Зубці нормальної екг людини
Позначення | Характеристика | Діапазон тривалості, с | Діапазон амплітуди у І, ІІ, ІІІ відведенні, мм |
Р | Відображає деполяризацію передсердь; звичайно позитивний. | 0,08– 0,12 | 0,55 – 1,25 |
Q | Відображає початок деполяризації шлуночків, негативний, може бути відсутнім. | - | 0,36 – 0,61 |
R | Головний зубець деполяризації шлуночків, позитивний (спрямований вгору). | див. QRS | 5,5 – 11,5 |
S | Відображає закінчення деполяризації, негативний, може бути відсутнім. | - | 1,5 – 1,7 |
QRS | Сукупність зубців, що відображають деполяризацію шлуночків. | 0,08– 0,10 | - |
Т | Відображає реполяризацію, у людини позитивний (спрямований вгору). | коливається, у середньому 0,28 | 1,2 – 3,0 |
Таблиця 15
Інтервали ЕКГ
Позначення інтервалу | Характеристика інтервалу | Тривалість, сек. |
P-R | Від початку інтервалу Р до початку R (або Q, якщо такий є) Від початку R (або Q, якщо такий є) до кінця S (або R, якщо S відсутній) | 0,18 – 0,20 0,08 |
Q-T | Від початку Q до кінця T; відповідає деполяризації і реполяризації шлуночків | 0,38 – 0,31 |
S-T | Від кінця S до початку T | - |
Рис. 48. Електрокардіографія (уніполярні відведення): А –відведення від
кінцівок; Б – грудні відведення; В – електрокардіограма (схема)
Вікові особливості ЕКГ та ФКГ. У новонароджених дітей через недорозвиненість лівого шлуночка на ЕКГ є ознаки правограми (RІІІ > RІ). Окрім того, у них висока амплітуда зубця Р (за рахунок відносно великого передсердя) і зубця Т. У грудних дітей електрична вісь серця зміщується вліво. У середньому ЕКГ набуває риси як у дорослої людини у 13-15 років.
У дітей за рахунок меншої звукоізолюючої здатності тканин яскравішою є аускультативна картина. Тому у них частіше вислуховується ІІІ тон, акцентуація і розщеплення ІІ тону на легеневій артерії та більш багата гама шумів серця. Картина ФКГ наближається до “дорослого” варіанту після 7 років.
Властивості серцевого м'яза.Основними властивостями серцевого м'яза є автоматія (автоматизм), збудливість, провідність, скоротливість.
Автоматизм– це здатність до самозбудження. Клітини, здатні до автоматичної генерації збудження, утворюють вузли автоматії (водії ритму або пейсмекери). Виділяють 2 основних вузли автоматії (рис. 49).
1. Синоатріальний вузол (синусний вузол, Кейт Фляка). Саме цей вузол є водієм ритму у нормі, він розташований біля місця впадання у праве передсердя, верхньої та нижньої порожньої вени.
2. Передсердно-шлуночковий або атріовентрикулярний (Ашоф-Тавара), розташований у правому передсерді на межі з правим шлуночком. Він має важливе значення як передавальна станція, а також здійснює функцію “атріовентрикулярної” затримки.
Рис. 49. Схема розташування водія ритму (пейсмекера)