ПЕРЕДМОВА. на засіданні кафедри МЗ
Затверджено
на засіданні кафедри МЗ
Протокол № 10 від 08.01.2008 р.
Завкафедри _______Л.Є.Азарова
(підпис)
Вінниця ВНТУ 2008
Л. Є. Азарова
Н. Й. П’яст
Т. Ю. Іванець
ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
І СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Вінниця ВНТУ 2008
Міністерство освіти і науки України
Вінницький національний технічний університет
Л. Є. Азарова, Н. Й. П’яст, Т. Ю. Іванець
ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ І СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Затверджено Вченою радою Вінницького національного технічного університету як навчальний посібник. Протокол № 10 від “26” лютого 2008 р.
Вінниця ВНТУ 2008
УДК 811.161.2
А 35
Рецензенти:
П. С. Дудик, доктор філологічних наук, професор
О. В. Абрамчук, кандидат педагогічних наук, доцент
М. Г. Прадівлянний, кандидат педагогічних наук, доцент
Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.
Азарова Л. Є., П’яст Н. Й., Іванець Т. Ю.
А 35 Професійне спілкування науково-технічних працівників і
студентів інженерних спеціальностей. – Вінниця: ВНТУ, 2008.–
189с.
У навчальному посібнику висвітлено теоретичні та практичні питання культури мови. Подано правила укладання й оформлення ділової та науково-технічної документації. Навчальний посібник містить поради, які стосуються прилюдних виступів у науковій та офіційно-діловій сферах спілкування. У посібнику пропонуються завдання для самоконтролю та список рекомендованої літератури.
Для студентів, магістрантів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також для інженерних та науково-технічних працівників.
УДК 811.161.2
© Л. Є. Азарова, Н. Й. П’яст, Т. Ю. Іванець, 2008
З М І С Т
Передмова ………………………………………………………........................5
1 Норми літературної мови та професійне спілкування. Орфоепічні й акцентологічні норми ..................................................................................6
2 Лексичні норми та професійне спілкування. Лексика науково-технічних
і ділових документів.........................................................................................12
2.1 Терміни ...................................................................................................12
2.2 Професіоналізми ....................................................................................17
2.3 Багатозначні слова ................................................................................18
2.4 Омоніми ..................................................................................................20
2.5. Пароніми ................................................................................................21
2.6. Синоніми ...............................................................................................24
2.7. Запозичена лексика ..............................................................................25
3 Фразеологізми. Джерела української фразеології......................................34
4 Граматичні норми літературної мови та професійне спілкування ..........41
4.1 Іменники чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку
однини ..........................................................................................................41
4.2 Іменники у кличному відмінку однини ...............................................50
4.3 Категорія роду іменників ......................................................................54
5 Науково-технічний текст як засіб комунікації ..........................................62
6 Науковий документ, його структура та оформлення ................................67
6.1 Курсова робота ......................................................................................67
6.1.1 Загальна характеристика курсової роботи .......................................67
6.1.2 Послідовність виконання курсової роботи ......................................67
6.2 Дипломна робота ...................................................................................69
6.2.1 Опрацювання літературних джерел .................................................70
6.2.2 Складання плану дипломної роботи .................................................71
6.2.3 Основні вимоги до оформлення дипломної роботи ........................72
6.2.4 Підготовка до захисту дипломної роботи ........................................75
6.3 Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження .................77
6.3.1 Вимоги до змісту кваліфікаційної роботи магістра ........................79
6.3.2 Вимоги до структури та оформлення магістерської дисертації .....80
6.4 Наукова стаття .......................................................................................84
6.4.1 Зміст і структура наукової статті ......................................................84
6.4.2 Вимоги до оформлення наукової статті ...........................................86
6.5 Рецензія ..................................................................................................88
6.6 Анотація .................................................................................................89
6.7 Реферат ...................................................................................................90
6.8 Оформлення посилань ..........................................................................93
6.9 Бібліографія ...........................................................................................94
6.9.1 Правила складання бібліографічного списку ..................................94
6.9.2 Приклади оформлення бібліографічного опису у списку дже-
рел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який
наводять в авторефераті ..............................................................................95
7 Документування управлінської, виробничої та наукової діяльності ....101
7.1 Ділові папери. Вимоги до укладання та оформлення документів ..105
7.2 Мова ділових паперів ..........................................................................109
7.3 Документи з кадрово-контрактних питань .......................................113
7.3.1 Автобіографія ...................................................................................113
7.3.2 Резюме ...............................................................................................116
7.3.3 Заява ...................................................................................................119
7.4 Розпорядчі документи. Наказ .............................................................121
7.5 Довідково-інформаційні документи ..................................................125
7.5.1 Довідка ..............................................................................................125
7.5.2 Доповідна записка ............................................................................128
