Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі біологічні об’єкти; знає правила техніки безпеки при виконанні лабораторних та практичних робіт.
Учень з допомогою вчителя або підручника наводить елементарні приклади біологічних об’єктів і їх ознаки; за інструкцією і з допомогою вчителя частково виконує лабораторні та практичні роботи без належного оформлення.
Учень з допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об’єкти; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з частковим їх оформленням.
ІІ. Середній Учень з допомогою вчителя або підручника дає визначення окремих біологічних понять, дає неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів; за інструкцією і з допомогою вчителя виконує лабораторні та практичні роботи з неповним їх оформленням.
Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, з допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє їх, не зробивши висновків.
Учень самостійно, але не повно відтворює навчальний матеріал; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів, наводить прості приклади; з допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботи.
ІІІ. Достатній Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять; з допомогою вчителя встановлює взаємозв’язки, характеризує основні положення біологічної науки; розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки.
Учень самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам живої природи; розв’язує типові біологічні вправи і задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить нечітко сформульовані висновки.
Учень вільно відповідає на поставлені запитання; з допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує біологічні вправи і задачі, виправляє власні помилки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить чітко сформульовані висновки.
IV. Високий Учень дає повні, змістовні відповіді на запитання; самостійно розкриває суть біологічних явищ, процесів, аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх результати, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи.
Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, оцінює біологічні явища, закони; виявляє і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, оформляє їх, робить обґрунтовані висновки.
Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв’язків, самостійно оцiнює та характеризує різноманітні біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє розв’язувати проблемні завдання; самостійно користується джерелами інформації, рекомендованими вчителем; ретельно виконує лабораторні та практичні роботи, робить обґрунтовані висновки, виконує творчі завдання.

8-й клас

(70 год, 2 год на тиждень, із них 10 год - резервні)

К-ть г-н Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів  
ВСТУП Тваринний світ складова частина природи. Різноманітність тварин та їх класифікація. Роль тварин у житті людини. Учень: називає: - царства живої природи; - ознаки живих організмів; - ознаки, що відрізняють тварин від рослин, грибів та бактерій; - основні систематичні категорії царства Тварини; наводить приклади: - представників царства Тварини; - значення тварин у природі та житті людини; розпізнає: - представників різних царств організмів; наводить приклади: - тварин свого регіону; робить висновок: - про значення тварин у житті людини.  
Розділ VI. Тварини  
Тема 1. Будова і життєдіяльність тварин Основні процеси життєдіяльності тварини. Клітинна будова тварин та особливості клітин тварин. Тканини, органи і системи органів тварин, їх функції. Середовища існування тварин. Поведінка тварин. Різноманітність способів життя тварин. Зв’язки тварин з іншими компонентами екосистем. Учень: називає: - ознаки тваринної клітини; - органи і системи органів; - функції тварин (подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст і розвиток); - середовища існування тварин; - розмноження як основа існування тварин; наводить приклади: - способів живлення тварин; - видів руху тварин; - способів дихання тварин; - проявів поведінки відомих йому тварин; - взаємозв’язків рослин та тварин; порівнює: - будову клітин рослин і тварин; - типи живлення: автотрофний і гетеротрофний; - прояви життєдіяльності тварин; характеризує: - залежність життєдіяльності тварин від способу життя; - прояви подразливості у різних тварин; спостерігає та описує: - поведінку тварин; робить висновок: - про значення тварин в екосистемах; - про особливості організації організму тварин.  
   
