Визначення глибини укриття

Глибиною укриття (Г_укр) називають відстань в метрах, виміряну по висоті від гармати до променя зору, спрямованого з можливого наземного СП противника через гребінь, що приховує гармату (рис.21).

Величину глибини укриття визначають:

1) графічниим способом – побудовою профілю або трикутника (як і при визначенні взаємної видимості точок);

2) аналітичним способом – за формулою:

; (9)

Рисунок 21 - Визначення глибини укриття

де Гукр - глибина укриття, м;

Dh_ГР - перевищення гребня укриття над горизонтом гармати, м;

Dh_СП - перевищення ймовірного СП противника над горизонтом гармати, м;

d_ГР - відстань від гармати до гребня укриття, м;

Д - відстань від гребня укриття до ймовірного СП противника, м (см).

Для визначення глибини укриття графічно, – побудовою профілю (трикутника):

- з’єднують точки ВП і СП лінією;

- визначають абсолютні висоти вогневої позиції Н_Б, спостережного пункту Н_СП та точки (точок), що може розглядатися як гребінь укриття Н_ГР, потім визначають перевищення гребня укриття Dh_ГР та ймовірного спостережного пункту противнику над вогневою позицією Dh_СП ;

- будують перпендикуляри до лінії ВП–СП з точок ВП, Г, СП;

- відкладують на перпендикулярах від точок СП і Г у довільному масштабі (1 метр перевищення : 1 міліметр на перпендикулярі) відрізки, пропорціональні перевищенням СП і Г над ВП: Dh_СП і Dh_ГР;

- проводять через кінці утворених на перпендикулярях відрізків пряму до перетину її з перпендикуляром, проведеним з точки ВП, вимірюють відстань від цієї точки перетину до точки ВП і, користуючись прийнятим масштабом, переводять її в метри; ця відстань і є власне глибиною укриття.

Для визначення глибини укриття аналітично, тобто за формулою:

- з’єднують точки ВП і СП лінією;

- визначають абсолютні висоти вогневої позиції Н_Б , спостережного пункту Н_СП та точки (точок), що може розглядатися як гребінь укриття Н_ГР, потім визначають перевищення гребня укриття Dh_ГР та імовірного спостережного пункта противника над вогневою позицією Dh_СП ;

- вимірюють по карті відстань від гармати до гребня укриття d_ГР та відстань від гребня укриття до ймовірного СП противника Д.

- підставити визначені величини у формулу (9).

Визначення куту укриття.

Методичні рекомендації.

Пояснити, що кут укриття впливає на умови ведення вогню, так як він необхідний для визначення найменшого прицілу. При виборі ВП на місцевості він визначається за допомогою ПАБ, відбивача панорами, ниж­ньої утворюючої каналу ствола.

Кут укриття - це кут між горизонтом гармати і напрямком на гребінь укриття (рис.22).

Позначається - буквою «β».

Рисунок 22 - Визначення куту укриття

Способи визначення кута укриття ВП на місцевості визначені у РБР ОПА РВ і А.

По карті кут укриття до 3-00 вираховується за формулою:

; (10)

де β - кут укриття, поділки кутоміру;

Дукр - відстань від ВП до укриття, м;

Нукр - абсолютна висота укриття (гребня), м;

Н_б - абсолютна висота ВП, м.

Для визначення кута укриття по карті необхідно:

- визначити по карті абсолютні висоти вогневої позиції Н_Б та гребня укриття Нгр ;

- виміряти на карті відстань між точкою ВП і гребнем укриття, за допомогою масштабу трансформувати її у далину цілі топографічну ;

- підставити визначені величини у формулу (10).

Якщо отриманий за цією формулою кут укриття буде в межах 3-00 – 5-00, то його величину зменшують на 10%, якщо він буде в межах 5-00 – 7-00, то його величину зменшують на 15%.

Практичні рекомендації. На спостережному пункті кут місця цілі безпосередньо вимірюється приладом (бусоль, далекомір) відносно горизонту приладу. На вогневій позиції кут місця цілі визначається за формулою (8).

Методичні рекомендації.

