Вікові особливості крові і кровообігу
Будь-який організм потребує певних умов існування. Ці умови забезпечує організму те середовище, до якого він пристосувався в ході еволюційного розвитку.
Внутрішнім середовищем для клітин і органів людини є кров, лімфа і тканинна рідина.
У дорослої людини кількість крові становить приблизно 7 – 8% маси її тіла. У дітей крові відносно маси тіла більше, ніж у дорослих (табл. 4). У новонароджених кількість крові становить 14,7% маси, у дітей одного року – 10,9%, у дітей 14 років – 7%. Це пов’язано з більш інтенсивним обміном речовин у дитячому організмі. У дорослих людей вагою 60 – 70 кг загальна кількість крові 5 – 5,5 л.
Таблиця 4
Кількість крові у дітей, підлітків і дорослих
| Вік | |||||
| Ново- народжені | 1 рік | 6– 11 років | 12–16 років | Дорослі | |
| У відсотках до ваги тіла На 1 кг ваги тіла, мл | 14,7 | 10,9 | 7 – 8 |
Поки кров тече по непошкоджених кровоносних судинах, вона залишається рідкою. Але варто поранити судину, як досить швидко утворюється згусток. Якби кров не зсідалася, людина могла б загинути від найменшої подряпини.
Кров людини, випущена із кровоносної судини, зсідається протягом 3 – 4 хв.
Зсідання крові у дітей у перші дні після народження уповільнене, особливо це помітно на другий день життя дитини. З третього по сьомий день життя зсідання крові прискорюється і наближається до норми дорослих.
У дітей дошкільного і шкільного віку час зсідання крові має широкі індивідуальні коливання. В середньому початок зсідання настає через 1 – 2 хв., кінець зсідання – через 3 – 4 хв.
Еритроцити. В 1 мм3 крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок – 4,0 – 4,5 млн., у чоловіків – 4,5 – 5,0 млн.). Кількість еритроцитів не завжди однакова. Вона може значно збільшуватися при нестачі кисню на великих висотах, при м’язовій роботі. У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів приблизно на 30% більше, ніж у жителів морського узбережжя. При переїзді з низовинних районів у високогірні кількість еритроцитів у крові знижується.
Вміст еритроцитів у 1 мм3 крові змінюється з віком (табл. 5).
Таблиця 5
Вікові зміни кількості еритроцитів
| Вік | Кількість еритроцитів у 1 мм3 крові | |
| середня | коливання | |
| При народженні 1-й день життя 1-й місяць життя 6-й місяць життя 2 – 4 роки 10 – 15 років Дорослі | 5 250 000 6 000 000 4 700 000 4 100 000 4 600 000 4 800 000 5 000 000 | 4 500 000 – 6 000 000 5 000 000 – 7 500 000 3 500 000 – 5 600 000 3 500 000 – 5 000 000 4 000 000 – 5 200 000 4 200 000 – 5 300 000 4 000 000 – 5 500 000 |
У крові новонароджених еритроцитів до 7 200 000 в 1 мм3, що пов’язують з недостатнім постачанням киснем плода в останні дні ембріонального періоду і під час пологів. Після народження умови газообміну поліпшуються, частина еритроцитів розпадається, а гемоглобін, що міститься всередині їх, перетворюється на пігмент білірубін. Утворення великої кількості білірубіну може стати причиною так званої жовтяниці новонароджених, коли шкіра і слизові оболонки забарвлюються в жовтий колір.
Лейкоцити. Лейкоцити, або білі кров’яні тільця, – це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000 – 8000 лейкоцитів.
Кількість лейкоцитів у крові може змінюватися. Після прийняття їжі, важкої м’язової роботи вміст цих клітин у крові збільшується. Особливо багато лейкоцитів з’являється в крові при запальних процесах.
У новонародженого лейкоцитів значно більше, ніж у дорослої людини (до 20 000 в 1 мм3 крові). В першу добу життя кількість лейкоцитів зростає (відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин дитини, тканинних крововиливів, можливих під час пологів) до 30 000 в 1 мм3 крові.
