред­ньо від цієї діяльності), мають право на матеріальне забезпечен­ня та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП відповідно до діючого законодавства.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державно­му соціальному страхуваннюу зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до ФСС ТВП.

3.2 Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

3.2.1 Джерела формування бюджету Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності

Джерелами формування коштів загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втра­тою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахо­ваних осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом;

2) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти ФСС ТВП не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. При їх невикористанні у поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Для забезпечення фінансової стабільності ФСС ТВП утво­рюється резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансу­вання всіх видів матеріального забезпечення в розрахунку на місяць.

3.2.2 Платники страхових внесків та їх реєстрація

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності є страхувальники та застраховані особи.

Дострахувальниківналежать:

1) підприємства, установи, організації, їх об'єднання, бюд­жетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання гро­мадян та інші юридичні особи незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, в особі власника або уповно­важеного ним органу;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи страху­вальників, що не мають статусу юридичної особи і самостійно проводять розрахунки з оплати праці, інші суб'єкти господарсь­кої діяльності, що використовують працю найманих працівників і не мають статусу юридичної особи;

3) фізичні особи, які використовують працю найманих пра­цівників;

4) розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації, філії та представництва, які використовують працю найманих працівників;

5) на добровільних засадах брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні можуть:

а) громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування краї­ни, в якій вони перебувають;

б)особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

в) фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-пра­вовими угодами.

Реєстрація страхувальників провадиться за їх місцезнаходжен­ням (юридичною адресою), а стосовно фізичних осіб — за місцем їх проживання у робочих органах відділень ФСС ТВП у районах та містах республіканського (АР Крим) та обласного значення.

Страхувальники — юридичні та фізичні особи — набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в органах ФСС ТВП. Страхувальники, які підлягають обов'язковій реє­страції, повинні зареєструватися у десятиденний строк з дня:

—отримання свідоцтва про державну реєстрацію;

—прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу, якщо відповідно до законодавства України державна реє­страція таких страхувальників не проводиться;

—укладання трудового договору з першим найманим праців­ником (для страхувальника — фізичної особи, що викорис­товує найману працю);

— зміни місцезнаходження (юридичної адреси) страхуваль­ника.

Страхувальники - юридичні особи, зазначені в пунктах 1, 2 і 4, подають:

· заяву;

· завірені відповідальною особою органу ФСС ТВП копії таких документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності;

- довідки органу статистики про включення до Єдиного дер­жавного реєстру підприємств та організацій України або довідки органу Державної податкової адміністрації Украї­ни (ДПА) про включення страхувальника до Тимчасового реєстру платників податків.

Страхувальники – фізичні особи, зазначені в пунктах 3 і 5, показують паспорт і подають:

· заяву;

· завірені відповідальною особою органу ФСС ТВП копії та­ких документів:

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Дер­жавного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць­кої діяльності або документа, що підтверджує роботу особи в країні, де вона перебуває, та що вона не застрахована в системі соціального страхування з тимчасової непрацездат­ності цієї країни (для страхувальників, зазначених у пункті 5а) або копії цивільно-правових угод (для страхувальників, зазначених у пункті 5в).

На підставі отриманих документів щодо кожного страхувальника робляться записи в журналах обліку страхувальників, а подані до­кументи підшиваються до персональної справи страхувальника, на якій проставляється його реєстраційний номер. Після реєстрації страхувальнику видається повідомлення.

За порушення строку реєстрації страхувальника на нього на­кладається штраф у розмірі 50% від суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страху­вальник повинен був зареєструватися, а також можуть бути на­кладені адміністративні стягнення.

3.2.3 Розмір страхових внесків, порядок їх нарахування та строки сплати

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працез­датності та витратами, зумовленими народженням та похован­ням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встанов­люється Верховною Радою України для роботодавців і застрахо­ваних осіб.

Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає:

- для роботодавців – 1,4% від суми фактичних витрат на опла­ту праці найманих працівників, а на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, нараховується на суми фактичних витрат на оплату праці – 0,7% - за найманих працівників-інвалідів, 1,4% - за інших працівників.

