Vi поточний контроль виконання роботи. 1. записати зміст проби лєтунова
Оформлення роботи:
1. Записати зміст проби Лєтунова
2. Виконати пробу Лєтунова
4. Занести отримані данні у зведену таблицю.
5. Користуючись оціночними таблицями скласти оцінку реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження.
6. Обговорення отриманих результатів.
7. Заключення.
8. Рекомендації.
VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:
Дайте письмові відповіді на контрольні питання:
1. Кров. Значення крові
2.Кількість і склад крові
3.Плазма крові
4.Форменні елементи крові. Вікові особливості.
5.Швидкість зсідання еритроцитів. Вікові особливості.
6. Згортання крові.
7. Групи крові. Переливання крові.
8. Малокрів'я та його профілактика
VIII Підведення підсумків заняття:обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки
IX Видача завдання до самостійної підготовки:
Самостійна студентська робота №10:Вікові анатомо-фізіологічні особливості крові. Імунітет.
Лабораторна робота №6
I Організаційна частина:проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.
| ІІ Тема: Оцінка функціональних можливостей серцево-судинної системи на основі ортостатичної проби. | ||
| Мета: | Дати студентам навички визначення функціональних можливостей серцево-судинної системи на ортостатичну пробу. | |
| Обладнання: | Секундомір, сфігмоманометр, або тонометр та фонендоскоп, одіяла. | |
| ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів: Для проведення цієї роботи необхідно повторити теоретичні питання: 1. Що таке пульс, його характерні ознаки? 2. Яка методика вимірювання пульсу? 3. Що таке артеріальний тиск та його види? 4. Які методики для вимірювання артеріального тиску існують? 5. В чому сутність методу Короткова, чому його називають аускультативним? 6. Методи визначення реакції пульсу та його математична обробка. 7. Методи визначення реакції АТ та його математична обробка. | ||
Умови роботи:
1.Функціональні проби проводяться на студентах при однократному дослідженні.
2. При обстеженні учнів краще використовувати час до початку уроку фізкультури.
IV Зміст основної частини заняття
1.Повторити матеріал у вигляді опитування:
2. Ознайомитися з методикою виконання обстеження реакції серцево-судинної системи на основі ортостатичної проби, переписати її зміст в лабораторний зошит.
3. Перед тим, як виконати ортостатичну пробу, зарисувати у зошит таблиці №1 та №2 для виконання оцінки реакції.
4. В протокол заняття занести таблиці №3 та №4, записати необхідні формули для визначення СОС (систолічний об’єм серця), ХОС (хвилинний об’єм серця), КЕК (коефіцієнт ефективності кровопостачання).
5. У зошит записати оціночну шкалу та по ній визначити оцінку реакції пульсу на ортостатичну пробу.
Дослідження виконується при динамічному спостереженні учнів на заняттях по фізичний культурі.
V Формування вмінь і навичок у студентів
Ортостатична проба проводиться з метою дослідження змін реакції серця організму при переході з горизонтального положення у вертикальне. В нормі при переході у вертикальне положення пульс частішає та артеріальний тиск збільшується. Якщо пульс частішає не більше ніж на чотири удари, а максимальне АТ збільшується на 10 мм.рт.ст. така реакція визнається найкращою та приймається за індекс, який дорівнює 100. При несприятливій реакції серцево-судинної системи пульс частішає, а максимальний артеріальний тиск спадає.
Якщо пульс частішає на 40 та більше ударів за хвилину, максимальний артеріальний тиск спадає на 10 мм.рт.ст., то такі дані відносяться до найпоганіших показників функціональних здібностей серцево-судинної системи та приймаються за індекс, рівний 0.
Найкращими індексами вважаються 100-85, допустимими 84-75 та поганими 74-60. Більш низькі індекси говорять про неприродність до виконання фізичного навантаження (табл. 1).
Для оцінки функціональних показників серцево-судинної системи пропонуються наступні орієнтовні таблиці №2 та №3.