З другої доби життя кількість лейкоцитів знижується і до 7 – 12-го дня досягає 10 000 – 12 000. Така кількість лейкоцитів зберігається у дітей першого року життя, після чого вона знижується і до 13…15 років дорівнює кількості лейкоцитів у дорослої людини. Чим менше вік дитини, тим її кров містить більше незрілих форм лейкоцитів.
Основна функція лейкоцитів – захист організму від мікроорганізмів, чужорідних білків, сторонніх тіл, які проникають у кров і тканини.
Тромбоцити. Тромбоцити людини – це плазматичні утворення овальної або округлої форми діаметром 2 – 5 мкм. В 1 мм3 крові людини міститься від 200000 до 400000 тромбоцитів. Кількість тромбоцитів у крові змінюється. Вдень їх більше, а вночі менше. Після важкої м’язової роботи кількість кров’яних пластинок збільшується у 3 – 5 разів.
Основна функція тромбоцитів пов’язана з їхньою участю у зсіданні крові. При пораненні кровоносних судин тромбоцити руйнуються. При цьому з них виходять у плазму речовини, необхідні для формування кров’яного згустку – тромбу.
У новонароджених тромбоцитів від 150 000 до 350 000 в 1 мм3 крові, немовлят – від 150 000 до 424 000. У віці від 1 до 16 років тромбоцитів від 200000 до 300000.
З народженням дитини плацентарний кровообіг припиняється. Перетинання пуповини порушує зв’язок плода з материнським організмом. З першим вдихом новонародженого відбувається розширення легень. Кров по легеневій артерії йде в легені, минаючи артеріальну (боталлову) протоку. Протока ця втрачає своє значення і незабаром перетворюється на сполучнотканинний тяж. Протока заростає до 6 – 8-го, інколи до 9 – 10-го тижня життя, а овальний отвір між передсердями – до кінця першого півріччя життя. Пупкові артерії і вена після перетинання пуповини також поступово заростають.
Серце дитини після народження не тільки росте, збільшуючись у всіх напрямках, у ньому відбуваються процеси формоутворення (зміна форми, пропорцій). Серце новонародженого має поперечне положення і майже кулясту форму. Відносно велика печінка робить високим склепіння діафрагми, ось чому і положення серця у новонародженого вище (на рівні IV лівого міжребер’я) На кінець першого року життя під впливом сидіння і стояння та у зв’язку з опусканням діафрагми серце займає косе положення. В 2 – 3 роки верхівка серця доходить до V ребра, а у 10-річних дітей межі серця майже такі самі, як і в дорослих.
Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. Його маса становить приблизно 0,63 – 0,80% маси тіла, а у дорослої людини – 0,48 – 0,52%. Найінтенсивніше росте серце в перший рік життя: до восьми місяців маса серця збільшується в 4 рази, а в 16 років – в 11 разів.
Маса серця у хлопчиків у перші роки життя більша, ніж у дівчаток. В 12 – 13 років починається період посиленого росту серця у дівчаток і його маса стає більшою, ніж у хлопчиків. До 16 років серце у дівчаток знову починає відставати в масі від серця хлопчиків.
При скороченні серця у дорослої людини, яка перебуває у стані спокою, кожний шлуночок виштовхує в артерії 60 – 80 см3 крові. Кількість крові, яка викидається шлуночком за одне скорочення, називають ударним, або систолічним, об’ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові. Кількість крові, яка викидається в аорту серцем новонародженого при одному скороченні, лише 2,5 см3. До першого року вона збільшується в 4 рази, до семи років – у 9 разів, а до 12 років – у 16,4 рази. Частота серцевих скорочень, яка у новонароджених досягає 140 ударів на хвилину, до 13 років знижується до 80 (табл. 6).
Таблиця 6
Зміна частоти серцевих скорочень і ударного об’єму
| Вік, роки | Показники | |
| Частота серцевих скорочень (пульс за 1 хв.) | Ударний об’єм серця, см3 | |
| Новонароджені | 140 – 135 | 2,5 |
| 10,2 | ||
| 20,6 | ||
| 23,0 | ||
| 25,0 | ||
| 27,0 | ||
| 29,2 | ||
| 31,6 | ||
| 33,4 | ||
| 35,7 | ||
| 38,5 | ||
| 41,4 | ||
| Дорослі | 60 і більше |
Величина тиску крові визначається роботою серця, кількістю крові, яка надходить в судинну систему, інтенсивністю її відтікання на периферію, опором стінок судин, в’язкістю крові, еластичністю судин. Найвищий тиск – в аорті. В міру просування крові по судинах тиск її знижується. У великих артеріях і венах опір течії крові невеликий, і тиск крові в них зменшується поступово, плавно.
