Характеристика основних функцій та педагогічних умінь

Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме перцептивних, мнемічних, ко­мунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних, оцінюючих. Вони підпорядковані відповідним цілям та спрямовані на вирішення різноманітних педагогічних задач.

Дослідники педагогічної діяльності (Н.В. Кузьміна, О.І. Щербаков, В.В. Богословський, В.А. Сластенін та ін.) всі педагогічні функції поді­ляють на дві групи доцільні та організаційно-структурні.

Перші об'єднують орієнтаційну, розвиваючу, мобілізуючу (стимулю­ючу психічний розвиток учня) та інформаційну функції. їх можна спів­віднести з дидактичними, академічними, авторитарними, комунікатив­ними здібностями людини.

Організаційно-структурна функція включає конструктивну функцію, яка забезпечує відбір та організацію змісту навчальної інформації, про­ектування діяльності учнів, за яким інформація може бути засвоєна, про­ектування майбутньої власної діяльності і поведінки.

Організаційна функція реалізується за допомогою інформації під час її підготовки та повідомлення учням, різних видів діяльності учнів; влас­ної діяльності та поведінки в процесі взаємодії з учнями. Комунікативна функція передбачає встановлення правильних взаємовідносин з учнями, вчителями та адміністрацією школи.

Гностична (дослідницька) функція передбачає вивчення змісту та за­собів впливу на інших людей, їх вікових та індивідуально-психологічних особливостей, а також особливостей процесу та результатів власної ді­яльності, її переваг та недоліків.

Педагогічні уміння включають в себе сукупність самих різноманітних дій вчителя, які співвідносяться з функціями педагогічної діяльності.

О.І. Щербаков, О.В. Мудрик вважають, що власне в дидактичному плані їх можна звести до трьох основних:

1) уміння переносити відомі вчителю знання, варіанти рішення, при­
йоми навчання та виховання в умови нової педагогічної ситуації;

2) уміння знаходити для кожної педагогічної ситуації нове рішення;

3) уміння створювати нові елементи педагогічних знань та ідей та
конструювати нові прийоми для вирішення конкретної педагогічної си­
туації.

Найбільш повно уміння вчителя розкриваються А.К. Марковою. До основних можна віднести дев'ять груп.

Перша група - уміння бачити в педагогічній ситуації проблему та оформити її у вигляді педагогічної задачі, під час визначення педагогіч­ної задачі орієнтуватися на учня, як на активного співучасника навчаль­но-виховного процесу з власними мотивами та цілями; вивчати та пе­ретворювати педагогічну ситуацію; конкретизувати педагогічні задачі в поетапні та оперативні, приймати оптимальні педагогічні рішення в умо­вах невизначеності; гнучко перебудовувати педагогічні цілі та задачі і за­лежності від зміни педагогічної ситуації; достойно виходити з складних педагогічних ситуацій; передбачати близькі та віддалені результати ви­рішення педагогічних задач та ін.

39О

Вікова І педагогічна психологія

XII. Психологія вчителя

Друга група педагогічних умінь поділяється на три підгрупи:

• уміння, які відповідають на питання "чому вчити": працювати зі
змістом навчального матеріалу (обізнаність у нових концепціях та тех­
нологіях навчання; виділяти ключові ідеї навчального предмету, оновлю­
вати його (за рахунок використання понять, термінів, дискусій у відпо­
відній галузі наук); інтерпретувати інформацію, яка надходить з газет та
журналів; формувати у школярів загальноучбові та спеціальні уміння та
навички; встановлювати міжпредметні зв'язки та ін.

• уміння, які відповідають на питання "кого вчити": вивчати стан
окремих психічних функцій (пам'яті, мислення, уваги, мовлення та ін)
учнів та цілісних характеристик видів діяльності (навчальної, трудової);
навчальності та вихованості учнів; вивчити реальні учбові можливості
школярів, розрізняти успішність та особистісні якості учнів; виявляти
не лише актуальний рівень, а й зону найближчого розвитку учнів, умови
їх переходу з одного рівня розвитку на інший; передбачати та врахову­
вати можливі ускладнення в учнів; виходити з мотивації самих учнів
під час планування та організації навчально-виховного процесу; проек­
тувати та формувати у школярів відсутні у них рівні діяльності; уміння
вчителя розширювати поле для самоорганізації учнів; працювати як зі
слабкими, так і з обдарованими дітьми, розробляя для них індивідуаль­
ні програми.