- для найманих працівників – 1%, якщо заробітна плата вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, та 0,5%, якщо заробітна плата нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому держав­ному соціальному страхуванні на добровільних засадах – 3,4% від суми оподатковуваного доходу.

Страхові внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності нараховуються в межах граничної суми заробіт­ної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України в розрахунку на кожну застраховану особу і складає 10035грн.

Страхувальники-роботодавці щомісячно нараховують стра­хові внески у встановлених розмірах. При цьому не мають зна­чення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахуван­ня здійснюються без зменшення заробітної плати на суму по­датків та обов'язкових платежів.

Страхові внески нараховуються на суми оплати праці всіх категорій найманих працівників, у тому числі позаштатних, сезонних, тимчасових і тих, хто виконує ро­боту за сумісництвом.

У разі одержання від підприємств доходів у натуральній формі (продукцією власного виробництва) розмір доходу пра­цівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у тому поточному місяці, в якому прове­дено нарахування доходів.

Нараховані страхові внески за відрахуванням суми витрат, здійснених страхувальниками за рахунок коштів ФСС ТВП, сплачуються страхувальниками шля­хом перерахування відповідних сум на рахунок ФСС ТВП.

Перерахування коштів на рахунок ФСС ТВП страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці.

У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути пере­раховані до ФСС ТВП не пізніше дня, встановленого для випла­ти заробітної плати за другу половину місяця.

Суми інших платежів перераховуються на рахунок ФСС ТВП у день, установлений для виплати заробітної плати за той місяць, в якому ці платежі нараховані або внесені до каси страхувальни­ка. Не сплачені в строк кошти вважаються недоїмкою.

Страхувальники, які здійснюють виплату заробітної плати своїм працівникам на поточні рахунки в установах банків, про­вадять відповідні платежі до ФСС ТВП у день перерахування коштів на їх особові рахунки.

Страхувальники, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, нараховують страхові внески з дня прийняття рішення про таку участь, але не пізніше дня реєстрації в органі ФСС ТВП у розмірі, встановленому чинним законодавством. Перерахування страхових внесків здійснюється щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий дохід.

Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими роз­рахунками або готівкою через установи банків, а у випадку відсут­ності рахунків в установах банків — поштовими переказами че­рез підприємства зв'язку на рахунок ФСС ТВП.

Страхові внески на суму оплати праці, що нарахована в іно­земній валюті, обчислюються і сплачуються в національній ва­люті України. Для нарахування страхових внесків доходи, одер­жані в іноземній валюті, перераховуються у національну грошо­ву одиницю за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

3.2.4 Права, обов'язки та відповідальність страхувальників

Страхувальник має право:

- брати участь в управлінні ФСС ТВП через своїх представ­ників у складі правління та правлінь його відділень;

- брати участь у підготовці пропозицій щодо визначення роз­міру страхових внесків;

- отримувати в органах управління ФСС ТВП інформацію про порядок і умови сплати страхових внесків та використання коштів;

- на отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів ФСС ТВП;

- на додаткове фінансування з коштів ФСС ТВП у разі перевищення суми фактичних витрат за страхуванням з тимча­сової втрати працездатності над сумою нарахованих страхових внесків;

- на судовий захист своїх прав.

Страхувальник зобов'язаний:

—зареєструватися у виконавчій дирекції відділення ФСС ТВП як платник страхових внесків у десятиденний строк з дня: отримання свідоцтва про державну реєстрацію, прийняття рішення про створення установи, зміни юридичного статусу (адреси), укладання трудового договору з найманим працівником;

—нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;

—надавати та оплачувати застрахованим особам у разі виникнення страхового випадку відповідний вид матеріального забез­печення та соціальних послуг;

—вести облік коштів і своєчасно надавати органам ФСС ТВП встановлену звітність щодо цих коштів;

—допускати посадових осіб органів ФСС ТВП, органу держав­ного нагляду, інших органів контролю до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, ви­користання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення;

—вести облік заробітної плати застрахованої особи та надава­ти на її вимоги відповідні відомості.

