Форма проведення виховного заходу
( Реальний процес пов`язаний з організацією виховної діяльності).
Вибір форми проведення залежить від змісту та спрямування виховних завдань, віку учнів, рівня їх виховання, особистого соціального досвіду; особливостей дитячого колективу і його традицій; від технічних можливостей та рівня професіоналізму вчителя.
Засоби
Надбання матеріальної та духовної культури, що використовуються для вирішення виховної мети.
Аристотель говорив: “Благо всюди і повсюди залежить від дотримування двох умов:
1. правильного визначення кінцевої мети будь-якого роду діяльності;
2. пошук відповідних засобів, що ведуть до кінцевої мети”.
Місце проведення
Діяльнісна структура виховного заходу.
(Продумати, як найоптимальніше залучити вихованців до підготовки та проведення виховного заходу).
Подається список вихованців з точним переліком доручень, ролей, дій, функцій.
Діяльність – фронтальна,
групова,
індивідуальна
Види фронтальної діяльності:
прослуховування тренером, товаришами, перегляд кінофільму, переживання подій, осмислення отриманої інформації, участь у підготовці та проведенні виховного заходу.
Види групової діяльності:
підготовка монтажу, ілюстративного матеріалу, оформлення місця проведення, збирання інформації.
Види індивідуальної діяльності:
види діяльності, ролі, функції обговорювання в класі з метою їх оптимізації.
План виховного заходу
1. Організаційний етап.
а) оповідання, бесіда, створення виховних ситуацій.
2. Мотиваційний етап.
а) розкриття мети та задач заходу;
б) націлення дітей на роботу та пошук відповідей на питання.
3. Реалізаційний етап
а) використання методичних прийомів;
б) застосування тестів, анкет, відеосюжетів, ігрової діяльності.
4. Підсумковий етап.
а) аналіз позитивних досягнень юних спортсменів;
б) заключне слово вчителя;
в) грунтовність висновків, зроблених в ході заходу та по його завершеннію.
Сценарій виховного заходу
(Хід роботи)
1. Організаційний етап.
Все, що проводиться. Додається письмовий виклад:
- застосування цікавих, творчих, інноваційних засобів;
- побудова логічної послідовності і завершеності теми на підставі обраної мети заходу;
- визначення тривалості заходу згідно з огляду на вік вихованців та місце проведення;
- добір матеріалу для оформлення композицій з метою досягнення емоційності сприйняття (за потреби) тощо.
Виховний захід
“Святе слово мати”
студента практиканта 6МФК групи, 6 курсу
факультету педагогіки та психології Глухівського національного
педагогічного університету імені Олександра Довженка
Виховний захід проводиться в ДЮСШ
Тренера ______________________________________________________
(Підпис)
Оцінка за захід _________________________________________________
Схема звіту студента – практиканта
ЗВІТ
студента (ки) практиканта (ки)
групи______курсу______________факультету__________________
факультету педагогіки та психології
Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка
(П.І.П.)
який (а) проходить практику
в ДЮСШ __________ з ___по___201___року
Звіт пишеться у відповідності зі змістом діяльності студентів та індивідуальним планом роботи.
Оцінка організації практики, загальна характеристика матеріальної бази ДЮСШ; узагальнення змісту навчально-виховної роботи тренера, де працював студент.
1. Виконання індивідуального плану практики, що не виконано і чому? Що зроблено понад план? Робота, проведена на допомогу тренеру.
2. Виконання виховної роботи в класі згідно з індивідуальним планом, позитивні сторони і недоліки при спілкуванні з дітьми, тренерами, які форми виховної роботи викликали труднощі і чим зумовлені ці труднощі; які виховні завдання розв`язувались під час практики.
3. Виконання позитивної роботи згідно з індивідуальним планом роботи: які виховні завдання розв`язувались; які форми виховної роботи застосовувались; аналіз власних досягнень і невдач у проведенні виховної роботи з юними спортсменами.
4. Аналіз методичної роботи проведеної студентом-практикантом у ДЮСШ. Як вивчався та використовувався передовий досвід тренерів, з яких проблем (навести конкретні приклади).
5. Робота з батьками.
6. Суспільно-корисна праця, проведена в ДЮСШ.
7. Участь у роботі педагогічної ради ДЮСШ.
8. Які уміння та навички ви набули у процесі практики. Які завдання ви ставите на майбутнє.
9. Загальні висновки про педпрактику, її значення у становленні вас як педагога-тренера. Ваше ставлення до професії тренера. Пропозиції з удосконалення змісту та організації педпрактики. Чи дістали ви задоволення від цієї роботи, які труднощі при цьому виникали?
Підпис студента-практиканта_______________ Дата____________________
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
НА КОЛЕКТИВ СПОРТИВНОЇ ГРУПИ, СЕКЦІЇ
Авторська розробка доц. Ільїної Н.М.
