Інтерпретація результатів дослідження дітей. Кафедра соціології і соціальної роботи
Кафедра соціології і соціальної роботи
Індивідуальна робота
Виконала:
ст. групи СЦР -12м
Польова Т. М.
Перевірила:
Канд. пед. наук, доцент
Клос Л.Є.
Львів 2016 р.
РОЗДІЛ ІІІ. Дослідження ролі соціальних служб та громадських організацій в процесі статевого виховання особистості дитини в сучасних умовах.
Програма емпіричного дослідження.
Актуальність дослідження
Виховання дитини в сучасних умовах потребує значних змін, оскільки поведінка сучасної молодої людини стає дедалі більш розкутою, а суспільне ставлення до вільних статевих стосунків усе більш ліберальним. Аналізуючи соціально-економічну, політичну, культурну ситуації в нашій країні, ми спостерігаємо різного роду проблеми соціального становлення дітей. Вагомими чинниками, що зумовлюють виникнення статевої деморалізації підлітків, є дисфункційність частини сучасних сімей, різні погляди на дошлюбні відносини, широкий доступ до перегляду різноманітних фільмів, програм, легко доступність мережі Інтернет, що ведуть за собою неоднозначність підходів до проблеми формування статевої культури підлітків. Незаперечним свідченням цієї сексуальної “свободи” є зниження віку початку статевого життя школярів, часта зміна партнерів, зростання кількості випадків раннього материнства та штучного переривання підліткової вагітності, поширення венеричних захворювань, “помолодшання” проституції. Відповідно до наведених вище умов актуальною на теперішній час постає проблема сексуальної просвіти, статевого виховання, а також профілактика статевої деморалізації підлітків.
Важливо спрямувати роботу на: розв’язання основних завдань статевого виховання об’єднавши зусилля батьків, соціальних працівників та педагогів; донесення до молоді основ шлюбно-сімейних стосунків та формування в них орієнтації на шлюб, сім’ю та відповідальне батьківство; використання у виховній практиці сучасних форм профілактичної роботи щодо профілактики статевої деморалізації та спрямувати зусилля на формування статевої культури особистості, використовуючи сучасні форми роботи.
Ми вважаємо, що доцільно було б провести дослідження ролі соціальних служб та громадських організацій в процесі статевого виховання особистості дитини в сучасних умовах, а також виявити основні проблеми та помилки, яких допускають батьки при вихованні дітей та виявити методи успішного виховання дітей, дослідити вплив умов середовища на процес формування статевої культури особистості та роль у цьому процесі соціальних служб.
Тема дослідження: дослідження ролі соціальних служб та громадських організацій в процесі статевого виховання особистості дитини в сучасних умовах.
Об'єкт дослідження: професійна діяльність працівників державних та недержавних соціальних служб, які безпосередньо працюють з дітьми та діти.
Предмет дослідження: роль соціальних працівників у формуванні статевої культури підлітків.
Мета дослідження: з'ясувати роль соціальних служб та навчальних закладів в процесі статевого виховання особистості дитини.
Завдання дослідження:
- Вивчити сутність та особливості процесу статевого виховання підлітків у сучасних соціокультурних умовах.
- Дослідити роль сім’ї у вихованні культури міжстатевих стосунків підлітків.
- Виявити вплив шкільного середовища і юнацької субкультури на формування культури міжстатевих стосунків підлітків.
- Ознайомитися із діяльністю і проаналізувати форми взаємодії різних суспільних інститутів (права, освіти, влади, сім’ї) й організацій (державних, громадських, релігійних) у процесі здійснення інституційної профілактики девіантної поведінки підлітків у статевій сфері.
- Проаналізувати важливість збереження репродуктивного здоров'я для молодої людини.
Час проведення дослідження: серпень – вересень 2016 року.
Гіпотеза 1: Статевий розвиток особистості дитини безпосередньо залежить від належного функціонування сім'ї.
Гіпотеза 2: Зміна соціокультурного середовища має істотний вплив на процес формування статевої культури особистості дитини.
