Зміст діяльності студента-практиканта
Форма № Н - 3.04
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Кафедра української мови
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор
із науково-педагогічної роботи
проф. Б. В. Год
“______”_______________20___ року
РОБОЧА ПРОГРАМА
Навчальної практики з фахових методик
Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр
Напрям підготовки: 6.020303 “Філологія. Українська мова і література”
Факультет філології та журналістики, українське відділення
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Форма навчання: стаціонар
Полтава – 2013 рік
Робоча програма навчальної практики з фахових методик для студентів 3 курсу
за напрямом підготовки 6.020303 “Філологія. Українська мова і література”
„___” ________, 20__ року- __ с.
Розробники:
Сологуб Любов Олексіївна, доцент кафедри української мови, кандидат педагогічних наук, Котух Наталія Віталіївна, доцент кафедри української мови, кандидат педагогічних наук
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української мови
Протокол від “____”________________20__ року № ___
Завідувач кафедри _________________________ (Степаненко М.І.)
(підпис)
“_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією ПНПУ імені В.Г. Короленка за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020303. Філологія. Українська мова і література
Протокол від “____”________________20___ року № ___
“____”____________20__ року
Голова _______________ (доц. Сологуб Л.О.)
(підпис)
Ó Сологуб Л.О., 2013 рік
Ó Котух Н.В., 2013 рік
Пояснювальна записка
Характеристика практики
Найбільш оптимальним у світлі нової філософії освіти принципом реалізації завдань вищої школи є цілісний підхід до становлення особистості сьогоднішнього студента. Цей підхід полягає у педагогічному моделюванні цілісної, багатогранної, професійно компетентної особистості. І педагогічна практика виступає однією із складових такого підходу. Вона являє собою важливий етап професійного і спеціального формування висококваліфікованого майбутнього вчителя. Практикою перевіряється підготовленість майбутніх учителів до самостійної педагогічної діяльності, до виконання ними основних функцій учителя. Навчальна педагогічна практика повинна носити особистісно зорієнтований, творчий характер і сприяти виробленню індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Навчальна пропедевтична практика – це перша педагогічна практика з фахових методик. Мета практики – закріпити набуті знання з психолого-педагогічних предметів та фахових методик у процесі спостереження за роботою вчителя-словесника та власної участі у навчально-виховному процесі.
Завданнянавчальної практики з фахових методик спрямовані на формування професійної культури студентів ІІІ курсу:
ü поглибити, інтегрувати і закріпити теоретичні знання, одержані під час вивчення фахових методик та застосувати ці знання у практичній діяльності;
ü навчитися спостерігати й аналізувати навчальну та позакласну роботу з предмета в школі, проводити її з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей;
ü підготувати студентів до проведення різнотипних уроків із застосуванням ефективних методів і прийомів навчання;
ü розвивати вміння та навички проведення фрагментів уроків з мови та літератури; навчитися працювати з творчо обдарованими дітьми; вивчати й узагальнювати досвід учителів-словесників;
ü забезпечити наступність у проведенні безперервної та активної педпрактик, підготувати ґрунт для проходження активної практики.
Термін проходження практики: один тиждень
Кількість годин – 54
Кількість кредитів – 1,5
Вид контролю – диференційований залік
Вимоги до бази практики: загальноосвітні навчальні заклади 1-ІІІ ступенів у школах міста (5-9 класи).
Зміст діяльності студента-практиканта
Організація та проведення педпрактики
Педагогічна практика починається з настановчої конференції, на якій студенти розподіляються за школами, закріплюються за класами, одержують групові та індивідуальні завдання від керівника педпрактики та методиста, знайомляться зі змістом практики тощо.
Під час практики студенти відвідують уроки, виховні та позаурочні заходи, беруть участь у обговоренні уроків учителя чи своїх товаришів.
Для кращої організації часу студент-практикант складає індивідуальний план роботи на тиждень, який обговорює з груповим керівником. Орієнтовний розподіл тижневого навантаження студента та завдання на весь період практики груповий керівник дає на початку педпрактики.
На період практики один зі студентів призначається старостою групи. Він веде облік відвідувань студентів, проводить організаційну роботу серед студентів-практикантів. Педагогічна практика завершується підсумковою конференцією.
Зміст педпрактики у школі
На III курсі /відповідно до теми"Робота вчителя-предметника на уроці та в позаурочний час. Робота класного керівника" зміст педпрактики становлять:
1. Знайомство з роботою вчителя мови, літератури з підготовки до уроку:
а) планування уроків (календарно-тематичний та поурочний план);
б) підбір наочності і використання ТЗН;
в) підбір навчального матеріалу.
2. Спостереження й аналіз уроку вчителя.
3. Знайомство з підручниками, методичною літературою з теми педпрактики, опрацювання окремих робіт з актуальних питань методики навчання мови, літератури.
4. Складання конспекту під керівництвом учителя.
5. Проведення окремих фрагментів уроку (під керівництвом учителя).
6. Знайомство з плануванням та організацією позакласної роботи вчителя літератури, мови (гуртки, підготовка вечорів). Надання вчителю конкретної допомоги у виготовленні наочності чи проведенні позакласної роботи.
Науково-дослідницька робота
Види діяльності студентів під час педагогічної практики в школі можна поділити на 2 групи:
1) діяльність, пов'язана з участю студента у навчально-виховному процесі в школі;
2) діяльність, пов'язана з дослідницькою роботою студентів: проведення методичних експериментів.
Під час практики створюються умови для залучення студентів до творчої дослідницької діяльності. Вони вчаться не лише використовувати досвід інших, але шукають і знаходять власні шляхи розв'язання тих проблем, над якими працюють чи цікавляться в плані роботи над курсовими, бакалаврськими та дипломними дослідженнями. У них розвивається вміння аналізувати й оцінювати результати своєї діяльності. Усі ці фактори сприяють формуванню творчого ставлення студентів до своєї роботи, створюються передумови для подальшого росту їх професійної майстерності.