7.5.3 Пояснювальна записка .....................................................................129
7.5.4 Протокол ...........................................................................................131
7.5.5 Витяг із протоколу ...........................................................................133
7.5.6 Службовий лист ................................................................................136
7.5.7 Оголошення ......................................................................................141
7.5.8 Запрошення .......................................................................................143
7.6 Обліково-фінансові документи ..........................................................144
7.6.1 Акт .....................................................................................................144
7.6. 2 Розписка ...........................................................................................146
7.6.3 Доручення .........................................................................................148
7.7 Господарсько-договірні документи. Договір ...................................152
7.8 Заявка на винахід. Заявка на корисну модель ..................................156
8 Усне спілкування в науковій та офіційно-діловій сферах. Прилюдні
виступи ...........................................................................................................160
8.1 Наукова лекція .....................................................................................160
8.2 Наукова дискусія .................................................................................161
8.3 Наукова доповідь .................................................................................164
8.4 Ділова доповідь. Звітна доповідь .......................................................165
8.5 Нарада ...................................................................................................165
8.6 Підготовка до прилюдного виступу ..................................................166
8.7 Виголошення доповіді, промови .......................................................168
9 Мовний етикет службовця ........................................................................171
9.1 Етикет ділового листування ..............................................................171
9.2 Етикет Інтернету .................................................................................172
9.3 Візитна картка .....................................................................................173
9.4 Етикет телефонної розмови ...............................................................180
9.5 Ділова бесіда в установі .....................................................................181
9.6 Розгляд скарг в установі .....................................................................182
Література .......................................................................................................186
ПЕРЕДМОВА
Мова – один з основних засобів професійної підготовки майбутніх фахівців. Вона сприяє формуванню та розвитку особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів; мова єднає покоління, зберігає духовне єство народу, національне світобачення, формує культуру нації. Актуальність вивчення мови стає очевиднішою тепер, після здобуття Україною незалежності, надання українській мові конституційного статусу державної.
Сучасні інженерні та науково-технічні працівники повинні вправно володіти мовними засобами, характерними для наукового та офіційно-ділового стилів – основи професійного спілкування. Матеріал посібника містить поради щодо укладання та оформлення таких наукових документів, як курсова та дипломна роботи, наукова стаття, магістерська дисертація, реферат, анотація, рецензія. Ці поради допоможуть студентам опрацьовувати наукову літературу, анотувати й реферувати її, правильно оформляти бібліографічні описи та списки джерел інформації. У посібнику розглянуто процес складання заявки на патент (корисну модель). Засвоєння матеріалу посібника допоможе студентам і магістрантам правильно складати та оформляти ділові папери, користуватися ними в науковій, виробничій, управлінській діяльності.
Дидактичний матеріал навчального посібника призначений для студентів та магістрантів технічних вузів. Він допоможе їм удосконалити вимову звуків та наголошування слів, засвоїти деякі лексичні, граматичні та орфографічні норми української мови. Запитання та завдання для самоконтролю наприкінці кожного розділу посібника спонукатимуть студентів і магістрантів до роботи зі словниками, довідниками, нормативними документами. Ці завдання допоможуть їм повторити опрацьований матеріал, закріпити його.
Навчальний посібник сприятиме піднесенню культури усного мовлення у професійній сфері: він містить поради, які стосуються проведення ділових нарад, бесід, наукових дискусій, лекцій. У навчальному посібнику висвітлено питання мовного етикету службовця, правила ділового листування, використання візитних карток, проведення ділових бесід, розгляду скарг, етикету мережі Інтернет.
Матеріал навчального посібника стане у пригоді майбутнім інженерам, науковцям і винахідникам, а також усім, хто прагне вдосконалити мовні навички, знання правил діловодства та службового етикету.
1 НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ТА ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ. ОРФОЕПІЧНІ Й АКЦЕНТОЛОГІЧНІ НОРМИ
Культура мови передбачає вправне володіння нормами літературної мови. Норма – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які впорядковують суспільну комунікацію.
Мовну норму встановлюють на рівні вимови звуків і наголошування слів, лексики і словотворення, орфографії й пунктуації, морфології, синтаксису і стилістики. Відомості про мовну норму можна почерпнути з навчальних підручників та посібників, мовознавчих журналів, довідників і словників.
У наш час не тільки гуманітарну, а й вищу технічну освіту важко уявити без опанування мовної культури. Нині культура мови – це мірило освіченості спеціаліста у будь-якій галузі народного господарства. Мовна недбалість межує зі службовою недбалістю. Неправильне вживання слова, речення в тексті документа може призвести до перекручення його змісту, до непорозуміння в ділових відносинах. Помилки в технічних проектах, інструкціях можуть спричинити збої на виробництві. Наукова думка, цікава технічна ідея потребують досконалої мовної форми. Викладені грамотно й аргументовано, вони швидше здобувають підтримку суспільства, наукової громадськості. Брак усної мовної культури працівника негативно впливає на його стосунки з партнерами, клієнтами, замовниками тощо. Напівграмотний фахівець ризикує стати об’єктом насмішок і ущипливих зауважень колег.
