Висловлення власного погляду

На мій погляд;

На мою думку;

На моє переконання;

Я переконаний, що ...;

Я думаю, що ...;

Мені здається, що...;

Наскільки я розумію...;

Я хочу (хотів би) підкреслити, що ...;

Що стосується мене, то ...;

Мушу зауважити, що...;

Я думаю (вважаю) так: ...;

На завершення (розмови, дискусії) вважаю за доцільне (потрібне) ще раз сказати ...; Така моя думка.

Комплімент

У тебе (Вас) такий чудовий вигляд! Ти (Ви) так чудово виглядаєш (єте).і Ти (Ви) така красуня! У тебе (Вас) такі красиві очі! Ти (Ви) така чарівна!

Ти (Ви) маєш (єте) тонке почуття гумору (витончений смак, прекрасні манери);

З тобою (Вами) так приємно спілкуватися;

Тобі (Вам) винятково пасує цей капелюшок (костюм, пальто).

Твої (Ваші) діти прекрасно виховані!

Ти (Ви) неперевершено господиня!

За правилами етикетної поведінки комплімент потребує словесної відповіді адресата: Дякую!

О, дякую за комплімент!

Ви так люб'язні! Ви мені лестите! На жаль, це лише комплімент.

Прощання

До побачення! Будь(те) здоров(і)!

Бувай(те) здоров(і)! Бувай(те)! До зустрічі!

Дозвольте попрощатися! Добраніч (На добраніч)! До завтра! На все добре!

Усього (тобі, Вам) найкращого! Хай (тобі, Вам) щастить! Прощавайте!

Прощальним фразам можуть передувати такі фрази: Уже пізно; Мені пора; Будемо прощатися; Шкода (жаль), але я мушу йти; Ми прекрасно провели час; Дякую (тобі, Вам) за зустріч! Вдячний за все!

Даруй(те), що так довго тебе (Вас) затримав. Не буду більше зловживати твоїм (Вашим) часом (терпінням, твоєю (Вашою) гостинністю);

Не смію (тебе, Вас) довше затримувати.

Отже, типові етикетні ситуації мають багатий арсенал словесних формул, семантико-стилістичні властивості яких дають можливість мовцеві зробити правильний вибір, врахувавши структуру комунікативної ситуації, взаємини із співрозмовником, його вік, стать, соціальне становище.

Примітка. Щоб не повторюватися, ми не подавали висловлення подяки, вибачення, прохання, запрошення, оскільки ці словесні формули представлені під час розгляду службового листування.

Культура мовлення — це не тільки загальноприйнятий мовний етикет, а й дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, стилістичними і синтаксичними засобами мови. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.

Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чемність і ввічливість — основні вимоги культури усного спілкування.

ПРИЙОМ ВІДВІДУВАЧІВ

Сфери міжівдивідуальних стосунків, спілкування, комунікаг належать до фундаментальних вимірів людського світу. Особливі гостроти ці проблеми набувають у зв'язку з наростанням у сз часному цивілізованому світі усамітнення, індивідуалізму, пости них спроб маніпулювання людиною, її свідомістю і психікою взагалі, стереотипізацією людських стосунків.

Як відомо, найгірше тій людині, коли ш немає куди подітися немає до кого піти. Про це ми повинні пам'ятати, виконуючи сво службові обов'язки, спілкуючись із відвідувачами в години при йому. Отже, якщо ви обіймаєте керівну посаду чи за родом діяль ності змушені приймати відвідувачів, вам треба не забувати, що ви репрезентуєте установу, в якій працюєте.

Фахівці з проблем усного ділового спілкування рекомендують для чіткої організації прийому враховувати і зважати на такі моменти:

* Скласти графік прийому і довести його до відома всіх зацікавлених осіб.

* Не порушувати графік прийому. Якщо все ж так трапилося, що керівник не може з'явитися в години прийому, треба подбати про те, щоб відвідувачів приймала інша компетентна особа.

Зірваний прийом з вини керівника — прояв неуважності, неповаги до підлеглих, зверхності.

* Суворо регламентувати час прийому відвідувачів. Варто вивішувати оголошення про те, до кого, куди й з яких питань краще звертатися, щоб відвідувачі не заважали іншим працівникам.

* Обладнати відповідним чином приймальню: подбати про меблі для сидіння (відсутність їх теж засвідчить неуважність до відвідувачів), стіл з письмовим приладдям, папір.

* Призначити на посаду секретаря компетентну, уважну, виховану, коректну особу, яка б могла самостійно вирішувати деякі питання, що цікавлять відвідувачів, оперативно й грамотно готувати потрібну керівникові інформацію.

* Підтримувати ідеальний порядок у кабінеті та на робочому столі, де має бути ручка, нотатник, документи, що потрібні під час прийому відвідувачів.