Позакласна робота. позакласні форми навчання інформатики. олімпіади з інформатики. підготовка учнів до олімпіади.

Позакласна робота є одним з важливих засобів розвитку особистості школяра, тому проблема організації позакласної роботи з інформатики має велике значення для професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики.

Будучи складовою частиною виховної роботи в школі, позакласна робота спрямована на досягнення загальної мети навчання і виховання - засвоєння дитиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування прийнятої суспільством системи цінностей.

Різноманітна позакласна діяльність сприяє розкриттю індивідуальних здібностей дитини, які не завжди виявляються на уроці. Різноманітність позакласної діяльності сприяє самореалізації дитини, підвищення його самооцінки, впевненості в собі, тобто позитивному сприйняттю самого себе. Включення учнів у різні види позакласної роботи збагачує їх особистий досвід, знання про різноманітність людської діяльності, формує необхідні практичні вміння і навички.

Форми позакласної роботи з інформатики Перша група - фронтальні форми. Діяльність учнів організована за принципом "поруч": вони не взаємодіють один з одним, кожен здійснює однакову діяльність самостійно. Педагог впливає на кожну дитину одночасно. Зворотній зв'язок здійснюється з обмеженою кількістю учнів. За цим принципом організовано більшість загальнокласних занять.

Друга група форм організації позакласної діяльності характеризується принципом "разом". Для досягнення спільної мети кожен учасник виконує свою роль і робить свій внесок у загальний результат. Від дій кожного залежить загальний успіх. У процесі такої організації учні змушені тісно взаємодіяти один з одним. Діяльність такого роду одержала назву колективної, а позакласна робота - колективної позакласної роботи. Педагог впливає не на кожного окремо, а на їх взаємозв'язок, що сприяє кращій зворотного зв'язку між ним і учнями. За принципом "разом" може бути організована діяльність в парах, в малих групах, у класі. Перша група відрізняється простотою організації для педагога, але мало формує навички колективної взаємодії. Друга група незамінна для розвитку вмінь співпрацювати, надавати допомогу один одному, брати на себе відповідальність.

Форми масової позакласної роботи дозволяють педагогу впливати на кожного учня через колектив. Вони сприяють розвитку вмінь розуміти іншого, взаємодіяти в колективі, співпрацювати з однолітками і дорослими.Згідно Калечіц Т.М., крім індивідуальної виділяють гурткові (групові), що об'єднують і масові форми позакласної роботи.

Гурткова (групова) позакласна робота сприяє виявленню та розвитку інтересів і творчих здібностей учнів у певних галузях науки, техніки, мистецтва, спорту, поглибленню знання ними програмного матеріалу, дає нові відомості, формує вміння і навички.

Гурток - одна з основних форм позанавчальної діяльності з інформатики. Зміст його роботи визначається в основному інтересами і підготовкою учнів, хоча для деяких існують і програми. Гуртки з інформатики можуть мати різну спрямованість відповідно з різноманітними можливостями комп'ютера: комп'ютерної графіки, програмування, комп'ютерного моделювання і т.п. У гуртках проводяться заняття різного типу. Це можуть бути доповіді, робота над проектами.

Форми масової роботи належать до числа найбільш поширених в школі. Вони дуже різноманітні і в порівнянні з іншими формами позакласної та позашкільної роботи мають перевагу в тому, що розраховані на одночасний охоплення багатьох учнів, їм властиві такі специфічні особливості, як барвистість, урочистість, яскравість, велика емоційний вплив на учнів.

В позакласній діяльності слід широко використовувати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, зміцнюють колектив. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного. При проведенні ж бесід, вечорів лише частина учнів виступає в якості організаторів і виконавців.

Олімпіади націлені на пошук обдарованих, розвинених і освічених учнів, оцінку рівня навчання інформатики в школі загалом, пред'явлення граничного рівня вимог, далекого орієнтира при вивченні інформатики, реалізацію зворотного зв'язку в ланці школа — вуз.
Цей масовий захід проводиться на різних рівнях — від шкільного до міжнародного Основною метою проведення олімпіад будь-якого рівня й спрямованості є виявлення талантів. Окрім того, учні, які беруть участь в предметній олімпіаді, в процесі напруженої інтелектуальної боротьби починають краще усвідомлювати як свої переваги, так і недопрацювання, певні прогалини в знаннях і вміннях. Можна розрізняти два типи олімпіад з програмування і розв'язування задач та розв'язування різних задач без програмування, з використанням програмних засобів — користувацький підхід. Ознакою кваліфікації користувача є уникання програмування, намагання застосувати до розв'язування своєї задачі готові програмні засоби, знайти нове, оригінальне застосування інших доступних засобів.
Форми проведення олімпіад з інформатики можуть бути різними. Останнім часом практикується проведення одного чи кількох практичних турів. Фактично олімпіада з інформатики стала олімпіадою з програмування, хоча не існує в школі такого предмета.
Під час підготовки олімпіади найважливішим є добір завдань. Потрібні не просто складні задачі, а різні завдання, які були б одночасно цікавими, навчальними і пізнавальними для більшості учнів. Робота щодо їх підготовки передбачає відпрацювання методики оцінювання очікуваних розв'язків. Однак, проведення лише практичного туру олімпіади не дозволяє виявити часткові розв'язки або цікаві ідеї таких розв'язків. Виявлення особливостей подальшого розв'язку добором спеціальних тестів дозволяє оцінити якість лише закінченого розв'язку. Завдання, що забезпечують підготовку учнів до шкільної олімпіади, доцільно висвітлювати в шкільних і класних математичних газетах або спеціальних бюлетенях. Розвиток мережі Інтернет останнім часом надає можливість проводити дистанційні олімпіади учнів з інформатики.
У районних, обласних та Всеукраїнських олімпіадах беруть участь переможці шкільних олімпіад та олімпіад відповідною нижчого рангу. Досвід показує, що до обласних, Всеукраїнських та Міжнародних олімпіад треба спеціально готувати учнів, об'єднавши переможців шкільних олімпіад та олімпіад вищого рівня. Таку роботу в межах міста або району повинні проводити досвідчені вчителі.

