Мета і завдання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

1.Сприяти залученню дітей до колективу та поліпшенню їх знань і вмінь. Навчити дітей взаємодіяти з іншими й досягати успіху у школі.

2.Створювати умови для всебічного розвитку дітей. Це стосується інтелектуального розвитку, розвитку моторики, комунікативних, ігрових, соціальних навичок, самообслуговування, а також самоповаги і контролю.

3. Розвивати соціальні вміння та навички. Соціальна компетентність особливо важлива дітям зі специфічними потребами. Якщо вони не набувають умінь у ранньому дитинстві, цей дефіцит проявиться протягом усього року життя.

4.Сприяти широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу використовувати свої знання та вміння в різних обставинах ( ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору).

5.Готувати дітей до звичних, стандартних ситуацій. Діти з вадами повинні навчатися ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею.

6.Надавати родинам підтримку в досягненні їхніх власних цілей. А це можливо лише при добрих стосунках між учителем, школою і батьками.

7.Попереджати майбутні проблеми і вади. У багатьох дітей з особливими освітніми потребами із часом можуть виникати інші проблеми, спочатку малопомітні (наприклад, у дитини із затримкою розвитку комунікативних навичок згодом спостерігатися специфічні труднощі з навчанням).

СТРАТЕГІЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Учителі мають створювати умови, сприятливі для навчання дітей з різними темпераментами та різною поведінкою, які тримаються осторонь чи демонструючи агресивність. Учні, які не хочуть гратися з однолітками, можуть боятися, діяти дуже повільно чи сором’язливо. У них спостерігається дефіцит соціальних умінь контактувати з товаришами. Отож:

1. Дотримуйтесь усталеного розпорядку дня, постійного порядку дій.

2. Пропонуйте безпечне місце, звідки вони могли б спостерігати за діяльністю інших.

3. Сприяйте залученню дітей до груп, можна просто виконувати завдання удвох.

4. Використовуйте позитивне підкріплення: усмішка, кивок голови чи плескання по спині,хваліть за правильні дії, не примушуйте до колективної роботи, приділяйте індивідуальну увагу, щоб у них з’явилося відчуття довіри, необхідне для колективної роботи.

5. Звертайте увагу на зусилля, а не результат («Те, що ти зробив, дуже корисно».)

6. Особливо складно працювати з агресивними дітьми, тому обмежуйте рівень шуму і візуальної стимуляції, необхідне просторе приміщення, щоб можна було відокремити гіперактивних дітей.

7. Давайте чіткі вказівки:учні мають чітко розуміти, чого від них хочуть, у класі повинен бути вивішений розпорядок дня, на агресивну поведінку слід реагувати миттєво й організовувати паузи, щоб заспокоїти дітей.

8. Учіть контролювати свої дії.

НАВЧАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ СОЦІАЛЬНОМУ ТА ЕМОЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Методи розвитку самовизначення і самоповаги:

1. Учіть дітей описувати себе, свої сім’ї та оточення: проводьте рольові ігри,обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами, запропонуйте виготовити власні альбоми, книжечки.

2. Учіть дітей демонструвати позитивне ставлення до себе та інших: можна намалювати автопортрет, скласти вирізані з паперу окремі частини людських фігур, написати листа або намалювати щось батькам. Дозвольте учням приносити з дому щось особливе, доручіть здоровій дитині бути «Особливим другом».

3. Сприяйте розвитку впевненості в собі: можна самостійно добирати об’єкти для лічби, давайте нагору практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня нехай дитина розповідає, що з нею сталося сьогодні позитивного.

4. Учіть дітей незалежності:сприяйте створенню системи дружньої підтримки.

5. Навчайте поважати свої права та права інших.

МЕТОДИ ЗАОХОЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

1. Учіть дітей співчувати і допомагати іншим:допомога другові, групові ігри, які потребують співпраці; використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події, проводьте заняття на визначення спільних і відмінних рис у людей, нехай витягнуть аркуші паперу з іменами і назвуть риси однокласників, до ігор, залучайте всіх у класі.

2. Учіть дітей ділитися.

3. Учіть дітей відповідальності, хваліть їх, коли поводяться відповідно.

Додаток №1 (Анкета для дітей «Моє ставлення до дітей з особливими потребами»)

1.Чи знаєш, хто такі діти з обмеженими фізичними можливостями?

а)Так; в)ні;

б) хотіла б знати.

2.Як ти ставищся до дітей-інвалідів?

а) добре; в) мені їх шкода;

б) байдуже;

3. У якій школі краще було б навчатися дітям-інвалідам?

а) у спеціальній;

б) в загальноосвітній;

в) вдома.

4.Як ти поставишся до того, щоб дитина-інвалід була твоїм однокласником, другом?

а) добре; в) байдуже;

б) негативно; г) не знаю.

5.Якщо діти-інваліди навчатимуться в нашому навчальному закладі, чи будеш ти з ними спілкуватися?

а) так, адже вони такі, як я;

б) ні, мені це не потрібно;

г) не знаю.

6.Чи потрібно у вашій школі створити центр, у якому діти-інваліди могли б спілкуватися окремо від тебе?

а) так; б) ні;

в) не знаю.

7.Які позитивні риси особистості ти можеш відзначити у дітей-інвалідів?

___________________________

8.Які негативні риси особистості ти можеш відзначити у дітей-інвалідів?

____________________________________

Тренінг «Людина-індивід, усі разом – колектив»

1.Вступне слово тренера. Презентація теми заняття.

2.Вправа «Знайомство»

МЕТА: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, гарний настрій, налаштувати учасників на спільну роботу.

Учасники тренінгу сідають у коло. На беджах пишуть своє ім’я. Потім тренер просить учасників тренінгу по черзі називати своє ім’я та рису характеру, яка починається на першу літеру імені, не повторюючи вже названу рису. Наприклад, «Владислав - великодушний».

Тренер починає першим, далі вправу виконують по колу.

«РЕФЛЕКСІЯ»

· Що ви відчували?

· Чи запам’ятали ви імена учасників тренінгу?

· Скільки імен ви запам’ятали?

3.Вправа «Очікування від тренінгового заняття»

МЕТА: визначення очікувань учасників щодо заняття.

Тренер просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття. Сформульовані очікування учні записують на стікерах і прикріплюють на плакаті з зображенням кошика.

«Ставлення до інклюзивної освіти»