Ббк 74.268.3(4 укр.)я73
Серпня 2012 р., протокол №1
Зав. каф.________доц.О.В.Дмитренко
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Робоча навчальна програма для студентів груп ПН-315,316,317
психолого-педагогічного факультету
Розробник: кандидат педагогічних наук,доцент С.П.Олійник
Полтава – 2012
ББК 74.268.3(4 укр.)Я73
УДК 373.5.016:82.09.(075.8)
Олійник С.П. Методики викладання української мови у початковій школі. Робоча навчальна програма для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету .- Полтава: ПНПУ, 2011.- 62с.
Навчально-методичний посібник укладено за вимогами кредитно-модульної системи навчання. Матеріал чітко структурований і охоплює такі позиції: опис предмета навчального курсу; зміст програми (характеристика змістових модулів); структуру залікового кредиту курсу; завдання для самостійної роботи; навчальний проект (індивідуальне навчально-дослідне завдання); методи навчання; методи оцінювання навчальних досягнень з предмета; розподіл балів, які присвоюються студентам; методичне забезпечення курсу; рекомендовану літературу.
Навчальний посібник розрахований на студентів ІІІ курсу психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100 ''Початкове навчання''.
Рецензенти: О.А.Федій - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової і дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка;
Л.О.Нечаєва - методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського.
1. Загальні положення
1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни
Якість професійної підготовки майбутніх фахівців передбачає підвищення не тільки теоретичного рівня знань студентів, а й удосконалення практично-методичних умінь, необхідних учителеві для навчання рідної мови в початкових класах, розвиток його професійної самостійності, інтересу до творчої педагогічної діяльності.
Навчальна дисципліна “Методика викладання української мови у початковій школі”, що вивчається на вказаних спеціальностях психолого-педагогічного факультету, передбачає дати майбутньому вчителеві глибокі теоретичні знання, сформувати міцні вміння й навички, навчити дбати не тільки про засвоєння мовних знань, умінь і навичок, а й про загальний розвиток школярів, формування в них загальнонавчальних умінь, навичок (організаційних, мовленнєвих, пізнавально-інтелектуальних, контрольно-оцінних).
Завдання методики української мови як навчального курсу - опанування майбутніми вчителями шкільних програм і підручників з рідної мови, розуміння закономірностей формування знань, умінь і навичок молодших школярів у галузі мови, оволодіння студентами методикою формування в учнів системи початкових уявлень і понять з фонетики, лексики, словотвору, морфології, синтаксису, прийомами ознайомлення школярів з найважливішими нормами української літературної мови та правопису і здійснення на цій основі мовленнєвого розвитку дітей, підвищення їхньої мовленнєвої культури.
Змістом програми передбачено вивчення таких розділів: методика викладння української мови як педагогічна наука; методика навчання грамоти; методика розвитку мовлення.
1.2. Опис предмета навчальної дисципліни
Вивчення курсу ''Методика викладання української мови у початковій школі'' передбачає засвоєння теоретичних знань системи сучасної української літературної мови та методики її викладання в 1-4 класах, а також рівень сформовності методичних умінь, необхідних учителеві початкових класів для успішного проведення уроків навчання грамоти, класного і позакласного читання, уроків рідної мови. Студенти мають бути обізнаними з вимогами програми 1-4 класів та змістом навчання, поданого у діючих підручниках: ''Буквар'', ''Читанка'', ''Рідна мова'' для 1-4 класів.
Майбутні фахівці мусять мати чітке уявлення про два аспекти вивчення рідної мови: понятійно-лінгвістичний і мовленнєво-діяльнісний, вміти поєднувати завдання кожного з них на уроках, кінцевим результатом яких є глибоке оволодіння дітьми мовою як засобом спілкування, пізнанні, грамотного письма.
Кожному майбутньому спеціалісту початкових класів не лише потрібно володіти міцними теоретичними знаннями відповідно до вимог програми, а й уміти методично правильно подати їх учням, ознайомити з естетичним та інтелектуальним багатством рідної мови.
