V. Самостійне опрацювання. Особливості кличного відмінка (вокатива ) в українській мові

Особливості кличного відмінка (вокатива ) в українській мові

______________

____________________

____________________

__________________________________

______________

____________________

_______________________________________________________________

______________

VІ. Завдання для самостійної роботи.

1. Повторити теоретичний матеріал (Р.4 § 1, 2 (З.Мацюк) або Р.4.1 (Т.Антонюк))

2. Таблиця регіональних назв мешканців за даними орфографічного словника

(факультативна сполучуваність морфем не дає змоги точно вказати твірний суфікс, тому вживання таких іменників регламентується словником)

Топонім	Прикметник	Назва мешканців
Вінниця
Волинь
Дніпропетровськ
Донецьк
Житомир
Запоріжжя
Івано-Франківськ
Київ
Кіровоград
Кременчук
Кривий Ріг
Крим
Луцьк
Луганськ
Львів
Одеса
Полтава
Рівне
Тернопіль
Суми
Фастів
Харків
Херсон
Черкаси
Чернівці
Чернігів
Ялта

Omne nimium nocet –

будь-яка надмірність шкідлива

Тема 16.Особливості вживання числівників у професійному мовленні.

ПЛАН

1. Принципи відмінювання числівників в українській мові.

2.Сполучення числівників з іменниками.

3.Конструкції на позначення часу.

4.Особливості використання числівників у науково-технічних текстах. Правила запису словосполучень, що містять цифрову інформацію.

І. Теоретичний блок.

1. Захист опорних схем „Числівник як частина мови”

Загально-категорі-альне значення	У кваліфікації числівника як окре­мої частини мови абсолютно пе­реважає семантичний критерій. Традиційно об'єднує слова з кіль­кісно-числовою семантикою. Чис­лівники мають такі значення: 1) числа, абстраговані від предме­та поняттям кількості {два плюс два дорівнює чотири}; 2) визначеної кількості предметів (п 'ять пальців), 3) невизначеної кількості предме­тів (кілька студентів); 4) сукупності перелічуваних пред­метів {троє дверей); 5) кількості, що складається з де­якого числа частин цілого (дві третіх гектара).
Морфо-логічні ознаки	1. Числівники не мають категорії роду. 2. Числівники не можуть мати при собі пояснювальних слів - означень. 3. Не властива числівникам катего­рія числа (не мають співвідносних форм однини/множини). 4. Числівник один має займеннико­во-прикметникові морфологічні ознаки (рід, число); 5. Категорія відмінка у числівника виконує подвійну функцію: з одно­го боку, вона відрізняє його від не­відмінюваної частини мови, а з ін­шого - зберігає генетичний зв'язок числівника з іменником. Спеціалізовані суфікси числівників: -надцять-, -дцять-, -ой-, -ер-, -к-.
Синтак-сичні функції	1. Числівник не має власної пер­винної синтаксичної функції, залежної від його значення. Він ви­ступає у синтаксичній позиції присубстантива - підмета,додатка,присудка, означення. 2. Числівники в словосполученні бувають як опорними, так і залеж­ними компонентами. 3. Специфічні особливості виявля­ють числівники в синтаксичних зв'язках з іменниками: сполучаю­чись з іменниками, числівники або керують ними (переважна біль­шість числівників у Н. в. та при назвах неживих предметів - у 3. в.: (десять сіл), або узгоджуються з ними (переважна більшість числів­ників у всіх непрямих відмінках, крім 3. в. при назвах неживих пред­метів (дев'яти сіл).

Складіть опору моделей відмінювання числівників різних типів

	1 тип	2 тип	3 тип	4 тип
Н.
Р.
Д.
З.
О.
М.
	5 тип	6 тип	7 тип	8 тип
Н.
Р.
Д.
З.
О.
М.

Зв’язок кількісних числівників з іменниками