Гранична кількість штатних посад за нормативами Постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.02 р. „

Специфіка і трудомісткість підготовки фахівців за певними напрямами враховується нормативом чисельності студентів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника (коливається від 5 до 14).

Освітньо-кваліфікаційний рівень враховується коефіцієнтом для бакалаврів ; спеціалістів - ; магістрів - .

Форма навчання враховується коефіцієнтом (для денної форми навчання ; для вечірньої ; для заочної ).

Гранична кількість штатних посад для забезпечення певного виду навчання становить

,

де та - час на засвоєння конкретного виду навчальної роботи студента та річний навчальний час за навчальним планом; - контингент студентів певного виду навчання.

САМОСТІЙНА РОБОТА — вид діяльності школярів чи студентів, при якому в умовах систематичного зменшення прямої допомоги учителя виконуються навчальні завдання, що сприяють свідомому і міцному засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню пізнавальної самостійності як риси особистості учня.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ — сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, надбаних у процесі цілеспрямованої підготовки, досвіду практичної роботи і підтверджених відповідним документом про освіту.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ (згідно проекту закону України «Про вищу освіту» (нова редакція 2011 р.)– складова галузі освіти, в межах якої здійснюється освітньо-професійна підготовка молодшого спеціаліста, бакалавра та магістра і освітньо-наукова підготовка докторів філософії та докторів наук за певним видом діяльності.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ – складова спеціальності, що передбачає вузькопрофільну спеціалізовану освітньо-професійну або освітньо-наукову підготовку;рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує особа з вищою освітою.

СПЕЦІАЛІСТ — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Зазначена освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста складається із спеціальних дисциплін, у тому числі соціально-економічних, та різних видів практичної підготовки.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації.

Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України може бути встановлено термін півтора року).

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. В цьому разі нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міносвіти.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста.

СТАНАДАРТИ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ - варіативні освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, засоби діагностики, навчальні та робочі навчальні плани, програми навчальних дисциплін.

Варіативні освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми та засоби діагностики розробляються за аналогічною формою та затверджуються ректором вищого навчального закладу.

Державний стандарт освіти — це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.

Державні стандарти освіти розробляються для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напрямку підготовки (спеціальності) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають пере­гляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.

Основними функціями державних стандартів освіти є забезпечення досягнення і підтримання вищим закладом освіти високого рівня вищої освіти через реалізацію нормативної частини змісту освіти та самооцінки чи державної оцінки результатів роботи.

СТРУКТУРА ЗВІТУ ПРО САМОАНАЛІЗ:

Структура звіту про акредитаційний самоаналіз реалізації освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом (спеціальністю)

Акредитація напряму (спеціальності) вимагає постійної праці кафедр у міжакредитаційний період, результати якої мають віддзеркалюватись у щорічному звіті про самоаналіз діяльності відповідно до ліцензійних та акредитацій них норм та вимог.

Самоаналіз складається у двох примірниках державною мовою з наскрізною нумерацією сторінок. Один з примірників подається до органу ліцензування та акредитації.

Самоаналіз потрібен ВНЗ для того, щоб впевнитись у відповідності показників своєї роботи Критеріям акредитації та вимогам нормативних документів, які регламентують роботу ВНЗ.

Матеріали самоаналізу спеціальності повинні включати інформацію, передбачену п.9 "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах".

У випадку акредитації ВНЗ за певним рівнем до цієї Інформації додаються відомості, пойменовані в пункті 10 "Положення про акредитацію ВНЗ...".

Самоаналіз - це системний та комплексний аналіз всіх складових діяльності ВНЗ, його структурних підрозділів, який проводить сам ВНЗ з метою визначення відповідності показників його діяльності вимогам чинних нормативних документів щодо акредитації. Самоаналіз як форма самоконтролю здійснюється у рік проведення акредитації. Аналізуються показники роботи ВНЗ за останні три роки.

Звіт про самоаналіз складає першу частину акредитаційної справи спеціальності, яку ВНЗ подає до ДАК разом з заявою про проведення акредитації.

Для організації проведення самоаналізу у ВНЗ має бути виданий наказ, який встановлює задачі колективу ВНЗ або факультету для проведення самоаналізу, призначає відповідальних та встановлює терміни виконання запланованих заходів.

Звіт про самоаналіз складається з текстової частини та таблиць. Перелік та зміст розділів звіту про самоаналіз ВНЗ та самоаналіз спеціальності наведені нижче.

Структура звіту про самоаналіз:

Загальна характеристика напряму підготовки (спеціальності)