В арсеналі знань майбутніх класоводів має бути достатня кількість різноманітних прийомів роботи з розвитку мовлення молодших школярів, активізації їхньої розумової діяльності, удосконалення творчих здібностей, формування самостійності та пізнавального інтересу.
Потрібно сформувати у студентів не лише вміння здійснювати навчання, а й здатність досліджувати, аналізувати навчально-виховний процес з метою його вдосконалення.
| V семестр | VІ семестр | |
| Загальна кількість годин | ||
| Загальна кількість кредитів | ||
| Обов’язкова чи за вибором | обов'язкова | обов’язкова |
| Лекції | ||
| Практичні заняття | ||
| Самостійна робота | ||
| Індивідуальна робота | ||
| Лабораторні заняття | ||
| Кількість змістових модулів | ||
| Вид контролю |
Структура залікового кредиту з курсу
Кількість годин, відведено на:
| Модуль І. | Лекції | Практичні заняття | Лабораторні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота |
| Тема 1. Методика викладання української мови у початковій школі як педагогічна наука. | |||||
| Тема 2. Методика навчання грамоти. Психолого-лінгвістичні основи методики навчання грамоти. | |||||
| Тема 3. Методика навчання грамоти.Основні періоди і етапи навчання грамоти. | |||||
| Тема 4. Формування правописних навичок у першокласників. | |||||
| Всього | |||||
| Модуль ІІ. Тема 1.Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів. | |||||
| Тема 2. Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення. | |||||
| Тема 3. Методика роботи над словосполученням, реченням, текстом. | |||||
| Тема 4. Перекази. Види переказів. Методика написання переказів. | |||||
| Тема 5. Твори. Їх класифікація і методика проведення у почяатковій школі. | |||||
| Всього |
1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів
Опрацювання курсу ''Методика викладання української мови у початковій школі'' в системі підготовки вчителя початкових класів передбачає різні види діяльності студентів; аудиторну роботу (лекції, семінарські і практичні заняття), лабораторні заняття (в школі), індивідуальну і самостійну роботу, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, колоквіум, виконання завдань модульної комплексної контрольної роботи.
Лекція включає усі теоретичні відомості про предмет вивчення. Вона побудована згідно з програмами '' Методика викладання української мови: Програма навчального курсу ( за вимогами кредитно-модульної системи) // Розробники: Васильківська Н.А., Вашуленко М.С., Савченко О.Я.- Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка,2008.- 48с; '' Методика викладання української мови в початковій школі '' // Укладачі: акад. М.С. Вашуленко, А.П.Каніщенко, С.І.Лісова, Г.О. Ткачук, Л.П.Петрюк.- К.: Рута, 2002. -110 с.) і спланована відповідно до вивчення основних розділів за семестрами. Кожна лекція містить список основної і додаткової літератури.
Практичне заняття сплановано відповідно до лекційного курсу. Весь теоретичний матеріал супроводжується виконанням методичних завдань.
Лабораторні заняття проводиться в початкових класах середніх загальноосвітніх шкіл і передбачають спостереження та аналіз різних типів уроків, складання планів-конспектів уроків, проведення фрагментів уроків за власним планом.
Завдання самостійної роботи допоможуть студентам в опрацюванні теоретичного матеріалу, укладанні бібліографії з вивчення тем курсу, письмовому аналізі уроків, розробці власних планів-конспектів уроків, системи навчальних вправ, завдань, виготовленні дидактичних матеріалів до уроків початкової школи.
Укладені до кожного розділу контрольні питання допоможуть здійснити самоперевірку знань, умінь і навичок майбутніх фахівців.
1.4. Перелік форм контролю
Система семестрового контролю з методики викладання української мови у початковій школі включає поточний, модульний та підсумковий.
Методи навчання: лекції, практично-лабораторні заняття, метод бесіди, опрацювання літератури, виконання практичних завдань, розв'язання методичних завдань, моделювання фрагментів уроків, підготовка рефератів, колоквіум.
Методи оцінювання: усне опитування, контрольні роботи, поточне тестування, захист навчального проекту.
Методичне забезпечення:опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, ілюстративний матеріаол.
