Поняття і види третіх осіб

Крім сторін, особисту заінтересованість у результатах розгляду цивільної справи можуть мати й інші особи, які не є суб'єктами матеріально-правового спору, переданого на вирішення суду. Ни­ми є так звані треті особи.

Інститут третіх осіб має самостійне значення, хоча і розрахований на захист прав, свобод та інтересів осіб, які охороняються законом. Цей інститут регулює специфічну форму участі в цивільному про­цесі кількох заінтересованих осіб, яка існує поряд з процесуальною співучастю (ст. 32 ЦПК України).

Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.

Заінтересованість третіх осіб має матеріально-правовий і процесуально-правовий характер. Матеріально-правовшї харак­тер їх заінтересованості проявляється в тому, що рішення, яке бу­де ухвалено судом при вирішенні конкретного спору, може пору­шити матеріальні права третьої особи або стане підставою для ви­моги відшкодування збитків від неї стороною, тобто сторона буде мати право пред'явити до третьої особи позов у порядку регресу.

Процесуально-правова заінтересованість третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом несприятливого для себе рішення. Свої дії в цивільному процесі треті особи спрямовують на запобі­гання присудженню судом об'єкта матеріального спору позивачеві чи залишення його за відповідачем або ж виступають проти сторін, вимагаючи присудження об'єкта спору собі. Вони намагаються, щоб суд виніс таке рішення, яке відповідало б їх інтересам, обумов­леним існуючими між ними і сторонами правовідносинами, або ж зміною цих правовідносин на свою користь¹.

Див.: Штефан М. Й. Цивільний процес: Підручник.- Вид. друге, пере-роб. та доп.-К.: Ін Юре, 2001.- С. 98.

Таким чином, становище третіх осіб у цивільному процесі за­вдяки їх юридичній заінтересованості певною мірою близьке до правового становища сторін. Проте метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.

Крім того, участь третіх осіб у цивільному процесі забезпечує більш швидкий і правильний розгляд цивільної справи, в яку вони вступають чи залучаються. Завдяки участі в справі третіх осіб відбу­вається більш повна концентрація доказового матеріалу, що допома­гає не тільки захисту їх прав, свобод чи інтересів, але і правильному розгляду цивільної справи в цілому. Непритягнення до участі в спра­ві третьої особи, заінтересованої у вирішенні спору, тягне за собою не тільки порушення прав цієї особи, а й недоліки в дослідженні фак­тичних обставин справи¹. Участь третіх осіб у цивільному процесі сприяє всебічному, повному та об'єктивному встановленню судом дійсних обставин справи, правильному визначенню прав і обов'язків сторін, а отже - й ухваленню законного та обґрунтованого рішення.

Отже, треті особи - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступили у цивільну справу після відкриття у ній провадження для захисту своїх суб'єктивних прав чи охоро-нюваних законом інтересів, відмінних від прав і охоронюваних законом інтересів позивача та відповідача.

Оскільки треті особи належать до осіб, які беруть участь у спра­ві, то вони мають всі відповідні процесуальні права та обов'язки.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає два види третіх осіб:

1) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 34 ЦПК України);

2) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо пред­мета спору (статті 35, 36 ЦПК України).