Специфіка виховної роботи в позашкільних виховних закладах. Види та форми позашкільних закладів.

Закон України «Про позашкільну освіту» (22.06.2000 р.) визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади.

Позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у час, вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах.

Вагомими принципами позашкільного педагогічного процесу є: індивідуалізація; добровільність; пріоритет виховання; співтворчість; єдність розвитку і саморозвитку; емоційна привабливість міжособистісних взаємин.

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює.

Громадяни України мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів.

Позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в загальноосвітніх навчальних закладах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації. В Україні діють понад півтори тисячі позашкільних навчальних закладів.

Позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів;

Позашкільні заклади дають змогу дітям, підліткам і молоді не тільки розумно проводити свій вільний час, а й раціонально реалізувати їх потреби в позитивних емоціях радості, доброзичливості, успіху, вдячності, соціальної значущості, добиватись самоутвердження, новизни вражень, розширення пізнавального світогляду та сфери спілкування.

Типи позашкільних навчальних закладів:

· Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання;

· Музичні та художні школи;

· Дитячо-юнацькі спортивні школи;

· Мала академія мистецтв (народних ремесел);

· Мала академія наук учнівської молоді;

· Дитячо-юнацькі табори;

· Станція юних техніків.

· Станція юних натуралістів;

· Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів);

· Дитяча флотилія моряків і річковиків.

Освітня діяльність позашкільного навчального закладу – процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів позашкільної освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи.

Вихованці - особи, які відвідують гуртки, клуби, творчі об'єднання, секції позашкільного навчального закладу за інтересами, здібностями та нахилами, отримують допрофесійну підготовку.

Учні - особи, які відвідують класи та інші творчі об'єднання позашкільного навчального закладу, навчально-виховна робота в яких організована у формі класно-урочної або іншої системи.

Слухачі - особи, які проводять дослідницьку, пошукову та експериментальну роботу з різних проблем науки, техніки, мистецтва.

Позашкільна освіта у позашкільних навчальних закладах здійснюється за такими напрямами:

· художньо-естетичний - забезпечує розвиток творчих здібностей, обдарувань і здобуття вихованцями, учнями й слухачами практичних навичок, оволодіння знаннями в сфері вітчизняної та світової культури й мистецтва;

· туристсько-краєзнавчий - спрямовується на залучення вихованців, учнів і слухачів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля, світової цивілізації, географічних, етнографічних, історичних об'єктів і явищ соціального життя, оволодіння практичними уміннями та навичками з туризму та краєзнавства;

· еколого-натуралістичний - передбачає оволодіння вихованцями, учнями та слухачами знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи та інших біологічних напрямів, формування знань, навичок в галузях сільського господарства: квітництво, лісництво, садівництво, грибівництво, бджільництво;

· науково-технічний - забезпечує набуття вихованцями, учнями та слухачами техніко-технологічних умінь і навичок, розширення наукового світогляду, підготовку до активної науково-дослідної роботи, оволодіння сучасною технікою та технологіями;

· дослідницько-експериментальний - сприяє залученню вихованців, учнів і слухачів до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури та мистецтва, а також створенню умов для творчого самовдосконалення та виявлення, розвитку і підтримки юних талантів й обдарувань;

· фізкультурно-спортивний- забезпечує розвиток фізичних здібностей вихованців, учнів і слухачів, необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку й дозвілля, занять фізичною культурою та спортом, підготовку спортивного резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя;

· військово-патріотичний- забезпечує належний рівень підготовки вихованців, учнів і слухачів до військової служби, виховання патріотичних почуттів і громадянської відповідальності;

· оздоровчий - забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння вихованцями, учнями і слухачами знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їх оздоровлення, набуття та закріплення навичок, зміцнення особистого здоров'я, формування гігієнічної культури особистості;

· гуманітарний - забезпечує розвиток здібностей, обдарувань, практичних навичок вихованців, учнів і слухачів, оволодіння знаннями з основ наук соціально-гуманітарного циклу.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладіздійснюється за типовими навчальними планами та програмами, що затверджуються центральними та відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Для організатора позашкільного педагогічного процесу найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх вміння досягти мети, докладати до цього певні зусилля – духовні, фізичні, нервові, морально-психічні. Кінцевий результат для педагога позашкільних закладів – це поява у дітей більшої творчої енергії і наснаги, міра осмислення ними більш складних і гідних творчих цілей.

Саме цим і пояснюється випереджаючий характер позашкільного педагогічного шкільного процесу, який мусить бути наповнений глибоким особистісним змістом і здійснюватися в обстановці симпатії і щирої теплоти.

Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати позашкільний педагогічний процес, як процес цілеспрямованого духовного взаємозбагачення педагогів і дітей в умовах сприятливого психологічного клімату діалогічної культури та інтелектуальної співтворчості.

22. Визначте роль та місце дитячих оздоровчих таборів (ДОТ) в системі виховної роботи згідно Закону України «Про оздоровлення та відпочинок»

Конвенцією 00Н про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХП, визначено право кожної дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я, засобами лікування хвороб, відновлення здоров'я.

Збереженню і зміцненню здоров’я дітей та молоді, відновленню їх життєвих сил, профілактиці захворювань та різносторонньому розвитку позитивно сприяє правильна організація відпочинку та оздоровлення.

Основним документом, регулюючим оздоровлення дітей в літний період, є Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», затверджений 04.09.2008 року.

Цей Закон визначає основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов'язки та відповідальність усіх учасників процесу.

Закон дає такі визначення термінів:

оздоровлення - комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни;

дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку;

відпочинкова зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 14 днів;

оздоровча зміна - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня, протягом якого дитина отримує послуги з оздоровлення та відпочинку;

профільна зміна (туристична, спортивна, додаткової освіти: юних біологів, математиків, екологів тощо) - період перебування дитини в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, протягом якого дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс послуг, спрямованих на розвиток певних здібностей та інтересів;

тематична зміна - оздоровча або відпочинкова зміна, протягом якої дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс додаткових послуг, спрямованих на розвиток її здібностей та інтересів за напрямами позашкільної освіти, фізичної культури та спорту, соціальної реабілітації, соціального захисту тощо за спеціальною програмою.

Закон України «Про оздоровлення і відпочинок дітей» також визначає права та обв’язки усіх учасників оздоровлення – працівників дитячих оздоровчих закладів, дітей та батьків під час оздоровлення. Урегулювання системи оздоровлення дітей є важливою ланкою державної політики щодо формування здорової нації, спроможної до успішного європейського інтегрування.

Педагогічна робота у таборі має свої особливості:

- організаційно-педагогічна робота (ознайомлення з умовами роботи, правилами внутрішнього розпорядку, традиціями табору, складом загону, перевірка ступеню готовності дітей до в'їзду в табір, розмови з батьками, складання плану роботи загону, формування органів самоуправління та робота з ними);

- вивчення специфіки вияву вікових та індивідуальних особливостей вихованців, стану їхнього здоров'я, умов життя та виховання;

- організація колективно-творчої діяльності з усіх напрямків виховання (пізнавальних інтересів дітей і підлітків, морального, естетичного, трудового виховання, спортивно-оздоровчої роботи);

- організація режиму, активного відпочинку дітей, проведення санітарно-гігієнічної роботи і роботи з самообслуговування;

- проведення індивідуальної роботи з підлітками.

У процесі роботи в таборі педагог повинен удосконалювати такі уміння:

- визначати мету і завдання оздоровчої і виховної роботи з дітьми та підлітками в таборі;

- складати план оздоровчої і виховної роботи на табірну зміну і на кожен день з врахуванням інтересів та індивідуальних особливостей дітей;

- організовувати самоуправління в колективі та спрямовувати його діяльність;

- створювати умови для розвитку самодіяльності дітей і підлітків;

- організовувати різноманітну діяльність дітей і підлітків;

- поєднувати індивідуальну та колективну роботу з дітьми;

- використовувати всю систему можливих педагогічних впливів в умовах табору з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей і підлітків;

- встановлювати педагогічно коректні взаємини з дітьми і підлітками, з колегами;

- педагогічно осмислювати й аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності, проводити рефлексивний аналіз кожної справи і кожного дня (що вдалося найкраще; що не вдалося і чому; що слід змінити чи врахувати в подальшому).

В цілому ж, виховна робота в ДОТ включає розумне поєднання відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, оздоровчою діяльністю. Зміст, форми та методи роботи в ДОТ визначаються його статутом, педагогічним колективом і групуються на принципах ініціативи й самодіяльності дітей та учнівської молоді, демократії і гуманізму, розвитку національних і культурно-історичних традицій, пріоритетності загальнолюдських духовних досягнень і цінностей.

23. Визначте, в чому полягають вимоги до організації гурткової роботи серед школярів. Види гуртків. Особливості планування та проведення занять.

