Проектування дитячого майданчика

Методика викладання

Образотворчого мистецтва

У 1-7 класах

Підготувала студенка ОМ

Чучвера Ольга Василівна

Оцінювання навчальних досягнень учнів

На уроках

Образотворчого мистецтва

Як хочете поліпшити школу

навчіть учителів оцінювати учнів.

Як хочете використати повний потенціал учнів,

навчіть їх, як оцінювати себе.

Р.Стіггенз

Обгрунтування :

кожна дитина в класі повинна відчути і пережити стан успіху , перемоги над собою , побачити результат своєї праці .Саме такі можливості з’являються на уроках образотворчого мистецтва .

2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

згідно програми « Образотворче мистецтво» для учнів 5-7 класів .

У початковій школі оцінки не виставляються , домашні завдання відсутні.

Контрольних робіт і самостійних немає .

Діючі критерії оцінювання :

Рівні навч. . дос Ба ли Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.
  Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.
  Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.
ІІ. Середній Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.
  Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.
  Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва.
ІІІ. Достатній Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.
  Учень вміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.
  Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.
ІV. Високий Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.
  Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.
  Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.

Критерії оцінювання учнівських робіт

12 балів : 4 – тему розкрито повністю, якщо це тематична робота ( або завдання яке ставилось перед учнями виконано повністю ) 3 – композиція малюнка правильна (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 3 – техніка виконання досконала; 1- оригінальність роботи 1 – охайність роботи.  
11 балів: 4 – тему розкрито повністю, якщо це тематична робота( або завдання яке ставилось перед учнями виконано повністю ) 3 – композиція малюнка правильна (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 2 – техніка виконання дещо не відповідає своїм вимогам, 1- оригінальність роботи 1 – охайність роботи.  
10 балів : 4 – тему розкрито повністю, якщо це тематична робота ( або завдання яке ставилось перед учнями виконано повністю ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення ,(мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 2 – техніка виконання дещо не відповідає своїм вимогам, 1-оригінальність роботи , 1 – охайність роботи.  
9 балів : 3 – тему розкрито частково, якщо це тематична робота( або завдання яке ставилось перед учнями виконано частково ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення ,(мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 2 – техніка виконання дещо не відповідає своїм вимогам, 1- оригінальність роботи , 1 – охайність роботи.  
8 балів : 3 – тему розкрито частково, якщо це тематична робота ( або завдання яке ставилось перед учнями виконано частково ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення , (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам, 1- оригінальність роботи 1 – охайність роботи.  
7 балів : 3 – тему розкрито частково, якщо це тематична робота ( або завдання яке ставилось перед учнями виконано частково ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам, 1 – охайність роботи.  
6 балів : 2 – тему розкрито частково, якщо це тематична робота( або завдання яке ставилось перед учнями не виконано ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення ,(мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам, 1 – охайність роботи.  
5 балів : 1 – тему не розкрито, якщо це тематична робота ( або завдання яке ставилось перед учнями не виконано ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення , (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам, 1 – охайність роботи  
4 бали : 1– тему не розкрито, якщо це тематична робота,( або завдання яке ставилось перед учнями не виконано ) 2 – композиція малюнка має незначні відхилення , (мається на увазі, правильне розміщення на аркуші) 1 – техніка виконання не відповідає своїм вимогам.  

Опис досвіду

вчителя образотворчого мистецтва Летичівського НВК № 1

Бізюри Інни Володимирівни

Педагогічний стаж : 19 років

Освіта : вища

Кваліфікаційна категорія : ,,Спеціаліст вищої категорії “

Проблема, над якою працює вчитель: «Формування творчої особистості засобами образотворчого мистецтва» "

Завдання наставника : не інформувати , а формувати

просвітитель Мішель Монтель

Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв - мистецтву жити на землі.

Бертольд Брехт.

Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.

В. О. Сухомлинський

Хочеш зробити світ кращим – почни зі своїх уроків!

1. Кожна дитина—це унікальна особистість, отож пріоритет – її інтересам і запитам .

2.Зробити все, щоб кожен учень прагнув не лише мати добрі знання з образотворчої грамоти, а й намагався самовдосконалюватись. Реалізуватись як творча особистість.