Демонстрування: опудал, вологих препаратів, зображень різноманітних тварин; проявів поведінки тварин. Лабораторна робота № 1. Вивчення особливостей тваринних клітин та тканин.  
Розділ VIІ. Різноманітність рослин  
Тема 1. Найпростіші Загальна характеристика та різноманітність найпростiших - мешканців прісних водойм (амеба протей, евглена зелена, інфузорія туфелька), морів (форамініфери та радіолярії) та ґрунту. Паразитичні найпростіші (дизентерійна амеба, малярійний плазмодій тощо). Роль найпростіших у екосистемах та їх значення для людини. Учень: називає: - загальні ознаки підцарства Найпростіші; - середовища існування найпростіших; наводить приклади: - найпоширеніших представників найпростіших; - найпростіших - паразитів людини та тварин; розпізнає: - деяких найпростіших на малюнках та мікропрепаратах; порівнює: - будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин; характеризує: - пристосування найпростіших тварин до середовищ життя; - прояви життєдіяльності найпростіших (живлення, дихання, подразливість, розмноження тощо); - засоби профілактики захворювань, які спричинюються найпростішими; спостерігає та описує: - прояви життєдіяльності найпростіших; застосовує знання: - для дотримання правил особистої гігієни, що захищають від зараження паразитичними найпростішими; дотримується правил: - роботи з мікроскопом; робить висновок: - про значення найпростіших у екосистемах.  
Демонстрування постійних мікропрепаратів одноклітинних тварин. Лабораторна робота № 2. Спостереження за будовою та процесами життєдіяльності найпростіших з водойми або акваріума.  
Тема 2. Багатоклiтинні. Губки.Кишковопорожнинні Загальна характеристика та різноманітність багатоклiтинних тварин. Тип Губки. Загальна характеристика, роль у природі та значення для людини. Тип Кишковопорожнинні. Загальна характеристика та різноманітність кишковопорожнинних. Роль кишковопорожнинних у екосистемах та значення для людини. Охорона губок та кишковопорожнинних. Учень: називає: - загальні ознаки організмів підцарства Багатоклітинні; - загальні ознаки представників типів Губки та Кишковопорожнинні; наводить приклади: - представників прісноводних і морських губок та кишковопорожнинних; - зв’язків кишковопорожнинних з іншими групами організмів; - впливу кишковопорожнинних на середовище існування; - пристосувань кишковопорожнинних до умов існування; - ускладнення організації кишковопорожнинних порівняно з найпростішими; порівнює: - особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин; - функції клітин одноклітинних та багатоклітинних тварин; - особливості будови багатоклiтинних та колоніальних найпростіших організмів; розпізнає: - життєві форми представників типу Кишковопорожнинні (за малюнками); - шари клітин на поперечному розрізі мікропрепарату за допомогою мікроскопа; характеризує: - спосіб життя губок та кишковопорожнинних; - особливості будови кишковопорожнинних (променева симетрія, двошаровість, диференціація клітин, кишкова порожнина); - процеси життєдіяльності, рефлекторний характер реакції на подразнення; пояснює: - роль губок та кишковопорожнинних у екосистемах; - значення губок та кишковопорожнинних для людини; - необхідність заходів охорони губок та кишковопорожнинних; застосовує знання: - для пояснення значення губок та кишковопорожнинних у природі та житті людини; дотримується правил: - розгляду організму тварини на постійному мікропрепараті за допомогою мікроскопа; робить висновок: - про ускладнення будови багатоклітинних тварин.  
Лабораторна робота № 3. Вивчення будови прісноводної гідри (на постійних мікропрепаратах). Демонстрування постійних мікропрепаратів губок та кишковопорожнинних.  
Тема 3. Черви Тип Плоскі черви. Загальна характеристика, різноманітність. Круглі черви. Загальна характеристика, різноманітність. Тип Кільчасті черви. Загальна характеристика, різноманітність. Роль червів у екосистемах. Значення для людини. Учень: називає: - загальні ознаки плоских, круглих та кільчастих червів; наводить приклади: - вільноживучих видів червів; - червів - паразитів людини, тварин і рослин; - ускладнення організації червів порівняно з кишковопорожнинними; - пристосування паразитичних червів до їх способу життя; розпізнає: - органи та системи органів, порожнину тіла аскариди на таблицях і наочності; характеризує: - загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності плоских, круглих та кільчастих червів; - життєві цикли найпоширенiших паразитичних червів; пояснює: - пристосування в будові та процесах життєдіяльності паразитичних червів до їх способу життя; - значення двобічної симетрії, наскрізної травної системи, порожнини тіла, сегментованості (у кільчастих червів); - роль червів у екосистемах та житті людини; порівнює: - особливості будови і процесів життєдіяльності вільноживучих та паразитичних червів; спостерігає та описує: - рухи та поведінку кільчастих червів; - результати досліду з вивчення реакції дощового черв’яка на подразнення; застосовує знання: - про життєві цикли паразитичних червів для попередження зараження ними; дотримується правил: - особистої гігієни; робить висновок: - про особливості вільноживучих червів та їх роль у екосистемах для обґрунтування заходів їх охорони; - про значення червів у житті людини.  