Порушення орфоепічних норм свідчить про низький загальноосвітній рівень мовця. Уживання таких слів, як лісапед, лаболаторія, калідор, нервалгія, булгахтер, інциндент, константувати, прецендент, компроментувати, фершал, є ознакою просторіччя – по-бутового мовлення.
Грубим порушенням літературної норми є м’яка вимова [л’] перед [е] у словах проблема, дилема, лекція, степлер, колега, реле.
Ненормативною є вимова звука [г] замість [ґ] у словах ґатунок, ґратки, ґратковий, ґрунт, ґрунтовний, ґрунтувати.
Дзвінкі приголосні звуки наприкінці слів і в кінці складів перед глухими звуками вимовляються дзвінко, не оглушуються: масштаб, спосіб, ромб, заклад, катод, розвідка, рейтинг, антифриз.
Дзвінкі приголосні [д], [б], [ж] у префіксах перед глухими звуками не оглушуються, зберігають дзвінкість: обпалити, підхід, міжповерховий.
Приголосний [р] наприкінці слова та складу завжди вимовляється твердо: токар, секретар, бібліотекар, гірський, слюсарський.
У групах приголосних між голосними в деяких словах один із приголосних не вимовляється: студентський [н’ с’ к], ташкентський [н’ с’ к], агентство [н с т], студентство [н с т], шістдесят [з д], шістсот [с с] та ін.
Дотримання норм наголошування слів (акцентологічних норм) також є одним із показників культури усного мовлення.
Наголошення багатьох слів української мови відрізняється від наголошення їх лексичних відповідників у російській мові: пóказ, рукóпис, бéсіда, грáфлений, задúмлення, зазéмлення, зáмазка, заробíток, кúрка, кирковúй, ковшовúй, кóлесо, кільцéвий, малúй, перéкис, рóзмах, рóзпад, рúфлення, серéдина, стóляр, суднó, трубчáстий, тяговúй, руслó, одинáдцять, чотирнáдцять, сорокóвий, низькúй, плавкúй, новúй, в’язкúй, ламкúй, різкúй, тонкúй, їдкúй, шúроко, глúбоко, далéко.
В українській мові словесний наголос може диференціювати лексичні одиниці:
| Магíстерський (від магістр – голова духовного або рицарського ордену). Магістерський жезл. | Магістéрський (від магістр – учений ступінь). Магістерський мінімум. |
| Вíтряний (супроводжуваний вітром, з вітром; легковажний). Вітряний день. Вітряна дівчина. | Вітрянúй (який діє за допомо-гою вітру). Вітряний двигун. |
| Вúгода (користь). Працювати задля спільної вигоди. | Вигóда (зручність). Квартира з усіма вигодами. |
| Відбíрний (добірний). Відбірне вугіл-ля. | Відбірнúй (який відбирає). Відбірна комісія. |
| Відпáювати (відокремлювати нагрі-ванням припаяну частину). Відпаювати деталь. | Відпаювáти (відрізати, відок-ремити частину від цілого). Відпаювати ділянку землі. |
| Відповíдний (підхожий, придатний для чогось). Відповідна реакція. | Відповіднúй (який дається у відповідь). Відповідний лист. |
У межах літературної норми існують варіанти. Деякі слова української мови мають подвійне наголошення: доповíдáч, корúстувáч, корúстувáння, щíлúна, рóкú, пóмúлка, тáкóж, лазýрóвий, нáклáд, óгрíх, оглядáч, нáфтовúй, паропровíднúй, супровíднúй, мíнусóвий, прýжнúй, цемéнтóвий, повíтряний, пíдмýрoк, точкóвúй, вúнагорóда, відповíстú, відпрáвнúк, допомíжнúй, електропровíднúй, зáголóвок, зáлишкóвий, зимóвúй, зíгнýтий, кáмфóрний, карткóвúй, кахлянúй, кóлéдж, колíснúй, зокрéмá.
