Загальні вимоги до організації проведення та керівництва практикою

Практика студентів проводиться на оснащених відповідним чином базах практики, які затверджуються наказом з управління охорони здоров’я обласної (міської) держадміністрації, з якими вищий навчальний заклад заздалегідь укладає договори про проведення практики. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами.

Залежно від регіональних умов навчального закладу, базами практики можуть бути:

1. Клініко-діагностичні лабораторії центральних районних, міських, обласних лікарень;

2. Спеціалізовані приватні лабораторії, які мають ліцензію на роботу;

3. Лабораторії санітарно-епідеміологічної служби;

4. Лабораторії науково-дослідних інститутів, підприємств, тощо.

Студенти можуть самостійно підбирати місце проходження практики і пропонувати його як базу практики. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснюють методичні керівники практик, що підпорядковуються керівнику практик факультету.

Під час проходження виробничої практики кожен студент повинен написати реферат. Тему реферату пропонує керівник практики. Список тем рефератів додається. Для написання реферату студент вивчає відповідну літературу, її список наводиться в кінці реферату. Рекомендується провести санітарно-просвітницьку роботу на підприємствах, установах, випустити санбюлетень. До написання реферату студент повинен приступити завчасно.

Підведення підсумків практики

Проходження студентами навчальної та виробничої практики завершується звітом про виконання програми та індивідуального завдання.

Загальна форма звітності студента за практику — це подання письмового звіту, підписаного керівником від бази практики, засвідченого печаткою.

Письмовий звіт разом з щоденником практики подається груповому керівнику практики від навчального закладу.

Звіт є одним з основних документів при складанні заліку з практики і повинен містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та індивідуального завдання.

Звіт про практику захищається студентом (з диференційованою оцінкою) у керівника практики від навчального закладу.

Залік приймається у студентів в навчальному закладі після проходження практики.

Критерієм ефективності проходження практики є практичне засвоєння знань, умінь та навичок, передбачених програмою з навчально-виробничої практики.

Оцінка за практику вноситься до заліково-екзаменаційної відомості і залікової книжки студента за підписом керівника практики.

Студента, який отримав негативну оцінку з практики, відраховують з навчального закладу.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях циклових комісій та педагогічної ради не рідше одного разу впродовж навчального року.

Матеріальне забезпечення практики

Матеріальне забезпечення практики здійснюється відповідно до постанов, наказів, розпоряджень, інструктивних листів Міністерства освіти та науки України, Міністерства охорони здоров’я України.

Програми видів практики

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

У КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

Зміст програми

Мета:

- знайомство з клініко-діагностичною лабораторією (КДЛ), її структурними підрозділами, завданнями та функціями, приміщенням, режимом роботи; обладнанням, апаратурою;

- вивчення правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, правил особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму під час роботи в КДЛ;

- ознайомлення з чинними наказами МОЗ України та обласного управління охорони здоров’я, екологічним і санітарно-епідеміологічним станом регіону, країни;

- знання принципів виготовлення розчинів різної концентрації; особливостей миття лабораторного посуду, стерилізації, дезінфекції тощо;

- знання принципів та норм медичної етики та деонтології;

- оволодіння основами медичної термінології;

- вивчення посадових обов'язків лаборанта (медицина);

- знання особливостей обладнання робочого місця для проведення гематологічних досліджень;

- знання особливостей підготовки пацієнта до гематологічних досліджень, взяття крові, доставки її в лабораторію;

- проведення і визначення показників загального клінічного аналізу крові та додаткових гематологічних досліджень (різними методами);

- ознайомлення з новітніми методами гематологічних досліджень, досягненнями медицини;

- знання нормальних показників гематологічних досліджень та їх зміни при патологічних процесах;

- оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”;

- оформлення результатів дослідження та ведення затвердженої звітно-облікової документації.