Гурток-це творче об`єднання за інтересами. Гурток є самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу. Його мета - задовольняти потребу й цікавість дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні задатки, загальні та спеціальні здібності, активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

Заклади гурткової роботи, в залежності від своєї специфіки, організують роботу гуртків за напрямками виховної роботи (див. пит.. 21) та мають певні особливості. Види гуртків класифікуються за напрямками позашкільної освіти:

· художньо-естетичний – вокальні, хореографічні, інструментальні, театральні, літературні, фольклорні, рукоділля, бісероплетіння тощо;

· туристсько-краєзнавчий – археологічні, історичні, пошукові, туристські, краєзнавчі, спортивний туризм, велотуризм, музейна справа тощо;

· еколого-натуралістичний – еколого-дослідницькі, еколого-захисні, юних натуралістів;

· науково-технічний – комп’ютерних технологій, авіамоделювання, електронних ігор, механічної іграшки тощо;

· дослідницько-експериментальний - фізичний, біологічний, хімічний, математичний;

· фізкультурно-спортивний– секції футболу, волейболу, боротьби, настільного тенісу, акробатики;

· військово-патріотичний– спортивно-парашутні, єдиноборств, козацької спрямованості;

· гуманітарний - журналістики, відео-, фото- операторів, літературної публіцистики тощо.

Окрім напряму діяльності, педагогічна рада позашкільного навчально-виховного закладу визначає рівень гуртка на основі класифікації, прийнятої в системі позашкільної освіти - початковий, основний, вищий.

До початкового рівня відносяться гуртки, групи і інші творчі об'єднання, діяльність яких спрямована на загальний розвиток вихованців, що вчаться, слухачів, виявлення здібностей і талантів, привиття інтересу до творчої діяльності.

До основного рівня відносяться гуртки, групи і інші творчі об'єднання, які розвивають інтереси вихованців, що вчаться, слухачів, дають їм знання, практичні уміння і навички, задовольняють потреби в професійній орієнтації.

До вищого рівня відносяться гуртки, групи і інші творчі об'єднання, які об'єднують здатних і обдарованих вихованців, що вчаться, слухачів по інтересах з метою їх розвитку і підтримки, задоволення потреби в професійній підготовці.

До керівництва гуртковою роботою доцільно залучати професіоналів або осіб, які мають значний досвід роботи по даному профілю. Керівник гуртка, керуючись робочою програмою, складає перспективний та календарний плани гурткової діяльності.

Перш ніж почати роботу гуртка, його керівник повинен надати адміністрації загальноосвітньої установи програму роботи гуртка. При її складанні за основу беруться Типові програми, можна планувати роботу гуртків, секцій по інших програмах за умови затвердження їх відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Учбова програма гуртка має певну структуру: пояснювальна записка; учбово-тематичний план; зміст тем; основні вимоги до знань, умінь, навичок; бібліографія.

Записка пояснення включає загальну характеристику програми, мету і основні завдання гуртка, напрям діяльності, рівень навчання, вік дітей, що беруть участь в реалізації програми, опис організаційних форм і методів подачі учбово-теоретичного матеріалу з урахуванням інноваційних і нових освітніх технологій, режим занять, очікувані результати, форми підведення підсумків реалізації програми.

Учбово-тематичний план складається у формі таблиці з переліком розділів (тем), вказівкою загальної кількості годинника по кожному розділу і окремо годин, призначених на теоретичні і практичні заняття, загальна кількість годин за рік. Доцільно включити в учбово-тематичний план розділи "Масові заходи" (концерти, виставки, творчі звіти, конкурси, змагання), "Екскурсійна діяльність".

У розділі "Зміст програми" вказуються назви розділів (тем) в порядку, відповідному учбово-тематичному плану, і короткий опис. Обов'язковими є послідовність, системність, науковість викладу змісту програми, облік вікових особливостей дітей і рівень навчання. Вказуються форми організації занять (учбові, виїзні, лабораторні, дослідницькі та ін.), дається обґрунтування доцільності використання комп'ютерної техніки і типового устаткування, ілюстративного матеріалу, інших засобів навчання, забезпечення гігієни праці і безпеки життєдіяльності гуртківців.

Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку і допустимого навантаження для різних вікових категорій і складає для вихованців (учнів, слухачів):

у віці від 5 до 6 років - 30 хвилин

у віці від 6 до 7 років - 35 хвилин

у віці старше 8 років - 45 хвилин.

Згідно із Законом України "Про позашкільну освіту" (ст. 18 п. 2) "середня наповнюваність груп складає, як правило, 10-15 вихованців (учнів, слухачів)".

Керівник гуртка повинен здійснювати оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання і виховання гуртківців, раціонально розподіляти час заняття на пасивні і активні форми роботи з дітьми.

Для якісного проведення занять гуртка адміністрація навчально-виховного закладу забезпечує приміщення, відповідне санітарно-гігієнічним нормам і профілю, устаткування, інвентар, необхідні матеріали. Матеріальну відповідальність за їх збереження несе керівник гуртка.

Також керівник гуртка несе відповідальність за життя і здоров'я дітей під час заняття, за дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил.