Сутність і особливості виховного процесу. Ідеал національного виховання у творах Г. Ващенка

Виховання– спеціально організований процес педагогічного впливу на особистість, що розвивається з метою формування у неї конкретних рис і якостей. (це цілеспрямований спец. організований процес взаємодії вихователя і вихованця з метою формування позитивних властивостей і якостей особмстості)

Сутність процесу виховання: зовнішнє (об'єктивне) стає надбанням внутрішнього (суб'єктивного), переводиться в область свідомості людини з тим, щоб знайти своє вираження і відображення в результатах подальшої поведінки і діяльності. При цьому визначальне значення мають не самі по собі умови розвитку, а фактичне місце людини в цих умовах, її відношення до них, характер діяльності.

Особливості: 1. багатофакторний характер (становлення особистості відбувається гад дією школи, сім'ї, суспільства, оточуючого середовища). 2. є довготривалим, і по суті, процесом неперервним (виховання протягом всього життя). 3. Результати носять, як правило, неоднозначний характер. Ускладнюється цілим рядом обставин: - наявністю різноманітних впливів на дитину (школа, сім'я, друзі, вулиця); - наявність уже сформованих поглядів, смаків, звичок, прагнень, - труднощами вивчення внутрішнього стану учня; двосторонній хар-р; багатогранність завдань і змісту; історичний хар-р; трудність розкриття внутр світу дитини; багацтво форм, методів, прийомів, засобів; неперервність; внутр сторона: самовиховання, зовн сторона: взаємодія, розгляд вих-ня у соц (передача досвіду) і пед значенні, різні види вих-ня.

Критерії виховання: процес виховання є ефективним, якщо він приводить в рух мотиваційну і практично-діяльнісну сферу особистості, забезпечує єдність свідомості діяльності і спілкування учнів, формує в них соціальне цінні методи поведінки і звички.

Ідеал – це уявлення про зразок людської поведінки і стосунки між людьми, що виходять із розуміння мети життя.

Григорий Ващенко народився в с Богданівка на Полтавщині в козацькій родині У 1898 р закінчив Полтавську духовну семінарію , у 1903р.- Московську Духовну Академію Проте священиком не став а після 1917року активно включився в розбудову українського шкільництва Працював викладачем Полтавского вчительського інституту
згодом керівником кафедри педагогіки У 1933р його було звільнено з інституту за пропаганду буржуазного націоналізму Після війни емігрував до Мюнхена де працю вав професором педагогіки Українського Вільного Універси тету ректором Богословської Академії Г Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу
Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників Загальні методи навчання виданий у Полтаві і заборонений до використання у 1933р Система освіти у самостійній Україні Система навчання Виховний ідеал Ви ховна роль мистецтва Засоби естетичного виховання Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру

Г Ващенко був переконаний що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований так само як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г Ващенко виступив як педагог ідеаліст переконаний що нового громадянина української держави можна створити навчально виховними засобами і тільки Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією