Vіі. індивідуальна навчально-дослідна робота

(навчальний проект)

Індивідуальна навчально-дослідна робота (ІНДР) є видом позааудиторної індивідуальної діяльності студентів, результати якої використовуються в процесі вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. Завершується виконання студентами ІНДЗ прилюдним захистом навчального проекту.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) з дисципліни «Історія педагогіки» – це вид науково-дослідної роботи, що містить результати дослідницького пошуку, відображаючи певний рівень навчальної компетентності студента.

Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст ІНДЗ: завершення теоретичної або практичної роботи в межах навчальної програми курсу, що виконується на основі знань, умінь та навичок, отриманих під час лекційних, семінарських, практичних занять і охоплює декілька тем або весь зміст навчального курсу.

Види ІНДЗ:

1. Анотація опрацьованої додаткової літератури з курсу дисципліни, бібліографічний опис, історико-педагогічні розвідки.

2. Повідомлення з теми, рекомендованої викладачем.

3. Повідомлення з теми (без рекомендації викладача): сучасні відкриття у педагогічній науці, аналіз інформації, самостійні дослідження.

4. Скласти глосарій основних термінів і понять історії педагогіки.

5. Розроблення та презентація особливостей розвитку школи і педагогічної думки в країнах Західної Європи чи України (історико-педагогічний період за вибором студента).

Тематика ІНДЗ:

1. Традиції української етнопедагогіки в творчості Г. Сковороди.

2. Педагогічна концепція Я.А. Коменського, значення досвіду братських шкіл України та Білорусії в його творчості.

3. Проблеми національного виховання у творчості видатних освітніх діячів ХІХ століття (І. Котляревський, Т. Шевченко, О. Духнович, Б. Грінченко).

4. Культурно-освітня діяльність і науково-педагогічна творчість П. Холодного.

5. І. Франко про зміст і методику навчання і виховання дітей.

6. Ідея гуманізму в педагогічній спадщині В. Сухомлинського.

7. Проблема естетичного виховання в педагогічній спадщині В. Сухомлинського.

8. Роль народних звичаїв у вихованні молодших школярів.

9. Методи і прийоми естетичного виховання у народній педагогіці.

10. Система освіти в Україні: історико-порівняльний аспект.

11. Проблеми змісту освіти і виховання в античній педагогіці.

12. Педагогічні ідеї Сократа.

13. Система світської і духовної освіти в Київській Русі (Х – ХІІ ст.).

14. Народні традиції виховання в козацьких школах.

15. Проблема естетичного виховання у педагогічній творчості Ж.Ж. Руссо.

16. Теорія інтересу Й.Ф. Гербарта та її роль у визначенні змісту освіти сучасної школи.

17. Організація навчально-виховного процесу в Павлиській школі.

18. Соціально-психологічні основи педагогіки Й. Песталоцці.

19. Освітньо-культурні процеси в Європі та Україні (ХVІІ ст.).

20. Взаємозв’язок культури і освіти у доісторичних світових цивілізаціях.

Орієнтовна структура ІНДЗ: вступ, основна частина, підсумкова частина, методичне портфоліо.

Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у табл. 7.1. і 7.2.

Таблиця 7.1

Критерії оцінювання ІНДЗ

№ п/п	Критерії оцінювання роботи	Максимальна кількість балів за кожним критерієм
1.	Чіткість визначення та формулювання мети проекту	3 бали
2.	Відповідність завдань меті проекту	3 бали
3.	Логічність побудови структури проекту	3 бали
4.	Науковість викладу змісту проекту	3 бали
5.	Адекватність методів меті і завданням проекту	3 балів
6.	Повнота виконання та презентація результатів	8 балів
7.	Методичне портфоліо	7 балів
Разом	30 балів

Шкала оцінювання ІНДЗ

Таблиця 7.2.

Рівень виконання	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою
Високий	29-30	Відмінно
Достатній	24-25	Добре
Середній	19-20	Задовільно
Низький		Незадовільно

Оцінка з ІНДЗ є обов’язковим балом, що враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень студентів із навчальної дисципліни «Історія педагогіки».