Таблиця №1
Індекси почастішання пульсу та зміни артеріального тиску після ортостатичної проби
(з книги „Физиологическое воспитание учащихся подготовительной медицинской группы”, ред. З.И.Кузнецова, М., 1970 г.)
| Почастішання пульсу за хвилину | Зміни максимального артеріального тиску | ||||||||||
| збільшення | зменшення | ||||||||||
| +10 | +8 | +6 | +4 | +2 | –2 | –4 | –6 | –8 | –10 | ||
| на 0-4 удари | |||||||||||
| 5-8 ударів | |||||||||||
| 9-12 ударів | |||||||||||
| 13-16 ударів | |||||||||||
| 17-20 ударів | |||||||||||
| 21-24 ударів | |||||||||||
| 25-28 ударів | |||||||||||
| 29-32 ударів | |||||||||||
| 33-36 ударів | |||||||||||
| 37-40 ударів | |||||||||||
| 41-44 ударів |
Таблиця №2
Орієнтовні відхилення показників пульсу для оцінки реакції серцево-судинної системи на навантаження
| Оцінка реакції | Пульс | ||||
| До проби (за 10 сек.) | Після проби (за 10 сек.) | % частішання | Час відновлення (хвил.) | Індекс | |
| Сприятлива | 10-12 | 15-18 | 25-50 | 1-3 хвил. | 100-85 |
| Допустима | 13-14 | 21-23 | 51-75 | 4-6 хвил. | 84-75 |
| Несприятлива | 15 і більше | слабкий 30-35 аритмія | 100 і більше | 7 хвил. та більше | 74-60 |
Таблиця №3
Орієнтовні відхилення показників АТ для оцінки реакції серцево-судинної системи на навантаження
| Оцінка реакції | Артеріальний тиск | |||
| Максимальне | Мінімальне | Пульсовий тиск | Амплітуда | |
| Сприятлива | від +10 до +25 мм.рт.ст. | від –10 до –15 мм.рт.ст. | 40-50 мм.рт.ст. | Збільшення |
| Допустима | від +30 до +40 мм.рт.ст. | –20 мм.рт.ст. і більше | 50-60 мм.рт.ст. | Збільшення |
| Несприятлива | Без змін та спадань | Збільшення | 40 мм.рт.ст. | Зменшення |
Результати досліджень фіксуються в таблицях (№4 та №5)
Таблиця №4
Реакція пульсу на ортостатичну пробу
| П.І.Б. | Пульс | |||||||||||||
| До проби 10' | Після проби 10' | % збудж. пульсу | Відновлення | Час віднов-лення | ||||||||||
| 1' |
2' | 3' | 4' | 5' | 6' | 7' | 8' | 9' | 10' | |||||
Таблиця №5
Реакція АТ на ортостатичну пробу
| П.І.Б. | АТ до проби | Після проби | Пульс. тиск | Відновлення | СОС | ХОС | КЕК | |||||
| 1' | 3' | 5' | 7' | 9' | 10' | |||||||
Відсоток збудження пульсу визначається по формулі: ,
де: ПР – пульс після роботи,
ПД – пульс до роботи.
На основі абсолютних величин гемодинамічних показників визначають коефіцієнти парної кореляції між ЧСС та АТ, який називається коефіцієнтом ефективності кровопостачання (КЕК), по формулі: ,
де: Р – частота серцевих скорочень,
Рd – пульсовий тиск,
систолічний та хвилинний об’єми.
Чим менші величини КЕК, тим більший кореляційний зв’язок між порівнюваними величинами.
Після встановлення реакції пульсу на ортостатичну пробу по оціночній шкалі визначають ступінь тренованості (табл. №6).
Таблиця №6
Оціночна шкала
| Ступінь тренованості | % збудженого пульсу | Час відновлення |
| Відмінна тренованість | До 20% | Через 40"-45" |
| Добра тренованість | 20-25% | Через 1,5"-2" |
| Менша тренованість | 40-50% | Більше 2,5" |
У підлітків відновлення пульсу відбувається швидше, ніж у дорослих.