Вправи для розвитку дихання. Оближи варення на губах.

Задми свічку.

Понюхай квіточку.

Пий чай із блюдця.

Подми на кульбабку.

Насос.

Годинник.

Оближи варення на губах.

Робота над чистомовкою

Ло-ло-ло — весняне сонце припекло.

Ки-ки-ки — потекли уже струмки.

Чок-чок-чок — заспівав пісню шпачок.

Ні-ні-ні — рада дітвора весні.

3. Гра «Доберіть антоніми»

Темний — ... (світлий);

тихо — ... (голосно);

зустрічає — ... (проводжає);

чорний — ... (білий);

ранок — ... (вечір);

угору — ... (униз);

говорить — ... (мовчить);

сміється — ... (плаче).

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання вірша Миколи Вінграновського «Грім» (с.127).

IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Який розділ ми завершили вивчати?

— Сьогодні ми повторимо вивчені твори з поетичної збірки. Перевіримо свої знання і вміння.

V. Повторення й узагальнення вивченого матеріалу

1. Гра «Пригадай твір і його автора»

Вертаюсь до мови тії чарівничої

І щиро бажаю, щоб вічно жили

Такі дорогі родові наші звичаї

І гнулися в нас від достатку столи. (Дмитро Білоус «Щедрий вечір»)

Я заллю тебе водою,

як зрівняюся з тобою,

під ногами в тебе, хлопче,

скоро річка захлюпоче. (Петро Осадчук «Стежка»)

Він лине в зоряну блакить —

Над тишею дзвінкою,

За ним Чумацький Шлях лежить,

Посипаний мукою. (Дмитро Павличко «Вітряк»)

Фізкультхвилинка

2. Гра «Повтори і пригадай»

Як називаються вірші, у яких змальовано картини природи? ( Пейзажна лірика)

Хто написав вірш про смутну діброву? (Олена Пчілка)

Назвіть автора вірша «На щастя». ( Дмитро Павличко)

У яких віршах поети розповіли про дощ? ( Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв», Петро Осадчук «Стежка», Микола Вінграновський «Грім», Микола Вороний «Ущухла буря», Вадим Скомаровський «Після грози»)

— Чи однаковий настрій цих творів? Поясніть свою думку.

— У якому вірші вечір підійшов навшпиньках (Павло Тичина «Пастелі»), а в якому — зорі ниже ниткою золотою? (Марійка Підгірянка «Вечір іде»)

— Які художні засоби вам відомі? Наведіть приклади. (Епітети, порівняння, уособлення, звукопис)

— Знайдіть у віршах Миколи Вінграновського слово, утворене самим автором. (Завовчився.«Приспало просо просеня»)

3. Гра «З’єднай твір і його автора»

А потім хмару опустив
на сад наш на щасливий	Андрій М’ястківський
і натрусив зі сливи слив,
щоб легше було сливі.
У тім гойданні повелася путь,
Як буйний хміль по схиленій тичині,	Володимир Коломієць
А біля хати, при вікні одчиненім,
Жовтогарячі соняхи цвітуть.
Язик йому на веретені ходить,	Микола Вінграновський
Торохтить Солоха, наче бочка з горохом.

VI. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що нового дізналися?

— Чого навчилися?

VII. Домашнєзавдання

Підготувати запитання за змістом опрацьованого розділу (с. 110–128).

Урок № _____ Дата _______

Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )

Мета:почати ознайомлення учнів з новою темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець.

Розгортає грудочки,

Вигрібає черв’ячки.

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в парах. Гра «Дуель»

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.

— На які розділи вона поділена?

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями

— Що називають оповіданням?

— Як автор розповідає про своїх героїв?

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Лесі Ворониної

1) Розповідь учителя.

2) Опрацювання статті (с. 87).

а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.

3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.

4) Опрацювання оповідання «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.87 – 89 )

Урок № _____ Дата _______

Тема: Світ прози. Оповідання. Леся Воронина «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )

Мета:продовжити знайомство учнів з темою «Світ прози»; розширювати знання про літературний жанр — оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українських письменників; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець.