Гіпотеза 3: Соціальні служби та навчальні заклади є агентами впливу на процес статевого виховання підлітків.
Методи дослідження: У нашій роботі ми плануємо використовувати кількісні методи соціологічних досліджень. Завдяки кількісним методам дослідження ми зможемо виявити як різні соціальні умови впливають на підлітків, а також визначити чи використовуються у виховній практиці сучасні форми профілактичної роботи щодо профілактики ранніх статевих стосунків підлітків та як можна спрямувати зусилля на формування статевої культури особистості, використовуючи сучасні форми роботи.
Методи збору даних: У роботі ми будемо використовувати кількісні методи соціологічних досліджень, а саме експертне опитування за допомогою напівструктурованого інтерв’ю та анкетування.
Пріоритетним методом збору даних буде напівструктуроване інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дасть можливість отримати більше інформації, а ніж якісні методи, за допомогою котрих це зробити на багато важче. Також, при використанні цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме вагоме значення.
Наступним методом, який ми застосовували є метод анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Воно має досить значні переваги серед інших методів дослідження в тому, що при ньому вплив інтерв’юера на респондента мінімальний, що підвищує об’єктивність, якість і надійність дослідження. На нашу думку, анкетування може застосовуватися в дослідженні будь-якої соціальної проблеми, якщо для її розв’язання потрібна інформація про явища суспільної та індивідуальної свідомості: потреби, інтереси, мотиви, настанови, думки, ціннісні орієнтації окремих індивідів чи соціальних груп, а також про об’єктивні соціальні факти: організацію праці та побуту, освіту і кваліфікацію, матеріальне стимулювання.
Вибірка: Ми опитаємо 3 респондентів (фахівців соціальної сфери), зокрема 2 працівників Стрийського міського відділу справах дітей соціального працівника Стрийської СШ №10, діяльність яких безпосередньо стосується сектору з питань роботи з підлітками. Окреслений метод дозволить виявити чи присутній досвід застосування профілактики статевої деморалізації в роботі фахівців соціальної сфери, чи здійснюються методи/підходи профілактики засобами соціальної роботи. Та методом анкетування опитаємо дітей. Будуть опитані діти, які навчаються в Стрийській СШ №10 віком 14-17 років.
Робочий план дослідження та його етапи:
1. Етап підготовки до польового дослідження
1.1. Обговорення і затвердження програми дослідження.
1.2. Складання запитань, що будуть використовуватись при проведенні анкетування та інтерв’ю.
1.3. Знайомство з експертами, та домовленість про час та дату проведення інтерв’ю та анкетування.
2. Етап польового дослідження
2.1. Проведення польового дослідження (зібрання якісної інформації в процесі проведення інтерв’ю, а також анкетування).
3. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
3.1. Аналіз результатів дослідження.
3.2. Доопрацювання та затвердження висновків і рекомендацій за підсумками дослідження.
Надійність та достовірність даних: Ми вважаємо, що при проведенні анкетування слід звернути увагу на те, що похибка правдивості відповідей дітей, порівняно з представниками інших вікових груп, залишається найвищою. Також те, що інформація, одержана від респондентів за допомогою напівстркутурованого інтервю, відображатиме реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в свідомості опитуваних. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації при застосуванні опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних аспектів соціальної практики у свідомості людей. На вірогідність одержаної в процесі опитування інформації впливає побоювання респондента, що його відверті відповіді стануть відомими іншим людям, керівництву і будуть використані йому на шкоду, тому в таких випадках анонімне опитування зменшує вплив цього чинника і підвищує достовірність соціологічних даних.
Якість одержаної під час інтерв'ю інформації залежить від характеристик основних компонентів процесу спілкування: питальника, інтерв'юера, респондента, обставин інтерв'ю.
Надійність інформації можна забезпечити, використовуючи кілька різних методів збору даних, в нашому випадку крім напівструктурованого інтерв’ю ми використаємо також анкетування. Необхідно також спів ставляти сказане з реальними фактами, тобто які можна перевірити офіційними документами, а також при порівнянні отриманих даних з іншими джерелами інформації.
