Читання тексту за особами.

— Знайдіть слова, які підкажуть тон і інтонацію читання (твердо відповів, хитро відповіла, невинно озвався, гаряче признався, рішуче перебив).

— Читаючи, проаналізуйте мовлення головних героїв.

— Як воно їх характеризує?

7) Робота в групі. Гра «Передбачення».

Конкурс на найоригінальніше продовження оповідання.

2.Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування

1. Астрід Ліндгрен — це:

а) видатна шведська письменниця;

б) відома американська актриса;

в) відома німецька художниця.

2. Астрід Ліндгрен написала історії:

а) про Пеппі Довгапанчоху;

б) про Червону Шапочку;

в) про Русалоньку.

3. Які нагороди отримала А. Ліндгрен?

а) Міжнародні Золоті медалі Г. К. Андерсена;

б) золоту медаль про закінчення школи;

в) Велику Золоту медаль Шведської академії.

4. Завдяки чому літав Карлсон?

а) Бо мав крила;

б) на спині у нього був пропелер;

в) він мав особистий літак.

5. Як Карлсон ставився до себе?

а) Він себе недолюблював;

б) він постійно вихвалявся;

в) ніколи нікому про себе не розповідав.

6. Куди пішли мама й тато Малого?

а) У цирк;

б) в кіно;

в) на роботу.

3. Робота за ілюстрацією

— Подивіться на ілюстрацію до цього твору.

— Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?

— Що художник зобразив на картині?

— Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?

— Опишіть картину, використовуючи рядки з повісті.

VІ.Підсумок уроку

— Чи сподобався тобі твір?

— Що видалося смішним?

— Коли сумували разом з Малим?

VІІ.Домашнєзавдання

Намалювати ілюстрації до прочитаного уривка.

Урок № _____ Дата _____

Тема: Урок позакласного читання. «Літо краснезустрічаймо!»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання; викликати у дітей почуття зачарування красою рідної природи; поглибити їх знання про літо; прищеплювати учням любов до поетичного слова; виробляти розуміння і почуття його краси; виховувати спостережливість, любов до природи; сприяти розвитку образного мислення й мовлення.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ічка-ічка-ічка: ось глибока річка.

Ачка-ачка-ачка: пливла по річці качка.

Єчка-єчка-єчка: знесла вона яєчка.

Нят-нят-нят: навиводить каченят.

Чить-чить-чить: плавать діточок навчить.

Ічці-ічці-ічці: попливуть разом по річці.

Робота над скоромовкою

Я по воду на криничку

Поведу малу сестричку.

Хай відеречко бере,

Водички трохи набере..

IІІ.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

— Кожна пора року має свою неповторну красу. Багато хто вважає найкращою весну, бо все навколо оживає, буяє травами і квітами, садами і гаями наповнюється співом птахів. А кого не зачарує краса осіннього лісу або біла казка красуні-зими? Усі пори року прекрасні. Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвятимо красному літечку, бо воно манить нас покупатися й позагоряти на сонечку, скуштувати солодких кавунів і динь, помилуватися достиглим хлібом.

IV.Роботаз виставкою книг

— Які книжки на виставці вам знайомі?

— Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою?

— Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася.

— Як називається ця книжка?

— У ній один твір, чи це збірка творів?

— Чи написано прізвище автора на обкладинці?

— Хто намалював ілюстрації до книги?

— Де видана книжка?

V. Обговорення прочитаних творів

1.ВіршАнатоліяКостецького «Канікули»

— Чому співає все навколо?

— Що таке канікули? Прочитайте.

2. ВіршМаріїЧепурної «Прикмети літа»

— Які порівняння вживає поетеса у вірші?

— Чи запам’ятав ти прикмети літа?

— З’єднайте стрілочкою прикмету з її значенням.

Ластівки літають	Буде вітер сильний
Над водою низько.
Мов червоні квіти,	Дозріли суниці
Хмари в небі синім.
Засинів льон.	Дощик близько

3. ВіршГалиниДемченко «Червень»

— Про який місяць ідеться у вірші?

— Звідки походить назва місяця?

— Що сказано у поезії про полуниці?

— Чому дітям не сидиться в хаті?

4. ОповіданняК.Марукаса «Чому плакала пташка»

— Назвіть головних персонажів оповідання.

— Чому плакала пташка?

— Чи можна назвати дітей жорстокими?

— Як би ви вчинили на місці дітей?

Фізкультхвилинка

5. Запитання й обговорення оповідання ОлександраКопиленка «Галя»

1) Читання першої частини оповідання «ланцюжком».

2) Аналіз змісту прочитаного.

— Назвіть головних персонажів оповідання.

— Чому хлопці воювали з кропивою?

— Прочитайте, як вони це робили.

— Чому Василь спинився?

— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких описується галченя.

— Що почали робити хлопці?

— Чим вони годували пташеня?

— Як Василько назвав галченя?

