Типи вищих навчальних закладів та їх специфіка
Сучасна система підготовки
Та професійного становлення вчителя
Тема 2.1. Вища педагогічна освіта як структурна ланка
Системи освіти України. Організація навчально-виховного процесу у ВНЗ
Семінар 1.
1. Система освіти в Україні, її структура. Типи вищих навчальних закладів та їх специфіка.
2. С/р Вища педагогічна освіта. Підготовка фахівців з початкової освіти.
Семінар 2
1. Основні форми організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, їх класифікація та характеристика.
2. Особливості форм організації контролю й оцінки знань та умінь студентів.
3. С/р Студент ВНЗ, його права та обов’язки
Опорний конспект лекції
Система освіти в Україні, її структура. Типи вищих навчальних закладів та їх специфіка.
Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.
За роки незалежності України визначено пріоритети розвитку освіти, створено її нормативно-правову базу, яку складають:
- Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») (1994),
- Закон України «Про освіту» (1996),
- Закон України «Про загальну середню освіту» (1999),
- Закон України «Про вищу освіту» (2014),
- Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2001).
Мета державної політики щодо розвитку освітиполягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
Основоположними принципами розвитку освіти в нашій державі є, відповідно до Закону України «Про освіту» (1996р.) такі:
- доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
- рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
- органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;
- незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- інтеграція з наукою і виробництвом;
- взаємозв'язок з освітою інших країн;
- єдність і наступність системи освіти.
Система освіти – це сукупність навчально-виховних і культурно-освітніх закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Відповідно до Закону України «Про освіту» (Ст. 29) структура освіти в Україні включає такі ланки:
- Дошкільна освіта.
- Загальна середня освіта є обов'язковою складовою безперервної освіти, спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, передбачає оволодіння систематизованими знаннями, результатом яких є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що складає основу подальшої освіти і трудової діяльності.
Загальна середня освіта забезпечує здобуття трьох освітніх рівнів: 1) початкова загальна освіта, 2) базова загальна середня освіта, 3) повна загальна середня освіта.
Таблиця 1
| Освітні рівні загальної середньої освіти | Ступінь ЗНЗ | Термін навчання |
| Початкова загальна освіта | ЗНЗ І ступеня - початкова школа | 4 роки |
| Базова загальна середня освіта | ЗНЗ ІІ ступеня – основна школа | 5 років |
| Повна загальна середня освіта | ЗНЗ ІІІ ступеня – старша школа | 2 роки |
Повна загальна освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти.
- середня загальноосвітня школа трьох ступенів:
- спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
- гімназія (гімназія-інтернат) – навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
- колегіум (колегіум-інтернат) – навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
- ліцей (ліцей-інтернат) – навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);
- школа-інтернат I-III ступенів – навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
- спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів – навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
- санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів – навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
- школа соціальної реабілітації – навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);
- вечірня (змінна) школа II-III ступенів – навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;
- навчально-реабілітаційний центр – навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.
- Позашкільна освітаспрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
- Професійно-технічна освітазабезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їхніх покликань, інтересів, здібностей.
- Вища освіта.Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітніх ступенів відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти. До вищих навчальних закладів, що готують молодших бакалаврів, можуть прийматися особи, які мають базову загальну середню освіту.
Прийом громадян до вищих закладів освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності закладів освіти та джерел оплати за навчання.
Вища освіта як структурна ланка системи освіти забезпечує здобуття таких освітніх рівнів та ступенів (див. табл. 2):
Таблиця 2
| Освітній рівень | Ступінь вищої освіти |
| Початковий рівень (короткий цикл) вищої освітипередбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності. | молодший бакалавр |
| Перший (бакалаврський) рівень вищої освітипередбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю. | бакалавр |
| Другий (магістерський) рівень вищої освітипередбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. | магістр |
| Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. | доктор філософії; |
| Науковий рівень вищої освітипередбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення. | доктор наук |
Післядипломна освіта– спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності. Післядипломна освіта створює умови для безперервності та наступності освіти і включає:
- перепідготовку;
- спеціалізацію;
- підвищення кваліфікації;
- стажування..
