Інтелектуальний тест (анкета-жарт). 2 страница. ~ вивчати можливості кожного учня;

~ вивчати можливості кожного учня;

~ вступаючи у контакт з батьками, не варто будувати зверхні взаємини з ними;

~ більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою;

~ тоді, коли, на думку класного керівника, вони помиляються чи в обмаль часу;

~ кожен батько чи мати має знати, що його вислухають;

~ однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів.

Завдання 6

Проаналізуйте ситуації з погляду реалізації принципів та закономірностей виховного процесу. Опишіть стан дитини та дорослого в цій ситуації. Якими психологічними особливостями нехтують батьки. Які риси характеру розвивають батьки у дитини.

1.

2.

3.

1. У цій ситуації використані такі принципи виховання як: індивідуальний підхід до виховання; послідовність і систематичність,єдність вимог і повага до особи дитини; поєднання поваги до особистості дитини з розумною вимогливістю до нього. Дитина злякана, хвилюється, здивована, перебуває у стані шоку. Дорослий роздратований, обурливий. Батьки розвивають у дитини такі риси характеру як: замкнутість, лякливість, боязкість. Досвід свідчить, що найчастіше батьків непокоять питання поведінки: що треба робити, щоб діти поводилися добре без примусу і покарань. На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативними. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Таким чином, батьки придушують ініціативність у дитини та бажання зробити щось самостійно. Дитину· необхідно не сварити, а в гумористичному тоні підбадьорити.

2. У цій ситуації розкриті такі принципи виховання як: цілеспрямованість виховання, демократичності індивідуального підходу. Дитина байдужа, обурлива. Дорослий роздратований, принциповий, рішучий, наполегливий. Батьки розвивають у дитини такі риси характеру як: замкнутість, боязкість, лінощі, недисциплінованість. Помітивши, що дитина не хоче йти в школу, спокійно поговоріть із нею: потрібно обовязково зясувати причину небажання. У дітей може бути безліч приводів не хотіти ходити до школи, несуттєвих з погляду дорослої людини, проте дуже важливих для дитини. У важкозрозумілих випадках потрібно звернутися до психолога. Батько не враховує інтереси та фізичні можливості молодшої дитини. Таким чином, батько виховує у старшої дитини егоїзм та нехтування іншими людьми з близького оточення.

3. У цій ситуації використані такі принципи виховання як: цілеспрямованість виховання. Дитина спокійна, врівноважена, захищена, пасивна. Дорослий здивований, розгублений, зацікавлений. Батьки виховують у дитини такі риси характеру як: лінощі, скромність, пасивність. Батько спонукає розвиток інфантилізму у власного сина та неповагу до матері (нехтування її зауваженням збезцінює значення думки кожного члена колективу - родина).

Заняття 3

Тема: Методи виховного впливу

Завдання 1

Розкрийте зміст понять та термінів

Методи виховання – це

спосіб впливу вихователя на свідомість, волю та поведінку вихованця з метою формування у нього стійких переконань і бажаних норм поведінки.

Засоби виховання – це

надбання матеріальної і духовної культури (наукова та художня література, засоби масової комунікації, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність), які використовують у процесі дії того чи того методу.

Прийоми виховання – це

складові методу, які визначають шляхи реалізації вимог методів виховання. Наприклад, бесіда з учнями будується як ціла система прийомів: прийом яскравого початку, прийом звертання до життєвого досвіду дітей, прийоми утримання і переключення уваги, прийом завершення розмови тощо.

Завдання 2

Закінчіть схему

Існує така класифікація методів виховання.

Завдання 3

Закінчіть схему переходу потреби в мотив

Завдання 4

Вставте пропущенні слова

Мотивом може стати тільки усвідомлена потреба й тільки в тому разі, якщо задоволення цієї конкретної потреби, багаторазово проходить через етап мотивації, безпосередньо переходить у дію.

Довідка: потреба, мотивація, мотиви, звичка, дія.

Завдання 5

Проаналізуйте та поясніть особливості використання методів формування свідомості

1. Врахування вікових особливостей школярів та їх життєвого досвіду;

2. Врахування рівня розвитку дитячого колективу;

3. Врахування індивідуальних особливостей школярів;

4. Поєднання методів формування свідомості та поведінки;

5. Ефективності методів виховання, умовою ефективності якої є врахування психології школяра.

