Організація проведення стажування магістрів

Згідно «Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах» стажування є однією з основних форм підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів. Основною метою стажування визначається:

• вивчення викладачами педагогічного досвіду, ознайомлення з найновішими досягненнями науки і техніки, технології і перспектив їх розвитку;

• розробка навчально-методичних матеріалів, призначених для використання при підготовці спеціалістів;

• надання науково-технічної допомоги підприємствам, організаціям, науковим установам.

Підвищення кваліфікації вирішує проблему задоволення професійно-освітніх потреб спеціалістів різних навчальних закладів освіти, а також окремих особистостей в підвищенні їх професійної компетентності і підрозділяється на педагогічне та предметно-професійне:

• педагогічне підвищення кваліфікації спрямоване: по-перше, на перебудову свідомості педагогічних кадрів, орієнтацію їх на нове професійне мислення, основою якого є як творчість, так і цінності особистості; по-друге, на вирішення конкретних проблем педагогічних працівників по оволодінню педагогічною майстерністю, навиками та вміннями управління, проектування педагогічних технологій; по-третє, на розвиток креативно-аналітичного мислення з аксіологічним спрямуванням;

• предметно-професійне підвищення кваліфікації пов'язане з поглибленням, удосконаленням та оновленням знань і умінь з предмета. Воно здійснюється для спеціалістів в галузі нових інформаційних технологій навчання, для викладачів гуманітарного й культурологічного циклів, для викладачів загально-технічних і спеціальних предметів, а також для майстрів виробничого навчання.

Проте в сучасних умовах перебудови системи освіти в України все частіше застосовується не лише педагогічне та предметно-професійне підвищення кваліфікації, але й наукове. В педагогічній літературі, нормативних державних докумантах поняття «стажування» і «наукове стажування» не виокремлюються. Проте, на нашу думку, зміст і завдання цих двох видів стажувань, дещо відрізняються. Зокрема, саме наукове стажування дає можливість долучитись до реалізації ідеї „трикутника знань”, яка полягає у максимально тісному пов’язанні освіти, дослідницької діяльності та технологічних інновацій. Пропонуючи цю концепцію, інституції Євро Союзу прагнули спонукати університети бути не лише центрами передання знань від викладача до студента, але й осередками дослідницької діяльності та виробництва нових знань. Наукове стажування створює умови для ознайомлення і дослідження внутрішньої наповненості „трикутника знань”, тобто процесу організації системи навчання і освіти, науково-дослідної діяльності фахівців, так і вивчення та запозичення досвіду технологічних і педагогічних інновацій. Разом з тим, особливістю національних систем освіти і науки XXI століття є збільшена академічна і наукова мобільність, що спонукає до розширення кордонів співпраці і зокрема, кордонів стажування. Щорічно на наукові і виробничі стажування, конференції, семінари, навчання і так далі в різні країни світу виїжджає сотні тисяч людей зі всього світу.

43. Мета, завдання і форми самостійної роботи студентів.

Розрізняють такі види самостійної роботи студентів:

• Аудиторна (лекції семінари)

• Поза аудиторна: - навчально-дослідницька (підготовка до семінару)

- науково-дослідницька

Форми науково-дослідницької роботи:

• Написання курсових робіт

• Написання кваліфікаційних робіт

• Написання конкурсних студентських праць

• Участь у наукових конференціях

Тижневий обсяг роботи студента 54 години.

Основний вид самостійної роботи студента – робота з науковою книгою.