Розділ 1. розвиток і становлення естрадно-джазової музики в баянно-акордеонному мистецтві україни хх століття

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства однією з найважливіших засад теоретичної концепції та практичної діяльності майбутнього фахівця в процесі навчання у ВНЗ є орієнтація на відродження естетичних цінностей.

Як зазначається в Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), першочерговим завданням є «забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації» [36, 6].

За такого підходу стає актуальним формування професійно й особистісно значущих якостей майбутнього спеціаліста, серед яких одне із чільних місць належить музично-виконавській культурі естрадно-джазової баянно-акордеонної музики, що вимагає забезпечення якісності, художньої повноцінності викладання навчального матеріалу, підвищення ефективності виховного впливу на студента.

Аналіз естрадно-джазової баянно-акордеонної музики дозволяє розкрити особливості її функціонування в концертній практиці вітчизняних і зарубіжних виконавців. В основі сучасного акордеонно-баянного мистецтва закладено традиції фольклорної, класико-академічної та «нової акордеонної музики».

Значний інтерес викликають розробки навчально-методичного спрямування І. Алексєєва, В. Власова, П. Говорушка, Л. Горенка, М. Коцюби, А. Полетаєва, В. Самітова, П. Серотюка, що розглядають проблеми методики навчання і виховання музиканта.

Одне з провідних місць у працях науковців займає аналіз проблем естрадно-джазової музики (О. Баташев, М. Добрюхіна, М. Імханицький, Д. Коллієр, В. Конен, Л. Мархасєв, О. Медведєв та В. Оякяер, Ю. Панасьє, У. Сарджент, В. Фейєртаг). У цих дослідженнях значну увагу звернено на еволюцію джазових стилів, дано добірку інформаційних матеріалів, які знайомлять з творчою діяльністю видатних музикантів.

Попри те, що впродовж останніх століть естрадне баянно-акордеонне виконавство посідає гідне місце у світовій музичній культурі, у вітчизняній практиці стрімким злетом позначені лише останні десятиліття.

У сучасній музично-педагогічній науці обмаль комплексних, системних досліджень, які б розкривали фактори та педагогічні умови формування естрадно-джазових навичок у майбутніх фахівців акордеоністів-баяністів. Тому виникає нагальна потреба в науковому обґрунтуванні шляхів оптимізації навчально-виховного процесу в цьому напрямі. Аналіз системи фахової підготовки студентів акордеоністів-баяністів у мистецьких вищих навчальних закладах свідчить про недооцінку ролі художньо-виховного потенціалу естрадного мистецтва у вирішенні важливих педагогічних проблем.

Вдосконалення професійної підготовки музикантів-виконавців, адаптація практики їх навчання до реальних вимог часу – одне із головних, принципово важливих завдань, які стоять перед сучасними музичними навчальними закладами.

Зважаючи на актуальність зазначеної проблеми, ми обрали тему магістерського дослідження: «Естрадно-джазова музика в професійній підготовці студентів баяністів-акордеоністів».

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей функціонування естрадно-джазової музики в професійній підготовці студентів баяністів-акордеоністів.

Об’єкт дослідження – естрадно-джазова музика в баянно-акордеонному виконавстві України ХХ століття.

Предмет дослідження – педагогічні умови естрадно-джазової підготовки студентів спеціальності «Музичне мистецтво».

Згідно з предметом та метою дослідження визначено наступні завдання дослідження:

розкрити сутність поняття «естрадно-джазова музика».

виявити якісні показники еволюції стильових напрямків естрадно-джазової музики в контексті виконавської творчості вітчизняних і зарубіжних баяністів-акордеоністів.

простежити динаміку розвитку естрадно-джазового репертуару для баяна та акордеона.

обгрунтувати художньо-мистецькі аспекти інтерпретації естрадно-джазової музики у співтворчому процесі композиторського стилетворення та виконавства.

Гіпотеза дослідження. Ефективність професійної підготовки студентів баяністів-акордеоністів підвищиться, за умови забезпечити інтенсифікації їх інтерпретаторської діяльності, стимулювання художньо-творчої самореалізації на основі спільної взаємодії педагога та студента на основі врахування його індивідуальності.

Методи дослідження: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, музикознавчої літератури з питань розвитку естрадно-джазової музики, музичного репертуару, методичних рекомендацій, навчальних посібників з музичного виховання; уточнення основних понять дослідження; педагогічні спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

– висвітлено основні напрями естрадно-джазової музикисучасного баянно-акордеонного виконавства;

– досліджено та проаналізовано сучасні підходи до навчання молоді естрадного жанру.

Теоретичною базою у вирішенні дослідницьких завдань стали наукові праці українських і зарубіжних вчених-мистецтвознавців практикантів, предметом вивчення яких були різні напрямки розвитку та формування виконавської майстерності, музично-інтерпретаторської діяльності,музично-історичної, психолого-педагогічної компетентності студентської молоді.

Практичне значення. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ у процесі фахової підготовки студентів (спеціальність «Музичне мистецтво»), а також в системі післядипломної освіти вчителів музики.

Структура дослідження. Магістерська робота складається з вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел включає 76 найменувань. Робота викладена на 126 сторінках друкованого тексту, основний зміст займає 99 сторінок.

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ЕСТРАДНО-ДЖАЗОВОЇ МУЗИКИ В БАЯННО-АКОРДЕОННОМУ МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТЯ