Дитячі та юнацькі організації

В останні десятиліття на принципово нових засадах стала працювати піонерська організація, виникли такі дитячі та юнацькі організації, як "Пласт", "Сокільський доріст", "Курінь" та ін.

"Пласт" - складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту. Діяв у Галичині в 1911-1930 рр. та періодично на різних теренах України до 1939 р. Після Другої світової війни "Пласт" було заборонено, його вважали ворожою націоналістичною організацією. З проголошенням незалежності України "Пласт" швидко відродився.

За своєю структурою "Пласт" охоплює такі вікові категорії: новаки і новачки (7-11 років), юнаки і юначки (11-17 років), старші пластуни і пластунки (17-30 років), приятелі "Пласту" (батьки і друзі). Кличем пластової організації є "СКОБ" (Сильно! Красно! Обережної Бистрої). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації і стає важливою настановою на все життя.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах "Пласту", що спираються на пластову присягу, пластовий закон і Три головні обов'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

Головними моральними та ідейними засадами "Пласту" є вічні загальнолюдські цінності, які виражають ставлення особи до природи, суспільства і себе. Усе це сконцентровано у пластовій присязі:

"Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб:

Бути вірним Богові й Україні, Помагати іншим, Жити за пластовим законом, Слухатись пластового проводу".

Виконання присяги "Пласту" вимагає від пластуна дотримання таких правил пластового закону: 1. Пластун славний. 2. Пластун сумлінний. 3. Пластун точний. 4. Пластун ощадний. 5. Пластун справедливий. 6, Пластун ввічливий. 7. Пластун братерський і доброзичливий. 8. Пластун врівноважений. 9. Пластун корисний. 10. Пластун слухняний. 11. Пластун пильний. 12. Пластун дбає про своє здоров'я. 13. Пластун любить красу і дбає про неї. 14. Пластун завжди доброї гадки.

Ці вимоги передбачають формування адекватних рис характеру. Вони є основою складання плану самовиховання для кожного пластуна. На основі пластової присяги та правил закону ґрунтується вся діяльність організації. Пластові організації використовують загальні методи виховання, але у них превалюють ігрові моменти. Загалом виховна методика спрямована на спонукання пластунів до самовдосконалення.

Члени ""Пласту" проходять чотири послідовних етапи: 1) підготовчий - отримання відзнаки пластуна-прихильника; 2) складання першої проби пластуна-учасника; 3) складання другої проби пластуна-розвідувача; 4) складання третьої проби пластуна-скоба.

Паралельно зі складанням проб юнацтво освоює так звані вмілості - набуття практичних знань і вмінь у різноманітних галузях: картографії, фотографуванні, догляді за хворими, туризмі, альпінізмі та ін. Усього розроблено понад 120 різних умілостей. Знаючи перелік вимог конкретної вмілості, пластуни готуються до них: читають літературу, звертаються до фахівців тощо. Відтак вони відбувають випробування - своєрідний іспит, за результатами якого їм надають відповідну відзнаку: нашивку на рукав однострію та спеціальне посвідчення.

Згаданий однострій (уніформа зеленого кольору) у "Пласті" набуває особливого виховного значення. На нього, згідно з вимогами відповідних приписів, нашивають пластові відзнаки: пластового ступеня, складених умілостей, відзнаку діловодства, відзнаку належності до гуртка чи куреня, значки успішно відбутих таборів, вишколів, мандрівок, відзначення та нагороди. Під комірцем сорочки пластуни носять хустинку кольору свого куреня. Глянувши на однострій, можна зробити висновок про активність і досвідченість пластуна, він є предметом особливої гордості, поваги товаришів.

