Програма Європейського Союзу TEMPUS

Ще однією програмою, в якій можуть брати участь українські студенти, викладачі та вищі навчальні заклади, є програма tempus (Trans-European Mobility Partnership Scheme for University Studies). Програма розроблена для надання допомоги соціальним і економічним перетворенням в країнах-партнерах. tempus сприяє розвитку в цих країнах систем вищої освіти шляхом максимально широкого співробітництва із партнерами з країн ЄС.

Програму TEMPUS III було схвалено 29 квітня 1999. Тривалість програми становила шість років, починаючи з 1 липня 2000 року. Наступною фазою програми є tempus IV. Проекти за tempusIV фінансуються, починаючи з 2007 року, дія тем-PUSIV закінчується в 2013 році. Ця програма поширюється на країни, які належать до Східної Зони Сусідства (до цих країн належить Україна), на Західні Балкани, на країни, які належать до Південної Зони Сусідства, та на Середню Азію.

Освітня програма Європейського Союзу «Навчання впродовж життя 2007-2013»

Політика Європейського Союзу в сфері освітніх послуг є послідовною та спрямованою на досягнення «стратегічної цілі Європейського Союзу стати найбільш конкурентною, базованою на знаннях економіки. Для реалізації цієї мети Освітній Раді було доручено сформувати конкретні цілі освітньої системи, в якій би були відображені спільні пріоритети та аспекти з врахуванням національного різноманіття» (Ліссабонська Європейська Рада, 23-24 березня 2000). Ця мета є одним з аргументів на користь запровадження нової освітньої програми Європейського Союзу «Навчання впродовж життя 2007-2013», яка була започаткована за Рішенням No.1720/2006/EC Європейського парламенту та Ради 15 листопада 2006 року.

Освітня програма Європейського Союзу «Erasmus»

Програма Erasmus, яка також відома як План дій європейської спіль­ноти для мобільності студентів університету, була започаткована 1987 році. Метою програми є підтримка академічної мобільності студентів та викладачів вищих навчальних закладів у межах Європейського Союзу, країн Європейського економічного простору (Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія), країн-кандидатів на вступ в Європейський Союз (Туреччина) та Швейцарії. Ця програма спрямована на підтримку створення Європейського Простору Вищої Освіти (ЕНЕА) шляхом підвищення мобільності. Детальнішу інформацію щодо програми можна знайти на веб-сайті Європейської комісії http://ec.europa.eu/education/pro-grammes/llp/erasmus/index en.html.

Програма Європейської співпраці у сфері наукових та технічних досліджень (COST)

Заснована в 1971 році, COST є міжурядовою програмою у сфері нау­кових та технічних досліджень, яка спрямована на координацію фінансування національних досліджень на Європейському рівні. Метою COST є підтвердження того, що Європа займає одне з провідних позицій у сфері науково-технічного співробітництва.

Сьома рамкова програма спрямована на фінансування Європейських наукових досліджень за напрямками:

· Програма «Співпраця» підтримує всі види дослідницьких заходів, які здій­снюються різними дослідницькими інституціями у межах транснаціональної співпраці, що спрямовані на досягнення лідерських позицій у ключових нау­кових та технологічних сферах.

· Програма «Люди» полягає в кількісному і якісному посиленні людського по­тенціалу в сфері досліджень і технологій в Європі шляхом стимулювання людей набувати професію «дослідника», стимулювання європейських вченихстажуватися в Європі та залучати дослідників з усього світу проводити дос­лідження в Європі.

· Програма «Ідеї» спрямована на підтримку фундаментальних наукових до­сліджень. Виникнення програми «Ідеї» пов'язане з недостатнім рівнем фіна­нсування цієї програми в Європі.

Детальну інформацію про Сьому Рамкову Програму можна знайти на веб-сайті http://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html.

МОДУЛЬ — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

МОНІТОРИНГ — процедура систематичного збирання даних про стан освіти на загальнодержавному, регіональному чи інституційному рівнях з метою оцінювання її якості та ефективності, управління і контролю, динаміки та прогнозування розвитку.

МЕНЕДЖМЕНТ В ОСВІТІ - це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності.

Основні функції менеджменту в освіті:

- Прийняти розумного рішення

- Організація виконання прийнятих рішень, створення належних умов для ефективної роботи освітнього закладу, кожного учасника освітнього процесу, забезпечення мотивів та стимулів їх діяльності

- Контроль виконання рішень.

Сучасний менеджмент в освіті стає наукомісткою сферою діяльності і все більшою мірою вимагає високого професіоналізму і різнобічних знань.

Підвищення ефективності навчального процесу зараз визначається формуванням сучасних управлінських відносин, зростання керованості цього процесу. Не можна керувати складними системами (а навчальна група, навчальне середовище, навчальний процес є складними імовірнісними системами) за допомогою простих методів (випливає з кібернетичного закону розмаїтості, відкритого У.Ембі).

Управлінські відносини, управлінські впливи, що виявляються у всіх функціях менеджменту, формують особистість учнів ефективніше , ніж пасивне середовище. Тільки лише організовуючи навчальний процес або приходячи з черговою лекцією на заняття в утворену кимсь навчальну групу, багато викладачів так і не стають керуючими навчальною діяльністю, за лишаються елементом “керуючої підсистеми”, звикнувши до режиму функціонування, “Зведеного порядку”.

МОДУЛЬНЕ НАВЧАННЯ Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль – це функціональний вузол навчально-виховного процесу.

Модульне навчання – це пакет науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечує навчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки. Навчальний модуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, норм цінностей. Це поетапне відкриття студентом під впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності.

Модульне навчання зародилося в кінці 60-х років у англомовних країнах. Принцип його полягав у тому, що студент більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей [6; 7].