• уміння, які відповідають на питання "як вчити": відбирати та засто­
совувати різноманітні прийоми та форми навчання та виховання; врахо­
вувати затрати сил та часу учнів і вчителя; порівнювати та узагальнювати
педагогічні ситуації та комбінувати їх, використовувати диференційова­
ний та індивідуальний підходи до школярів, організовувати їх самостій­
ну учбову діяльність, знаходити декілька способів вирішення однієї пе­
дагогічної задачі.

Третю групу утворюють уміння використовувати психолого-педаго-гічні знання, передовий педагогічний досвід; хронометрувати, фіксувати, реєструвати процес та результати своєї праці; співвідносити ускладнення учнів з недоліками своєї роботи; виділяти слабкі та сильні сторони своєї праці, оцінювати свій індивідуальний стиль, аналізувати та узагальнюва­ти свій досвід, співвідносити його з досвідом інших вчителів; будувати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.

Четверта група умінь - це прийоми постановки широкого спектру ко­мунікативних задач, головними з яких є вміння створювати умови для реалізації внутрішніх резервів партнера по спілкуванню та забезпечення його психологічної безпеки.

П'ята група умінь -. це прийоми, які сприяють досягненню високих рівнів спілкування. До них відносяться уміння зрозуміти позицію ін­шого, проявити інтерес до його особистості; інтерпретувати та читати

його внутрішній стан за нюансами поведінки, володіти засобами невер-бального спілкування (міміка, жести); прийняти точку зору учня ("де­центрація" вчителя); використовувати демократичний стиль керівництва; володіти різними ролями як засобом попередження конфліктів в спілку­ванні (наприклад зайняти позицію учня); бути готовим подякувати учня; володіти засобами, підсилюючими вплив (прийомами риторики); пере­важно використовувати організуючі впливи у порівнянні з оцінюючими і особливо дисциплінарними; підтримувати однакове відношення до всіх дітей; відмовлятися від корпоративного стереотипу "вчитель завжди пра­вий"; з гумором відноситися до окремих аспектів педагогічної ситуації, не помічати деяких негативних моментів, бути готовим посміхнутися, володіти тонами і напівтонами, слухати і чути учня, не перебивати його мовлення та учбових дій; впливати на учня не прямо, а опосередковано, через створення умов для виявлення у учня бажаної якості; не бояти­ся зворотного зв'язку у учнями; діяти в обстановці публічного виступу, близькій до театральної.

Шоста група - це перед усім уміння тримати стійку професійну по­зицію педагога, який розуміє значущість своєї професії та може проти­діяти труднощам заради соціальних та загальнолюдських цінностей; реалізовувати та розвивати свої педагогічні здібності, включаючи як їх перцептивний (розуміти та вивчати іншу людину, співпереживати їй, приймати її точку зору) так і керівні компоненти (впливати не лише на поведінку та вчинки учня, а і на його мотиви, цілі); керувати своїм емоційним станом; сприймати позитивні можливості свої та учнів, а тому сприяти ствердженню своєї позитивної Я-концепції; оволодівати еталонами праці (педагогічною майстерністю); здійснювати творчий пошук.

Сьома група - уміння усвідомлювати перспективи свого професій­ного розвитку, визначати особливості свого індивідуального стилю, використовуючи все позитивне з своїх природних даних; підсилювати свої сильні сторони та знімати слабкі, використовувати компенсаторні можливості здібностей, бути спрямованим на пошук нового, переходи­ти до рівня майстерності, до власне творчого, новаторського рівня.

Восьма група об'єднує уміння визначати характеристики знань учнів на початку та в кінці навчального року; визначати стан діяльності, умінь та навичок, видів самоконтролю та самооцінки в учбовій діяль­ності на початку та в кінці навчального року; виявляти окремі показни­ки навчальності (активність, орієнтування, кількість дозованої допомо­ги, необхідної учневі для просування), визначати причини відставання та здійснювати індивідуальний та диференційований підхід; поетапно відпрацьовувати всі компоненти навченості і навчальності; стимулюва­ти готовність до самонавчання та безперервної освіти.

Вікова І педагогічна психологія

XII. Психологія вчителя

Дев'ята група умінь співвідноситься з оцінкою вчителем стану вихо­ваності школярів: за поведінкою учнів визначати погодженість мораль­них норм та переконань школярів; бачити особистість учня в цілому у взаємозв'язку того, що він говорить, думає та діє; створювати умови для стимуляції слаборозвинених рис особистості окремих учнів (наприклад стимулювати активність окремого учня, сприяти зниженню тривожності другого, підтримати прагнення до лідерства третього).