Демонстрування препаратів плоских, круглих та кільчастих червів. Лабораторна робота № 4. Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).  
Тема 4. Членистоногі Загальна характеристика типу Членистоногі. Клас Ракоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення для людини. Клас Павукоподібні. Загальна характеристика класу. Різноманітність павукоподібних та їх роль у екосистемах. Значення в житті людини. Клас Комахи. Загальна характеристика класу. Особливості розвитку. Поведінка комах. Різноманітність комах. Роль комах у екосистемах, їх значення для людини. Охорона членистоногих. Учень: називає: - загальні ознаки типу Членистоногі; - загальні ознаки організмів ракоподібних, павукоподібних, комах; наводить приклади: - видів ракоподібних, павукоподібних, комах, що зустрічаються у своєму регіоні; - видів, що потребують охорони; - видів, що є паразитами людини, тварин і рослин, переносниками збудників хвороб; - видів, що завдають шкоди сільському господарству; - комах-запилювачів, одомашнених комах; - зміни середовища, що спричиняються діяльністю членистоногих; розпізнає: - представників класів членистоногих на таблицях, наочних посібниках, у колекціях та природі; характеризує: - способи життя членистоногих; - роль членистоногих у екосистемах; пояснює: - особливості пристосованості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності членистоногих до найрізноманітніших середовищ існування; - взаємозв’язки організмів між собою, між організмами і неживою природою; - роль кліщів у природі та житті людини; - значення у житті людини; порівнює: - особливості організації членистоногих та кільчастих червів; - особливості організації ракоподібних, павукоподібних та комах; спостерігає та описує: - поведінку комах; - процеси життєдіяльності комах; застосовує знання: - про життєдіяльність комах для обґрунтування прийомів їх штучного розведення; - про біологічні особливості паразитичних членистоногих для дотримання особистої гігієни, профілактики захворювань, що ними викликаються; - для боротьби з комахами, що завдають шкоди людині; - для збереження комах; дотримується правил: - спостереження за сезонними змінами у житті членистоногих; - особистої гігієни; - роботи з визначником; робить висновок: - про значення членистоногих в екосистемах і в житті людини.  
  Демонстрування вологих препаратів ракоподібних, павукоподібних та комах, колекцій комах. Лабораторні роботи № 5. Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування. № 6. Вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові комах до середовища існування. № 7. Визначення комах за допомогою визначної картки.  
Тема 5. Молюски Загальна характеристика, різноманітність молюсків. Роль молюсків у екосистемах, їх значення для людини. Учень: називає: - загальні ознаки організмів типу Молюски; наводить приклади: - найпоширеніших видів молюсків свого регіону, шкідників сільського господарства, проміжних хазяїв паразитичних червів; - значення молюсків у житті людини; - взаємозв’язків тварин у екосистемах; розпізнає: - молюсків на таблицях, у природі, колекціях; характеризує: - середовища існування молюсків; - особливості будови молюсків; - пристосованість молюсків до умов існування; пояснює: - зв’язок особливостей будови та способу життя молюсків; порівнює: - організацію молюсків та червів; - організацію різних класів молюсків; спостерігає та описує: - особливості процесів життєдiяльності та рух молюсків; застосовує знання: - про біологічні особливості тварин для догляду за акваріумними молюсками; дотримується правил: - роботи з визначником; робить висновок: - про значення молюсків у екосистемах і в житті людини.  
Демонстрування черепашок та вологих препаратів молюсків. Лабораторні роботи № 8. Вивчення зовнішньої будови та способу руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів). № 9. Порівняння та визначення черепашок молюсків.  
