Хiмiчнi елементи, якi мiстяться в органiзмi
(з "Прикладної бiохiмiї" Морзе)
Хімічні елементи | Де містяться | Атомна вага |
Гідроген | У всіх тканинах і лімфі | 1,008 |
Літій | У легенях | 6,941 |
Карбон | У тканинах і лімфі | 12,011 |
Нітроген | У тканинах і лімфі | 14,007 |
Оксиген | У тканинах і лімфі | 16,000 |
Фтор | У кістковій тканині | 19,000 |
Натрій | У тканинах і лімфі | 23,000 |
Магній | У клітинах мозку, м’язів і серця, менше — у легенях, нирках, печінці і залозах | 24,305 |
Силіцій | У кришталиках ока 0,05%, у м’язах - 0,002% і в шкірі - 0,004% | 28,086 |
Сульфур | У волоссі — 0,5%, у печінці — 0,9% | 32,066 |
Хлор | У протоплазмі клітин, у крові — 0,2%, у нирках — 0,1%, у жовчі — 0,01% | 35,453 |
Калій | У протоплазмі клітин, у сивороватці крові — 0,2% у вигляді солей калію | 39,100 |
Кальцій | У ядрах клітин | 40,078 |
Манган | У сполуках із залізом у багатьох тканинах | 54,938 |
Ферум | У крові і тканинах | 55,847 |
Кобальт | У крові | 58,933 |
Нікель | У крові | 58,69 |
Купрум | У нирках, печінці й у крові | 63,546 |
Цинк | У печінці від 0,001% до 0,007% | 65,39 |
Арсен | У щитовидній залозі — 0,000007, у мозку — 0,000001%, у печінці — 0,000001% | 74,922 |
Іод | У щитовидній залозі — 0,04%, у печінці — 0,001%, у мозку — 0,002% | 126,90 |
Таблиця 12.
Хiмiчнi елементи органiзму людини вагою 150 фунтiв (1 фунт=453,6 г)
(з книги Келлога "Нова дiєтологiя")
Оксиген | близько 65%, або 90 фунтів |
Карбон | близько 18%, або 36 фунтів |
Гідроген | близько 10%, або 14 фунтів |
Нітроген | близько 3%, або 3,5 фунтів |
Кальцій | близько 1,5%, або 3,75 фунтів |
Фосфор | близько 1%, або 1,4 унції (унція=28,3 г.) |
Калій | близько 0,35%, або 3 унції |
Сульфур | близько 0,25%, або 3,5 унції |
Натрій | близько 0,15%, або 1,5 унції |
Хлор | близько 0,15%, або 1,5 унції |
Магній | близько 0,05%, або 4,0 унції |
Ферум | близько 0,004%, або 1,6 унції |
Силіцій | незначна кількість 1,4 унції |
Іод | незначна кількість |
Манган | у сполуках із залізом у багатьох тканинах |
Вода, мінеральні речовини, деякі органічні речовини можуть всмоктуватися в кров у незмінному вигляді. Разом з тим організм людини не може безпосередньо засвоювати білки, вуглеводи, жири та інші речовини без попередньої їхньої обробки. Цю найважливішу функцію в організмі здійснює травна система.
Травлення — це складний біохімічний процес, в якому беруть участь різноманітні травні ферменти, завдяки яким гідролізуються полімерні нерозчинні продукти на розчинні, що легко всмоктуються в кров і лімфу та засвоюються організмом.
Основними поживними речовинами, які надходять з їжею, є білки, які виконують в організмі, головним чином, пластичну (будівельну) функцію, вуглеводи і жири є переважно енергетичними речовинами. Велику роль відіграють вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини, без яких неможливе засвоєння речовин в організмі.
Харчові продукти раціону людини поділяються на тваринні і рослинні. Тваринні продукти є джерелом пластичних (за рахунок білків) і енергетичних (за рахунок жирів) речовин. До них відносяться: м’ясо і м’ясні продукти, риба і рибні продукти, молоко і молочні продукти, яйця і продукти із них. Жири тварин надходять в організм, головним чином, у вигляді вершків, вершкового масла, свинячого сала, жирного м’яса птахів, риби. Рослинні продукти представлені зерновими, бобовими рослинами (крупа, борошно, хліб), а також овочами, фруктами, ягодами, які є джерелом біологічно активних речовин — вітамінів, ферментів, мікроелементів (заліза, міді, йоду, кобальту тощо). Крім того, ці продукти містять клітковину, пектинові речовини та інші вуглеводи, органічні кислоти.
В організмі людини під впливом травних соків у травному каналі білки розщеплюються на амінокислоти, жири — на гліцерин і жирні кислоти, вуглеводи — на моносахариди. Основна роль у розщепленні поживних речовин належить ферментам, під впливом яких нерозчинні і не здатні всмоктуватись складні речовини перетворюються в розчинні і легкозасвоювані прості речовини. Ферменти - певний клас білків, що прискорюють біохімічні реакції (біокаталізатори). Вони виробляються секреторними клітинами травних залоз, які містяться в слизових оболонках рота, шлунка, кишечнику тощо, а також підшлунковою залозою. У травний тракт ферменти надходять у складі слини, шлункового, підшлункового та кишкового соків. Кількість і склад ферментів відповідає особливостям спожитої їжі. Наприклад, якщо в ній багато білків - зростає кількість ферментів, що розщеплюють їх до амінокислот. Ферменти діють тільки на місці свого утворення: ферменти слини - у ротовій порожнині, ферменти залоз шлунка - в його порожнині, ферменти підшлункової залози - у порожнині тонкої (дванадцятипалої) кишки.
При розкладанні поживних речовин вивільнюється багато енергії АТФ, потрібної для життєдіяльності організму. В різні періоди життя людині потрібна різна кількість енергії. Наприклад, організм дитини, який росте і розвивається, потребує її набагато більше, ніж організм дорослої людини.
Неперетравлені рештки харчових мас видаляються із травного каналу у вигляді калу. З ним виводяться солі, пігменти, шкідливі для організму речовини.