Ix. поняття про уміння. учбова діяльність учні» як одна з форм уміння

Так, задача може бути відкритою, а запитання закритим. До закритих за­питань належать такі, що вимагають відповіді "так" або "ні". Вчителеві потрібно мати на увазі, що пошук відповіді на закриті запитання може відбуватися шляхом вгадування, а тому для розвитку творчих здібностей учнів більшу цінність складає розв'язування відкритих задач та пошук відповідей на відкриті запитання.

В теорії задач їх якісна характеристика розкривається через поняття "трудність" і "складність". Поняття трудності задачі означає міру пра­ці, що витрачається на її розв'язання. Поняття складності задачі означає найбільш загальну характеристику структури процесу її розв'язання. На думку І.Я. Лернера, складність задачі залежить від трьох факторів: 1) від складу даних умов; 2) від відстані між запитанням задачі і відповіддю на неї; 3) від складу розв'язку, тобто від кількості та характеру висновків, які необхідно зробити.

Проблемні задачі характеризують за рівнем проблемності, тобто за широтою пошуку, необхідністю вийти за межі відповідних задачі алго­ритмів.

Для досягнення навчальних цілей потрібна не одна задача, а ціла сис­тема, а тому про доцільність її необхідно говорити лише з огляду на те, яке положення вона займає серед інших у цій системі.

Ю.І. Машбиць запропонував ряд вимог до учбових задач як основних" навчаючих впливів на учня.

При доборі системи задач необхідно прагнути до того, щоб вона забез­печувала здійснення як близьких, так і віддалених цілей. Досягнення остан­ніх може відбуватися шляхом узагальнення вже засвоєних учбових дій.

Учбові задачі повинні забезпечити засвоєння системи засобів, які б гарантували успіх у розв'язанні різних класів задач.

Автор підкреслює, що у більшості учбових задач прямим продуктом роботи над ними є виконавча частина. Відстоює думку про те, що пря­мим продуктом розв'язання учбових задач має бути свідоме виділення їх основних орієнтирів, свідомий вибір шляхів розв'язку. Учні повинні усвідомлювати задачу, її структуру та засоби її розв'язання [16].

Морфологічною одиницею учбової діяльності учнів є учбові дії. Під­креслюючи роль дій у будь-якій діяльності людини, О.М. Леонтьєв за­значав, що людська діяльність не існує інакше, як в формі дій або цілі дії і що діяльність здійснюється завдяки сукупності дій, підпорядкованій окремим цілям. Автор підкреслив, що між діяльністю та дією існує своє­рідне відношення. Мотив діяльності може переходити на предмет (ціль) дії. У такому випадку дія перетворюється у діяльність. Так виникають нові діяльності [20].

Отже, будь-яка, а також і учбова діяльність складається з дій і без них не існує, хоч дії можуть існувати без діяльності. Згідно теорії діяльності,

дії можуть переходити в операції. Операції - це способи дії, що відпові­дають конкретним умовам, в яких задається мета їх виконання. Свідомі цілеспрямовані дії у навчанні, повторюючись та включаючись у більш складні дії, поступово перестають свідомо контролюватися і перетворю­ються у способи виконання цих дій.

Різноманітність видів людської діяльності, а також форм учіння зумов­люють розгляд видів дій з різних точок зору. Так, з позиції суб'єкта діяль­ності в учінні виділяють дії цілеутворення, програмування, планування, виконавчі дії, дії контролю (самоконтролю), оцінки (самооцінки). Вико­навчі дії у поведінкових актах мають зовнішні прояви (вербальні, невер-бальні, формалізовані, неформалізовані, предметні, допоміжні), а також внутрішні - цілеутворення, планування, програмування та як перетворені дії - дії оцінювання і контролю (Ю. Галантер, Дж. Міллер, К. Прибрам).

Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, А.К. Маркова, О.В. Скрипченко з ураху­ванням предмета учбової діяльності виділяють перетворюючі та дослід­ницькі дії.

Залежно від того, які психічні явища суб'єкта учбової діяльності ак­туалізуються, виділяють мисленнєві, перцептивні, мнемічні дії, інтелек­туальні дії. На думку С.Л. Рубінштейна, кожна з цих дій розпадається на більш дрібні. Так, мисленнєві дії здійснюються як система свідомо регу­льованих інтелектуальних операцій, зокрема, порівняння, аналізу, синте­зу, абстрагування, узагальнення, класифікації тощо. Ці операції входять до складу таких дій, як перевірка, корекція, контроль. До складу перцеп-тивних дій входять такі операції, як впізнавання, ідентифікація тощо, а до мнемічних - закарбовування, селективність інформації, її структуру-вання, збереження, актуалізація тощо.

Серед учбових дій вчені виокремлюють репродуктивні та продуктив­ні дії. Ті дії, які спрямовані на створення нового, називаються продук­тивними. Такою є, наприклад, дія цілеутворення. До репродуктивних дій належать виконавчі дії, що здійснюються за відповідними параметрами. Дії контролю, оцінки залежно від умов можуть мати продуктивний і ре­продуктивний характер, а тому утворюють проміжну групу.

Вчителеві необхідно взяти до уваги, що учбові дії не утворюються са­мі по собі. Вчитель повинен впливати на цей процес, щоб кожна дія для учня складала предмет засвоєння і контролю.

Велику роль в учбовій діяльності учнів відіграють дії контролю, само­контролю, оцінки і самооцінки: контроль за виконанням дії здійснюється на основі механізму зворотного зв'язку або зворотної аферентації; у ді­ях контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки) можна виділити три ланки: а) модель, образ потрібного, бажаного результату дії; б) процес зіставлення цього образу дії з реальною дією; в) прийняття рішення про продовження або корекцію дії (М.О. Бернштейн, П.К. Анохін).

28О