Тема 6. Хордові тварини. Безчерепні. Риби Загальна характеристика типу Хордові. Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні). Загальна характеристика підтипу Черепні (Хребетні). Клас Хрящові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдiяльності, поведінки, різноманітність хрящових риб. Роль в екосистемах та господарське значення хрящових риб. Клас Кісткові риби. Загальна характеристика класу, особливості процесів життєдіяльності. Поведінка і сезонні явища у житті риб. Різноманітність кісткових риб. Роль у водних екосистемах. Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб. Учень: називає: - загальні ознаки типу Хордові; - загальні ознаки підтипу Безчерепні; - загальні ознаки представників класів Хрящові та Кісткові риби; наводить приклади: - пристосованості головохордових до умов мешкання; - видів риб, що мешкають у місцевих водоймах; - промислових риб; - риб, що потребують охорони; - ознаки пристосованості в будові, процесах життєдіяльності, поведінці риб до середовища існування; розпізнає: - органи і системи органів ланцетника на постійних мікропрепаратах; - представників підтипів типу Хордові на малюнках та препаратах; - органи риб на малюнках та препаратах; - представників деяких рядів риб у природі; характеризує: - середовище існування, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдiяльності риб; - спосіб життя риб, особливості зовнішньої будови, покриви риб; - ознаки пристосованості риб до способу життя у їхній внутрішній будові; - розмноження і розвиток риб; пояснює: - значення поведінки риб у їх пристосованості до середовища існування; - значення збереження видової різноманітності риб, необхідність регулювання їхньої чисельності; - значення риб у природі й житті людини; - застосування знань про життєдіяльність риб у житті людини; порівнює: - особливості організації представників підтипів Безчерепні та Хребетні; - організацію хрящових та кісткових риб; обґрунтовує: - взаємозв’язок будови та способу життя організму (на прикладі ланцетника) і середовища мешкання; спостерігає та описує: - зовнішню будову риб; - поведінку акваріумних риб; - сезонні зміни в житті риб; застосовує знання: - про риб для обґрунтування методів їхньої охорони, утримання в акваріумах, розведення у водоймах; дотримується правил: - охорони водойм, збереження рідкісних видів риб; робить висновок: - про значення риб у екосистемах і в житті людини.  
Демонстрування опудал і вологих препаратів риб. Лабораторні роботи № 10. Зовнішня та внутрішня будова ланцетника (постійні мікропрепарати).* № 11. Вивчення зовнішньої будови та поведінки риб.  
Тема 7. Земноводні Загальна характеристика класу Земноводні. Особливості процесів життєдіяльності та поведінки. Сезонні явища в житті земноводних. Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних. Учень: називає: - характерні ознаки земноводних; наводить приклади: - видів земноводних, у тому числі поширених в Україні, своєму регіоні; - рідкісних видів земноводних; - ускладнення будови і процесів життєдіяльності земноводних порівняно з рибами; - пристосування у будові, процесах життєдіяльності земноводних до життя у водяному та наземному середовищах існування; розпізнає: - представників хвостатих та безхвостих земноводних на малюнках; - деякі види земноводних у природі; характеризує: - розмноження і розвиток земноводних; пояснює: - пристосування земноводних до наземного способу життя; - взаємозв’язки будови і функцiонування організму земноводних; - взаємозв’язки земноводних з іншими організмами і з неживою природою; - вплив діяльності людини на різноманітність видів земноводних, середовища їхнього життя; - необхідність охорони земноводних; порівнює: - організацію земноводних та риб, хвостатих та безхвостих земноводних; - риси пристосованості земноводних до життя у водному та наземному середовищах мешкання; застосовує знання: - про біологічні особливості земноводних для обґрунтування заходів їхньої охорони; робить висновок: - про особливості земноводних у зв’язку з виходом на суходіл; - про значення земноводних у екосистемах та в житті людини.  
Демонстрування препаратів скелета земноводних, вологих препаратів різноманітних земноводних. Лабораторна робота № 12. Порівняння скелетів земноводних та риб.  
Тема 8. Плазуни Загальна характеристика класу Плазуни. Особливості процесів життєдiяльності й поведінки. Сезонні явища в житті плазунів. Різноманітність плазунів. Роль плазунів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона плазунів. Учень: називає: - загальні ознаки представників класу Плазуни. наводить приклади: - видів плазунів, поширених в Україні та власному регіоні; - рідкісних видів плазунів; - пристосування в будові й процесах життєдіяльності плазунів до існування на суходолі; розпізнає: - деякі найпоширеніші види плазунів; - органи плазунів на малюнках та препаратах; характеризує: - спосіб життя плазунів; - розмноження і розвиток; - пристосування плазунів до життя на суходолі; - сезонні явища у житті плазунів; пояснює: - взаємозв’язок будови і процесів життєдіяльності плазунів; - взаємозв’язок будови організму і середовища життя плазунів; - причини, що зумовлюють необхідність охорони плазунів; - роль плазунів у екосистемах; - значення плазунів для людини; порівнює: - організацію плазунів та земноводних; застосовує знання: - про біологічні особливості плазунів для обґрунтування заходів щодо їхньої охорони; робить висновок: - про значення плазунів у екосистемах та в житті людини.  
Демонстрування вологих препаратів різноманітних плазунів.  
