Системи оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів з історії

Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються оцінкою.

Оцінювання знань– визначення в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних програм.

Необхідно розробити норми оцінок, тобто визначити кількість допущених помилок і недоліків, які відповідають певній оцінці. Критерії і норми оцінок слід розробляти для кожної навчальної дисципліни, тому зникає необхідність у будь-яких універсальних, узагальнених критеріях оцінювання.

У вищих навчальних закладах користуються чотирибальною системою оцінювання знань, умінь та навичок студентів: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».

Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання, здатність самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою історичною літературою, рекомендованою навчальною програмою. Така оцінка передбачає також засвоєння студентом взаємозв'язку основних понять історичної дисципліни і їх значення для набутої професії.

Оцінку «добре» ставлять студентові, який засвоїв навчально-програмовий матеріал у повному обсязі, успішно виконує передбачені програмою завдання, опрацював основну літературу, рекомендовану програмою. Тобто студентові, який засвідчив систематичний характер знань із дисципліни і здатний до їх самостійного оновлення у процесі подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.

Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, цю оцінку виставляють студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті і при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність усунути їх.

Оцінку «незадовільно» ставлять студентові, у знаннях якого є прогалини, який припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань, тобто студентові, який неспроможний продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вищого навчального закладу без додаткових занять з відповідної дисципліни.

Головними недоліками чотирибальної системи оцінювання знань, умінь і навичок студентів є: недостатня мотивація до наполегливості навчально-пізнавальної діяльності, бо орієнтує на отримання мінімуму знань («склав» – «не склав»); розрахована на репродукцію знань і мислення (у сесійних умовах швидко накопичена інформація швидко «вивітрюється»); суб'єктивізм в оцінюванні знань студента та ін.

Результати поточного контролю знань студентів враховуються при виставленні оцінки за заліковий кредит. До результатів поточного контролю відносять всі види аудиторної роботи студента, що обов'язково фіксуються в журналі академічної групи за національною системою оцінювання: 2, 3, 4, 5. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал.

Рейтингова система оцінюванняґрунтується на накопиченні оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, весь термін навчання) за різноманітну навчально-пізнавальну діяльність. Іншими словами, це показник знань, що формується на основі обліку детальних результатів засвоєння студентами навчальної історичної дисципліни з використанням багатобальної системи оцінок. Сума цих оцінок слугує кількісним показником якості навчально-пізнавальної діяльності студента порівняно з успіхами його однокурсників.

Серед причин впровадження рейтингової системи оцінювання слід згадати наступні:

– необхідність максимально об'єктивно оцінити студентів;

– створення позитивного мотиву до навчання;

– забезпечення соціальної справедливості у розподілі існуючих пільг у ході та особливо на заключному етапі навчання.

Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів-істориків ґрунтується на таких принципах:

– кожна навчальна дисципліна і робота студента з її опанування оцінюється у залікових одиницях, сумою яких визначається рейтинг;

– обов'язково ведеться облік поточної роботи студента, який відтворюється у підсумковій оцінці;

– враховуються особливості викладання різних предметів (складність, значення дисципліни в навчальному плані);

– наявність різних видів контролю (вихідний, поточний, проміжний, підсумковий);

– навчальний рейтинг студента за семестр або рік визначається як середньоарифметичний від рейтингу з кожної навчальної дисципліни.

Рейтингова система оцінювання діє при виконанні певних вимог: 1) формування у студентів достатньо сильної мотивації до навчання, що забезпечуватиме взаємозалежність поточного навчання та кінцевих результатів праці; 2) створення матеріальної бази, яка задовольнить повноцінне функціонування рейтингової системи; 3) перекомпонування навчальних курсів за блоками (модулями); 4) виділення обсягу конкретних історичних знань, який студенти повинні вивчити, а викладач оцінити (ідеї, положення, факти, події, особистості, джерела тощо); 5) розробка математичної системи оцінок (тут важливо випрацювати наступні положення: визначитися з кількісним обсягом балів; обрати вихідну рейтингову позицію; визначити формулу підрахування рейтингу за вивчення повного курсу історичної дисципліни); 6) розробка системи критеріїв оцінок знань студентів.

Для впровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів важливим є виконання таких умов: готовність викладачів і студентів до її сприйняття; належне організаційно-методичне забезпечення, обов'язкова самостійна робота студентів; впровадження модульного навчання тощо.