В українській мові словесний наголос є рухомим. У різних формах слова він може змінювати своє місце. Порівняйте слова жіночого і чоловічого роду в однині та множині:
| вказíвка – вказівкú | покáзник – показникú |
| сторíнка – сторінкú | шрúфт – шрифтú |
| кнúжка – книжкú | штéмпель – штемпелí |
| кáртка – карткú | шлях – шляхú |
| чáстка – часткú | цех – цехú |
| трýбка – трубкú | тóкар – токарí |
| копíйка – копійкú | слюсар – слюсарí |
| крúшка – кришкú | профéсор – професорú |
| сíтка – сіткú | рéктор – ректорú |
| склянка – склянкú | áвтор – авторú |
| пáчка – пачкú | лéктор – лекторú |
| нитка – ниткú | корéктор – коректорú |
| гóлка – голкú | мáйстер – майстрú |
| дýжка – дужкú | бік – бокú |
| клíтка – кліткú | бункер – бункерú |
| скрíпка – скріпкú | брус – брусú |
| кýзов – кузовú | вал – валú |
| пóрт – портú | вéнтиль – вентилí |
| пóяс – поясú | електропрóвід – електропроводú |
| ящик – ящикú | тáбель – табелí |
Порівняйте наголошення іменників у формі множини з наголошенням цих іменників у складі словосполучень із числівниками два, три, чотири:
ректорú – два рéктори
валú – три вáли
брусú – чотири брýси
буферú – два бýфери
дахú – три дáхи
електропроводú – чотири електропрóводи
Для сучасної української мови характерною є суперечність між намаганням зберегти залежність похідного слова від вихідного. Ознайомтеся з наведеними нижче похідними прикметниками, що втратили акцентну залежність від вихідного слова:
| пуск – пусковúй | áркуш – аркушéвий |
| шрифт – шрифтовúй | спирт – спиртовúй |
| бíржа – біржовúй | збут – збутовúй |
| нитка – нитковúй | чéрга – черговúй |
| текст – текстовúй | прибýток – прибуткóвий |
| трýбка – трубковúй | семéстр – семестрóвий |
| стрúжень – стрижнéвий | опт – оптóвий |
| строк – строковúй | пóршень – поршнéвий |
| видáток – видаткóвий | вúставка – виставкóвий |
| центр – центровúй | гвинт – гвинтовúй |
| будúнок – будинкóвий | шар – шаровúй |
| пóзов – позóвний | жерсть – жерстянúй |
| шліц – шліцьовúй | тяга – тяговúй |
| шпиль – шпильовúй | точка – точкóвúй |
| штрих – штриховúй | шпунт – шпунтовúй |
| шнур – шнуровúй | джут – джутóвий |
Акцентну залежність від вихідного слова зберегли такі похідні прикметники:
| каталóг – каталóговий | ліфт – лíфтовий |
| фíрма – фíрмовий | експéрт – експéртний |
| герб – гéрбовий | штáнга – штáнговий |
| штамп – штáмповий | файл – фáйловий |
| відсóток – відсóтковий | азбéст – азбéстовий |
| вáхта – вáхтовий | бумбýк – бамбýковий |
| рúнок – рúнковий | бóмба – бóмбовий |
| цилíндр – цилíндровий | флюс – флюсовий |
Більшість трискладових слів з компонентом -метр, що є назвами вимірювальних приладів, мають наголос на передостанньому складі: спідóметр, фотóметр, дозúметр, газóметр, калорúметр, озонóметр, хронóметр, спектрóметр, вольтáметр, барóметр (але: гравімéтр).
Складні слова з першим компонентом, утвореним від власного імені, мають наголос на останньому складі: ватмéтр, алпермéтр, вольтмéтр, оммéтр, кулономéтр, генрімéтр, гаусмéтр, фарадмéтр, джоуломéтр, вебермéтр, тесламéтр.
Терміни з компонентами -метрія, -графія належать до моделей, в яких нормативним є наголошення першого складу другого компонента складного іменника:
| електромéтрія | електрогрáфія |
| спектромéтрія | спектрогрáфія |
| радіомéтрія | радіогрáфія |
| термомéтрія | термогрáфія |
| аеромéтрія | аерогрáфія |
У назвах мір з компонентом -метр наголошується останній склад: мілімéтр, кіломéтр, сантимéтр, децимéтр, мікромéтр, кубомéтр, тонно-кіломéтр.
Складні іменники з компонентом -граф, що називають особу за фахом, мають наголос на передостанньому складі: типóграф, бібліограф, топóграф, картóграф, геóграф (але: калігрáф).
У складних іменниках з компонентом -граф, що є назвами приладів, апаратів, слід наголошувати передостанній склад: аерóграф, магнітóграф, палóграф, спектрóграф, томóграф, осцилóграф, гектóграф, метеорóграф, барóграф, гігрóграф, термóграф (але: полігрáф, телегрáф, радіотелегрáф, фототелегрáф).
Назви осіб певного фаху мають ненаголошений компонент -лог: токсикóлог, геоморфóлог, графóлог, планетóлог, кліматóлог, метеорóлог, гідрóлог, технóлог, рентгенóлог, вулканóлог, океанóлог, сейсмóлог, соціóлог, радіóлог, спелеóлог, геóлог.
Компонент -лог наголошується в таких складних словах: каталóг, монолóг, полілóг, діалóг, некролóг.
Знання закономірностей акцентної системи поліпшує усне мовлення, допомагає правильно наголошувати слова.