Мовленнєва підготовка спеціаліста вищої технічної школи
Підготовка інженерних кадрів потребує виняткової уваги, бо нинішні студенти – це фахівці з різних галузей знань, майбутня українська інтелігенція, еліта, яка повинна сприяти розбудові й розвитку Української держави. Виняткова роль у підготовці для Української держави кадрів належного кваліфікаційного та інтелектуального рівня відводиться національній системі освіти, оскільки жодна з держав не може розглядатись як реально незалежна й самостійна, якщо вона не має національної системи освіти, що використовує не тільки світові досягнення, а й спирається на історію й культуру нації, які тісно пов'язані з національною мовою.
Випускники аграрних і технічних вищих навчальних закладів готуються до роботи у сферах діяльності народного господарства, де їм буде потрібне досконале знання державної мови. Тому у вищій школі вони повинні не тільки навчатись українською мовою, а й здобути ґрунтовні знання з української літературної мови, її історії, стилістики, культури мови, з української термінології (за профілем окремого навчального закладу), що є основою професійної мови, з ділової мови. Не маючи цих знань, молоді спеціалісти не зможуть кваліфіковано виконувати свої професійні обов'язки. Саме мова проймає всі сфери життєдіяльності суспільства, без неї воно не могло б існувати. Крім того, навчаючись українською мовою та оволодіваючи нею, студенти формуються як громадяни Української держави
Мовленнєва підготовка спеціаліста вищої аграрної й технічної школи є складним, багатоаспектним, поетапним процесом науково-пізнавальної та практичної діяльності студентів: від первинного сприймання теоретичних знань про Україну як державу, через узагальнення, систематизацію – до практичного застосування здобутих знань, усвідомлення їх необхідності й важливості для розв'язання професійних завдань. Кожний етап навчання потребує відповідних дій викладача і студента, а також застосування відповідних форм та методів навчання.
Професійна майстерність фахівця передбачає глибокі спеціальні знання, уміння спілкуватися в колективі з додержанням норм професійного мовлення, оскільки мова потрібна фахівцям не як сукупність правил, а як засіб самоформування й самовираження особистості..
Важливою умовою досягнення відповідного рівня фахових знань, професійної культури є добір навчального матеріалу з виучуваної лінгвістичної теми, розроблені вправи й завдання, словниковий і довідниковий арсенал, що дає можливість забезпечувати професійну компетентність і грамотність студентів.
Необхідним є засвоєння студентами відповідних даному фаху терміносистем сучасної української мови, професійної термінології, науково-виробничих жанрів і текстів, шліфування культури мовленнєвого спілкування за творчими інтересами й потребами, виховання доброго культурного смаку. Оптимальною й ефективною формою організації навчально-пізнавальної діяльності студентів технологічних факультетів були практичні заняття та самостійну роботу. (Форма навчального процесу – це система організації взаємодії викладача і студентів). Частково (у тому разі, коли студенти не мали можливості, скажімо, за відсутності посібників і підручників вивчити матеріал) практикуються лекції та науково-дослідницька робота.
Специфіка запропонованої системи роботи над формуванням професійно зумовленого мовлення студентів вищої аграрної й технічної навчальної ланки полягала в поєднанні теоретичних питань з професійно-мовленнєвими ситуаціями, які потребують застосування як усної, так і писемної форм спілкування, притаманних спеціалістові технічної галузі.
Теоретична основа курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» – знання студентів технічного закладу про:
– нормативність сучасної української мови,
– системність мови, мовлення,
– комунікативні якості професійно зумовленого мовлення,
– особливості формування професійної особистості.
Практична основа курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» грунтується на комплексі завдань, які добираються відповідно до певних критеріїв. Найбільш прийнятними є такі критерії врахування мети: вивчення спеціалізованого мовленнєвого курсу, сфери застосування та ситуативна цінність текстів, мовне середовище, у якому перебувають студенти, частотність і систематичність.
Практичні завдання безпосередньо спрямовуються на професійну мовленнєву діяльність студентів – майбутніх інженерів. У процесі навчання формуються такі знання й уміння, які відповідають сучасному рівню й перспективам розвитку лінгвістики та лінгводидактики і які потрібні в практичній мовленнєвій діяльності інженера та в оформленні офіційно-ділової документації.
