Ббк 74.268.3(4 укр.)я73

Серпня 2012 р., протокол №1

Зав. каф.________доц.О.В.Дмитренко

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Робоча навчальна програма для студентів груп ПН-315,316,317

психолого-педагогічного факультету

Розробник: кандидат педагогічних наук,доцент С.П.Олійник

Полтава – 2012

ББК 74.268.3(4 укр.)Я73

УДК 373.5.016:82.09.(075.8)

Олійник С.П. Методики викладання української мови у початковій школі. Робоча навчальна програма для студентів груп ПН-315,316,317 психолого-педагогічного факультету .- Полтава: ПНПУ, 2011.- 62с.

Навчально-методичний посібник укладено за вимогами кредитно-модульної системи навчання. Матеріал чітко структурований і охоплює такі позиції: опис предмета навчального курсу; зміст програми (характеристика змістових модулів); структуру залікового кредиту курсу; завдання для самостійної роботи; навчальний проект (індивідуальне навчально-дослідне завдання); методи навчання; методи оцінювання навчальних досягнень з предмета; розподіл балів, які присвоюються студентам; методичне забезпечення курсу; рекомендовану літературу.

Навчальний посібник розрахований на студентів ІІІ курсу психолого-педагогічного факультету зі спеціальності 6.010100 ''Початкове навчання''.

Рецензенти: О.А.Федій - доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри початкової і дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка;

Л.О.Нечаєва - методист Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського.

1. Загальні положення

1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни

Якість професійної підготовки майбутніх фахівців передбачає підвищення не тільки теоретичного рівня знань студентів, а й удосконалення практично-методичних умінь, необхідних учителеві для навчання рідної мови в початкових класах, розвиток його професійної самостійності, інтересу до творчої педагогічної діяльності.

Навчальна дисципліна “Методика викладання української мови у початковій школі”, що вивчається на вказаних спеціальностях психолого-педагогічного факультету, передбачає дати майбутньому вчителеві глибокі теоретичні знання, сформувати міцні вміння й навички, навчити дбати не тільки про засвоєння мовних знань, умінь і навичок, а й про загальний розвиток школярів, формування в них загальнонавчальних умінь, навичок (організаційних, мовленнєвих, пізнавально-інтелектуальних, контрольно-оцінних).

Завдання методики української мови як навчального курсу - опанування майбутніми вчителями шкільних програм і підручників з рідної мови, розуміння закономірностей формування знань, умінь і навичок молодших школярів у галузі мови, оволодіння студентами методикою формування в учнів системи початкових уявлень і понять з фонетики, лексики, словотвору, морфології, синтаксису, прийомами ознайомлення школярів з найважливішими нормами української літературної мови та правопису і здійснення на цій основі мовленнєвого розвитку дітей, підвищення їхньої мовленнєвої культури.

Змістом програми передбачено вивчення таких розділів: методика викладння української мови як педагогічна наука; методика навчання грамоти; методика розвитку мовлення.

1.2. Опис предмета навчальної дисципліни

Вивчення курсу ''Методика викладання української мови у початковій школі'' передбачає засвоєння теоретичних знань системи сучасної української літературної мови та методики її викладання в 1-4 класах, а також рівень сформовності методичних умінь, необхідних учителеві початкових класів для успішного проведення уроків навчання грамоти, класного і позакласного читання, уроків рідної мови. Студенти мають бути обізнаними з вимогами програми 1-4 класів та змістом навчання, поданого у діючих підручниках: ''Буквар'', ''Читанка'', ''Рідна мова'' для 1-4 класів.

Майбутні фахівці мусять мати чітке уявлення про два аспекти вивчення рідної мови: понятійно-лінгвістичний і мовленнєво-діяльнісний, вміти поєднувати завдання кожного з них на уроках, кінцевим результатом яких є глибоке оволодіння дітьми мовою як засобом спілкування, пізнанні, грамотного письма.

