Методика формування творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ігрового фольклору

Велике значення має оточення, в якому зростає дитина (особливо в перші роки життя). Ранній прояв музичних здібностей спостерігається, як правило, саме у дітей, які отримують музичні враження.

Аналіз теоретичних джерел доводить, що на етапі первісного виховання
значну роль відіграє формування чуття ритму. Як відомо, людина осягає,
усвідомлює зміст музики в різних видах музичної діяльності, починаючи зі
слухання музичних творів. Але найбільш активно музичне співпереживання
здійснюється в процесі особистої виконавської діяльності. Художньо-змістовна
виконавська діяльність впливає на природні передумови для формування саме
музично-ритмічного чуття. В утворенні й розвитку чуття ритму бере участь усе наше тіло. Це сприймання та відтворення тимчасових співвідношень у музиці. Під час слухання музичного твору людина робить помітні або непомітні рухи головою, руками, ногами, невидимі рухи мовленнєвого, дихального апаратів відповідно до його ритму. Відомим є феномен синхронізації з ритмом музики серцевого ритму й подиху, зміни вегетативної нервової системи.

Основною формою музичної діяльності в дитячому саду є заняття, які
передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття
малюків, навчання їх співу, рухам в музичних іграх і танцях, але і навчанню їх
грі на дитячих музичних інструментах. Відомі музиканти-просвітителі
Б.Асафьев, Б.Яворській, К. Орф підкреслювали значення активних форм
музичної діяльності дитячого оркестру, як основи елементарного музикування і
розвитку дітей. Велике значення оркестру дитячих інструментів надавали і
творці діючої у нас системи музичного виховання дітей дошкільного віку. Головні завдання, які повинен ставити перед собою музкерівник на занятті:

допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;
сприяти практичному засвоєнню музичних знань; створити передумови до формування творчого мислення; розвивати творчу уяву та фантазію дітей; формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Варто добирати музично-дидактичні ігри, в яких використовуються різноманітні наочні матеріали: музичні інструменти, кросворди, головоломки, репродукції картин, картки з ілюстраціями тощо. Діти, виконуючи основне дидактичне завдання, долучатимуться до світу мистецтва – відчуватимуть себе і музикантами-виконавцями, і талановитими композиторами, і художниками, і вдумливими мистецтвознавцями. Крім того, на кожному музичному занятті використовую музично-дидактичні ігри за сюжетами казок (Додаток «Добірка музично-дидактичних ігор для дітей дошкільного віку»). Це ігри пізнавального характеру, спрямовані на збагачення і закріплення знань, пов'язаних з музичною діяльністю, активізацією в словнику дітей назв жанрів музичних творів, музичних інструментів, нот тощо.

В старшому дошкільному віці вихователь повинен: збагатити музичний досвід дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментами і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу:

· підтримувати у дітей бажання співати;

· виховувати любов до пісні;

· залучати дітей до імпровізації;

· сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

Щоб спонукати дітей до власної творчості, треба підготувати їх, формуючи певні уміння та навички зі співу. Малюки мають володіти вокально-хоровими навичками, чисто та виразно виконувати пісні. Для цього використовують багато музично-дидактичних, пальчикових ігор та артикуляційних вправ. Постійно спрямовувати свою роботу на прищеплення

дітям інтересу до співу. Деякі діти майже не вміють співати, не чисто інтонують, проте у багатьох випадках це не свідчить про відсутність у них музичних здібностей. Враховуючи індивідуальні особливості дитини, добирати конкретні методичні прийоми, щоб розвинути їх уяву, створити творчий настрій. Уяву розвиває насамперед слухання пісні у виразному виконанні. Після слухання переходжу до аналізу конкретних засобів музичної виразності, пропоную порівняти дану пісню з іншою. Уявлення про музичний образ має, з одного боку, врахувати зміну образу під час дії, а з другого – сприймати його в цілому. Під час виконання вправ, водіння хороводу, танців створюються сприятливі умови для формування позитивних рис дитячої особистості і навіть долання індивідуальних негативних проявів; для становлення усіх психічних процесів дитини, її морального, розумового, естетичного виховання і спеціального музично-рухового навчання.