Тема 9. Птахи Загальна характеристика класу Птахи. Особливості життєдіяльності птахів. Риси пристосованості до польоту та різних середовищ життя. Різноманітність птахів. Розмноження і розвиток птахів. Сезонні явища у житті птахів. Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство. Перельоти птахів. Роль птахів у екосистемах, їх значення для людини. Охорона птахів. Птахівництво. Учень: називає: - загальні ознаки класу Птахи; наводить приклади: - видів птахів, поширених на території України, у регіоні, де живе учень; - птахів, що мають господарське значення; - видів птахів, які потребують охорони; - рис відмінності будови птахів порівняно з плазунами; - риси пристосованості птахів до польоту; - сезонних явищ у житті птахів; розпізнає: - найпоширеніших птахів свого регіону у природі; - птахів кількох найпоширенiших рядів на малюнках; - характерні риси будови птахів, що належать до різних екологічних груп; пояснює: - значення турботи про потомство у птахів; - значення сезонних міграцій у житті деяких птахів; - роль птахів у природі і значення для людини; - вплив діяльності людини на середовища життя птахів і їхню чисельність; - необхідність охорони птахів; характеризує: - пристосування птахів до польоту; - різноманітність зв’язків птахів із середовищем існування; - причини сезонних явищ у житті птахів; - особливості розмноження, шлюбну поведінку та розвиток птахів; - виводкових, нагніздних птахів; - осілих, кочових і перелітних птахів; порівнює: - організацію плазунів та птахів; - спосіб життя холоднокровних та теплокровних тварин; - спосіб життя виводкових та нагніздних, осілих та перелітних птахів; спостерігає та описує: - особливості будови скелета птахів; - поведінку найпоширеніших видів птахів своєї місцевості; - рухи птахів під час польоту; застосовує знання: - про особливості життєдіяльності птахів для пояснення заходів їхньої охорони; - для практичних дій по приманюванню певних видів птахів; - для догляду за птахами; дотримується правил: - роботи з польовими визначниками та атласами; - ведення фенологічних спостережень; робить висновок: - про значення птахів у екосистемах та в житті людини.  
Демонстрування опудал птахів. Лабораторні роботи № 13. Вивчення зовнішньої будови птахів та будови пір’я. № 14. Вивчення особливостей будови скелета птахів.  
Тема 10. Ссавці Загальна характеристика класу Ссавці. Особливості життєдіяльності ссавців. Різноманітність ссавців. Сезонні явища у житті ссавців, їхня поведінка. Роль ссавців у екосистемах, їх значення для людини. Охорона ссавців. Тваринництво. Охорона ссавців. Учень: називає: - загальні ознаки класу Ссавці; наводить приклади: - видів ссавців фауни України; - ссавців, що поширені в його регіоні; - ссавців, що потребують охорони; - свійських ссавців; - ускладнення будови і процесів життєдіяльності ссавців порівняно з плазунами; - пристосування ссавців у будові, процесах життєдіяльності, поведінці до різних середовищ існування; розпізнає: - ссавців найважливіших рядів; - органи ссавців на малюнках та препаратах; - деякі види ссавців у природі; характеризує: - спосіб життя ссавців; - особливості поведінки ссавців; - різноманітність зв’язків ссавців із середовищем існування; - сезонні явища у житті ссавців; - розмноження та розвиток ссавців, турботу про потомство; пояснює: - особливості життєдіяльності ссавців у зв’язку зі способом життя; - значення ссавців у природі й житті людини; порівнює: - особливості пристосування ссавців деяких рядів до середовища існування; спостерігає за: - поведінкою свійських та диких ссавців; - сезонними змінами в житті ссавців; застосовує знання: - про особливості ссавців для обґрунтування заходів їх охорони; - для утримання ссавців у штучних умовах та використання у сільському господарстві; робить висновок: - про значення ссавців у екосистемах та в житті людини.  
  Демонстрування препаратів та опудал ссавців.  
Розділ VIІІ. Організми і середовище існування  
Тема 12. Організми і середовище існування Вплив чинників середовища на тварин. Етичне ставлення людини до інших видів тварин. Взаємовідносини людини з іншими видами тварин. Охорона тваринного світу. Червона книга України. Природоохоронні території. Основні етапи історичного розвитку тваринного світу. Учень: називає: - основні етапи розвитку історичного світу; - заповідники й заповідні території України; наводить приклади: - пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи); - форм співіснування організмів в угрупованнях; - впливу людини на тваринний світ; характеризує: - взаємодію організмів між собою і середовищем життя; - роль тварин у природі; - значення тварин у житті людини; застосовує знання: - про тваринний світ для аналізу діяльності людини; - для формування оцінних суджень про значення тваринного світу у житті людини; робить висновок: - про роль біорізноманіття організмів у існуванні біосфери, регулювання чисельності видів; - про потребу в аналізі господарської діяльності людини з огляду на збереження стану природи; - про ускладнення тваринного світу в процесі еволюції.  