За різні види завдань студент одержує таку кількість балів:
1) виступ з теоретичного питання теми: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” –1 бал, "2"- 0 балів;
2) виконання завдань самостійної роботи: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” – 1 бал; "2"-0 балів; "5"- 6 балів, "4"- 4 бали,"3"-2 бали,"2"-1-0 балів;
3) виконання тестових завдань : за правильну відповідь відкритого теста - 2 бали; закритого теста - 1 бал.
5) написання і захист індивідуального навчально-дослідного завдання: “5” – 15 балів, “4” – 10 балів, “3” – 5 балів, “2” – 0 балів;
6) виконання завдань комплексної контрольної роботи: завдання відкритого теста) - 2 бали; закритого теста – 1 бал; виконання завдань: "5''- 12 балів; ''4''- 8 балів, ''3''- 4 бали, ''2'' -3- 0 балів.
Модульний контроль. Об’єктом модульного контролю є рівень засвоєння теоретичних питань з окремих розділів або кількох тем. Форма контролю − виконання контрольної роботи з окремої самостійної частини дисципліни (тема розділу, кілька тем або розділів), захист індивідуального навчально-дослідного завдання.
Загалом підсумком одного змістового модуля є така кількість балів:
“5” – 90-100 балів
“4” – 75-89 балів
“3” – 60-74 бали
“2” – 35-59 балів
Підсумковий контроль передбачає оцінювання досягнень студентів з вивчення дисципліни за різними видами діяльності, що формують комунікативні компетенції. Він представлений арифметичною сумою модульних рейтингових оцінок ( чотирьох змістових модулів), отриманих протягом семестрів. Кількість балів, набрана студентом із дисципліни, переводиться в традиційну оцінку за такою шкалою.
Якщо форма контролю екзамен:
90 – 100 балів – “відмінно”;
75 – 89 балів – “добре”;
60-74 – “задовільно”;
1 – 59 – “незадовільно”.
1.5. Шкала оцінювання
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали TCTS.
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою навчального закладу |
| А | Відмінно | 90-100 |
| B | дуже добре | 83-89 |
| С | Добре | 75-82 |
| Д | Задовільно | 68-74 |
| Е | Достатньо | 60-67 |
| FХ | Незадовільно | 1-59 |
1.6. Критерії оцінювання знань
| № п/п | Критерії оцінювання | “відмінно” | “добре” | “задовільно” | “незадовільно” |
| Відповідність змісту | Відповідь студента повністю відповідає змістові. Основні проблеми чітко визначені. | Відповідь студента в основному відповідає змістові. Деякі проблеми не зовсім чітко окреслені. | Відповідь студента лише частково відповідає змістові. Немає чіткості у визначенні основних проблем. | Відповідь студента зовсім не відповідає змістові. Основні проблеми не визначені. | |
| Повнота і ґрунтовність викладу матеріалу | Основні проблеми обґрунтовані і змістовно розкриті. | Основні проблеми розкриті, але не повністю обґрунтовані. | Основні проблеми розкриті лише частково і без належної глибини. | Основні проблеми не розкриті, відсутнє розуміння пропонованого матеріалу. | |
| Доказовість викладу | Студент вільно володіє матеріалом, демонструє високий ступінь доказовості. Може викласти власний погляд з обговорюваних проблем. | Студент аргументовано підходить до викладу матеріалу, але не завжди чітко формулює своє ставлення до вирішення проблем. | Відповідь студента на питання є бездоказовою. Він не демонструє свого ставлення до розгляданих проблем. | Доказовість матеріалу та самостійні міркування повністю відсутні. | |
| Термінологічна коректність | Студент вільно володіє і коректно користується необхідною термінологією. | Студент в основному правильно використовує термінологію. Невелика кількість термінологічних помилок не перешкоджає розумінню змісту викладеного. | Студент допускає велику кількість помилок у використанні термінів, що ускладнює розуміння змісту викладеного. Запас термінів досить обмежений. | Студент майже не користується необхідною термінологією. Його запас лінгвістичних термінів є мінімальний. |
Розподіл балів, що надаються студентам