V. виховання цінних навичок

Надаючи великого значення звичкам і різного роду «вмінням», ми намагаємося в галузі фізичного виховання привчати дітей тримати в чистоті себе і свої речі; часто мити руки, полоскати рот, не згорблюватися, правильно ходити, бігати і стрибати вчимо їх володіти своїми м’язовими рухами під час роботи з ножицями, з голкою, молотком; добиватися спритності і вправності в рухомих іграх; керувати своїм голосом та ін.

У галузі виховання розуму, почуття і волі – привчаємо беззаперечно припиняти гру, коли настає час занять, уважно і мовчки слухати пояснення виховательки; не перебивати товариша, ввічливо відповідати на запитання, вітатися, прощатися і дякувати; підпорядковуватися встановленим правилам під час занять та ігор; акуратно прибирати свої речі і вибори; самостійно, настільки це можливо, одягатися і роздягатися; поводити себе ввічливо і ласкаво з прислугою; спокійно сидіти за сніданком, акуратно і самостійно справлятися з виделкою і ложкою; не битися, не вимовляти грубих слів; допомагати в усьому один одному; добре поводитися з тваринами і уважно доглядати за рослинами…

При цьому увагу ми звертаємо на розвиток самостійності.

ДЕНЬ У ДИТЯЧОМУ САДКУ

Діти приходять у Дитячий Садок на 10 годину ранку і, поки не всі зібралися, граються іграшками, розмовляють з вихователькою і дин, взагалі, користуються повною свободою

Коли всі зберуться, розходяться групами по своїх кімнатах і починають ті заняття, які пропонує вихователька. Якщо не всі діти в групі хочуть робити те, що їм запропоновано (це буває дуже рідко), можливий тут поділ на маленькі групи і навіть праця поодинці.

Заняття триває 30–40 хвилин, залежно від ступеня стомленості дітей і зацікавленості роботою; вихователька уважно стежить за дітьми і припиняє роботу відру, як вважає це необхідним; у маленьких і під час занять часто роблять перерви на кілька хвилин для відпочинку.

Ми всі переконані в тому, що тільки та праця дає високі результати, яка виконується з інтересом і без втоми. Об 11 годинні всі йдуть у садок чи на подвір’я, де проводять цілу годину в різних заняттях та іграх, без виділення груп. О 12 годині сніданок, за який розсідаються не групами, а як доведеться або за яким-небудь іншим задумом: маленькі коло виховательки, друзі поруч і т.д.

З 12¹/₂ до 1^¼ – ігри або рухи під музику, іноді співи. Від 1 ^¼ до 2 – друге заняття і о 3-й годині діти розходяться.

Розклад занять на кожний день складається заздалегідь на тиждень, але він не обов’язків і може змінюватися з різних причин: якщо гарна погода, діти більше часу проводять на свіжому повітрі; якщо яка-небудь колективна робота захопила дітей, вони залишають усі інші, поки не скінчать тієї; якщо в дітей з’являється яскраво виражене бажання займатися тією роботою, яка не позначена в розкладі на цілий день, – можливо і це; одним словом, зміст дня залежить не тільки від розкладу, а й від інших обставин.

СПРИЯННЯ СІМ’Ї

Вся робота Дитячого Садка може йти добре тільки тоді, коли сім’я, з свого боку, довірятиме і сприятиме їй. Батьки дають лікарю і виховательці всі необхідні відомості про дитину і виконують по змозі поради і вказівки, які ними даються; при відвідування Дитячого Садка вони підпорядковуються загальним правилам; беруть участь у батьківській організації і батьківському клубі при школі, оскільки клуб цей створений з метою об’єднання сім’ї і школи, включаючи і Дитячий Садок. Крім того, батьки можуть подавати допомогу й іншого роду: доставляти в Дитячий Садок малюнки, яких потрібно дуже багато, квіти, ігри та іграшки; брати участь в організації далеких прогулянок і свят та ін.

Оскільки виховання є справою спільною для сім’ї і Дитячого садка, то тим більше взаємного розуміння і довір’я, тим гармонійніше та успішніше піде ця велика і прекрасна справа.

ЛУЇЗА КАРЛІВНА ШЛЕГЕР

(1863 – 1942)

Л. К. Шлегер – відома діячка у галузі дошкільної педагогіки в дореволюційні роки і в період будівництва радянської системи дошкільного виховання; її активну участь у розробці основ роботи радянського дитячого садка високо цінила Н. К. Крупська, яка писала: «Діяльність Л. К. Шлегер увійшла складовою частиною в соціалістичне будівництво».

Свою працю «Практична робота в дитячому садку» (1915 р.) Л. К. Шлегер призначила для вихователів дитячих садків як керівництво з найважливіших питань виховної роботи. У педагогічному процесі дитячого садка Л. К. Шлегер велике місце відводила «вільним іграм та заняттям і дітей, виявленню і розвитку їхніх творчих здібностей, самовихованню.