Тиск крові у кровоносній системі змінюється. Під час систоли шлуночків кров із силою викидається в аорту, тиск крові при цьому найбільший. Цей найвищий тиск називають систолічним, або максимальним. Він виникає у зв’язку з тим, що із серця у великі судини під час систоли припливає більше крові, ніж її відтікає на периферію. У фазі розслаблення (діастоли) серця артеріальний тиск знижується і стає діастолічним, або мінімальним. Різницю між систолічним і діастолічним тиском називають пульсовим тиском. Чим менша величина пульсового тиску, тим менше надходить крові із шлуночка в аорту під час систоли.
У плечовій артерії людини систолічний тиск становить 110 – 125 мм рт. ст., а діастолічний – 60 – 85 мм рт. ст. У дітей артеріальний тиск значно нижчий, ніж у дорослих. Чим менша дитина, тим у неї більше капілярна сітка і ширший просвіт кровоносних судин, а отже, і нижчий тиск крові (табл. 7).
Таблиця 7
Артеріальний тиск у хлопчиків і дівчаток, мм рт. ст. (за К. Кубатом)
| Вік, роки | Хлопчики | Дівчатка | ||||||
| систоліч-ний тиск | діастоліч-ний тиск | пульсовий тиск | частота пульсу | систоліч-ний тиск | діастоліч-ний тиск | пульсовий тиск | частота пульсу | |
| 90,24 98,47 102,37 104,41 106,08 104,96 108,29 112,54 115,67 120,05 125,30 125,80 | 48,27 53,12 60,27 61,20 61,50 61,32 65,60 65,40 66,38 68,90 73,34 73,05 | 41,97 45,35 42,10 43,21 44,58 43,64 42,69 47,14 49,29 51,15 51,96 52,75 | 97,02 95,00 90,58 83,00 88,42 86,22 84,75 83,50 82,00 80,36 77,10 75,68 | 91,23 94,13 99,79 103,83 107,81 110,81 113,21 111,75 113,80 115,29 119,71 120,77 | 49,63 51,60 55,50 59,80 60,92 61,81 66,20 65,93 67,20 67,40 69,81 70,21 | 41,60 42,53 44,29 44,03 46,89 49,00 47,01 45,82 46,60 47,84 50,90 50,56 | 98,02 97,30 91,38 84,72 86,94 84,72 84,48 82,20 80,30 78,58 75,08 71,08 |
У новонародженого максимальний тиск крові близько 76 мм рт. ст., мінімальний – 40 – 50 мм рт. ст., з віком рівень кров’яного тиску підвищується внаслідок відносного зменшення просвіту артерій.
До 6 – 7 років у дітей ріст серця відстає від росту кровоносних судин, а в наступні періоди, особливо в період статевого дозрівання, ріст серця випереджає ріст кровоносних судин. Це позначається на величині артеріального тиску, часом спостерігається так звана юнацька гіпертонія, оскільки нагнітальна сила серця зустрічає опір з боку відносно вузьких кровоносних судин, а маса тіла в цей період значно збільшується. Такий підвищений тиск, як правило, має тимчасовий характер.
Проте “юнацька гіпертонія” вимагає обережності при дозуванні фізичного навантаження.
Після 50 років максимальний тиск звичайно підвищується до 130 – 145 мм рт. ст.
У здорової людини величина артеріального тиску підтримується на постійному рівні. Артеріальний тиск підвищується при м’язовій діяльності. Найсильніше впливають на артеріальний тиск різні емоції, які, як правило, ведуть до підвищення тиску. В підтриманні сталості артеріального тиску важлива роль належить нервовій системі.
Визначення величини артеріального тиску має діагностичне значення і широко використовується в медичній практиці.