3.Не тільки навчати дітей висловлювати свої задуми за допомогою художніх матеріалів, але й зробити їх гідними послідовниками тих духовних надбань, які залишились у спадок від наших предків.

Для здійснення керівництва навчальною діяльністю учитель має володіти, як мінімум, п'ятьма видами художньої техніки: рисунком, живописом, ліпленням, виго­товленням гравюр і декоративно-прикладною творчістю. Навчання малювання, на думку учених, особливо важливе для дитини, бо вміння висловити свої думки, по­чуття за допомогою малюнка необхідні для представників різних професій, а не тільки для художників .Учням пропонується така темати­ка композицій: «Що я бачу із свого вікна», «Світ через замкову щілину», «Фантазія», «Ми співаємо східні пісні», «Як я святкую день народження своєї країни», «Перші поселенці Американського континенту», «Острів Робінзона Крузо», «Вечірня служба в церкві». Повторюючи багато разів одну й ту ж форму, наприклад, дерева, гори, будинку, школярі от­римують абстрактні малюнки. У роботах учнів відображена така тематика: «Професія мого батька», «Відвіду­вачі у нашій школі», «Шторм», «Підводне царство», «Як виглядає Земля з літака», «Церковні свята», «Мій проект національного прапора», «Якби я був індіанцем» тощо. Ство­рюючи абстрактні малюнки, діти за допомогою різноманітних ліній, форм, фарб намагаються передати свої думки, почуття. Крім малюнка у зміст образотворчого мис­тецтва входить живописна техніка. Зокрема, пе­редбачається виконання учнями робіт за допо­могою фарб, які наносяться на тверду поверхню. При цьому використовуються акварельні, кле­йові, емалеві фарби, гуаші, пензлі різних видів. Зазначимо, що викладання живопису пов'язане з іншими видами художньої творчості: створен­ням картин, настінних розписів, костюмів для вистав, моделей з азбесту, паперу, картону, дерева, що вимагає формування навичок з техніки використання різноманітних пензлів та фарб. Важливою частиною курсу є кольорознавство, покликане сформувати в учнів знання про основні кольори і практичні уміння створюва­ти нові барви шляхом змішування кольорів, підбирати і об'єднувати кольорові відтінки теплої або холодної гами, передавати власний емоційний стан за допомогою ніжних, суво­рих, сумних, веселих кольорів. Колір у творах декоративно-прикладного мистецтва має неоднакову міру застосування. Якщо в прикладних творах його роль другорядна, зводиться переважно до відповідного забарвлення матеріалу , то в декоративних творах , передусім в орнаментальних тканинах, килимах, килимах, вишивках, різноманітні колірні поєднання відіграють важливу роль у композиції.Значення кольору тісно пов’язане із культурною традицією, що сформувалася та існує протягом багатьох століть у різних народів. Сучасна кольорова символіка ґрунтується на асоціативності кодових принципів і містить відповідні символи з геральдики, теології, психолого-емоційні поняття, поетичні метафори тощо.