Підготовка до олімпіади з інформатики сприяє розвитку:

· абстрактного мислення;· логічного мислення;

· здібностей до розв’язування нестандартних задач;

· уміння сконцентруватися на виконанні завдання;

· уміння знаходити рішення в непередбачених ситуаціях;

· уміння розподіляти час на виконання завдань;

· уміння одночасно розв’язувати кілька задач;

· уміння аналізувати свої розв’язки, знаходити помилки, передбачати різноманітні ситуації для поставленої задачі.

На уроках інформатики учнів потрібно зацікавити нестандартними задачами з цікавим змістом, на які, як правило, у вчителів не вистачає часу. Коли постійно розв’язувати нестандартні задачі, в учнів з’являється інтерес до них та способів їх розв’язування. Часто нестандартні задачі не потребують глибоких математичних знань і, як правило, їх розв’язання коротке. На етапі зацікавлення та відбору учнів необхідно розв’язувати задачі, де потрібне тільки логічне мислення.

На наступному етапі підготовки до олімпіади потрібно розв’язувати нестандартні задачі, які потребують застосування різних алгоритмів програмування: сортування, динамічного програмування, довгої арифметики, «жадібного « методу, задачі на графи, комбінаторики тощо. Цей етап є дуже об’ємним і триває інколи рік, два, а то і три. Це залежить від віку учня, його навичок програмування, типу сприйняття, уміння знаходити свої помилки в програмі тощо. Під час підготовки до олімпіади в учнів спочатку з’являється зацікавленість, а потім захоплення цією діяльністю, самоствердження, бажання глибокого засвоєння та використання предмета, збільшується ефективність підготовки та самопідготовки. Тому потрібно розробити ефективні педагогічні умови для підготовки учнів до змагальних випробувань із метою залучення більшої кількості школярів до конкурсів, турнірів, олімпіад.

Проте підготовка учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів з інформатики не може обмежуватися вивченням предмета відповідного змагання (випробовування). Необхідно враховувати, що на результат впливає підготовка самого учня до можливої стресової ситуації, уміння сконцентруватися на завданні та його виконанні, розподіл часу на різні частини завдання, уміння конвергентно та дивергентно мислити, щоб знаходити нестандартні розв’язки задач.

Атмосфера під час підготовки до олімпіади також має бути творчою. Учитель ставить задачу і дає можливість учням висловити свої думки щодо її розв’язання.

Після розв’язання задачі необхідно робити детальний аналіз розв’язку та процесу розв’язування. Розв’язок потрібно проаналізувати на оптимальність (швидкість виконання, затрати пам’яті, простоту написання).

Учень повинен уміти вийти з ситуації у випадку, коли ін. не знає розв’язку задачі. Для успіху необхідно використовувати кожну можливість набати максимальну кількість балів. У таких випадках потрібно передбачити часткові випадки для мінімальних та критичних даних.

До олімпіади учнів необхідно готувати теоретично, практично та психологічно. Для того, щоб в учнів не було стресу, потрібно регулярно проводити шкільні олімпіади з вимогами районної та обласної олімпіад, із проведенням рейтингу. Учні звикають до цього, у них з’являється азарт, звичайно, є лідери і ті, хто знаходиться в кінці рейтингової таблиці. Після таких турів завжди необхідно проводити аналіз нерозв’язаних задач. Спочатку учні, які розв’язали задачі повністю чи частково, розказують свої методи розв’язання, потім варто розібрати розв’язки задач, які були неправильними. Наприкінці заняття показується найоптимальніший розв’язок, і для учнів, які неповністю розв’язали задачі або зовсім їх не розв’язали, задається домашнє завдання написати вже розібрані задачі.

Інколи під час підготовки до олімпіади потрібно давати раніше розв’язані задачі для перевірки вміння реалізовувати вже відомі методи розв’язування задач, швидкості їх реалізації.

Для стимулу до перемоги учням необхідно мати суперника. Тому готувати до олімпіади потрібно не одного учня. Учень має рівнятися на сильнішого суперника, прагнути до перемоги.