Зауважимо, що семестровий рейтинговий бал використовується при визначенні розміру стипендії студента та встановленні надбавок до стипендії, інших заохочень. Зокрема, навчальний рейтинг студента є підставою для:

– визначення пріоритету для подальшої магістерської підготовки та вступу до аспірантури;

– призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, грантів;

– участі у роботі міжнародних делегацій, виїзду на стажування за кордон;

– надання можливості отримання другої спеціальності;

– переходу на навчання за індивідуальним графіком;

– переведення з контрактної на держбюджетну форми навчання за конкурсом за наявності вакантних місць;

– визначення пріоритету на отримання путівок для відпочинку;

– вибору місця практики;

– першочергового працевлаштування за замовленням організацій, підприємств, фірм.

Загалом, рейтингова система оцінювання знань активізує самостійну роботу студента, мотивує його навчально-пізнавальну діяльність, підвищує об'єктивність оцінювання, значно зменшує психологічне навантаження під час іспиту, сприяє реалізації принципу індивідуалізації і диференціації навчання.

– Як визначається співвідношення балів 100-бальної шкали з традиційною чотирибальною системою оцінювання?

Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Встановлюється таке співвідношення балів: 70:30, 50:50.

При співвідношенні 70:30 завдання поточного контролю з навчальних дисциплін, що передбачають екзамен, оцінюються в діапазоні від 0 до 70 балів (включно), при співвідношенні 50:50 - в діапазоні від 0 до 50 балів (включно); завдання, що виносяться на екзамен відповідно - від 0 до 30 балів та від 0 до 50 балів (включно).

З навчальних дисциплін, що передбачають залік, завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Контроль успішності студента здійснюється з використанням системи оцінювання, що діє в університеті.

Шкала відповідності суми балів за чотирьохбальною системою оцінювання знань студентів становить:

аудиторна робота: екзамен:

при 70 балахпри 30 балах

70-64 балів ="5" 30-26 балів = "5"

63-56 балів = "4" 25-21 балів = "4"

55-48 балів = "3" 16-20 балів = "3"

менше 48 балів = "2" менше 16 балів = "2"

при 50 балахпри 50 балах

50-46 балів = "5" 50-46 балів = "5"

45-41 балів = "4" 45 - 41 балів = "4"

36-40 балів = "3" 30-40 балів = "3"

менше 36 балів = "2" менше 30 балів = "2"

Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників 100-бальної університетської шкали оцінювання знань студентів в національну та європейську шкалу ECTS:

За шкалою університету	За національною шкалою	За шкалою ECTS
Екзамен	Залік
100-90 (відмінно)	5 (відмінно)		А
89 – 82 (дуже добре)	4 (добре)		В
81 -75 (добре)	Зараховано	С
74-67 (задовільно)	3 (задовільно)		D
66 - 60 (достатньо)		Е
59-35 (незадовільно - з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано	Fx
34-1 (незадовільно – з обов'язковим повторним курсом)	2 (незадовільно)	F

У залікових книжках та додатках до диплому вказується оцінка за національною шкалою, а в дужках - за шкалою ECTS. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

З кожної навчальної дисципліни кафедрою розробляються критерії оцінювання для кожного виду роботи, в тому числі контрольних заходів, екзаменаційного оцінювання та практик (навчальних і виробничих), затверджуються на засіданні кафедри і подаються у деканат. На початку навчального року критерії доводяться до відома студентів і протягом року залишаються незмінними.

Для визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом із подальшим його оцінюванням рекомендується застосовувати наступні рівні досягнень студентів.

Рівні нав- чальних досягнень		Бали		Критерії оцінювання і навчальних досягнень
2…5	Шкала ECTS	Теоретична підготовка	Практична підготовка
1...100	F...A	Студент
Високий		…	А	Вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань	Може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання і оцінювати результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв'язання поставлених перед ним завдань
Достатній		…	ВС	Вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці	За зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання
Задовільний		…	DE	Володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам'ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків, знайомий з основними поняттями навчального матеріалу	Має елементарні, нестійкі навички виконання завдання
Низький			Fx	Має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допускаються суттєві помилки	Планує та виконує частину завдання за допомогою викладача
Незадовільний			Р	Студент не володіє навчальним матеріалом	Виконує лише елементи завдання, потребує постійної допомоги викладача