У декоративно- прикладному мистецтві важливу роль відіграють образи-символи .Символ у вигляді намальованого елемента , знака або предмета об’ємно-просторової форми виступає замість певних конкретних чи абстрактних понять , використовується для зображення та передачі інформації , естетичних цінностей .Він не відбиває дійсних явищ , предметів , а позначає їх умовно без жодного натяку на достовірність чи подібність до дійсного . Художній символ використовувався у ранніх формах культури. У різні епохи символи змінювали своє значення.Додаток4. Програма художньої діяльності охоплює різноманітні способи ручної обробки мате­ріалів і друкування відбитків. Учні виготовляють дерев'яні і гумові штампи, нескладні трафарети, друку­вати картоплею, листям. Школярі 4 — 7-х класів, використовують ті ж самі матеріали, виконують складнішу роботу: дру­кують пейзажі, абстрактні орнаменти, виго­товляють особисті печатки, різноманітні тра­фарети.У про­цесі ліплення, моделювання, конструювання в учнів необхідно розвивати просторову уяву, відчуття, вміння з частин створити ціле, подумки розділити предмет на частини. На уро­ках рекомендується споглядати і виготовляти народні керамічні іграшки (індійські, мекси­канські, ескімоські та інших народів), оскіль­ки вони не тільки розвивають естетичний смак, а й несуть інформацію про зарубіжні культури. З учнями вчитель розмальовує глиняні фігурки до­машніх і диких тварин, птахів, їхні гнізда, людей різних національностей, іграшки, ма­шини, літаки, посуд (тарілки, чашки, глечи­ки), а також виконувати скульптурні компо­зиції («На фермі», «На вулиці», «У садку»). 3а допомогою паперу, картону, дерева, дроту виготовляються моделі кораблів, фортець, будинків. Матеріалом для створення різних рельєфів служать глина, пісок, гіпс, вода. З учнями 5 — 7-х класів рекомендується ліпити гончарні вироби, виконувати об'ємні зобра­ження голови людини, моделювати з дроту фігурки тварин, людей. Ліплення абстрактних форм, виконання з паперу, дроту реально неіс­нуючих об'єктів спрямоване на поліпшення просторового сприймання дітей, розвиває їхній творчий потенціал. Прог­рама з декоративно-прикладного мистецтва інтегрує елементи малюнка, живопису, ліплення, моделювання, конструювання, гра­верні роботи. Учнів залучають до декоратив­но-прикладної творчості, під час якої діти практично пізнають зв'язки між різними ви­дами мистецтва, виробляють навички худож­нього оформлення середовища: класних при­міщень, домашньої обстановки, предметів навчальної діяльності, побуту. Головною ме­тою декоративно-прикладної творчості є навчити школярів естетично насичувати і пере­творювати навколишнє середовище. Водно­час естетизовані предмети побуту і навчання виступають важливими засобами виховання в учнів потреби створювати красиве у щоденному житті. За змістом колективно-проектні роботи можуть бути декоративними і сюжетно-тематичними. Основою для їх виконання служать знання і уміння, придбані дітьми на заняттях наочного (з натури), декоративного або сюжетного малюванням, або аплікацією. Колективна діяльність припускає творче використовування знань, умінь в нових комбінаціях, внесення різноманітних елементів в зміст, композицію, колірне рішення. Учителька використовує різноманітні форми , прийоми під час проведення різних типів уроків і на різних етапах уроку : урок зі зміненим способом організації ;уроки пов’язані з фантазією ;уроки, що імітують певні види діяльності;уроки з ігровою загальною основою;уроки з трансформацією стандартних способів організації ;уроки з оригінальною організацією; уроки-аналогії певних дій ;уроки-аналогії з відомими формами методами діяльності ;нестандартні уроки. Використання інноваційних технологій в навчально - виховному процесі для розвитку творчих здібностей учнів та формування ключових компетентностей, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток. Основна ідея досвіду, його інноваційна значимість . На уроках постійно використовуються методи і форми роботи вчителя :мікрофон, робота в парах, малих групах, діаграма Венна, метод Прес, пошук інформації, мозковий штурм, очікування, асоціативний кущ, фантазуй, добре-погано, дерево рішень, незакінчене речення, рольова гра, інтерактивні посібники, презентації у форматі MS Power Point , розробка інтерактивного навчально - методичного забезпечення, мотивація на самостійний пошук знань, активізація, організація взаємодії між учнями класу шляхом спільної роботи над учнівськими проектами. Позакласна діяльність – творчість, а остання не терпить надмірної стандартизації й шаблону, вона передбачає новизну, оригінальність, відхід від традиції, переборення стереотипів. Є. Пасічник :мистецькі турніри , усні журнали ,диспути ,години спілкування,свята , екскурсії. Її учні постійні переможці шкільних, районних , обласних конкурсів . Види художніх робіт для колективно-проектної роботи :

Оформлення виставок

2. Оформлення подарунків

3. Оформлення приміщень

4. Виконання костюмів і їх атрибутів.

5. Виконання декорацій для сцени .

6. Виготовлення фігур, що рухаються, ляльок.

проектування дитячого майданчика

8. «Різдвяний вертеп» .

9. «Календар» .

Проектування дитячого майданчика - student2.ru

Методичні вказівки до виконання колективно-проектної роботи “Календар”.