Інтерпретація результатів дослідження дітей
В рамках написання дипломної роботи, нами було проведено експертне опитування шляхом анкетування з дітьми – учнями Стрийської СШ №10.
У дослідженні ми використовували метод доступної вибірки, де було відібрано 57 учнів Стрийської СШ №10..
Під час проведення дослідження було дотримано усіх етичних норм. Респонденти були попереджені про те, що анкетування буде розшифровуватися для написання дипломної роботи.
Представимо вибірку у вигляді таблиці Розподіл респондентів (діти).
Таблиця. Розподіл респондентів (діти)
| Клас | Стать | Вік | |
| чоловіча | жіноча | ||
| 8 осіб | 12 осіб | 14 років | |
| 5 осіб | 10 осіб | 15-16 років | |
| 7 осіб | 15 осіб | 16-17 років |
Опитування респондентів відбувалося з використанням опитника. Гайд анкети, див. Додаток А.
Нами було опитано 57 дітей, серед яких 20 хлопців та 37 дівчат.
На запитання “Як Ви проводите своє дозвілля" 28 респондентів відповіло “зустрічаюся з друзями”, 9 – “проводжу час за комп'ютером”, 8 - “читаю книги”, 6 респондентів відзначили “проводжу час з батьками”, 3 - “займаюся домашніми справами” та 3 респонденти зазначили “дивлюся телевізор”. Ці результати дають зрозуміти, що діти проводять своє дозвілля із друзями, читають книги, грають у футбол, проте лише 6 респондентів вказали, що проводять час із батьками. Це свідчить про те, що діти все більше і більше віддаляються від своїх батьків, шукаючи альтернативи у чомусь іншому, наприклад, друзях.
Здоровий спосіб життя полягає в тому, щоб “займатися спортом” – 19 респондентів, “не курити” - 18, “не вживати спиртні напої” - 15 респондентів та “жити повноцінним духовним життям” - 7 респондентів. Ці результати дають зрозуміти, що кожен із респондентів розуміє суть здорового способу життя, але на нашу думку слід проводити додаткові тренінги, щоб кожна дитина розуміла, що її життя і здоров'я залежить тільки від неї самої.
48 респондентів зазначили, що ведуть здоровий спосіб життя, а 9 респондентів відповіли, що не ведуть. Соціальні служби повинні зацікавлювати дітей до ведення здорового способу життя, організувавши різноманітні гуртки та секції, оскільки це посприяє тому, що діти зможуть цікаво проводити своє дозвілля та зможуть реалізувати свої бажання та потреби, а особливо покращити стан здоров'я.
На запитання “Які взаємостосунки між Вами та батьками?” 36 респондентів зазначили “близькі, дружні стосунки”, 17 - “панує доброзичлива атмосфера”, 2 респонденти зазначили “критичні” і по 1 респонденту дали відповіді: “я з батьками майже не контактую”, “в сім'ї панує недовіра”. Результати свідчать про те, що діти у більшості випадків зазначають позитивні взаємостосунки з батьками, якими б вони не були.
36 респондентів зазначили, що батьки цікавляться їхнім особистим життям, 20 респондентів – “частково” та 1 респондент зазначив, що батьки не цікавляться його особистим життям. Ці результати знову говорять нам про те, що діти вірять своїм батькам. Соціальні працівники повинні проводити бесіди з батьками, про те, щоб вони більше цікавилися тим, що турбує їхніх дітей, допомагали їм.
На запитання “ Чи проводили Ваші батьки з Вами бесіди стосовно інтимного життя людини? ” 26 респондентів зазначили “частково”, 14 обрали варіант відповіді “так”, 17 зазначили “ні”. Ці результати звертають увагу на те, що соціальному працівникові та батькам, слід більше часу приділяти роботі з дитиною, адже у підлітковому віці діти стикаються із безліччю проблем і якщо вчасно їм не буде надана підтримка та відповідна інформація від близьких, то вони будуть шукати її у дітей з подібними ситуаціями.
Діти хотіли б дізнатися про особливості статевого життя “від батьків” - 23 респонденти, “від старших родичів (брат, сестра) ” - 13, 10 - “ від медичного працівника”, “ від друзі” - 6 і 5 респондентів зазначили “від педагогів”. Ми можемо спостерігати, що не в усіх сім'ях існує довіра та взаєморозуміння, тому ми не можемо говорити про те, що діти можуть отримати інформацію від батьків. Аналізуючи дане питання, необхідно докласти зусиль, щоб провадити зміни стосовно статевого виховання, бо насправді хто ж може дати кращу інформацію про інтимне життя, як не медичні працівники та педагоги.
На запитання “Як Ви ставитеся до дошлюбних статевих відносин?” 23 респонденти зазначили “не знаю”, 22 - “схвалюю ” і 11 респондентів дали відповідь “засуджую”. Важливим фактором змін є акселерація й прискорення біологічного розвитку молоді. Не можна судити, добре це чи погано. Так просто є. Люди стають більш вільними й демократичними, із цим не можна боротись. Проте й мовчки спостерігати за змінами також не варто. Нам необхідно виховувати дітей, треба адаптовувати молодь до нових реалій.
Нас приємно здивувала відповідь респондентів на питання “ Чи маєте Ви статеві зв'язки?”, де 50 респондентів відповіли “ні”, проте 6 респондентів зазначили варіант “так”. Сучасна українська молодь досить точно віддзеркалює стан нинішнього українського суспільства. Надмірна лібералізація статевої моралі, зняття табу на будь-які прояви сексуальної активності людей у поєднанні з недосконалістю системи сексуальної просвіти підростаючого покоління та низьким рівнем сексуальної культури суспільства у цілому містить у собі серйозну небезпеку для фізичного, психічного і морального здоров’я молоді. Тому гостро постає питання про необхідність сексуального виховання і сексуальної просвіти підростаючого покоління.
На питання “ У якому віці у Вас відбувся перший статевий контакт?” 1 респондент зазначив – “17 років”, 2 - “16 років”, 1 респондент - “15 років” та 2 респондентів зазначили “14 років”. 5 респондентів з 6 зазначили, що мають постійного сексуального партнера. Сексуальне виховання потрібно починати з раннього дитинства. На запитання: "Звідки беруться діти", – не можна відповідати: "Розповім коли виростеш, років у 15". Тому що в 15 вже діти нам розкажуть, звідки у них вагітність. Краще, коли дитина сама поставить питання, і їй треба пояснити це просто, без зайвих деталізацій. Небезпечно закривати очі на те, що підлітки займаються сексом. Краще, якщо дитина знає про культуру сексу і має доступ до презервативів.
4 респонденти зазначили, що мотивом до інтимних стосунків “кохання”, та по 1 респонденту відповіли “ задоволення власних бажань” та “цікавість”. Мотиви та очікування від вступу в статевий контакт різняться у дівчат та юнаків, і про це також слід знати підліткам: дівчата, які починають статеве життя в ранньому віці в стані закоханості, часто думають про тривалі стосунки, заміжжя, а іноді й про дітей; більшість юнаків вступає в сексуальні стосунки, прагнучи самоствердження, дорослості, незалежності і самостійності, бажаючи справити враження на друзів; втамовуючи цікавість і спрагу до експериментування, задоволення фізіологічної потреби. Знаючи про це ще до початку перших сексуальних контактів, підлітки зможуть більш усвідомлено поставитися до наслідків цього кроку.
Найбільше спонукає молодих людей до вступу в інтимні стосунки бажання бути таким як інші, Інтернет та друзі. Менший вплив займає телебачення. З даних результатів, ми бачимо, що соціальні працівники, батьки та вчителі повинні вивчати способи зменшення впливу ЗМІ. Батькам потрібно більше часу приділяти дітям, цікавитися їхнім життям, інакше у нашого нового покоління сформуються неправильні ціннісні установки і буде сумно дивитися на їх спосіб життя. Необхідно, по-моєму, ввести цензуру на фільми з елементами насильства і еротики, на порно-матеріали в Інтернеті журналах, газетах, TV і т.д. Здоровий спосіб життя, високий реалізований інтелектуальний потенціал, глибина доброї моралі повинні, в першу чергу, характеризувати наше молоде покоління.