Розв'язати приклади з використанням навчальних карт: Андрополь
У-42-73-В. Приклад 4 розв'язати за формулою, а потім побудовою трикутника на карті. Відпрацювати приклади по визначенню кута укриття. Приклад 6 дати студентам для самостійної роботи.

Приклад 1. Визначити кут місця цілі, якщо ВП - поворот польової дороги (6107-6), ціль – окрема споруда (сарай) (6804-4).

Відповідь: Нвп = 178 м, Нц = 159 м, Д = 7740, ε = -0-02,3

Приклад 2. Визначити кут місця цілі, якщо ВП – перехрестя польових доріг (6108-7), ціль – труба під дорогою (6605-2).

Відповідь: Нвп = 181 м, Нц = 188 м, Д = 6100, ε = -0-01,1

Величина глибини укриття визначається:

а) графічно (побудовою трикутника) на карті або аркуші паперу;

б) розрахунком за формулою (9).

Приклад 3. Визначити глибину укриття, якщо: Нвп = 100 м, Нукр =
130 м, Нсп = 170 м, d_ГР =3 см, Д=6 см

Відповідь: Г_УКР = 30-(70-30)*(3/6) = 10 м

Приклад 4. Визначити глибину укриття якщо, ВП – перехрестя польових доріг (6108-7). Ймовірний СП противника - вершина з відм. 370,1 (6511-2).

Відповідь: Нвп = 181 м, Нукр=220 м, Нсп =370,1 м, d_гр= 2,1 см,
Д = 3,0 см, Гукр = 5 м.

Кут укриття вираховується за формулою тисячних (10).

Приклад 5. Визначити кут укриття за умови прикладу 4.

Відповідь: тис.

Приклад 6. Визначити кут місця цілі, глибину і кут укриття для ВП – окремо розташоване подвір’я (5709-3). Ціль - ймовірний СП противника на вершині з відм. 420,1 (6507-1).

Відповідь: Нсп = 420,1 м, Нукр = 305м, Нвп = 168м, Д = 71,5 мм, Д = 100,5 мм, ε_Ц = +0-29,1, Г_УКР = – 24,6м. β = 0-27,1.

Заключна частина – 5 хв.

Підвести підсумок заняття. Відповісти на запитання. Дати завдання на самопідготовку.

Вивчити:

Ø Учебник «Топогеодезическая подготовка ракетних войск и артиллерии». – М.: Воениздат, 1982. С.140-162.

Ø Учебник «Руководство по боевой работе топогеодезических подразделений ракетних войск и артиллерии». – М., Воениздат. С.24-37.

Ø Військова топографія і топогеодезична підготовка. Кривошеєв А.М., Приходько А.І. Посібник. – Суми, 2008. – 674 с.
С.246-276.

Питання і завдання для повторення:

1. Який існує порядок визначення висот точок?

2. Що називається зближенням меридіанів?

3. Яким чином визначається зближення меридіанів за допомогою графіку?

4. Яким чином визначається зближення меридіанів за допомогою формули?

5. Яким чином визначається зближення меридіанів з використанням таблиці 3?

6. Яким чином визначається зближення меридіанів по карті з використанням таблиці 2?

7. В чому полягає сутність обчислення трикутнику?

8. Який порядок обчислення трикутника коли відомі два кути і одна сторона?

9. Який порядок обчислення трикутника коли відомі дві сторони і кут між ними?

10. Які існують основні елементи геодезичних обчислень?

11. В чому полягає суть вирішення прямої геодезичної задачі?

12. Який існує порядок вирішення прямої геодезичної задачі на артилерійській логарифмічній лінійці?

13. В чому полягає сутність вирішення оберненої геодезичної задачі?

14. Який існує порядок вирішення оберненої геодезичної задачі на артилерійській логарифмічній лінійці?

15. Які існують засоби для проведення основних елементів геодезичних обчислень?

16. Який існує порядок визначення величини горизонтального куту по дирекційних кутах напрямків, що складають цей кут?

17. Назвіть правило обчислення дирекційних кутів з використанням горизонтальних кутів?

Керівник заняття:

доцент А.М. Кривошеєв.