1.Кожний на окремому аркуші виконує обраний сюжет, потім складається і оформляється «календар в картинках». В такій колективній роботі важлива послідовність розміщення окремих дитячих робіт і смисловий зв'язок між ними. Будь-яка колективно-проектна робота повинна відрізнятися чіткістю і простотою композиції, нескладністю змісту.

2.Перед початком роботи бажано розглянути з дітьми фотографії з пейзажами міста, краєвидів рідного краю, провести екскурсію на природу. Пригадати характерні особливості будови дерев, їх порівняння, об’єднання в композицію. Це допомагає створити свій «художній образ». Діти виконують замальовки з натури, з подальшою доробкою по пам’яті.

3.При виконанні індивідуального напрямку роботи дітей групую по 10-12 чоловік. Кожна дитина робить тільки свою частину. Відповідно до свого задуму композиції, дитина підбирає фон потрібного кольору. Коли робота закінчена, діти розглядають малюнки, оцінюють їх, обирають кращі роботи за композицією, кольоровим рішенням і складають загальну композицію календаря.

4.Ця робота може проводитися по-іншому. Наприклад, одна підгрупа виконує пошуки композиції пейзажу за місяцем календаря, інша —— продумує оформлення сторінки календаря. В процесі роботи вони вчаться допомагати один одному.

5.Другий спосіб організації колективно-проектної роботи є складнішим. Завданням є таке, коли діти індивідуально виконують частину роботи, знаючи наперед загальну тему, а потім об'єднують свої зображення в одну композицію. Дається загальна тема, над якою діти працюють самостійно, тобто вони самі розподіляють обов'язки (хто, що робитиме), погоджують свої дії, уточнюють розміри, пропорції частин і компонують всі зображення відповідно до задуму. Вказівки до цього колективного виконання завдання я чітко висловлюю на початку заняття, щоб діти могли усвідомлено працювати.

6.Колективно-проектна робота має величезну нагоду для розвитку у дітей творчої уяви, фантазії. Цей вид образотворчої діяльності доступний не тільки для обдарованих дітей, ним можуть займатися діти шкільного віку. Діти створюють продукт своєї творчості, який доставляє радість всім.

Саме розвиток творчих здібностей учнів шляхом використання інноваційних та інформаційних технологій, пізнання національного і світового мистецтва дозволить сформувати особистість, здатну до самопізнання та самовдосконалення в різних видах діяльності.

Додаток 1 . Дитина - творча особистість .


1. Поважай працю учня, якою б не була робота, ніколи не нехтуй доробком дитини, це її можливості, вершина на яку вона піднялась сама;

2. Дай можливість учневі відстояти свою роботу, вислухай аргументи на користь учня;

3. Допомагай учневі в виконанні навчального завдання, конкретно спрямовуй його діяльність на вірний шлях вирішення проблем;

4. По мірі можливості, під час роботи над навчальним завданням, допомагай учневі працювати за допомогою декількох сенсорних систем;

5. Ніколи не говори учневі, що його робота погана, в кожній роботі є раціональне зерно;

6. Частіше проявляй зацікавленість результатами роботи учня, це стимулює його творчу діяльність;

7. Допоможи учневі вчасно зупинитись, щоб не зіпсувати роботу;

8. Ніколи не підганяй учня, можливо він не в змозі швидко виконати дане завдання, в силу свого фізіологічного розвитку;

9. Стимулюй діяльність учнів, їх зусилля, незалежно від того, як вони навчаються з інших предметів;

10. Враховуй вікові та індивідуальні особливості учнів;

11. Використовуй в своїй роботі різні види, техніки, матеріали образотворчого мистецтва, щоб дитина мала можливість вибрати те раціональне, що знадобиться їй в творчості, незалежно від того, яким видом діяльності вона буде займатись в майбутньому;

12. Постійно працюй над розвитком творчих здібностей кожної дитини, в кожній з них - свій творчий потенціал, своя стежина до вершини знань;

13. Від рівня подачі нового матеріалу вчителем, залежить і результативність діяльності учнів;

14. Уникай одноманітності, сухості під час подачі нового матеріалу, спробуй запалити в дитячих серцях іскринку творчості;

15. Виховуй, твори, допомагай учневі тільки для його користі, а не заради себе - в цьому покликання педагога.