Навчати дітей передавати образний зміст і характерні особливості сюжету, у такий спосіб забезпечується єдність сприйняття дитиною музики та рухів, що дає великі можливості для розвитку творчих реакцій малюка. З перших занять потрібно давати дітям такі рухи, які їм легко виконувати, щоб малюки повірили у свої сили, а потім поступово їх ускладнювати. Навчати дітей узгоджувати ритмічні рухи з характером музики, ритмом. Один і той же самий рух – чи то маршовий крок, чи підскок, чи біг – виконується по-різному, залежно від зміни характеру музики. По-різному можна виконувати стрибки: легко, граційно або швидко. Під час хороводів танцювально-ігровими спільними або діалогічними діями вчити виводити візерунок, що відповідає певній пісні.

Спираючись на образність мислення, використовуючи прихильність до творчості, природні музичні задатки та нахили, пісенно-ігровий дитячий фольклор позитивно позначається на роботі мозку малюків. Стимулюючи мистецько-художні здібності, які мають емоційно-рухову природу, проявляються дуже рано і становлять основу психічного розвитку дитини,

розвивається музичний потенціал, активізуються енергетичні процеси організму дитини.

Розвиток музичних творчих здібностей - це вироблення в дитини прагнення до прояву власної ініціативи, музичного таланту: прагнення створити щось нове, своє найкраще, прагнення розширити кругозір, наповнити новим змістом свої пізнання в галузі народної музичної культури.

Вихователь повинен допомагати дошкільникам розвивати творчі здібності, позитивного емоційно-ціннісного ставлення до власної національної культури та культур інших народів, відчуття відповідальності за збереження культурної спадщини; забезпечувати отримання великого емоційного задоволення від діяльності; закладення підґрунтя до успадкування багатства духовної скарбниці народу, його самобутньої ментальності, де важливим постає процес природної музично-ігрової діяльності дошкільнят; розвивати ритмічно-мовно-рухових умінь; вихователь повинен сформувати навички слухання, виконання, аналізу пісенного фольклору за літературно-поетичним змістом, музичними особливостями. Також потрібно знайомити дітей із давньою народною творчістю: «Бджілка», «Кую, кую чобіток», «Вийди, вийди, сонечко», «Женчик, женчик невеличкий», «Ходи,соньку, в колисоньку» тощо.

Найперша умова ефективної підтримки творчої дитини – обізнаність вихователів та батьків з цією проблемою і готовність до відповідних дій. Тому важливо в режимі педагогічної наради ознайомлювати вихователів з теоретичними основами розвитку творчої особистості та її становлення впродовж усіх етапів дошкільного дитинства. Для системного розв’язання проблеми педагогічної підтримки творчої дитини для цього процесу слід

активно залучати батьків вихованців. Особливу увагу у взаємодії з батьками варто приділити ранньому виявленню ознак творчої особистості, створенню сприятливого сімейного мікроклімату. Вагомий внесок у роботі з батьками

творчих дітей має зробити практичний психолог дошкільного закладу. Виховання творчої особистості – справа відповідальна й копітка, однак затрачені зусилля повернуться сторицею. Мине небагато часу – і з нинішніх творчо спрямованих дошкільнят виросте справжня еліта нової України, здатна брати на себе відповідальність за державоутворення і відродження могутнього потенціалу нашого народу в прийдешніх поколіннях[10; 2].

Як виховати творчу дитину:

· якомога більше спілкуйтеся з дитиною. Щиро й часто висловлюйте своє захоплення її ідеями. Заохочуйте похвалою все нове у дитячій творчості, підтримуйте фантазії.

· слухайте дитину і навчайте чути. Залучайте малюка до участі в обговоренні дорослими важливих питань життя родини, групи, дослухайтеся до його міркувань.

· учіть розмірковувати. Важливо спонукати дитину самостійно розв’язувати свої проблеми, вчити розмірковувати.

· разом пишіть і малюйте. Олівці і папір – найпростіше і найдоступніше приладдя для спільної творчості. Почніть з творчого задуму: «Придумаймо нову казку», «Напишімо вірш».

· фантазуйте. Створіть умови за яких зможете стимулювати розвиток дитячої фантазії. Наприклад, дивлячись разом мультфільм, зупиніть перегляд і запитайте в дитини, як би вона вчинила, опинившись на місці персонажа.