Розгортає грудочки,

Вигрібає черв’ячки.

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Продовження опрацювання оповідання Лесі Ворониної «Таємниця пурпурової планети»

(П.с.90 – 92 )

а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.

б) Гра «Розвідники»

3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнєзавдання

Виразно читати «Таємниця пурпурової планети» (П.с.90 – 92 )

Урок № _____ Дата _______

Тема: Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

Робота над скоромовкою

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець.

Розгортає грудочки,

Вигрібає черв’ячки.

III.Перевірка домашнього завдання

Робота в парах. Гра «Дуель»

Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу «Поетична збірка».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.

— На які розділи вона поділена?

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)

Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання статті учнями

— Що називають оповіданням?

— Як автор розповідає про своїх героїв?

2. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом ОлександраКопиленка

1) Розповідь учителя.

— Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя. Перша його книжка для юних читачів «Сенчини пригоди» вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

«Причин того, чому я почав писати для дітей,— згадував письменник,— чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства. Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою — так уважав Олександр Іванович.

Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий. Пташине щебетання й шум лісу — то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки — байдуже — найкращий пейзаж; аромат квітів — чи польових, чи садових — найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця — найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь — однаково — найкраща пора року.

Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям — шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.

Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань «Як вони поживають», виданий окремою книжкою у 1961 р.

Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.

2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).

а) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями.

б) Словникова робота.

Наснага — творчий запал; душевна зарядка.

Митець — той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.

Шляхетний — який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.

3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.

— Де народився і виріс майбутній письменник?

— Про що він розповідав у своїх творах?

— Про що він згадував?

— Скільки книжок видав письменник?

— Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?

— Послухайте оповідання Олександра Копиленка «Ластівка» із цієї збірки. Будьте готові до тестування.

Тестування

1. Хто є головною героїнею оповідання?

а) Оля;

б) Валя;

в) Юля.

2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?

а) За шпаками;

б) за солов’ями;

в) за ластівками

3. Де сиділи пташки?

а) На деревах;

б) на будинках;

в) на дротах.

4. Які пташки пішки вирушають у путь?

а) Дрозди;

б) деркачі;

в) голуби.

5. Яку пташку знайшла дівчинка?

а) Синичку;

б) ластівку;

в) горличку.

6. Що дівчинка зробила із пташкою?

а) Залишила на місці;

б) забрала додому;

в) віднесла в зоопарк.

VI.Підсумок уроку

— Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення?

— Що нового дізналися?

VII.Домашнєзавдання

Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».

Урок № _____ Дата _______

Тема: Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено)

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати учнів помічати красу і неповторність природи; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати, уявляти описані картини; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Читай виразно, намагайся передати настрій твору!

Бджілка

Бджілка летіла, Над вушком гуділа, Сердито гуділа, Ще й шепотіла: «А хто медком ласував І дякую не сказав?»

— Не я,— сказало Ведмежа. — Не я,— відповіло Зайча. І Мишеня, і Кошеня Також відповіли: «Не я, не я!» Лиш один Юрась мовчав. Чому мовчав, хто відгадав? К.Гнатенко

Робота над скоромовкою

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка,

Взяв з доріжки Гришка кішку —

Хай спіймає кішка мишку.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Вернісаж»

Учні презентують свої малюнки, які вони намалювали до оповідання Олександра Копиленка «Ластівка».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на попередньому уроці?

— Про що розповідав у своїх творах для дітей Олександр Копиленко?

— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням Олександра Копиленка, у якому він описав поведінку одного з братів наших менших.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок оповідання.

— Про кого може йтися в цьому оповіданні?

— Як ви розумієте слово розбишака? (Той, хто любить бешкетувати, пустувати.Той, що б’ється (про птахів).)

— Кого автор міг назвати Чивом?