Додаток 2

Порівняльна характеристика пасивних та інтерактивних методів навчання.

Критерії порівняння Пасивні методики Інтерактивні методики
1. Обсяг інформації. За короткий проміжок часу можна ознайомитись з великим обсягом інформації. Невеличкий обсяг інформації потребує значного часу.
2.Глибина вивчення змісту. Як правило, орієнтовані на рівень знання й розуміння. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка).
3.Відсоток засвоєння. Як правило, невисокий. Як правило, високий.
4. Контроль над процесом навчання. Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і процес навчання. Результати роботи учнів передбачені. Викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і перебігом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені.
5. Роль особистості педагога. Особисті якості педагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знання. Педагог більш розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.
6. Роль учнів. Пасивна: учні не приймають рішень щодо процесу навчання. Активна: учні приймають вадливі рішення щодо процесу навчання.
7. Джерело мотивації навчання. Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, суспільство). Внутрішнє (інтерес самого учня).

Додаток 3.

Колір Система символіки Геральдичні символи
Білий Чистота, невинність, світло; легкий, свіжий, прохолодний, сліпучий, чудовий, блискучий Срібло, правдивість, християнство, Європа
Жовтий Сонце, світло, радість, ревнощі, заздрість; світлий, легкий, свіжий, звеселяючий, юний, сяючий Золото, багатство, сміливість, буддизм, Азія
Оранжевий Спека, енергія, радість, теплота, зрілість; випромінюючий, виступаючий уперед, сухий, теплий, схвильований  
Червоний Вогонь, любов, пристрасть, боротьба, динамізм, гнів; близький, палаючий, збуджений, голосний Сила, демократія, революція, Америка
Пурпурний Пишнота, гідність, влада, держава, зрілість, багатство,; компактний, сповнений внутрішньої сили, розжарений, урочистий  
Фіолетовий Затемнення, старість, віра, совість, смиренність; огортаючий, похмурий, тяжкий Сум, лихо
Синій Нескінченність, космос, сум, холодність, вірність; серйозний , свіжий, віддаляючий Мудрість, володіння морем
Блакитний, Смарагдо-вий Кристал, холод, лід, вода; стриманий, вичікуючий, льодовий, стомлений, віддалений Невинність, миролюбність
Зелений Природа, спокій, молодість, безпека, надія; скромний, спокійний, м’який, посередній Плодючість, розквіт, юність, іслам, Австралія
Чорний Темрява, морок; темний, важкий, теплий, втягуючий Смерть, жалоба, Африка
Сірий Гідність, знання; різний, нейтральний, вельможний  

Додаток 4. Найважливіші символи у декоративно-прикладному мистецтві

Символи Народнопоетичне осмислення Церковне тлумачення
Джерело, криниця, річка Угамування духовної спраги Вчення Христа
Чаша Доля, смерть  
Рослини, зокрема квіти Вічне цвітіння, невмируща краса Райський сад
Голуб, горлиця Любов, сум, смуток Чистота, невинність
Сокіл, яструб Сонце, небо Політ пророчої думки
Орел Владна сила Торжество світла над темрявою
Лев Цар звірів, сила Злість, заздрість
Леопард, вовк Безстрашність, геройство Ворожість
Змія, вуж Оберіг Зло, лукавство, підступність, обман, темні сили

Додаток 5 .Виконання ритмічних композицій зі стилізованих біоформ

Матеріали та інструменти:

1. Креслярський папір.

2. Креслярські інструменти.

Послідовність виконання роботи1. Візьміть аркуш паперу, зробіть рамку на відстані до 2 см від краю і розграфіть його прямими лініями по вертикалі і горизон­талі через певний інтервал так, щоб лінії не виходили за межі рамки. Одержимо ритмічний поділ.

2. Потім проведіть поділ, не по одній лінії, а по трьох разом на від­стані 2–3 мм одна від одної, а між першими і наступними трьо­ма лініями зробіть відстань 1–1,5 см. З’являється вже більш цікавий ритм. А якщо в тих місцях, де вертикалі і горизонталі перетинаються, зафарбувати утворені квадратики тоном, ритм стане ще більш виразнішим.

