Направляти, спрямовувати, скеровувати

(«Спрямуйте документи комісіям» — направте). Дані синоніми мають певні відмінності:

• направляти — відряджати, передислоковувати, надсилати: «Направили нас, студентів, на польові роботи до Миколаївської області», «Батальйон був направлений на лівий фланг оборони», «Усім вам вчасно були направлені закінопроекти»; наставляти (на шлях істини): «Росте як бур'ян, нема кому направити» (тут ще, як бачимо, виникає нюанс — виправляти). «Направити листа, документи» — надіслати, подати;

• спрямовувати — зорієнтовувати в певному напрямку: «Побачив спрямований на нього автомат», «спрямував (утупив) у нього тяжкий погляд», «спрямувати зброю проти ворога» тощо. Часом значення цих двох слів настільки близькі, що немає необхідності їх розмежовувати: і спрямовувати, і направляти на щось корисне можна зусилля, сили, енергію. Виникає іноді й стилістична потреба уникнути двозначності, коли за словом направити може вгадуватися смисл «виправити»: «Міг би направити обдарування хлопця» — якщо йдеться про виправлення вад виховання чи підготовки з якогось фаху, то краще сказати спрямувати. Трапляється ще одне — манірне: «скерувати» («Нас скерували на роботу за фахом»). Замінювати тут цілком правомірне направили нема ніяких підстав;

• скерувати — тільки те, що має кермо, наприклад, судно, літак, машину і, зрозуміло, перен., коли хтось, образно кажучи, хоче дати певний напрям розмові, дискусії, діяльності, вчинкам тощо: «Парламент своєю законотворчою діяльністю має стратегічно скеровувати державу».

Отож: кошти направлені до областей, а зміни до Закону спрямовані на реалізацію якихось цілей.

Не дивлячись і незважаючи.

«Він досяг успіху, не дивлячись на перешкоди». Чи можна так сказати? Можна, але тільки в тих випадках, коли хтось дійсно на щось не дивився. Приміром, спортсмен-легкоатлет міг досягти успіху, не дивлячись на перешкоди, тобто перемогти в змаганнях, в буквальному значенні не дивлячись на бар'єри, які стояли на біговій доріжці. Коли ж ідеться про предмети, явища, поняття, всупереч яким відбувається дія, вживається прийменник «незважаючи на». Наприклад: «Незважаючи на пізню годину, організа­ція ще працювала».

Неділя і тиждень.

Інколи в рекламних оголошеннях доводиться чути: «Наша фірма працює всю неділю». Що вони мають на увазі? Адже слово «неділя» в українській мові — це тільки один день тижня, причому вихідний, його відповідник в російській — «воскресенье». Отже, організація працює весь вихідний, а решту днів тижня ні? Чи все-таки помилково вжили російську кальку замість українсь­кого слова «тиждень»?

Об'єм та обсяг.

Як правильно: «значний об'єм роботи» чи «значний обсяг роботи»? Значення цих слів такі:

• «об'єм» — це величина чогось, що має чіткі параметри виміру у висоту, ширину, довжину тощо, вимірювана в кубічних одиницях. Наприклад: банки, циліндра, колби, рідини, тіла, повітря тощо;

• «обсяг» — це взагалі величина, розмір, кількість, значення, важливість, межі чогось. Наприклад: виробництва, книги, капіталовкладень, знань, бюджету, роботи тощо.

Отже, «значний обсяг роботи».

Одноособовий, одноосібний, одноосібницький.

Дані пароніми хоч і мають спільний корінь, проте різняться своїми значеннями:

• одноособовий — який приймається або здійснюється однією особою;

• одноосібний — який належить одній особі, індивідуальний (одноосібне господарство);

• одноосібницький — прикм. до слова одноосібник (одноосібницька психологія).

Основа, підстава, привід.

(«На якій основі мене звинувачено?» — точніше на якій підставі, з якої причини). Основа — те, на чому щось базується, ґрунтується (основи знань; основи законодавства; взяти (прийняти проект за основу); засада; підвалина (на науковій основі, наукові підвалини). Підстава — причини («Речовий доказ — достатня підстава для затримання підозрюваного»; «Податки беруться на підставі такої ось норми закону»; з цілковитою підставою; нема підстав звинувачувати). Привід — випадок, обставина, яку можна використати з певною метою, часом штучно «сконструйована» підстава для якоїсь дії (знайшов привід познайомитися з письменником, влаштував скандал як привід для розлучення)

Пам'ятка та пам'ятник.

Картина — це «пам'ятка» чи «пам'ятник» нашої культури? Звичайно, «пам'ятка», тому що «пам'ятник» — це фундаментальна споруда, висічена з мармуру, дерева, вилита з бронзи, гіпсу тощо в пам'ять чи на честь кого-, чого-небудь, а пам'ятка — це предмет культури минулого, який зберігся (наприклад, «літературна пам'­ятка», «пам'ятка історії»).

Пересічний.

Так що ж все-таки пересічне: місцевість, людина чи піраміда?

• Слово «пересічний» з наголосом на третьому складі (-січ-) означає — «який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній; ординарний» (наприклад, «пересічна людина», «пересічна поезія», «пересічна публіка»).

• «Пересічний» з наголосом на останньому складі (-ний-) — «який пересікається з чим-небудь» (наприклад, «пересічні координати», «пересічна місцевість»).