Типи вищих навчальних закладів та їх специфіка
Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
університет – багатогалузевий або галузевий вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
Можуть створюватися багатогалузеві (класичний, технічний) або галузеві(профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) університети.
Академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження.
Вища педагогічна освіта.
Підготовка фахівців з початкової освіти
Важливе місце в системі освіти займає професійна підготовка майбутніх педагогів. У Концепції педагогічної освіти (1991) зазначено, що педагогічна освіта покликана забезпечувати формування вчителя, який здатний розвивати особистість дитини, зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток і готовий працювати творчо в закладах освіти різного типу.
Завдання вищої педагогічної освіти:
- створення цілісної системи безперервної педагогічної освіти;
- підготовка педагога, здатного забезпечити всебічний розвиток особистості;
- організація профорієнтаційної роботи та відбору здібної молоді для навчання у вищих педагогічних навчальних закладах;
- розробка і запровадження державних стандартів педагогічної освіти;
- удосконалення мережі закладів педагогічної освіти;
- формування державного замовлення на підготовку педагогічних працівників;
- створення нової навчально-методичної літератури, розробка актуальних проблем педагогічної освіти;
- визначення змісту освіти для психолого-педагогічної підготовки фахівців з непедагогічних спеціальностей.
Підготовка педагогічних працівників з вищою освітою здійснюється на всіх рівнях вищої освіти (див. попереднє питання) за ступенями вищої освіти «молодший бакалавр», «бакалавр», « магістр».
Підготовка фахівців з початкової освіти здійснюється на підставі Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про науково і науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів.
Цільовою комплексною програмою «Вчитель», затвердженою рішенням колегії Міністерства освіти і науки України і Президією АПН України від 29 жовтня 1997 р. № 20⁄6-5, № 1-7⁄10-103, поставлено завдання розробити та обґрунтувати систему підготовки вчителя початкових класів у вищих педагогічних закладах освіти за єдиними державними стандартами освіти в системі ступеневої вищої освіти, забезпечивши безперервність освіти за ступенями ВО «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» (повна вища освіта).
Завдання ступеневої освіти стосовно підготовки вчительських кадрів відображено в Концепції педагогічної освіти, схваленій Колегією Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 1998 р. У ній зазначено, що «…педагогічна освіта покликана забезпечувати формування вчителя, який здатний розвивати особистість дитини, зорієнтований на особистісний та професійний саморозвиток і готовий творчо працювати в закладах освіти різного типу».
Фахівців з початкової освіти готують у вищих навчальних закладах різного типу, відповідно до цього випускникам присвоюють.
Ступінь вищої освіти «молодший бакалавр» здобувається на основі повної загальної середньої освіти та надається особі, що здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення педагогічної діяльності. До вищих навчальних закладів, що надають цей рівень кваліфікації фахівцю з початкової освіти, в Україні належать педагогічні коледжі.
Бакалавр – ступінь вищої освіти, на якому особа на основі повної загальної середньої освіти здобуває базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні вміння й знання щодо узагальненого об’єкта праці, достатні для виконання завдань та обов’язків педагогічної діяльності. Підготовку фахівців початкової школи цього ступеня здійснюють педагогічні коледжі, педагогічні інститути та університети (що надають випускникам педагогічні спеціальності).
| Освітній рівень | Ступінь вищої освіти |
| Початковий рівень (короткий цикл) вищої освітипередбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності. | молодший бакалавр |
| Перший (бакалаврський) рівень вищої освітипередбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю. | бакалавр |
| Другий (магістерський) рівень вищої освітипередбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. | магістр |
| Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. | доктор філософії; |
| Науковий рівень вищої освітипередбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення. | доктор наук |
Семінар 2.