Завдання 6

Дайте характеристику правил повторення вправ

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Завдання 7

Заповніть таблицю

Типи вправ	З якою метою використовуються	Приклад вправ
Вправи в діяльності	виробити звички в праці, у спілкуванні вихованців зі старшими й один з одним
Режимні вправи	стимулюють дітей до дотримання встановленого в школі та в сім'ї режиму, що примушує їх повторювати і закріплювати позитивні дії, тренуватися у виконанні правил поведінки, керувати своїми бажаннями і діями, привчає до розумного використання робочого і вільного часу.
Спеціальні вправи	для вироблення і закріплення навичок і вмінь культурної поведінки, дотримання елементарних правил, пов'язаних із зовнішньою культурою.	вставати при вході вчителя

Завдання 8

Доведіть доцільність використання доручень у системі навчально-виховної роботи школи першого ступеня.

Визначте умови застосування доручень.

Застосування цього методу вимагає врахування індивідуальних особливостей учнів. Передусім доручення підбирають з таким розрахунком, щоб його виконання сприяло розвитку таких якостей, які у вихованців відсутні. Наприклад, неорганізованим корисно давати завдання підготувати і провести захід, який вимагає самостійності, ініціативи, зібраності. Одержавши доручення, учень повинен усвідомити його важливість і значення для колективу і для себе. Саме це і сприяє серйозному ставленню до нього, успішному формуванню необхідних умінь, навичок. Доручення повинне бути посильним для учня, нескладним, педагог повинен навчити учня виконувати його і з часом ускладнювати. Нескладне завдання виховує самовпевненість, непосильне – підриває віру в свої сили і можливості. Ефективність доручення як методу виховання в значній мірі залежить від організації контролю за його виконанням. Саме завдяки контролю попереджається забутливість. Відсутність контролю сприяє формуванню безвідповідальності. Контроль може мати індивідуальний характер з боку педагога або у формі звіту на зборах колективу чи засіданні його активу. Виконання доручень повинно оцінюватись. Значущість доручень у системі виховної роботи буде вищою, якщо дотримуватися ряду:

1. Вихованці повинні усвідомлювати значення доручення.

2. Виконавці мають розуміти сутність доручення, знати способи i строки його виконання.

3. Доручення виконується з більшою охотою, якщо воно вiдповiдає інтересам, потребам i можливостям виконавця.

4. За необхiдностi надається допомога.

5. Виконавцям треба надати можливість виявити самостiйнiсть, iнiцiативу, творчість.

6. Здійснюється оцінка результатів виконання доручення.

Завдання 9

В практиці роботи початкової школи використовують такі види доручень

тимчасові (чергування по класу, школі; прибирання пришкільної території; ведення зборів; оформлення бортжурналу; догляд підручників; ремонт меблів;організація святкувань, конкурсів, екскурсій, походів на природу;участь у загально шкільних заходах) та постійно діючі (командор; штурман; актив класу; редколегія класної газети; шефська робота; відповідальний за збір макулатури; відповідальний за ведення контролю за відсутніми;відповідальний за ведення бортжурналу).

Завдання 10

Заохочення буде позитивним за певних умов:

Передусім важливо своєчасно помітити появу позитивних зрушень в особистості учня, в його ставленні до навчання, до праці, до людей. Часто буває корисним похвалити вихованця, коли він ще не досяг серйозних успіхів у поведінці, але проявляє прагнення до цього. Якщо відзначити хоч би невеликі зміни на краще, невелику перемогу учня над собою, то похвала розбудить в нього енергію, буде стимулювати його на повторення тої позитивної діяльності і вчинків, за які його похвалили, породить бажання продовжувати діяти таким же чином. Якщо ж педагог пройде мимо перших успіхів учня, не помітить його старань, це може негативно позначитись на всьому процесі його виховання.

Завдання 11

Вимоги до використання покарань

а) мають бути справедливими, враховувати міру вчинку;

б) не повинні бути частими;

в) використовуватися в міру їх зростання, від найменшого до найбільшого;

г) мати гуманний характер, не повинні ображати людську гідність.

Завдання 12

Заповніть таблицю. Визначте вимоги, характерні для:

1) етичної бесіди; 2) диспуту

Вимоги	Етична бесіда	Диспут
1. Наявність плану
2. Назва теми
3. Проблемність
4. Наявність сценарію
5. Відповідність рівню розвитку школярів
6. Відповідність емоційному досвіду
7. Співставлення усіх точок зору
8. Сприймання ситуації самим учнем
9. Боротьба думок	-
10. Визначеність висновків
11. Ретельна підготовка
12. Знання аудиторії
13. Майстерність педагога
14. Впевнене керівництво
15. Переконливість

Завдання 13

З якою метою можна запропонувати школярам такі вправи?