Кожному майбутньому спеціалісту початкових класів не лише потрібно володіти міцними теоретичними знаннями відповідно до вимог програми, а й уміти методично правильно подати їх учням, ознайомити з естетичним та інтелектуальним багатством рідної мови.

В арсеналі знань майбутніх класоводів має бути достатня кількість різноманітних прийомів роботи з розвитку мовлення молодших школярів, активізації їхньої розумової діяльності, удосконалення творчих здібностей, формування самостійності та пізнавального інтересу.

Потрібно сформувати у студентів не лише вміння здійснювати навчання, а й здатність досліджувати, аналізувати навчально-виховний процес з метою його вдосконалення.

  V семестр VІ семестр
Загальна кількість годин
Загальна кількість кредитів
Обов’язкова чи за вибором обов'язкова обов’язкова
Лекції
Практичні заняття
Самостійна робота
Індивідуальна робота
Лабораторні заняття
Кількість змістових модулів
Вид контролю    

Структура залікового кредиту з курсу

Кількість годин, відведено на:

Модуль І. Лекції Практичні заняття Лабораторні заняття Самостійна робота Індивідуальна робота
Тема 1. Методика викладання української мови у початковій школі як педагогічна наука.  
Тема 2. Методика навчання грамоти. Психолого-лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
Тема 3. Методика навчання грамоти.Основні періоди і етапи навчання грамоти.
Тема 4. Формування правописних навичок у першокласників.      
Всього
Модуль ІІ. Тема 1.Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів.
Тема 2. Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення.
Тема 3. Методика роботи над словосполученням, реченням, текстом.
Тема 4. Перекази. Види переказів. Методика написання переказів.
Тема 5. Твори. Їх класифікація і методика проведення у почяатковій школі.
Всього

1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів

Опрацювання курсу ''Методика викладання української мови у початковій школі'' в системі підготовки вчителя початкових класів передбачає різні види діяльності студентів; аудиторну роботу (лекції, семінарські і практичні заняття), лабораторні заняття (в школі), індивідуальну і самостійну роботу, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, колоквіум, виконання завдань модульної комплексної контрольної роботи.

Лекція включає усі теоретичні відомості про предмет вивчення. Вона побудована згідно з програмами '' Методика викладання української мови: Програма навчального курсу ( за вимогами кредитно-модульної системи) // Розробники: Васильківська Н.А., Вашуленко М.С., Савченко О.Я.- Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка,2008.- 48с; '' Методика викладання української мови в початковій школі '' // Укладачі: акад. М.С. Вашуленко, А.П.Каніщенко, С.І.Лісова, Г.О. Ткачук, Л.П.Петрюк.- К.: Рута, 2002. -110 с.) і спланована відповідно до вивчення основних розділів за семестрами. Кожна лекція містить список основної і додаткової літератури.

Практичне заняття сплановано відповідно до лекційного курсу. Весь теоретичний матеріал супроводжується виконанням методичних завдань.

Лабораторні заняття проводиться в початкових класах середніх загальноосвітніх шкіл і передбачають спостереження та аналіз різних типів уроків, складання планів-конспектів уроків, проведення фрагментів уроків за власним планом.

Завдання самостійної роботи допоможуть студентам в опрацюванні теоретичного матеріалу, укладанні бібліографії з вивчення тем курсу, письмовому аналізі уроків, розробці власних планів-конспектів уроків, системи навчальних вправ, завдань, виготовленні дидактичних матеріалів до уроків початкової школи.

Укладені до кожного розділу контрольні питання допоможуть здійснити самоперевірку знань, умінь і навичок майбутніх фахівців.

1.4. Перелік форм контролю

Система семестрового контролю з методики викладання української мови у початковій школі включає поточний, модульний та підсумковий.

Методи навчання: лекції, практично-лабораторні заняття, метод бесіди, опрацювання літератури, виконання практичних завдань, розв'язання методичних завдань, моделювання фрагментів уроків, підготовка рефератів, колоквіум.

Методи оцінювання: усне опитування, контрольні роботи, поточне тестування, захист навчального проекту.