Розподіл часу на практиці

№ з/п	Найменування розподілу практики	Кількість годин
Усього	Робота в лабораторії	СРС
	Ознайомлення з КДЛ, її структурними підрозділами, завданнями та функціями, приміщенням, режимом роботи; обладнанням, апаратурою тощо. Проходження інструктажу з техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки тощо
22.	Миття та підготовка до стерилізації лабораторного посуду. Стерилізація. Виготовлення дезінфікуючих розчинів, дезінфекція відпрацьованого матеріалу, робочого місця, інструментарію, лабораторного посуду, рук тощо.
32.	Взяття крові на загальний клінічний аналіз та визначення показників різними методами. Новітні технології. Оцінювання результатів дослідження за критерієм “норма/патологія”
44.	Взяття крові для визначення додаткових гематологічних показників. Методи дослідження. Новітні технології. Оцінювання результатів за критерієм “норма/патологія”
	Самостійна робота
	Усього

Після завершення виробничої практики студенти повинні знати:

- особливості морфології клітин гранулоцитарного, агранулоцитарного, еритроцитарного та мегакаріоцитарного рядів;

- функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;

- нормальні показники периферійної крові дорослої людини; вікові зміни складу крові;

- особливості обладнання робочого місця та порядку взяття крові на загальний клінічний аналіз, визначення додаткових гематологічних показників;

- методи визначення показників загального клінічного аналізу крові та додаткових гематологічних досліджень;

- кількісні зміни лейкоцитів;

- особливості зміни лейкоцитарної формули при різній патології;

- види зсувів лейкоцитарної формули;

- дегенеративні зміни лейкоцитів;

- зміни морфології еритроцитів та елементи патологічної регенерації;

- методи лабораторної діагностики геморагічних захворювань, їх значення;

- методи визначення груп крові та резус-фактора, важливість їх визначення.

Студенти повинні вміти:

- дотримуватися правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежного режиму, правил особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму, вимог асептики та антисептики під час роботи з кров’ю;

- надавати першу медичну допомогу при нещасних випадках;

- обладнати робоче місце для гематологічних досліджень;

- виготовляти розчини різної концентрації;

- проводити миття лабораторного посуду, його дезінфекцію та стерилізацію;

- проводити взяття крові на загальний клінічний аналіз, додаткові гематологічні дослідження;

- визначати показники загального клінічного аналізу крові: ШОЕ, гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, колірний показник та інші індекси (різними методами);

- виготовляти, фіксувати, забарвлювати мазки крові для підрахунку лейкоцитарної формули; техніка підрахунку;

- розрізняти морфологію клітин лейкоцитарного ростку нормальної периферійної крові та при різних патологічних процесвх;

- визначати абсолютні та відносні числа лейкоцитів;

- визначати кількість тромбоцитів і ретикулоцитів, осмотичну резистентність еритроцитів, гематокрит різними методами;

- визначати час згортання крові та тривалість кровотечі різними методами;

- визначати групи крові та резус-фактор різними методами;

- володіти новітніми технологіями при проведенні гематологічних досліджень;

- вести звітно-облікову документацію, оформляти результати дослідження та оцінювати їх за критерієм “норма/патологія”;

- знешкоджувати відпрацьований біологічний матеріал, проводити дезінфекцію робочого місця, лабораторного посуду, приладів, апаратури, рук тощо під час і після дослідження.

Студенти повинні бути поінформовані про:

- структуру лабораторної служби, організацію та обладнання КДЛ;

- структурні підрозділи лабораторії та їх функції;

- правила техніки безпеки, охорони праці в галузі, протипожежної безпеки, правилами особистої гігієни, професійної безпеки, протиепідемічного режиму, вимоги асептики та антисептики під час роботи в КДЛ;

- роль лаборанта (медицина) як фахівця в системі охорони здоров'я, його основні завдання, права та обов'язки;

- значення гематологічних досліджень для діагностики, лікування та прогнозу різних захворювань;

- новітні технології для проведення гематологічних досліджень;

- види звітно-облікової документації;

- форми та порядок проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;

- чинні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я.