1. Вправа «Прогулянка». Ви вийшли з дому, повинні повернутися рівно через годину (помилка повинна складатися не більше ± 1-2 хвилини).

2. Вправа «Зарядка». Почати зарядку з 10 хвилин, потім через тиждень додавати по одній хвилині і довести до 17. Тут потрібно дотримуватись двох умов: а) почати по можливості в один і той же час; б) проводити зарядку так, щоб почувати себе втомленим після її виконання.

Вправа вважається засвоєною, якщо вона 3-4 тижні виконується без зривів.

3. Вправа «Будильник». Після дзвінка будильника порахувати до 35 і вставати. Кожні два дні віднімати по 10 і через тиждень встати на рахунок «3» (1,2,3). Вправа вважається виконаною, якщо 3 тижні підряд виконується без зривів (Див.: Юркевич В.С. Об индивидуальном подходе в воспитании волевых привычек. – М. – 1986. – С.55-57).

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

Завдання 14

За способами впливу на об’єкт визначте види навіювання

Приклад	Вид навіювання
«Та ти ж прекрасний хлопчик, можеш вчитися добре»
«Ти тільки повір у свої здібності і легко подолаєш труднощі»
«Ти, як завжди, впертий і говориш тільки дурниці»
«Запам’ятай, цього робити не можна»	непряме
«Я переконаний, що тобі під силу це завдання»	пряме

Завдання 15

Самостійно визначте форму педагогічного впливу

Ситуація № 1

«Ти прекрасно можеш володіти інструментом, – звернулась учителька музики до учня-початківця. – Ти впевнений, відчуваєш інструмент у руках, як справжній музикант». (Замість звернення: «Щоб прекрасно володіти інструментом, потрібно впевнено виконувати вправи і прагнути відчувати музичний інструмент, як живий організм, тоді ти будеш справжнім музикантом»).

Після занять хлопчик швидко прибіг додому, відкрив навстіж вхідні двері, сів за свій інструмент і з натхненням, копіюючи свою вчительку, зіграв тільки що вивчену партію. «Вчитель сказала, що я володію інструментом, як справжній музикант», - поспішав повідомити батькам приємну звістку.

Учитель завжди має хвалити дітей. — Це твердження викликає невеличке заперечення. Учитель звичайно повинен хвалити дітей, а як то кажуть не повинен перехвалити, тому що іноді учнів можна перехвалити і вони будуть вважати, що якщо їх уже похвалили за певну роботу, то надалі можна її вже не виконувати. Так розвиватиметься егоїзм, самолюбство. заздрість та інші негативні якості. Якщо учень досяг якогось хорошого результату, то учителеві слід трішки похвалити учня, а потім сказати що можна досягати і кращих результатів, щоб у того і надалі був стимул трудитися.

Постійний перекіс — в позитивну або негативну сторону — завжди має шкідливі наслідки. Діти, яких хвалять батьки, вчителі і ровесники, швидше за все, матимуть високу самооцінку, а ті, яких всі критикують або ображають — низьку. У перших поступово формується відчуття переваги і зарозумілість, а у других — комплекс неповноцінності і занижена самооцінка.З тих дітей, яких в сімї і в школі не перехвалили і не принижували зростають люди, які добре ладнають з іншими людьми, правильно сприймають критику, чесні і відкриті.

Ситуація № 2

Сашко Р. – слабовстигаючий учень. На уроці йому не цікаво. Але раптом вчитель поставив перед класом запитання і зразу ж звернувся за відповіддю до Сашка. Хлопчик нерішуче піднявся, здивовано подивився на вчителя і повільно, ніби боячись оступитися, побудував свою відповідь. «Ось і молодець, - підбадьорив його вчитель. – А як ті відповіси на це запитання…, - і поставив перед ним ще одне запитання». Сашко уже трохи сміливіше і більш упевнено відповів учителю, не підозрюючи, що він підібрав запитання саме для нього, відповідно до його рівня розвитку. «Правильно, - вчитель зробив логічний наголос на цьому слові, щоб вирівняти упевненість хлопчика, підняти його на фоні класу, - за відповідь тобі можна сьогодні поставити «добре»». Сашко швидко витяг із сумки щоденник (він у нього вже давно не заглядав) і підбіг до вчителя.