Методичне забезпечення:опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни, ілюстративний матеріаол.

За різні види завдань студент одержує таку кількість балів:

1) виступ з теоретичного питання теми: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” –1 бал, "2"- 0 балів;

2) виконання завдань самостійної роботи: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” – 1 бал; "2"-0 балів; "5"- 6 балів, "4"- 4 бали,"3"-2 бали,"2"-1-0 балів;

3) виконання тестових завдань : за правильну відповідь відкритого теста - 2 бали; закритого теста - 1 бал.

5) написання і захист індивідуального навчально-дослідного завдання: “5” – 15 балів, “4” – 10 балів, “3” – 5 балів, “2” – 0 балів;

6) виконання завдань комплексної контрольної роботи: завдання відкритого теста) - 2 бали; закритого теста – 1 бал; виконання завдань: "5''- 12 балів; ''4''- 8 балів, ''3''- 4 бали, ''2'' -3- 0 балів.

Модульний контроль. Об’єктом модульного контролю є рівень засвоєння теоретичних питань з окремих розділів або кількох тем. Форма контролю − виконання контрольної роботи з окремої самостійної частини дисципліни (тема розділу, кілька тем або розділів), захист індивідуального навчально-дослідного завдання.

Загалом підсумком одного змістового модуля є така кількість балів:

“5” – 90-100 балів

“4” – 75-89 балів

“3” – 60-74 бали

“2” – 35-59 балів

Підсумковий контроль передбачає оцінювання досягнень студентів з вивчення дисципліни за різними видами діяльності, що формують комунікативні компетенції. Він представлений арифметичною сумою модульних рейтингових оцінок ( чотирьох змістових модулів), отриманих протягом семестрів. Кількість балів, набрана студентом із дисципліни, переводиться в традиційну оцінку за такою шкалою.

Якщо форма контролю екзамен:

90 – 100 балів – “відмінно”;

75 – 89 балів – “добре”;

60-74 – “задовільно”;

1 – 59 – “незадовільно”.

1.5. Шкала оцінювання

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали TCTS.

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу  
А Відмінно 90-100
B дуже добре 83-89
С Добре 75-82
Д Задовільно   68-74
Е Достатньо 60-67
Незадовільно 1-59

1.6. Критерії оцінювання знань

№ п/п Критерії оцінювання “відмінно” “добре” “задовільно” “незадовільно”
Відповідність змісту Відповідь студента повністю відповідає змістові. Основні проблеми чітко визначені. Відповідь студента в основному відповідає змістові. Деякі проблеми не зовсім чітко окреслені. Відповідь студента лише частково відповідає змістові. Немає чіткості у визначенні основних проблем. Відповідь студента зовсім не відповідає змістові. Основні проблеми не визначені.
Повнота і ґрунтовність викладу матеріалу Основні проблеми обґрунтовані і змістовно розкриті. Основні проблеми розкриті, але не повністю обґрунтовані. Основні проблеми розкриті лише частково і без належної глибини. Основні проблеми не розкриті, відсутнє розуміння пропонованого матеріалу.
Доказовість викладу Студент вільно володіє матеріалом, демонструє високий ступінь доказовості. Може викласти власний погляд з обговорюваних проблем. Студент аргументовано підходить до викладу матеріалу, але не завжди чітко формулює своє ставлення до вирішення проблем. Відповідь студента на питання є бездоказовою. Він не демонструє свого ставлення до розгляданих проблем. Доказовість матеріалу та самостійні міркування повністю відсутні.
Термінологічна коректність Студент вільно володіє і коректно користується необхідною термінологією. Студент в основному правильно використовує термінологію. Невелика кількість термінологічних помилок не перешкоджає розумінню змісту викладеного. Студент допускає велику кількість помилок у використанні термінів, що ускладнює розуміння змісту викладеного. Запас термінів досить обмежений. Студент майже не користується необхідною термінологією. Його запас лінгвістичних термінів є мінімальний.

Розподіл балів, що надаються студентам

Наши рекомендации