Доцільно застосовувати і такий вид навчальної діяльності, як вільний диктант, під час якого студенти повинні письмово відтворити сприйнятий на слух (продиктований частинами) текст. Під час вивчення писемного професійного мовлення мають переважати творчі роботи, що сприяли б виробленню практичних умінь продукувати зв'язні висловлювання на професійну тематику. Опрацювання літератури з наукового та офіційно-ділового стилю дасть змогу засвоїти спеціальну лексику, потрібну для успішного навчання та здійснення комунікативних функцій у майбутній професійній діяльності.
Студенти повинні виконувати вправи в чітко визначеній послідовності, бо тільки за умови, що кожна робота відіграє свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, що всі вправи цілеспрямовані, а наступні, спираючись на попередні, ускладнюються, – ці завдання становитимуть цілісну систему й дієво впливатимуть на професійний мовленнєвий розвиток майбутнього спеціаліста. Беручи за основу систему навчально-тренувальних вправ, а також завдання, пов'язані зі створенням комунікативних ситуацій, звертається основна увага на виконання тих операцій, які студентам належить виконувати у процесі майбутньої професійної мовленнєвої діяльності, – говоріння і письма
Під час викладання дисципліни варто взято до уваги загальний рівень підготовки групи, психологічні особливості студентів, дидактичний матеріал підручника та планування роботи з тим, щоб використовувалися словникові вправи, комунікативні завдання творчого характеру, які сприятимуть збагаченню активного та пасивного словника студентів, а також виробленню навичок зв'язного мовлення з урахуванням ситуації спілкування. Звертається увага на насиченість продукованих текстів національно-маркованою лексикою, зокрема в розмовному та науково-публіцистичному стилях – власне українськими словами, властивими українському мовленню граматичними конструкціями, виправлення стилістичихі помилок у процесі побудови монологічних виступів та діалогічних висловлювань
Під час вивчення професійно зумовленого мовленнєвого курсу варто застосовувати проблемний підхід, що за допомогою пізнавальних завдань і запитань активізує розумову діяльність студентів Проблемне навчання передбачає максимальне використання психологічних закономірностей мислення для засвоєння матеріалу та вироблення відповідних умінь і навичок, тобто акцент робиться не стільки на сприйнятті й пам'яті, скільки на мисленні Важливим для формування активності є метод експерименту, що грунтується на розумових прийомах. В організації самостійної пізнавальної діяльності студентів аграрного й технічного ВНЗ для здобуття нових знань, їх систематизації велику роль відіграє метод аналогій. У практичній роботі треба широко застосовувати тренувальні вправи й завдання творчого характеру – відтворення (усне, письмове) деформованого наукового тексту, навчальне редагування, науковий переклад, робота з фаховою документацією.
Завдання для практичних занять передбачають такі види діяльності студентів:
• опрацювання основного та додаткового лінгвістичного матеріалу на виучувану тему;
• підготовку усних і письмових відповідей на запитання, що стосуються теоретичного фахового матеріалу;
• вправи аналітичного та конструктивного характеру з використанням різного типу словників;
• складання різних видів ділових паперів (за зразками);
• стилістичний аналіз тексту (художнього, науково-публіцистичного, офіційного-ділового);
• складання монологів, діалогів, полілогів на фахову тематику;
• написання анотацій на основі опрацьованої літератури;
• виступи з повідомленнями;
• обговорення та коментарі до виступів.
Основними види завдань є творчі роботи, спрямовані на вироблення в студентів практичних умінь продукувати зв'язні висловлювання Крім того, можна практикувати опрацювання різних ділових паперів за допомогою навчально-тренувальних вправ творчого характеру (складання тексту за опорними словами, побудова висловлювань на фахову тематику). Викладач формулює конкретну мету практичного заняття, планує граматико-стилістичні вправи з переважанням завдань, що включали б конструктивну роботу з текстами художнього, наукового, офіційно-ділового стилів (доповнення мовного матеріалу необхідними компонентами, перебудова мовних одиниць, відтворення деформованого тексту, переклад спеціального тексту з російської на українську мову і навпаки, самостійне складання (усне та письмове) ділових паперів, що стосуються сфери інженерного фаху).