Ритм можна будувати не лише на прямих, а й на ламаних, хви­лястих лініях, на найскладніших перетинах.

3. За основу композиції можна взяти природний аналог — яку-не­будь нескладну рослину, наприклад, квітку, плід, листок або метелика, їх потрібно змалювати з натури з усіма подробицями, а потім спростити малюнок так, щоб залишилась контурна схе­ма замальовки, тобто трансформувати природну форму в тех­нічну, зберігаючи її природний ритм.

4. Наступний етап — складання зі стилізованих елементів рит­мічного ряду або ритмічної сітки. Припустимо, що за основу орнаментального режиму ви взяли природний аналог — ме­телика. Половина метелика потрапляє в рамку вашого уяв­лення , а друга — не поміщається. Щоб цього не сталось, пот­рібно перш за все перевірити на чернетці на малому розмірі, а чистовик бажано розмітити по горизонталі і вертикалі. Інакше композиція ритму буде виглядати як випадковий фрагмент цілого.

Додаток 6.

Проектування дитячого майданчика - student2.ru

Проектування дитячого майданчика - student2.ru

Клас.-- Урок 12 — Дата ________________________

Тема : Засоби виразності живопису нюанс, контраст, колір природних форм. Створення образу пташки використовуючи контраст, нюанс

Мета:

· продовжувати ознайомлювати учнів з засобами виразності живопису, поняттями «контраст», «нюанс»; вчити спостерігати характерні риси тварин, компонувати фігуру тварин, відтворювати цілісність, створювати колірну гаму; закріплювати навички роботи з фарбами.

· Розвивати дрібну моторику руки, спостережливість, увагу, творчу уяву.

· Виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Цілі навчання: формувати в дітей художньо-естетичне ставлення до дійсності . Розвивати знання і уявлення про засоби виразності живопису..

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: живопис

Методи навчання: інформаційно-рецептивний

Форма організації: урок

Терміни і поняття: хроматичні та ахроматичні кольори, контраст, нюанс, тон, колорит, хроматичні та ахроматичні кольори, анімалістичний жанр

Обладнання для вчителя: мультимедійна дошка, комп’ютер.

для учнів: простий олівець, гумка, альбом, фарби, пензлики, стаканчик для води, серветки для витирання рук і пензлів, палітра

Візуальний ряд: презентація

Музичний ряд: музичне мистецтво.

Літературний ряд: загадки про птахів, вислів Е. Делакруа

Міжпредметні зв’язки: природознавство, екологія, музичне мистецтво

План уроку

І.Організація класу (1-2 хв.) ІІ. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв..) ІІІ. Актуалізація опорних знань (3-4 хв.) Бесіда за питаннями ІV. Мотивація навчальної діяльності (5хв.) Бесіда про світ в якому ми живемо V. Вивчення нового матеріалу (8 -9 хв.) Бесіда про засоби виразності живопису: контраст, нюанс, природні форми. VІ.Практична робота (20 хв.) 1. Пояснення до творчого завдання. 2.Виконання роботи VІІ. Підсумок уроку (3хв.) VІІ. Домашнє завдання. (Підготовка д наступного уроку)

Хід уроку

І. Організація класу

Перевірка готовності учнів до роботи Створення емоційної атмосфери.

Доброго дня! Доброго всім настрою!

Як веселка кольорова, Має здібності до мови. Слово пташці цій скажуть, Вона його повторить вмить. (Папуга)

* * *

Птах поважно походжає, У хвості квітник ховає. Як розпустить він хвоста – Наче ружа зацвіла. (Павич)

* * *

Пір’я – вбраннячко розкішне: Золоте, барвисте, пишне. Ходить гордо, наче пан, Дивний красень, птах - … (Фазан)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ви вже здогадалися, сьогодні на уроці ми познайомимось з кольором природних форм, контрастом, нюансом і створимо композицію «Папуга» або «Павич»

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за питаннями.

· На які дві групи художники поділяють кольори?

· Які виражальні можливості надають художникам хроматичні та ахроматичні кольори?

· Що таке тон? (те саме, що колір: червоний зелений, синій)

· Що таке колорит? (загальна кольорова гармонія малюнка, коли кожний колір перебуває в узгодженому поєднанні з іншими.

