Поняття і мета практичного заняття
Лекція 7. ПРАКТИЧНІ І ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ У ВНЗ
План:
1. Поняття і мета практичного заняття.
2. Лабораторні заняття, методика їх проведення.
3. Факультативи. Консультації.
Література:
Конспект лекції.
Котляр Ю.В., Рагулін В.Я., Шевченко Н.В. Студент у Вузі: Методичні рекомендації по організації навчальної і самостійної роботи студентів. - Миколаїв-Одеса, 2002.
Методичні вказівки до оформлення дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей / Уклад. В.В. Кухарчук, О.Г. Ігнатенко, Р.Р. Обертах. - Вінниця, 2002.
9. Микитюк О.М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект). - Харків, 2003.
10. Науково-практичні аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті: Монографія / За ред. В.П. Шевченка. - Донецьк, 2004.
11. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента: Навчальний посібник / Я.Я. Чорненький, Н.В. Чорненька, С.Б. Рибак. -Киев, 2006.
12. Организация НИРС в учебном процессе. - Киев, 1979.
Петрук В.Г. Основи науково-дослідної роботи: Навчальний посібник / В.Г. Петрук, Є.Т. Володарський, В.Б. Мокій. - Вінниця, 2006.
Пидкатистый П.И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов. - Москва, 2005.
15. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Посібник для студентів вузів. -Київ, 2003.
Сальникова Т.П. Исследовательская деятельность студентов: Учебное пособие. - Москва, 2005.
Стрельский В.И. Основы научно-исследовательской работы студентов: Учебное пособие для студентов исторических факультетов вузов. - Киев, 1981.
Таукач Г.Л., Федосова Е.В. НИРС в учебном процессе по прикладной дисциплине. - Киев, 1981.
Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. - Київ, 2006.
Поняття і мета практичного заняття
Процес навчання у вищій школі передбачає проведення практичних занять. Вони відіграють важливу роль, навчаючи студентів застосовувати отримані знання для вирішення конкретних завдань під керівництвом викладача. Практичні заняття покликані поглиблювати, деталізувати знання, отримані на лекціях у загальній формі, формувати навички професійної діяльності. Вони розвивають абстрактне мислення і мову, дозволяють перевірити знання студентів і виступають як засоби оперативного зворотного зв'язку.
Практичні заняття є однією з найважливіших форм організації навчального процесу у вищій школі. Основними видами практичних занять є: власне практичні заняття, лабораторні роботи, семінари.
Однією із найпоширеніших форм організації навчального процесу у вищій школі є практичні заняття (практикуми).
Практичне заняття (грец. ргакіісоз - діяльний) форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень історичної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування.
Основними функціями практичних занять є:
− поглиблення знань, здобутих на лекціях;
− уточнення відомостей, отриманих у процесі самостійної роботи;
− формування практичних умінь та навичок аналізу, узагальнень, оцінювання певних історичних фактів, явищ, подій тощо.
На молодших курсах практичні заняття мають носити систематичний характер і проводитися регулярно через 2-3 лекції, логічно продовжуючи розпочату на лекціях роботу. Адже на лекції можливо лише в загальних рисах показати підхід до розв'язання проблеми, повне розкриття науково-теоретичних принципів здійснюється на практичних заняттях.
Деякі викладачі вищої школи вважають, що практичні заняття не доповнюють знань студентів, а зосереджують увагу, насамперед, на виробленні певних навичок, на оволодінні методикою роботи. Однак досвід переконує, що правильно сплановані практичні заняття мають важливе освітнє та виховне значення. Якщо викладач чітко дотримується певних наукових принципів, здатний розкрити наукове та практичне значення історичної дисципліни, показати завдання і перспективи її розвитку, то саме на практичних заняттях відбувається процес формування фахівців.
Дослідники Б. Мокін, В. Пап'єв, О. Мокін пропонують класифікувати вузівські практичні заняття наступним чином:
| Групи практичних занять | |||
| ознайомчі | підтверджуючі | Частково-пошукові | дослідницькі |
Практичні заняття значною мірою забезпечують відпрацювання умінь і навичок прийняття практичних рішень, що ґрунтуються на теоретичній основі, розвивають логічне мислення, вміння аналізувати історичні явища, узагальнювати історичні факти, спонукають до планомірної самостійної роботи у процесі вивчення певного курсу.
Практичне заняття спрямоване передусім на поглиблення знань, здобутих на лекціях, або з першоджерел чи різних видів додаткових посібників, а також на оволодіння методикою роботи з історичним матеріалом і найтиповішими для певної дисципліни практичними навичками.
Планування практичних занять ґрунтується на навчальних планах і програмах. Робочий план практичного заняття − це частина робочого плану курсу, що складається спільно викладачами, які ведуть лекційний і практичний курс.
Методика проведення практичних занять залежить від досвіду і методичних концепцій викладача. Важливо, щоб вона активізувала навчально-пізнавальну діяльність студентів. Це передбачає ретельну підготовку викладача до практичної роботи, зокрема, перегляд навчальної програми, підручників, посібників, уточнення змісту звіту і контрольних запитань тощо. Для успішного проведення практичних занять важливою є підготовка методичних рекомендацій (вказівок), які містять назву і мету роботи, короткі теоретичні відомості, план виконання роботи, контрольні запитання, список рекомендованої літератури.
Тематика і плани проведення практичних занять із переліком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів. Студенти згідно з тематичним планом самостійно опрацьовують лекційний матеріал, рекомендовану літературу. За потреби − готують необхідні дидактичні матеріали і виконують індивідуальні завдання. Підготовка до практичних занять здійснюється за рахунок часу, відведеного на самостійну роботу студента.
Проводять практичне заняття, переважно, у такій послідовності:
− вступне слово викладача,
− пояснення незрозумілих студентам питань,
− запланована практична частина,
− завершальне слово викладача.
Для кожного заняття надзвичайно важливою є вступна частина. Викладач нагадує студентам мету і завдання заняття, визначає форми роботи на занятті, час на проведення окремих видів роботи. Іноді практичні заняття починають з короткого узагальнення найголовніших науково-теоретичних положень, які повинні слугувати висхідним моментом у роботі студентів. Після узагальнення викладач повинен дати відповіді на окремі теоретичні запитання, які виникли в студентів у процесі підготовки до заняття. Викладач може також запропонувати студентам звернутися до підручника, навчального посібника, перенести пояснення на консультацію. Дії викладача залежать від складності питання, наявності необхідної літератури тощо. Після висвітлення теорії питання переходять до власне практичного заняття. Враховуючи, що на підведення підсумків заняття потрібно 3-5 хвилин, викладач може заздалегідь спланувати час на розгляд кожного питання, проблемних завдань, тобто дотримуватися регламенту, який привчає студентів до економії часу. Кожне заняття доцільно закінчувати коротким висновком і рекомендаціями викладача щодо подальшої роботи. За таких умов практичні заняття разом з лекціями сприятимуть створенню перспективи в роботі студентів. Активність студентів на практичних заняттях зростає за умови, що їхня діяльність здійснюється в процесі пошуку шляхів додаткового засвоєння теоретичних історичних знань.
У навчальному процесі використовують дві форми проведення практичних робіт (Б.Мокін, В.Пап'єв, О.Мокін):
−фронтальну, під час якої після викладення теоретичних питань на лекції всі студенти групи виконують одночасно одну практичну роботу; у такому разі наявний єдиний план і однакова послідовність дій для всіх студентів групи;
−індивідуальну, за якої студенти групи, розподілені на підгрупи, виконують різні за тематикою, змістом і планом практичні роботи.