"Сокільський доріст" - національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинним його осередком є соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не менше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти (рої)- До складу чот входить 3-5 гнізд. Керує гніздом гніздовий, роєм - ройовий (чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міста) об'єднуються в станиці. Станичний може мати ранг соколиного сотника (чотового, гніздового) залежно від кількості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура "Сокільського доросту" триступенева: соколята - 6-11 років, молоді соколи - 12-14 років, соколи - 15-18 років.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій "Сокола", українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій; розвиток і урізноманітнення форм їх діяльності; виховання членів товариства на ідеях свободи, рівності, національної та особистої гідності, шанування родинних зв'язків, працелюбності, взаємодопомоги й самодисципліни; виховання національної самосвідомості членів товариства на засадах християнських чеснот (честі, доброти, шанування батька й матері, милосердя); глибоке вивчення історії України та історії Українського війська; прищеплення членам товариства любові до рідної мови, віри, звичаїв, до національних ідеалів предків, їх моральних, релігійних, політичних, економічних і соціальних переконань, залучення членів товариства до корисних громадських справ; до клубних, спортивних, туристично-краєзнавчих гуртків та об'єднань; налагодження різних форм спілкування з українською молоддю за межами України, співпраця зі спорідненими товариствами в Україні та за її межами; формування у членів товариства бережливого ставлення до суспільного й державного багатства України, її природи, пам'яток культури, старовини, виховання із членів товариства цивілізованих господарів на своїй землі.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, "круглі столи" з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо); спортивно-оздоровчої (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо); туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін.); культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри); інтелектуально-пошукової (інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами); діяльності у сфері милосердя (відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує); господарської (створення умов для самостійної праці; гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу).

"Курінь" - дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та її народу, на основі відродження національних, загальнолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дівчина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну, хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділяють ідеали юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти своє членство. їм присвоюють звання "козак-наставник", і вони беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Члени організації діляться на козачат (молодші школярі) віком 6-10 років, джур (середні школярі) віком 10- 15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15- 38 років. Основою організаційної структури є курінь - первинний козацький осередок за місцем проживання чи місцем навчання або за інтересами (курінь любителів історії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна організаційна одиниця козачат, джур та козаків - десяток, що складається з 10-15 членів організації Й ділиться на застави по 3-5 осіб у кожній. Десятки об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до складу сотні, а сотні - до куреня козацької організації навчального закладу.

На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть старшина, в заставі - заставний, в десятці - отаман (десятник), в загоні - чотар (писар), в сотні - писар, осавул, хорунжий, в курені - отаман, писар, обозний, осавул, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач, шафар.

Виховна діяльність цієї організації відбувається за такими напрямами:

1) "Мій рідний край" (вивчення історії рідного краю);

2) "Гей ви, хлопці, славні запорожці" (вивчення історії українського козацтва);

3) вивчення духовних цінностей українських козаків;

4) "Козацькому роду нема переводу" (відродження військово-спортивного мистецтва козаків);

5) "Козацькими стежками" (туристично-краєзнавчих робота);

6) "Слава козацька не вмре, не поляже..." (відродження народних мистецьких традицій).

У змісті виховання виокремлюють орієнтовну програму виховної роботи з дівчатками:

1) "Хата моя, біла хата..." (про роль жінки - берегині свого роду);

2) "Рідна мати моя, ти ночей не доспала..." (пісні моєї мами);

3) "Ой у лузі червона калина..." (про рослини - символи України);

4) "І на тім рушничкові..." (навчання жіночої майстерності);

5) "До надр народної медицини" (ознайомлення із секретами народної медицини).

Організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву.

Кодекс лицарської честі для козачат гласить:

Шануй і маму, й тата, завжди працюй завзято;

Люби рідну країну, що зветься Україна;

Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай;

Будь сильним, справедливим, і скромним, і правдивим,

І рідну Батьківщину ти завжди захищай!

Діяльність громадських дитячих та юнацьких організацій, об'єднань, товариств сприяє:

- задоволенню і правильному формуванню основних життєво необхідних на різних вікових етапах потреб в емоційному контакті з ровесниками, друзями; прихильності й упевненості; успіху, визнанні себе серед інших; у виборі й випробовуванні власних сил, переживанні чогось надзвичайного; в активній діяльності, розвитку інтересів, уподобань;

- розвитку творчих потреб і здібностей, підтриманню, збереженню і розвитку таланту, обдарованості;

- формуванню характеру особи, її всебічному розвитку навичок самовдосконалення;

- поєднанню ідей, поглядів, звичок;

- товариському гуртуванню, поглибленню дружніх зв'язків, розвитку приятельських відносин як основи для майбутнього подружнього життя;

- відтворенню душевно-моральних сил, задоволенню рекреаційно-соціалізаційних потреб.

У зарубіжних країнах найпоширенішою молодіжною організацією є скаути (англ. scout - розвідник). Про методику їх виховної діяльності свідчать, наприклад, "Основні ідеї та цілі скаутового руху в Англії":

"...Наша ціль - виробити характер. Школа не виконує цього завдання, хоча це і є найважливішим для життєвого успіху. Характер нашої молоді формується під впливом обставин життя, що є справою випадку, тому й наслідки цього невтішні. Скаутовий рух намагається створити відповідні потрібні обставини і скерувати амбіції юнака так, щоб пробудити в ньому бажання стати порядним чоловіком і громадянином...

Головна особливість скаутової системи виховання полягає в тому, що вона звернена безпосередньо до юнака, і це надзвичайно важливо. Завдяки цьому юнак починає самостійно вивчати те, що, як правило, йому пояснюють...

Які цілі ставить собі наша система? По-перше, вироблення особистого характеру. По-друге, ми намагаємося навчити юнака якоїсь ручної роботи і розвинути любов до праці. По-третє, ми хочемо навчити його допомагати іншим і щоб він перейнявся цим бажанням. По-четверте, розвинути відданість своїм керівникам, родичам та патріотизм ".

Народна педагогіка про виховання в сім'ї:

Удома й стіни допомагають. Скрізь добре, але вдома найкраще. Нащо клад, коли в сім'ї лад (родинне тепло). Як батьки дружненькі, то й діти чемненькі. Хороші діти - це честь батька й матері.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте особливості сімейного виховання на сучасному етапі.

2. Охарактеризуйте особливості сім'ї, в яких склалися несприятливі умови для виховання дітей.

3. У чому може виявлятися допомога батьків у навчально-виховній роботі школи?

4. Охарактеризуйте форми і методи роботи школи з батьківською громадськістю.

5. У чому полягають можливості громадськості щодо надання допомоги школі в організації навчально-виховної роботи з учнями?

6. Як школа має контактувати з церквою у вихованні підростаючого покоління?

7. Ознайомтеся з планом роботи батьківського комітету однієї із шкіл і запропонуйте шляхи ЇЇ поліпшення.

8. Вивчіть зміст і методику виховної діяльності різних дитячих та юнацьких громадських організацій.

Література

Антонов А. И., Борисов А. П. Кризис семьи и пуги его преодоления. - М.. 1990.

Збірник матеріалів Про молодіжні об'єднання України. - К., 1991. Капралова Р. М. Работа классного руководителя с родителями. - М., 1980.

Конституція і регіональні закони світової організації руху скаутів // Цвіт України. - 1992. - № 16-17.

Корнієнко С. м., Кодлюк Я. П. Батьківські збори у початкових класах. -Тернопіль, 1995.

Макаренко А. С. Загальні умови сімейного виховання. Твори: У 7-ми т. - К.( 1954. - Т. 4.

Макаренко А. С. Книга для батьків. - К., 1987.

Максимович 0. М. Особливості виховання дітей із розлучених сімей. - К., 1998.

Никитин Б. П., Никитина Л. А. Мы, наши дети и внуки. - М.. 1989.

Постовий В. Г. Сучасна сім'я та її педагогіка. - К., 1994.

Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. - К., 1996.

Струманський В. Педагогічна пропедевтика асоціального змісту наркологічної ситуації в учнівському осередку // Рідна школа. -1997. - № 9.

Сухомлинський В. 0. Батьківська педагогіка. - К., 1979.

Сухомлинський В. 0. Гармонія трьох начал. Вибр. твори: В 5-ти т. - К., 1976. - Т. 5.

Робота класного керівника