Ляльки. Фігурки людей та тварин

Цей вид іграшок традиційно відносять до образних або іграшок-персонажів. Саме вони є головними у виникненні ігрового задуму, розгортанні сюжету. Молодші дошкільники потребують ляльок середнього розміру, з реалістичною передачею образу (немовлята, однолітки, дорослі). Здебільшого у своїх іграх з лялькою молодші дошкільники перевтілюються у дорослих з їх найближчого оточення (батьків або вихователів), а іграшку ототожнюють із собою. Переважають побутові сюжети. Відповідно у своїй конструкції та зовнішніх характеристиках лялька для молодших дошкільників повинна бути максимально функціональною, з рухливими руками та ногами, зручною для купання та переодягання, з придатною для розчісування перукою, рухливими очима. Також для цього віку корисні прототипні (такі, що передають основні характеристики прототипу) іграшки-персонажі відомих казок, мультфільмів, дитячих телевізійних передач.

Велике значення в молодшому дошкільному віці мають м’яконабивні іграшки, що стають предметом піклування дитини і часто замінюють ляльку (котики, собачки та інші знайомі тварини). Вони мають бути функціональними, з рухливим шарніруванням, що дає можливість їх посадити, покласти спати, сповити та ін. Ляльки та фігурки можуть бути обладнані спеціальними пристроями (заводні, такі, що ходять, розмовляють, танцюють тощо).

Діти цього віку використовують готові іграшки, окремо та в наборах (домашні та дикі тварини, їх дитинчата). Матеріалом для виготовлення ляльок та фігурок можуть бути пластмаса, гума, деревина, тканина, штучне хутро. Хоча діти молодшого дошкільного віку менш схильні до „знайомства” з іграшками за допомогою рота, вимоги до санітарно-гігієнічної обробки, спосіб якої обов’язково має бути вказаний на етикетці, залишаються жорсткими. Використання сучасних матеріалів для виготовлення м’яконабивних іграшок дозволяє без шкоди для зовнішнього вигляду прати їх у пральних машинах.

В старшому дошкільному віці образні іграшки виступають у двох виглядах. З одного боку, вони стають все більш реалістичними, деталізованими. З іншого, великого значення набувають іграшки з „крайнім полюсом” умовності. Останні набувають характерних ознак, рис в процесі гри, в уяві дитини і дають безмежні можливості для розвитку фантазії старших дошкільників.

На етапі формування режисерських ігор діти прагнуть мати не окремі іграшки, а сюжетні та тематичні набори. Як приклад, Барбі з ігровими аксесуарами, набори динозаврів, роботів тощо, розмір яких дрібний, придатний для розгортання режисерських ігор.

Предмети лялькового вжитку.

До цього виду іграшок відносять посуд, меблі, побутову техніку та засоби зв’язку, одяг та постільну білизну. Найголовніша вимога до цих предметів – співрозмірність з лялькою, що є ігровим центром..

Для молодших дошкільників необхідно підбирати іграшки з окремими функціональними елементами: дверцятами, що відкриваються, ручками та кнопками, що повертаються, вмикаються тощо.

Старші дошкільники включають до гри широке коло побутових приладів, які спостерігають у реальному житті (пилососи, фени, мікрохвильові печі, пральні машини та інше). Особливо цінним для дітей цього віку є іграшки, що дозволяють виконати дію, максимально наближену до реальної, а не просто її імітацію. Прикладом є швейна машинка, що справді шиє, дозволяє „швачці” одягнути ляльку. Такі іграшки поєднують гру з результативною практичною діяльністю.

Іграшки можуть бути виготовлені з різноманітних матеріалів, в тому числі з порцеляни. Крім готових, діти використовують збірно-розбірні іграшки, а в старшому дошкільному віці – набори напівфабрикатів і заготовок для виготовлення атрибутів для сюжетно-рольових ігор.

Наши рекомендации