Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби мор.вих. Ідеї морального виховання в педагогічній спадщині А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського.

Моральне виховання- виховна діяльність школи, сім'ї з формування в учнів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки.

Моральневиховання характеризують поняття: Мораль- система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми. Моральний ідеал- образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. Моральна норма- вимога, яка визначає обов'язки людини, що до навколишнього світу, конкретні зразки, які орієнтують поведінку особистості, дають змогу оцінити й контролювати її. Возведена в систему сукупність моральних норм утворює моральний кодекс.

Моральність- втілення у практичній діяльності людей моральних переконань, моральних ідеалів, норм, почуттів та принципів.Моральні переконання- стійкі, свідомі моральні уявлення людини, відповідно до яких вона вважає за потрібне діяти так і не інакше.Моральне почуття- стійкі переживання у свідомості людини, які є основою її вольових реакцій в різних ситуаціях, ЇЇ суб'єктивне ставлення до себе, інших людей, окремих явищ суспільного життя, суспільства загалом.Моральні якості- типові риси поведінки особистості.

Основу морального виховання становить етика (від. гр. -звичка, звичай) наука про мораль. Ознаки моральної вихованості - дисциплінованість, організованість. Основні якості моральності формуються в ранньому дитинстві на основі так званого «соціального успадкування». Вирішальною у цьому є роль батьків: їх поведінка, цілеспрямований вплив на особистість дитини. Особливо важливо задіяти в моральному вихованні можливості усіх соціальних інституцій:

- сім'ї, цілеспрямований вплив її на формування моральних цінностей дитини;

- педагогічну діяльність дошкільних виховних закладів; освітньо-виховну діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій);

- діяльність професійних навчально- виховних закладів;

- засобів масової інформації;

- діяльність мистецьких закладів; соціально-виробничу діяльність громадян на підприємства, в організаціях.

Дотримання моральних норм співжиття потребує самоорганізації, само дисциплінованості особистості. В її формуванні велике значення має навчально-виховний процес у школі. Шкільна дисципліна - дотримання учнями правил поведінки в школі та за її межами, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, дотримання традицій тощо.

Свідомо дисципліна виявляється в суворому, неухильному виконанні суспільних принципів і норм поведінки, грунтується на почутті обов'язку та відповідальності.

Обов'язок- усвідомлення особистістю громадських і моральних вимог.

Відповідальність- якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з точки зору користі або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з суспільними нормами, законами.

Розкриваючи сутність поняття «добро» В.О.Сухомлинський пише: «Добро - це думка, помножена на волю, тільки за цієї умови матимемо непримиренність до зла, - а це і є сама суть добра. Те, що повинно стати моральною серцевиною твоєї особистості, - моральна чистота, благородність, непримиренність до зла -залежить від того, як ідея добра стає твоїм переконанням, суть у твоїй душі -твоєю органічною потребою застосувати на кожному кроці мірку оцінки того, що відбувається у світі... Мета виховання заклечається у тому, щоб, морально вдосконалюючись, людина в своїх взаємовідносинах з іншими людьми перемагала зло». «Щоб стати справжньою людиною, - говорив В.О.Сухомлинський,

- учень повинен перш за все поважати самого себе, без цієї поваги, без любові до краси в самому собі немислима людська культура, немислима і нетерпимість до всього, що принижує людину... Це не самомилування, а гордість, чиста віра в добрий початок у самому собі».

«Опановуй головне в духовній культурі - культуру людських відносин, умій розрізняти в людині світле і темне...».

«Духовна культура людини буде неповною, якщо вона позбавлена знань, які є основою моральної культури».