Страхувальник – роботодавець несе відповідальність за ухи­лення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної або неповної сплати страхувальником внесків він сплачує суму донарахованих страхових внесків (не­доїмки), штраф та пеню. Строк давності при стягненні страхо­вих внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Право встановлення фінансових санкцій мають керівники виконав­чої дирекції, робочих органів відділень ФСС ТВП та їх заступ­ники.

Уся сума заборгованості за коштами ФСС ТВП, штрафів та пені зараховується на його рахунки.

Якщо заробітна плата не виплачувалася за відсутністю коштів на рахунку підприємства, то пеня за несвоєчасне перерахування платежів до ФСС ТВП не стягується.

Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, що настав після дня одержання заробітної плати. Закінчення строків нарахування пені настає в день прийняття банком, який обслуговує страхувальника, платіжного доручення на сплату платежу. Пеня на пеню не нараховується.

Таблиця 3.1 - Відповідальність платників страхових зборів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Пор. ном.	Вид санкції	Хто несе відпові-дальність	Розмір санкції	Хто накладає санкцію	На основі чого платять збір	Термін сплати санкції	Нормативний документ
	Ухилення від реєстрації або порушення терміну реєстрації як платника страхових внесків
	Штраф	Страхувальник (роботодавець, юридична особа або фізична – СПД)	50% від суми належних до сплати внесків за весь період з дня, коли платник повинен був зареєструватися	Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники	Рішення	У 10-денний термін з дня отримання рішення	Ст. 30 Закону №2240, пп. 2.9 і 5.1 Інструкції №16
	Несплата або неповна сплата внесків
	Штраф	Страхувальник	У розмірі прихованої (заниженої) суми зарплати, на яку нараховують страхові внески, при повторному порушенні протягом року – в триразовому розмірі цієї суми	Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники	Рішення	У 10-денний термін з дня отримання рішення	Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38
	Порушення терміну сплати внесків
	Пеня (на повну суму недоїмки за весь її термін без урахування штрафних санкцій)	Страхувальник	120% ставки НБУ, яка діяла на момент страхових внесків	Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники	Рішення	У 10-денний термін з дня отримання рішення	Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38
	Порушення порядку використання страхових коштів
	Штраф	Страхувальник	50% від суми належних до сплати внесків	Керівники виконавчої дирекції ФСС ТВП, робочих органів ФСС ТВП і їх заступники	Рішення	У 10-денний термін з дня отримання рішення	Ст. 30 Закону №2240, п.5.2 Інструкції №16, Інструкція №38

3.2.5 Контроль за надходженням коштів до ФСС ТВП

Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і по­внотою перерахування й надходження страхових внесків та інших платежів до ФСС ТВП здійснюють страхувальники, ви­борні органи профспілок на підприємстві, в установі, організації, комісії із соціального страхування на підприємстві та центральні й територіальні органи фонду.

Органи ФСС ТВП проводять ревізії та перевірки на підприє­мствах, в організаціях. Перевірці підлягають бухгалтерські до­кументи щодо повноти нарахування страхових внесків на опла­ту праці найманих працівників, платіжні доручення про перера­хування сум страхових внесків та інших платежів на рахунок ФСС ТВП, касові документи про сплату (часткової) повної вар­тості путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлен­ня, оплачених за рахунок коштів ФСС ТВП, видаткові докумен­ти на проведені виплати і перерахування, акти розслідування нещасних випадків невиробничого характеру, відповідність да­них фінансових звітів за коштами ФСС ТВП балансовим рахун­кам «За соціальним страхуванням».

Перевірці підлягають документи за поточний і попередній роки, а в разі виявлення порушень або зловживань — за більш ранні періоди.

За результатами перевірки складається акт у двох примірни­ках і підписується особами, які проводили перевірку, та керів­ником і головним бухгалтером страхувальника. Один із при­мірників акта передається під розписку керівникові або голов­ному бухгалтеру страхувальника.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні та сплаті страхових внесків і пені, обчисленні та виплаті допомоги; відображаються суми до­датково нарахованих страхових внесків і пені. Зміст порушення викладається в акті із зазначенням порушених нормативно-правових актів.

Суми донарахованих платежів і фінансових санкцій сплачу­ються страхувальниками на рахунок ФСС ТВП у десятиденний термін із дня складання акта ревізії чи перевірки окремим платі­жним дорученням.