Музична гра, яка спрямована на розвиток творчих здатностей дитини, потребує особливої підготовки музичного керівника, якому доведеться ефективно проявляти музичну компетентність – спеціальні музичні уміння і навички, як-от:

· уміння грати на музичному інструменті;

· уміння інтонаційно чисто, доцільно виразно й образно виконати вокальний матеріал гри;

· уміння організувати музично-ігровий процес як музично-естетичний;

· уміння керувати мікропроцесами музичними засобами (акценти, уповільнення чи пришвидшення темпу, динамічні відтінки тощо) в тому числі і через те, що руки і голос зайняті виконанням стратегічних завдань.

Одна з нагальних потреб музичного керівника є необхідність засвоїти потрібний музично-ігровий матеріал, тобто:

· знати, яке місце посяде конкретна музична гра в загальному педагогічному процесі;

· передбачати рівень фізичного , інтелектуального та емоційного розвитку учасників ігрового процесу (виходячи з вікових можливостей аудиторії);

· підготувати необхідні матеріали (реквізити,атрибути, інвентар, обладнання) та навчатися ними вправно і доречно користуватися;

· створити і вивчити схему-інструкцію впровадження гри (визначити найдоцільніший алгоритм проведення її);

· установити моделі найдоцільніших мовних побудов ( викладення правил, умов, заперечень), і без зайвих витрат (часових, змістовних, розумових, емоційний) вміти їх донести до учасників ігрового процесу.

Сучасні дослідження переконують у тому, що музичне виховання має непересічне значення у загальному розвитку дошкільника у творчому зокрема.

Форми роботи батьків з дітьми для активізації музичних здібностей

1.Попроси дитину заспівати самостійно, знаходячи то високі інтонації (співає маленька зозуля, нявкає кошенятко), то більш низькі (співає велика зозуля, киця).

2. Співати своє ім’я (та другі імена) на двох звуках, передаючи різні інтонації.

3. Вести співочу перекличку. Дорослий співає: «Ай, де ти?». Дитина відповідає: «Я тут». Потім почергово змінюються, придумуються нові інтонації.

4. Імпровізувати мотив з двох – трьох звуків на склади «ля – ля», дорослий або друга дитина придумують свій мотив. Йде змагання: хто більше придумує поспівок.

5. Закінчи мелодію.

6. Придумай свою пісеньку на вірш який подобається.

Танець троянди (для дітей 5 – 6 років)

Запропонуйте дитині гру. Під красиву мелодію (грамзапису чи власний спів) виконати танець тендітної квітки – троянди. Дитина сама придумує до нього рухи. Раптово музика зникає. Це порив північного вітру (заморозив прекрасну троянду). Дитина завмирає у любій, придуманій нею позі. Чим краще уява, тим цікавіші рухи танцю і поза замерзлої троянди.

Хто краще? для дітей (5 – 6 років)

Гра розвиває уяву і творчість у рухах.

Запропонуйте дитині придумати танець під знайому музику. Це може бути сучасний шлягер або щось мелодійне і спокійне. Характер рухів повинен відповідати музиці, що звучить.

Позмагайтеся з дитиною: чий танок буде досконалішим,краще, чиї рухи будуть цікавіші і виразніші.

Поради для батьків:

2. Знайомте дітей з усіма видами мистецтва.

3. Відвідуйте з ними театри, концерти, виставки , циркові вистави, музеї тощо.

4. Читайте дітям авторські та народні казки, дитячу літературу.

5. Заохочуйте дітей до імпровізованої драматизації казок, пісень, віршів.

6. Пропонуйте дітям придумувати свої казки й відображати у малюнках, грі, діях.

7. Виготовляйте разом з дітьми різні види лялькового театру (настільний, театр-рукавичка, тіньовий, пальчиковий тощо).

8. Дозволяйте дітям переглядати дитячі передачі, фільми, мультфільми.

9. Організовуйте домашні концерти, на яких діти будуть виконувати не тільки знайомі пісні та таночки, а й придумані.

10. Дозволяйте дітям фантазувати, виявляти творчість.

11. Розвивайте у своїх дітях творчі здібності шляхом відвідування музичних шкіл, театральних гуртків та студій.