VI. Казки про тварин, в яких засуджується ледарство
«Колосок», «Півник і двоє |
мишенят» |
«Пшеничний колосок» (білоруська), «Курочка, мишеня й тетерук» (російська)
Орієнтовні завдання
— Прочитайте лужицьку народну казку «Принц та його
чарівний кінь». Перекажіть коротко, про що в ній розпові
дається.
Героїні якої української народної казки теж допомагає чарівний кінь?
— Прочитайте польську народну казку «Два брати» (або
чеську "Чудодійний млинок").
Подумайте, які риси людського характеру засуджуються в цій казці, а які возвеличуються? Чи перегукується цей твір з українською народною казкою «Про правду й кривду»? Доведіть свою думку.
— Прочитайте чеську народну казку «Чому ведмідь з ли
сичкою не дружить» (або лужицьку «Горщик меду»).
Які українські народні казки про лисицю ви знаєте? Чим вони нагадують чеську казку?
— Казка допомагала людині краєчком ока зазирнути в
майбутнє.
Назвіть казки народів світу (зокрема й українські), в яких ідеться про чарівні предмети — прообраз механізмів, що прийшли на допомогу людині через століття.
— Казка виховує в людях почуття краси. У ній відбилися
уявлення людини про красу зовнішню та внутрішню. Прочи
тайте лужицьку народну казку «Гарна сестра». Знайдіть у
ній опис зовнішності дівчини («Дівчина була дуже гарна. Як
усміхалася, то в неї на вустах розквітала троянда, як чесала
коси, то з них сипалися золоті зірки, а як мила руки, то на них
вигравали золоті перли»). Порівняйте його з описом зовніш
ності жінки-господині в українській колядці:
По двору ходить — як сонце сходить, А в хату ввійде — як зоря зійде, А заговорить — як дзвін задзвонить, А засміється — сад-виноград в'ється.
Чи схожі ці описи? Доведіть свою думку.
Маючи на меті розвиток логічного мислення й мовлення учнів, учитель може запропонувати їм підготувати вибірковий переказ (або розповідь) за казками. Наприклад, скласти розповідь про бабину дочку (українська народна казка «Бабина дочка й дідова дочка») і добру дівчину (польська народна казка «Про двох дівчат, добру й лиху»).
Результатом виконання запропонованих завдань має стати висновок, зроблений учителем та учнями: схожість казок свідчить про єдність людей, які живуть на землі, про близькість їхніх поглядів і прагнень, а відмінності відбивають національну своєрідність, особливості історії, географії, традицій, побуту кожного народу.
На запитання «Які можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту?» Д. Наливайко в одному з інтерв'ю відповів: «...необхідність порівняльного вивчення літератури та її методики не викликає сумнівів. Це вивчення розпочинати треба з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійсню-
ючи зіставлення на різних рівнях — теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що трансформується і т. ін. Цим шляхом досягається не тільки виявлення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиблене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність» [4].
Суттєва відмінність у вивченні світової літератури та рідної полягає в тому, що понад дев'яносто відсотків творів світового письменства учні читають у перекладах.
Французький письменник, мислитель-есеїст, автор багатьох романів Моріс Бланшо розмірковував над цією проблемою у своєму есе «Про переклад»: «Чи усвідомлюємо ми, чим зобов'язані перекладачам, а ще більше — перекладу? Не впевнений. Але коли ми вдячні людям, котрі відважно не відступили перед загадкою, яку ховає завдання перекладу, коли ми на відстані вітаємо їх як непомітних майстрів нашої культури, йдучи за ними й підкоряючись їхній наполегливості, наша вдячність залишається непочутою, навіть трохи зверхньою і разом з тим запобігливою, оскільки ми ніколи не піднімаємося до того, щоб нагородити їх справжнім визнанням...
Перекладач — це письменник неповторної оригінальності, причому саме в тому, що, здавалося, на неї і не претендує. Він — таємний володар мовних відмінностей. Але його завдання — не стерти їх, а використати, щоб різкими або витонченими рухами відтворити рідною мовою наявність того, що у своїй первісній відмінності мав оригінал...» [5].
Термін переклад необхідно ввести до словникового запасу учнів уже в п'ятому класі. Найдоцільніше це зробити на вступному уроці, коли йтиметься про особливості нового навчального предмета. Учитель має лише зауважити, що всі твори, які вивчатимуться на уроці зарубіжної літератури, є перекладами, і що переклад існує для того, щоб люди, які не знають іноземних мов, могли дізнатися про кращі духовні здобутки інших народів. Пізніше вчитель щоразу наголошуватиме п'ятикласникам на історії художнього перекладу, ознайомить з копіткою та виснажливою роботою перекладачів, значенням їхньої діяльності для вітчизняної культури. Він наголосить, що саме завдяки перекладачам учні можуть дізнатися про подорожі араба Синдбада-мореплавця, французьку Попелюшку, про пригоди Герди і Кая з Данії, про життя англійця Мауглі в індійських джунглях...
У шостому класі до поняття перекладу доцільно звернутися під час вивчення лірики М. Лєрмонтова та Г. Гейне.
Аналізуючи поезію «На півночі дикій...» (із Гейне) М. Лєрмонтова, учитель матиме нагоду пояснити учням різницю між типами перекладу (вільним і підрядковим), увести в обіг поняття художній переклад. Для цього слід підготувати таблиці або зробити попередній запис на дошці.
Якщо учні та вчитель володіють німецькою мовою, доцільно попрацювати з оригіналом. Можна підготувати кілька варіантів, щоб учні мали змогу їх порівняти, наприклад:
Оригінал Ein Fichtenbaum steht einsam
Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Hцh! Ihn schlдfert, mit weiЯer Decke Umhьtten ihn Eis und Schnee. Er trдumt von einer Palme, Die fern im Morgenland. Einsam und schweigend trauert Auf brennender Felsenwand.
Підрядковий переклад
Сосна (німецькою мовою це слово
чоловічого роду) стоїть самотньо
На півночі, на голій височині
Йому дрімається в білому одязі,
Обкутаному кригою та снігом.
Він мріє про пальму,
Яка далеко в країні сонця, що сходить,
самотньо й мовчазно
мріє (про нього)
на розпеченій скелі.
Художній переклад На севере диком... (Из Гейне)
Пер. М. Ю. Лермонтова
На севере диком стоит одиноко
На голой вершине сосна,
И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим
Одета, как ризой, она.
И снится ей все, что в пустыне далекой,
В том крае, где солнца восход,
Одна и грустна на утесе горючем
Прекрасная пальма растет.
С чужой стороны... (Из Гейне)
Пер. Ф. Тютчева
На севере мрачном, на дикой скале Кедр одинокий под снегом белеет,
И сладко заснул он в инистой мгле,
И сон его вьюга лелеет.
Про юную пальму все снится ему,
Что в дальних пределах Востока,
Под пламенным небом на знойном холму
Стоит и цветет одиноко...