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

Ситуація № 3

Учитель, який недавно прийшов у школу, звернув увагу, що семикласник Коля К. вирізняється серед інших школярів якимось своєрідним поглядом: злим, зневажливим, як відштовхує від себе як дітей, так і дорослих. Якось, зустрівшись з учнем поглядом, вчитель запитав його:

- За що ті мене зневажаєш?

- Чому ви так думаєте? – знітився хлопець.

- По очах бачу.

- Як це?

- Ти спостерігав за собою коли-небудь з боку?

- А хіба можна бачити самого себе збоку?

Звичайно. Ти хлопчик симпатичний і, мабуть, часто дивишся на себе в дзеркало. Ось уяви собі, що в дзеркалі ти бачиш не себе, а когось із однокласників, який тобі приємний або неприємний, кого-небудь із учителів, дівчинку, яка тобі подобається. Зверни увагу на свій погляд. Постарайся вловити момент, коли та найбільше подобаєшся сам собі…

Через деякий час, зіткнувшись з Колею в коридорі, вчитель вловив на обличчі хлопчика незвичну для нього посмішку, яка ще так невміло тремтіла на його вустах і перетворювалась в доброзичливу, а в очах сяяв якийсь таємничий вогник. Звичайно, Коля дивився в дзеркало, спостерігав за змінами, які відбувались на його обличчі. Взявши його легенько за лікоть, вчитель тихенько

промовив: «Запам’ятай раз і назавжди: очі людини – це дзеркало її душі».

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

____

Завдання 16

Закінчіть схему структури процесу самовиховання

		Процес самовиховання
	Самостійне планування діяльності		Самоорганізація діяльності		Корегування діяльності		Самоконтроль в діяльності

Завдання 17

У процесі самовиховання учнів навчають спеціальним прийомам роботи

над собою, а саме:

1. самопереконання

2. самонавіювання

3. самопідбадьорювання

4. самопримус

5. самоаналіз

6. практичні прийоми

7. «правила моєї поведінки»

8. самозобов'язання

9. «упізнай себе»

10. «самохарактеристика» і «взаємохарактеристика».

Завдання 18

Проаналізуйте ситуацію

Світлана Данилівна працювала в районній середній школі уже понад 20 років. Завжди їй доручали виконувати функції класного керівника. Ось і цього разу дирекція школи попросила взяти керівництво 6-м класом, який вирізнявся неорганізованістю, відставанням у навчанні. С.Д. ретельно ознайомилась із особовими картками учнів, протягом вересня відвідала сім'ї усіх своїх вихованцях, аби познайомитися особисто з батьками, умовами життя. Школа охоплювала великий мікрорайон і все ж складно було часто бути в сім'ях своїх учнів.

Вивчивши індивідуальні особливості дітей, їх ставлення до навчання, дотримання морально-етичних норм, С.Д. зосереджувала увагу на кількох вихованцях і писала доброзичливі листи їхнім батькам, віддзеркалюючи у них ті добрі моральні якості, які починали утверджуватись в їхніх діях, звертала увагу на хороші вчинки, товариськість, доброзичливість, охайність, прояви відповідального ставлення до навчання бодай з однієї навчальної дисципліни. І ніколи про негативні вчинки. На першому етапі такий вибір класного керівника зосереджувався лише на кращих учнях.

Підготувавши листа, С.Д. запрошувала того чи іншого учня після уроків на індивідуальну бесіду: знайомила його зі змістом листа, вкладала в конверт, не заклеюючи, і просила передати батькам без будь-яких застережень чи зобов'язань з боку батьків. Потім спостерігала за поведінкою цих учнів. Вони ставали добрішими, більш стриманими, підвищувалась відповідальність за справу, їм хотілось обов'язково потрапити на очі класного керівника. З часом до С.Д. підходили інші учні й між іншим запитували: "Світлано Данилівно, а коли ви моїм батькам напишете такого листа як Ларисиним і Миколиним батькам?" — "Напишу, обов'язково напишу, — обіцяла С.Д. — Ось шукаю у тебе краплини людської краси". Час від часу до школи ніби між іншим заходили тато або мама підлітка, про якого прочитали у листі схвальне слово, і запитували С.Д.: "Як мій тут?".