Педагог у своїй діяльності переважно має справу з дитячим колективом. Одним з головних завдань ТРЕНЕРА є виховання згуртованого колективу.
Тривалий час система виховання у вітчизняній педагогіці будувалась на основі тезису, згідно якого виховання, а отже, і повноцінний розвиток особистості можливі тільки в колективі і через колектив. Проте чи завжди колектив позитивно впливає на особистість?
Чи завжди учню, юному спортсмену комфортно в колективі? На ці та інші запитання педагог, тренер повинен уміти знайти відповідь, діагностуючи міжособистісні стосунки.
Ступінь зрілості колективу можна визначити за рівнем розвитку та соціально-психологічним статусом кожного учня в системі міжособистісних стосунків.
Для вивчення колективу доцільно використовувати наступні методи та методики: спостереження; соціометричний метод; референтометрію; анкетування; бесіду; ЦОЄ.
На основі зібраного матеріалу студент – практикант зобов’язаний показати: 1) соціально-психологічні особливості колективу; рівень його розвитку та ціннісно-орієнтаційну єдність; 2)картину стану міжособистісних стосунків; 3)роль формальних та неформальних лідерів у системі ділових відносин; 4)кількість угрупувань у групі та їх роль у житті ДЮСШ; 5)пояснити положення в колективі тих, хто не отримав жодного вибору; 6)роль тренера у становленні дитячого колективу. Надати психолого-педагогічні рекомендації, які допоможуть розвинути позитивні та подолати негативні риси цього колективу.
Для цілеспрямованої роботи над характеристикою пропонується приблизна схема для її виконання.
С х е м а
Складання психолого-педагогічної характеристики
На класний колектив.
1. Структура групи. Склад. Кількість учнів, стать, соціальний стан батьків. Скільки учнів позбавлено одного з батьків внаслідок смерті або розлучення.
2. Характеристика групи як колективу. Ступінь розвитку колективу. Взаємодопомога та вимогливість в житті ДЮСШ. Згуртованість групи в боротьбі за досягнення успіхів у змаганнях. Традиції колективу. Настрій, що переважає (мажорний, мінорний, спокійно-діловий). Зміст неофіційної громадської думки (що схвалюють і що засуджують учні). Відповідність неофіційної думки офіційній. Кому і в чому наслідують.
Особливості відносин та взаємовідносин у колективі. Прояви почуття
відповідальності та обов’язку, наявність критики та самокритики.
Боротьба за честь свого колективу . Роль активу житті ДЮСШ.
Загальні інтереси. Дружба та товаришування. Взаємини
між хлопчиками та дівчатками. Наявність угрупувань та мотиви їх
утворення. Негативні соціально-психологічні явища в ГРУПІ.
Чи забезпечує колектив кожному учневі позитивну
морально-психологічну позицію ( задоволення колективом, почуття
захисту або образи, вплив колективу на розвиток особистості кожного
учня).
3. Роль колективу в формуванні особистості учнів. Аналіз конкретних прикладів впливу колективу на особистість.
4. Типові особливості окремих учнів як членів колективу. Соціальна роль учнів у колективі (активісти, лідери, зірки, зневажені). Відмінники та їх взаємовідносини з класом. Дезорганізатори та їх взаємини з колективом. Хто перебуває під їх впливом?
Негативні риси в характері окремих учнів: індивідуалізм, егоїзм, заздрість, честолюбство, схильність до дезінформації.
5. Загальна характеристика навчальної діяльності. Характеристика успішності з окремих предметів. Боротьба ГРУПИ за підвищення успішності. Улюблені ЗАНЯТТЯ. Поведінка ЧЛЕНІВ ГРУПИ під час ТРЕНУВАНЬ. Кількість відстаючих, хто та з яких предметів. Переважаючі мотиви навчання (інтерес до знань, прагнення проявити себе, прагнення вивести ГРУПУ в число кращих по ДЮСШ, підготовка до вибору професії, прагнення виконати свій обов’язок).
6. Дисципліна в ДЮСШ. Дисципліна під час ТРЕНУВАНЬ та на перервах. Хто найчастіше порушує дисципліну? Які заходи виховання дисциплінованості вживають ТРЕНЕРИ?
7. Участь ГРУПИ в житті ДЮСШ. Участь ГРУПИ в загальношкільних заходах ДЮСШ: вечори, суспільно-корисна праця.
8. Робота студента-практиканта в ГРУПІ з метою підвищення суспільної активності учнів, прищеплення їм рис колективізму.
9. Висновки – рекомендації щодо поліпшення роботи з колективом ТРЕНЕРАМ, батькам, учнівським організаціям.
До тексту характеристики обов’язково додаються дослідницькі матеріали (анкети, результати спостережень тощо дітей).
Л І Т Е Р А Т У Р А
Фридман А.М. и др. Изучение личности учащегося и ученических колективов. – М., 1988
Примітка: провести не менше двох методик дослідження, результати обстеження обов’язково додати до характеристики.