3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання другої частини оповідання.

4) Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Що сказала Василькові мама?

— Куди Василько посадив пташеня?

— Прочитайте, як синичка відреагувала на появу галченяти.

— Чому відступила синичка?

— Чи вдалося подружитися птахам?

— Яке враження справила на вас поведінка Василька?

— Чого ви хотіли би повчитися в цього хлопчика?

VI. Підсумок уроку

— Про яку пору року говорили на сьогоднішньому уроці?

— Чого ви очікуєте від літа, що наступає?

— Яких ви хочете канікул?

— Де мрієте побувати?

Урок № ____ Дата _____

Тема: Підсумокза розділом «Світ гумористичних творів»

Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів з опрацьованого розділу; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність емоційно реагувати на художнє слово, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Ґава годувала

Ґавенят на ґанку.

Все приготувала

Ґава для сніданку.

Ґоґель-моґель, аґрус

І гарячі грінки,

Голубці і рибу,

І смачні тартинки.

Робота над чистомовкою

Язик угору — ша-ша-ша,

Наша Маша в ліс пішла.

Язик донизу — са-са-са,

Укусила в ніс оса.

Язик угору — ши-ши-ши,

Машу в лісі ми знайшли.

Язик донизу — си-си-си,

Вуса, вуса у оси.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «У художньому музеї»

Учні презентують свої малюнки до уривка з твору Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Який розділ ми завершили вивчати?

Гра «Закінчи речення»

Твори, у яких про серйозне говориться з добродушною усмішкою, а вади й кумедні риси в характерах і поведінці героїв доброзичливо висміюються, називають... (гумористичними).

— У чому полягає особливість цих творів?

— Які з них вам найбільше сподобалися?

V. Систематизація й узагальнення набутихзнань

1. Гра «Хто автор?»

«Витівники»	Грицько Бойко
«Отакий у мене ніс»	Астрід Ліндгрен
«Малий і Карлсон, що живе на даху»	Микола Носов

2.Робота в групі

Коротко переказати зміст гумористичних творів.

1-ша група — Грицько Бойко «Отакий у мене ніс»;

2-га група — Микола Носов «Витівники»;

3-тя група — Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху».

Фізкультхвилинка

3. Гра «Чи уважний ти читач?».Тестування

1. Що хотіли випити до сніданку мама з татом героя вірша Грицька Бойка?

а) Меду; б) риб’ячого жиру; в) кефіру.

2. Кому хлопчина дав м’яч?

а) Петрикові; б) Миколці; в) Сашкові.

3. Яку казку читали малі витівники?

а) «Червона Шапочка»; б) «Троє поросят»;

в) «Вовк і семеро козенят».

4. Кого боялися Валя і Петрик?

а) Вовка; б) крокодила; в) павука.

5. Чим Малий прикрашав вежу із кубиків?

а) Зіркою; б) тюфтельками; в) листочками.

6. Чим накрилися Малий і Карлсон, прямуючи до вітальні?

а) Пледом; б) килимом; в) ковдрою.

Відповіді:1) б; 2) а; 3) б; 4) а; 5) б; 6) в.

4. Гра «Упізнай автора»

Була веселою, мала багату уяву, хист до жартів і вигадування цікавих історій. (Астрід Ліндгрен)

Працював режисером, створив чимало мультиплікаційних, навчальних і наукових фільмів. (Микола Носов)

Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселики, скоромовки-спотиканки, загадки дуже дотепні. (Грицько Бойко)

VI.Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Найбільше мені сподобалося...

VII. Домашнєзавдання

— Пригадайте смішні випадки зі свого життя і розкажіть про них. Спробуйте написати гумористичний твір (оповідання чи вірш) про одну із цих пригод.

Урок № ____ Дата _____

Тема: Підсумковий урокза рік

Мета:систематизувати й узагальнити знання учнів, здобуті протягом року; удосконалювати навички свідомого виразного читання; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, спостережливість, уяву і фантазію; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Урок почнемо без зупинки

Ми із мовної розминки

1. Вправи для розвитку артикуляції

Зробити повний вдих і видих носом.

Вимовляти голосні звуки без голосу.

Міцно закрити рот. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки.

Голосно цокати язиком.

Робота над скоромовкою

Гусениця в лісочку

Гріла спину на грибочку,

Сонце гаряче пекло,

Їй голівку напекло.

Їй зроблю, коли навчусь

Із газети я картуз.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на кращу гумористичну розповідь зі свого життя.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми проведемо підсумковий урок. Пригадаємо твори, які ви-вчали протягом року, зустрінемося з нашими улюбленими героями.

V.Узагальнення і систематизаціязнань

1.Гра «Відгадай, якого народу казка»

«Сильний лев і маленьке мишеня»	Білоруська казка
«Чарівний каптур»	Болгарська казка
«Синя Свита Навиворіт Пошита»	Бірманська казка
«Як серед птахів виникла дружба»	Японська казка