На запитання “ Чи відомі Вам методи контрацепції?” 52 респонденти відповіли “так” та 4 респонденти зазначили варіант “ні”. 5респондентів зазначили, що застосовують засоби контрацепції при інтимних стосунках, 1 респондент зазначив, що “не використовує”, а решту респондентів утрималися від відповіді, оскільки ще не вступали в інтимні стосунки. Коли починати інтимне життя – рішення індивідуальне. Але знати про методи захисту потрібно кожному підлітку. Найважливішим у житті кожної людини є здоров’я, а для жінки здоров’я репродуктивне – не менш важливе. І незахищені статеві контакти, непостійні партнери у молоді роки можуть з часом „відгукнутися” багатьма проблемами і навіть призвести до безпліддя. Тому сучасна молодь повинна пам’ятати про культуру статевого життя, про методи захисту, про відповідальність.
До небезпек та ризиків ранніх статевих стосунків 20 респондентів віднесли “СНІД та ВІЛ-інфекції”, 19 респондентів відмітили “ранню вагітність”, 12 - “ захворювання, які передаються статевим шляхом” та 6 респондентів обрали варіант “шкідливість абортів для репродуктивного здоров'я жінки”. Сексуальна поведінка молоді часто набуває ризикованих форм, оскільки нерідко супроводжується низькою культурою статевих стосунків, недостатнім рівнем поширення контрацепції, особливо при перших сексуальних контактах. Формування особистості – це процес її соціалізації, тобто засвоєння індивідом соціального досвіду в результаті цілеспрямованих (виховних) і стихійних впливів. Критеріями оцінки ефективності сексуальної просвіти мають слугувати: позитивне ставлення до сексу як до морально-ціннісної категорії, сприйняття власного тіла, повага до осіб протилежної статі, сформовані настанови щодо цнотливості й утримання від ранніх та випадкових статевих контактів, розуміння необхідності стримувати сексуальні потяги та вміння контролювати їх вияви, знання правил збереження репродуктивного здоров’я і безпечної сексуальної поведінки та настанови на дотримання цих правил, ступінь сформованості особистої відповідальності за власне сексуальне життя.
На запитання “ Чи на Вашу думку молодь є достатньо обізнаною в питаннях інтимного характеру?” 20 респондентів зазначили “так”, 29 - “частково” і 7 респондентів дали відповідь “ні”. Результати свідчать про те, що діти у більшості випадків зазначають позитивні відповіді, проте слід проводити роботу по поширенню профілактичної інформація про такі важливі аспекти як здоровий спосіб життя, статеве виховання, психологічні моменти – мораль і поведінка, а також на велику вірогідність зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом.
На запитання “ Що на Вашу думку може вплинути на зростання рівня обізнаності молоді стосовно ранніх статевих стосунків?” 31 респондент зазначив “проведення занять із статевого виховання”, 19 респондентів - “зменшення впливу ЗМІ та мережі Інтернет” та 18 респондентів зазначили “ проведення інформаційних занять щодо шкоди ранніх стосунків”. Аналізуючи відповіді респондентів слід звернути увагу, на те, що усі респонденти погоджуються з тим, що необхідно проводити профілактичну роботу стосовно ранніх статевих стосунків. При проведенні виховної та освітньої роботи треба використовувати комплексний міждисциплінарний підхід, що передбачає залучення до роботи з молодими особами та їх мікросоціальним оточенням фахівців різного профілю (соціальних працівників та педагогів, юристів, медичних працівників тощо), які роблять свій професійний внесок у вирішення єдиних освітньо-виховних, профілактичних та корекційних завдань.