Основні принципи модульності:

- Наявність самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільних засобів.

- Формування самостійно спланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню студентом чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчального матеріалу для студентів. За умов модульності студент дістав право вибору шляхів індивідуального навчання.

Реалізація принципу модульності забезпечує оптимізацію психосоціального росту студента і викладача.

Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулей, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу.

Принципи формування модульних програм:

1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;

2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;

3. Повнота навчального матеріалу в модулі;

4. Відносна самостійність елементів модуля;

5. Реалізація зворотного зв’язку;

6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Згідно з графіком навчального процесу контрольні заходи проводять під час модульного контролю (МК) та сесії (С).

Модульному контролю підлягає навчальний матеріал кожного модуля за видом занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські тощо) окремо.

До модульного контролю допускаються студенти, які виконали встановлений обов’язковий обсяг навчальної роботи.

Результати модульного контролю з дисциплін, для яких формою семестрового контролю є залік, визначаються за результатами поточного контролю з урахуванням оцінок за індивідуальні завдання. За такою ж методикою визначаються результати модульного контролю для дисциплін, викладання яких продовжується у другій або четвертій чвертях семестру, незалежно від форми семестрового контролю.

Оцінювання модулів здійснюється з використанням визначених навчальним планом форм контролю.

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи т.ін. з визначенням необхідного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок, передбачених для засвоєння студентом.

НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ по дисципліні за кредитно-модульною організацією навчального процесу (за семестрами)

Для розрахунку навантаження необхідними є дані:

· норми часу для планування і обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників (наказ МОН України №450 від 07.08.2002);

· контингент студентів;

· освітньо-кваліфікаційний рівень;

· форма навчання;

· обсяг часу на засвоєння конкретного виду навчальної роботи студента.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

З урахуванням особливостей модульних технологій (в тому числі - акценту на самостійну роботу студента) впровадження КМСОНП висуває вимоги щодо інформаційно-методичного забезпечення усіх видів навчальної роботи студента з наступними обов’язковими складовими.

Лекції:

· підручники та навчальні посібники;

· інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи студентів з опрацювання лекційних модулів (путівники по джерелам інформації тощо);

· засоби діагностики засвоєння навчального матеріалу лекцій.

· Лабораторні заняття:

· методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт;

· інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

· засоби діагностики.

· Семінарські заняття:

· методичні рекомендації до підготовки рефератів;

· інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи;

· засоби діагностики.

· Практичні заняття:

· методичні рекомендації до виконання розрахункових, графічних, розрахунково-графічних завдань;

· інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи (довідники, джерела інформації);

· засоби діагностики.

· Курсові проекти, роботи – рекомендації до виконання; інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

· Практики:

· нормативна та інша документація;

· програми практик;

· методичні рекомендації до підготовки звітів;

· інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

· Державна атестація:

· державні екзамени, засоби діагностики;

· кваліфікаційні роботи, рекомендації до виконання;

¨ інформаційне та методичне забезпечення самостійної роботи.

Типова узагальнена структура методичних рекомендацій до видів навчальних занять згідно з вимогами кредитно-модульної організації навчального процесу має такий вигляд:

· цілі певних видів навчальних занять або індивідуальних завдань, що відповідають умінням освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця;

· типова тематика і форми проведення занять, виконання індивідуальних завдань;

· права та обов’язки суб’єктів навчального процесу;

· вимоги до матеріально-технічного, методичного й інформаційного забезпечення;

· інформаційне забезпечення модулів;

· рекомендації до опрацювання джерел інформації;

· рекомендації стосовно підготовки до контрольних заходів (характеристика засобів контролю, приклади завдань, еталони відповідей, питання для самоперевірки);

· критерії оцінювання кожного виду навчальної діяльності студента.

Вимоги до змісту складових елементів методичного забезпечення навчального процесу визначаються стандартом Національного гірничого університету «СВО НГУ НМЗ – 05. Нормативно-методичне забезпечення навчального процесу», що одержав гриф МОН.

Засоби діагностики відповідають стандартам вищої освіти, що розроблені згідно з нормативно-методичними положеннями наказу МОН України від 31.07.98 №285.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН містить графік та план навчального процесу, що уводяться в систему «Деканат».

Навчальний план розробляється методичною комісією з напряму (зі спеціальності) підготовки, підписується деканом факультету (директором інституту) та завідуючим випускаючої кафедри. Навчальні плани погоджуються з Навчально-методичним управлінням і затверджуються ректором (проректором) університету.

Графік навчального процесу визначає терміни та розподіл за календарем:

· теоретичного навчання;

· практичної підготовки;

· контрольних заходів;

· державної атестації;

· канікул.

План навчального процесу визначається структурно-логічною схемою та містить:

· перелік нормативних дисциплін;

· перелік вибіркових дисциплін;

· розподіл дисциплін за циклами навчання та кафедрами;

· види навчальних занять;

· загальний та річний обсяг дисциплін в годинах та кредитах;

· аудиторне навантаження студента;

· обсяг часу на самостійну роботу;

Річні навчальні плани складаються на підставі навчальних планів, затверджуються деканом факультету (директором інституту) та погоджуються з Навчально-методичним управлінням.

Програма дисципліни адаптується до КМСОНП корегуванням розділу “Склад модулів дисципліни, розподіл часу на їх засвоєння, терміни контролю”, що подається як таблиця.

До контрольних заходів належать поточний, модульний, семестровий, підсумковий контролі.

НАВЧАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ — автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача.

НАВЧАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ — обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

НАВЧАННЯ — цілеспрямований процес пізнання явищ навколишнього світу, їхніх закономірностей та історії розвитку, освоєння способів діяльності у результаті взаємодії учня (студента) з учителем (викладачем) чи іншими учнями (студентами).