Психологія зворотного зв’язку на уроці англійської мови
Зворотний зв'язок, тобто ті вміння і навички, які учні демонструють у процесі навчання, є показником ефективності нових технологій. При цьому, найкращі підручники, найсучасніші технології спрацьовують за умови врахування психологічних аспектів навчання англійської мови, таких як
1) розв'язання проблеми «вчитель —клас» як початок встановлення продуктивного зворотного зв'язку;
2) оволодіння психологічними закономірностями запам'ятовування як шлях до довготривалих знань учнів;
3) реалізація вчителем «законів» запам'ятовування через систему продуманих мовних та мовленнєвих вправ як основа глибоких знань.
Для цього потрібно:
1) у будь-якій ситуації ставитися до учнів по-дружньому (не звертаючи уваги на те, подобаєтеся ви чи ні);
2) ніколи не виявляти зверхність;
3) щиро цікавитися учнями, їхніми проблемами, намагатися спільно знайти вихід зі скрутного становища;
4) шанувати в учнях особистість;
5) навчитися критикувати так, щоб не образити:
- уникати прямої критики;
- вказувати на постійні недоліки віч-на-віч;
- починати з похвали за роботу, яку учень робить добре;
6) постійно підвищувати свій професійний рівень;
7) слідкувати за зовнішнім виглядом, пам'ятаючи, що вчитель справляє враження ще до того, як починає говорити;
8) навчитись говорити, беручи до уваги кілька правил:
- починати говорити, дочекавшись тиші;
- якщо говорити надто тихо, виникає враження невпевненості у своїх силах, надто голосно — агресивності;
- мова повинна бути чіткою і зрозумілою, настанови конкретними й точними;
- недоліки мовлення можна виявити, записавши свій голос на магнітофон;
- якого учня;
9) дати зрозуміти учневі, що ви прагнете навчити його і докладаєте всіх зусиль для цього;
10) прогнозувати різні ситуації і знаходити способи реагування на них.
Уміння концентрувати увагу учнів на вивченні матеріалу є першим кроком успішного засвоєння знань. Учити неуважного — це все одно, що наповнювати водою бездонну бочку. Учителю слід пам'ятати про організаційні моменти концентрації уваги:
1) своєчасно готувати матеріали, потрібні на уроці: від крейди до підключення комп'ютера до роботи;
2) за 2 — 3 хвилини до початку уроку переключити увагу учнів від перерви до
конкретних завдань;
3) уникати різкого тону, який, заважає дітям зосередитися;
4) елементи уроку повинні бути пов'язані між собою;
5) уникати "одноманітності оточення", яке, за словами фізіолога Павлова, сприяє
процесам гальмування;
6) при усному опитуванні тримати в полі зору всіх учнів, включаючи їх у роботу;
7) даючи вказівки: "Увага!" "Подивіться на дошку", "Слухайте уважно!" — простежити за їх виконанням;
8) вводячи новий матеріал, спиратися на старий, але повторення вивченого проводити в короткій формі, оскільки тривале повторення відомого матеріалу розсіює увагу, знижує концентрацію на новому;
9) важливим для зміцнення уваги є виставлення оцінок за домашнє завдання, новий матеріал, інші стимули до праці;
10) привчати учнів до самостійної роботи, розвиваючи в них таким чином довільну увагу;
11)враховувати індивідуальні недоліки учнів (відсутність свідомого ставлення до
навчання, дисциплінованості або ж неуважність через недовантаженість на уроці
тощо) і вчасно на них реагувати;
12)пам'ятати, що на дітей впливає середовище: гамір у коридорі, холод, спека, незручні меблі тощо.
Критерієм уважності учня є активне сприйняття ним навчального матеріалу, виконання завдань вчителя — ефективний зворотний зв'язок.
Для встановлення продуктивного зворотного зв'язку необхідно підключити всі стимулятори пам'яті учня.
Оволодіння психологічними закономірностями запам'ятовування є шляхом до довготривалих знань. Середня людина, на думку американського психолога Карла Сишора, використовує не більше 10 % вроджених здібностей своєї пам'яті. Решта 90 % втрачаються, оскільки порушуються природні закони запам'ятовування.