Первинні документи з обліку надходження майна бюджетних установ (нормативна база, перелік документів, сфера застосування)
Первинні документи є основою матеріального обліку. Безпосередньо на підставі первинних документів здійснюють попередній, поточний і подальшій контроль за рухом, збереженням і раціональним використанням матеріальних ресурсів.
Надходження матеріальних цінностей:
1 – договір поставки від постачальників майна
+паралельно: з відвантаженням продукції за договором постачальник виписує і передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи —
2-рахунок-фактуру,
3-товарно-транспортну накладну,
4-квитанцію до залізничної накладної,
5-податкову накладну,
6-платіжну вимогу-доручення тощо.
Ці документи перевіряються в бухгалтерії і передаються у відділ постачання. Одержані документи реєструють у
7- «Журналі обліку надходження вантажів» (№ М-1), де вказують: реєстраційний номер, дату запису, найменування постачальника, дату і номер супровідного транспортного документа, дату і номер рахунка-фактури, вид вантажу, номер і дату прибуткового ордера (приймальної накладної) або акта про приймання матеріалів. У примітках вказують дату оплати рахунка або про причину відмови від оплати.
Перевірені платіжні документи з відділу постачання передають до бухгалтерії для оплати, а квитанції транспортних організацій -- експедитору для отримання і доставки матеріалів на підприємство. Одночасно експедитору видається
8- доручення на право одержання матеріалів (т. ф.№М-2).
Якщо експедитором під час приймання товарів виявлено нестачу вантажу або його пошкодження, псування під час перевезення, складають у двох примірниках
9- «Акт про приймання матеріалів» (т. ф. № 3-І), який є підставою для висування претензії транспортній організації або постачальнику.
Для одержання матеріалів зі складу постачальника в іншому місті та вивезення їх власним транспортом експедитору видають наряд (розпорядження вищої організації) та доручення.
Прийняті на склад матеріали оформляють «Прибутковим ордером»(т. ф. № М-4), який підписують завідуючий складом і експедитор. Один примірник прибуткового ордера експедитор додає до супровідних документів постачальника і передає до бухгалтерії.
При перевезенні матеріалів залученим автотранспортом постачальник виписує «То в ар по-транс порту накладну» (г, м. ф. № Т І) у чотирьох примірниках, перший з яких є підставою для списання матеріалів у відправника вантажу; другий для оприбуткування матеріалів одержувачем; третій — для розрахунків з автотранспортною організацією; четвертий — для обліку виконаних транспортних робіт (додається до дорожнього листа вантажного автомобіля). При відсутності розбіжностей товарно-транспортна накладна використовується одержувачем матеріалів як прибутковий документ.
Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва, від ліквідації основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів і т. ін, оформляють «Накладною (вимогою)» (т. ф. № 3-3), яку виписують у двох примірниках: один для сторони, що передає, а другий — для сторони (складу), що отримує.
Підзвітні особи купляють матеріали в організаціях торгівлі, на інших підприємствах, па ринку, у населення за готівку. Документом при цьому може бути товарний чек, накладна, акт. які додаються до авансового звіту підзвітної особи. Придбані матеріальні цінності необхідно обов'язково передати на склад, а до авансового звіту додати другий примірник прибуткового ордера або накладної, виписаних завідуючим складом на підтвердження прийняття матеріалів на відповідальне зберігання.
Матеріальні цінності оприбутковуються у відповідних одиницях вимірювання (ваги, об'єму, довжини, підрахунку). Якщо матеріали надходять в одній одиниці вимірювання, а витрачаються в іншій, то їх обліковують одночасно у двох одиницях вимірювання (наприклад, у кілограмах і літрах).
План рахунків бюджетних установ (призначення, побудова, загальна характеристика класів, дотримання вимог міжнародних стандартів).
План рахунків бюджетної установи – система бух рахунків,яка передбачає певну кіл-ть групувальну цифрову позначку в залежності від об’єктів та мети обліку.
Діючий План Рах б/уст затверджено Наказом 114 від 10.12.99 ДКУ. Зазначений План розроблено на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затвердженого Мінфіном України від 30.11.99 № 291, і його структура дає змогу отримувати вичерпну інформацію, необхідну для складання балансу та звітності про виконання кошторисів бюджетних установ. Усі рахунки згруповано у два розділи:
1 розділ - 8 класів балансових рахунків (42 синтетичні, 151 субрахунок 1го рівня)
2 розділ- позабалансові рахунки (8позицій)
.
У плані використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це означає, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків у плані — не більш як 99. Синтетичним рахункам присвоєно двоцифрові коди, в яких перша цифра — номер класу, друга — порядковий номер рахунка в даному класі (починаючи з нуля). Усього у Плані передбачено 42 рахунки.
Бухгалтерський облік доходів і видатків загального та спеціального фондів ведеться роздільно, для чого передбачено окремі рахунки. Більшість рахунків призначено для поточного обліку операцій бюджетних установ різних галузей невиробничої сфери. До Плану рахунків включено й такі рахунки, застосування яких зумовлюється особливостями основної діяльності окремих груп установ та організацій. Так, тільки в науково-дослідних інститутах застосовуються субрахунки з обліку спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, із розрахунків із замовниками та співвиконавцями
СТРУКТУРА ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
| Номер і найменування класу | Номери рахунків, які входять до класу | Синтетичні рахунки | |
| Кількість | Частка до підсумку, % | ||
| 1. Необоротні активи | 10—13 | ||
| 2. Запаси | 20—25 | ||
| 3. Кошти, розрахунки та інші активи | 30—36 | ||
| 4. Власний капітал | 40—44 | ||
| 5. Довгострокові зобов’язання | 50—52 | ||
| 6. Поточні зобов’язання | 60—69 | ||
| 7. Доходи | 70—74 | ||
| 8. Витрати | 80—82 | ||
| Усього | — | ||
| Позабалансові рахунки | 01—09 |
На даному етапі розвитку має місце поки не до кінця реалізована стратегія по створенню Єдиного плану рахунків дая всіх бюджетних організацій, який повністю відповідає вимогам міжнародним стандартам, ґрунтуватися на методі нарахування та забезпечувати формування національних рахунків з урахуванням специфіки бюджетних установ, забезпечить мобільність облікових процесів та прозору консолідацію інформації. Тому згідно завдань в стратегії це вже має бути реалізовано з 2012 (розроблялось 2010-2012).
53. Планування доходів і видатків бюджетних установ (кошторис, лімітна довідка, план асигнувань).
Плануваннядоходів і видатків– це процес розробкифінансових планів і планових (нормативних) показниківщодо забезпечення розвитку медичного закладунеобхідними фінансовими ресурсами та підвищенняефективності його фінансової діяльності
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Бюджетним призначенням є повноваження, яке надано головному розпорядникові коштів бюджету Законом України про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження. Таке призначення дає змогу Міністерству фінансів України, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Кошторис видатків бюджетної установи — це основний плановий документ, який визначає обсягу видатків, джерела їх формування, цільове спрямування коштів, необхідних для утримання бюджетної установи, розвитку її матеріально-технічної і соціальної бази.
Остаточне формування кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку в тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників. Згідно із зазначеними лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.
Лімітна довідка про бюджетні асигнування — це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством мають бути визначені на основі відповідних нормативів. Лімітна довідка видається відповідно Міністерством фінансів України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.
План асигнувань із загального фонду бюджету установи — це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року. Він є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.
Бюджетні асигнування — це повноваження розпорядникові бюджетних коштів на взяття зобов'язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.