Екскурсії:

1. Ознайомлення з різноманітністю та процесами життєдiяльності тварин-гідробіонтів (прісна водойма).

2. Ознайомлення з різноманітністю комах, знайомство з голосами птахів, вивчення слідів ссавців (ліс).

3. Ознайомлення з різноманітністю комах та хребетних тварин (лука або степ).

4. Ознайомлення з комахами - шкідниками сільського господарства (штучна екосистема).

Практичні завдання:

Спостереження за поведінкою домашніх тварин, диких тварин у природі, участь у заходах з охорони природи.

Складання колекції комах - шкідників саду і городу. Розпізнавання найпоширеніших шкідників.

ДОДАТОК 4

Інструктивно-методичні рекомендації

щодо вивчення біології у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році

Біологія

У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

10-11 класи Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. Тернопіль Мандрівець, 2011.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням біології навчання біології здійснюватиметься за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009).

У 10-11 класах з поглибленим вивченням біології — за програмою для профільного рівня, надрукованою у збірнику програм для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Тернопіль: Мандрівець, 2011).

Зміст навчального матеріалу в темах навчальних програм з біології сформульовано стисло, що дає змогу вчителю творчо планувати вивчення матеріалу. Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що передбачені в кожній темі. Кількість годин, передбачених для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Навчальна програма передбачає проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Зміст навчальної програми спрямований на досягнення завдань, що стоять перед шкільним предметом «Біологія». У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються однією з основних складників змісту біологічної освіти, проте засвоєння знань пов’язується передусім зі здатністю учня застосовувати знання, можливістю набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компоненту, формування ціннісних орієнтацій та ставлень школярів. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загальнонавчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження, виконувати експеримент, самостійно отримувати і переробляти інформацію тощо. Досвід творчої діяльності має реалізуватись через проблемний характер вивчення матеріалу.

Звертаємо увагу вчителя на можливий шлях реалізації змісту навчальної програми з біології, що сприятиме зростанню якості навчальних досягнень учнів. Реалізуючи зміст програми доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про біологічні об’єкти та процеси живої природи, а з організації сприйняття учнями самих матеріальних або матеріалізованих біологічних об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про біологічні об’єкти та процеси під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання школярі здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими з підручника, слів учителя, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

Плануючи реалізацію змісту програми у навчальному процесі, учителю доцільно структурувати навчальний матеріал на смислові блоки та визначити до кожного з них навчальні задачі. Навчальні задачі своїм змістом мають програмувати різний характер діяльності учнів: дії за зразком; пошук нового засобами встановлення зв’язків із засвоєним раніше; проблемні задачі, що створюють протиріччя, яке можна подолати вдаючись до дослідження; засвоєння нового способу діяльності тощо. Засобами навчальних завдань учитель повинен спрямовувати зусилля учнів не тільки на відтворення знань та умінь у типовій ситуації, а й вчити застосовувати їх у дещо змінених та нестандартних ситуаціях, порівнювати об’єкти та процеси, пояснювати сутність та роль процесів життєдіяльності, висловлювати власну думку, виявляти ставлення до предмета вивчення, узагальнювати навчальний матеріал, робити висновки, застосовувати знання у практичній діяльності.

Важливим компонентом процесу навчання біології є контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 566/19304) затверджено Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології містяться у програмах з біології.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з біології є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Однією з форм поточного оцінювання є оцінювання виконання лабораторних і практичних робіт. У критеріях оцінювання навчальних досягнень зазначено вимоги до оцінювання лабораторних(практичних) робіт щодо їх виконання, оформлення та формулювання висновків. Оцінюючи лабораторну (практичну) роботу учителю необхідно оцінювати навчальну діяльність учнів не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення, зважати на рівень самостійності учнів у виконанні роботи та формулюванні висновків з урахуванням вікових особливостей учнів. Так в учнів старшої школи вже має бути сформоване уміння формулювати висновки до лабораторної (практичної) роботи на підставі теми, мети і результатів проведеної роботи. Тому включення в лабораторну(практичну) роботу для учнів 10-11 класів завдань «У висновку дайте відповідь на запитання...» є недоцільним і таким, що не відповідає критеріям оцінювання.

Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів.

Лабораторні і практичні роботи оформляються в робочих зошитах. У навчальному процесі можуть використовуватись робочі зошити або зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які мають гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифу даному посібникові минуло не більше п’яти років.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Окремий урок тематичної атестації, з метою здійснення відповідного оцінювання, не проводиться. Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт (усних відповідей, лабораторних, практичних, самостійних, контрольних, творчих робіт) та навчальної активності школярів.

Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр. Зміст завдань контрольної роботи може охоплювати зміст однієї навчальної теми або декількох навчальних тем. Час проведення контрольної роботи та її зміст визначає вчитель. Для контрольної перевірки, згідно з критеріями оцінювання й вимогами програми з біології до результатів навчання, необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають спиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому разом із завданнями, які передбачають уміння учнів впізнавати біологічні факти, поняття, терміни, властивості організмів, особливості процесів, необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати та характеризувати організми та процеси, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, висловлювати свою думку.

Оцінювання навчальних досягнень учнів, згідно з критеріями оцінювання, вимагає включення до контрольної роботи як завдань у тестовій формі так і відкритих завдань з короткою та розгорнутою відповіддю, які вимагають від учня самостійно сформулювати відповідь на поставлене запитання та відповідно її оформити.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються в кабінеті біології протягом року.

Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів з біології в класний журнал не виставляється.

Навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325). У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання біології в основній школі:

Клас навчання Кількість годин на тиждень
8 з поглибленим вивченням біології
9 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов 2,5*
9 з поглибленим вивченням біології

*Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2009/10 навчальному році (лист МОЯ від 22.05.2009 № 1/9-353).

У старшій школі кількість годин на тиждень для вивчення біології за різними рівнями змісту становить:

Рівень змісту 10 клас 11 клас
Рівень стандарту 1,5 1,5
Академічний рівень 1,5 1,5
Профільний рівень

Рівень змісту освіти, на якому вивчається біологія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту біологічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення біології у 2010/11 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

Навчальним планом передбачено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Водночас ці програми мають відмінності у змісті і обов’язкових результатах навчання — вимогах до рівня засвоєння і застосування знань, розв’язування елементарних вправ та виконання лабораторних і практичних робіт. Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорту від 29.04.11 №1/9-325«Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10-11 класів змісту біології на академічному рівні навчальний заклад може виділити додатково 0,5 години на вивчення біології за рахунок варіативної складової. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання біології на академічному рівні:

10 клас 11 клас
Вступ Розмноження організмів
Неорганічні речовини Закономірності спадковості
Органічні речовини Закономірності мінливості
Загальний план будови клітини. Поверхневий апарат. Ядро. Генотип як цілісна система
Цитоплазма клітини Індивідуальний розвиток організмів
Клітини як цілісна система Популяція. Екосистема. Біосфера.
Неклітинні форми життя Основи еволюційного вчення
Одноклітинні організми Історичний розвиток і різноманітність органічного світу
Багатоклітинні організми Узагальнення
Узагальнення Усього 70 год. (2 г од на тиждень), із них 5 год. — резервних
Усього 70 год., із них 5 год. — резервних

Оскільки на академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми та підвищуються вимоги до рівня засвоєння знань учнів, додані навчальні години доцільно використовувати на виконання лабораторних і практичних робіт, вправ на застосування знань, узагальнення навчального матеріалу.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення біології, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Біологія» робиться запис: 1,5+0,5, де 1,5 — це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення біології на академічному рівні, а 0,5 — це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення біології. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Біологія».

Типовими навчальними планами передбачено час на вивчення курсів за вибором та факультативів. Програми факультативів та курсів за вибором з біології для учнів 7-11 класів, рекомендовані міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірнику навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання (Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин, що передбачена у програмах, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором(факультатив) програма якого розрахована на 35 годин і більше може вивчатися упродовж двох років.

Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Облік занять курсів за вибором за рішенням навчального закладу може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів та курсів за вибором приймається навчальним закладом.

Наши рекомендации