ІV.Мотивація навчальної діяльності

Бесіда.Світ, в якому ми живемо, наповнений кольором. Без нього він став би сірим і безрадісним. Все, чого сягає наш погляд, вражає досконалістю форм, насиченістю фарб, дивовижними сполученнями кольорів: безмежність морських просторів, велич лісів та численні форми рослин і тварин. Природа – мудрий та винахідливий митець. Кожне її творіння неповторне та особливе, наділене притаманними лише йому формою та кольором. Це забезпечує виживання в середовищі існування. Забарвлення і форма зумовленості навколишнім середовищем і способом життя живих організмів. Вони допомагають їм пристосуватися, стати непомітними або, навпаки, привернути увагу до себе. Малювати птахів – нелегка справа, адже вони ніколи не позуватимуть вам. Тварини завжди рухаються. Тільки спостережливість, гострий погляд та уява можуть допомогти художникові створити картину анімалістичного жанру.

(Анімалістичний жанр – зображення тварин в живописі, скульптурі, графіці.)

V.Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами бесіди : Колір – це життя, і світ без фарб представляється нам мертвим. Кольори зберігають багато дивовижних таємниць. Сьогодні ми познайомимось ще з однією з них. Будь –яка річ відзначається індивідуальними, притаманними тільки їй якостями та властивостями. Колірні співвідношення в живописця будуються на контрастах, зіставленням одним кольором інших. З цією метою використовують додаткові кольори. Різницю між ними або їх протилежність називають контрастом. Контраст підсилює відчуття різниці між предметами , їх частинами або ознаками. Контрастні кольори – це кольори , максимально віддалені один від одного( протилежні ) на відомому вже вам колірному (спектральному) колі. Наприклад, щоб відтінити зображення якого-небудь предмету, забарвленого в жовтий колір, потрібно поряд покласти фіолетовий. Щоб підкреслити червоний колір, потрібно взяти зелений, а для оранжевого – синій і так далі.

«В природе все — контраст. Контраст движений, линий, форм, светлого и темного, контраст цвета, — все это мы повсюду наблюдаем. Он же проявляется и в произведениях искусства. Общий закон — больше противоположения».

Э.Делакруа

На перший погляд контраст — поняття дуже просте. Взагалі його можна визначити як протиставлення предметів або явищ, які різко відрізняються за тими або іншими властивостями. Але при такому визначенні відмічаються лише зовнішні умови контрасту.

Нюанс — це відхилення, ледве помітний перехід, відтінок у кольорі, звуці, формі. Задача нюансової погодженості колірного середовища вимагає одноколірності композиції, використання принципів нюансової розтяжки кольору і колірної подібності. Розповсюдженим прикладом побудови нюансово погодженого колірного середовища є використання зближених кольорів, кольорів однієї групи.

Контраст та нюанс — основні засоби досягнення художньої виразності у всіх різновидах мистецтв. У живописі контраст має дуже велике значення.

У природі нюанс, в основному, служить засобом маскування, як для збереження свого життя, так і для полювання. Нюансові сполучення найбільш характерні для тварин і рослин середніх широт, півночі, непрохідних тропічних джунглів і т. ін. Там, де в меншому ступені спостерігається контраст світла і тіні, зв'язаних із сонцем. Нюансові сполучення підкреслюють взаємозв'язок всіх елементів природи, поєднують усі живі істоти в єдину гармонічну колірну гаму. Природа майстерно прикрашує все живе на планеті кольором, який допомагає пристосуватися оточуючому ландшафту і стати непомітним або привернути до себе увагу своєю яскравою окрасою. Наприклад, австралійський морський коник-Ганчірник, що живе серед бурих водоростей, схожий на водорості; смертельно небезпечний кораловий аспід (Єгипет) володіє забарвленням слабо ядовитої псевдо коралової змії, помітне контрастне фарбування свідчить про те, що тварина неїстівна, деякі тварини відлякують хижаків, демонструючи плями схожі на очі..

VІ.Практична робота . Різноманітність форм і барв споконвіку надихали людей на творчість.Сьогодні ми звернемось до птахів, вони в нашій уяві стають чарівними: Жар-птиця, Фенікс, огненний птах, папуга.

Наши рекомендации