Загадка на допомогу

Сірі крильця в нього є,

Дзьобом зернятка клює,

Проспівав нам «чив-чив-чив»,

З’їв зерно — і полетів. (Горобець)

2. Опрацювання оповідання ОлександраКопиленка «РозбишакаЧив» (с. 130–131)

1) Виразне читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Хто є його головним персонажем?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному.

Кортить	оселі
Оселився	вдачею
Зухвалий	статечного
Звичайний	безстрашного

звичка).

— Знайдіть серед прочитаних слів спільнокореневі. (Оселився, оселі)

— Знайдіть у підручнику (с.130) тлумачення слова статечний.

Статечний — розсудливий, розважливий у вчинках, поважний.

Фізкультхвилинка

3) Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Чому автор назвав горобчика Чивом?

— Де оселилася пташка?

— Чому письменник називає Чива розбишакою?

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що письменник симпатизує Чиву? Доведіть відповідь рядками з тексту.

— Як ви гадаєте, чи засуджує автор поведінку Чива?

— На чиєму він боці: Чива чи п’ятьох горобців?

5) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію.

— Кого зобразив художник?

— Знайдіть в оповіданні уривок, якому відповідає малюнок.

6) Гра «Голосування ногами».

Діти встають у дві шеренги — права шеренга: «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга: «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне, тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Чого навчилися?

VІІ. Домашнєзавдання

Прочитати статтю «Чи знаєш ти?» за Юрієм Дмитрієвим, дати відповідь на запитання (с.131)

Читати оповідання Олександра Копиленка «Розбишака Чив» (с. 130–131)

Урок № _____ Дата ______

Тема: Дива в природі.ЮрійСтаростенко «Хто це такий?»

Мета:ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Звуконаслідувальна вправа.Гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).

Шелестить трава... (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).

Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

2.Робота над скоромовкою.Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Рак від берега задкує,

Рибка лин над ним кепкує.

— Рак забрів в очерети,

Річку думав перейти.

III.Перевірка домашнього завдання

— Що нового ви дізналися про горобців?

— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?

— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».

— У якому з текстів про горобців розкрито характер цієї пташки, а в якому подані наукові відомості про неї? Обґрунтуйте свою відповідь.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.

Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка (див. додаток на с. 84)

Фізкультхвилинка

Кря-кря-кря — танцюють каченята.

Няв-няв-няв — ходять кошенята.

Ква-ква-ква — скачуть жабенята.

Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.

Гав-гав-гав — сідають собачата.

Кар-кар-кар — літають вороненята.

Все-все-все — закінчили малята.

2. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «Хто це такий?» (с. 132)

Робота над загадкою.

Буркотливий, вайлуватий

В лісі ходить звір патлатий,

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину. (Ведмідь)

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи впізнали ви головного героя оповідання?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

Жвакає	задерло
опудало	байдуже
пооб’їдав	похилиться
перемовляються	скидається

— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.

Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

4) Повторне читання оповідання учнями вголос.

— Що трапилося з ведмедем?

— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).

5) Гра «Доведи, що...».

— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:

...Ведмідь багато їсть восени.

...Звіру важко дістати ягоди.

6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».

1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.

VІ. Підсумок уроку

— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

VІІ. Домашнєзавдання

Переказати зміст оповідання від імені Мишка.

Урок № ______ Дата ______

Тема: Дива в природі.ЮрійСтаростенко «І трапиться ж таке...»

Мета:вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; навчати уявляти написані картини, розмірковувати над текстом; розвивати уяву, асоціативне мислення, мовне чуття; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1.Прочитай, поміркуй!Вислови своє ставлення до прочитаного!

Бджілка

Чого це над квітками Схилилась дітвора? — Малим цікаво знати, Як бджілка мед збира! А бджілка все кружляє, Неначе каже нам: — Жу-жу, жу-жу, малята,

Я меду не віддам! І забавляться з вами Не маю я часу: Солодку краплю меду У вулик понесу! Г.Бойко

2.Гра «Плутанка»

— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.

Би-ку-ки	ро-на-во	ша-ми
ка-ляль	луб-го	рах-хов
жа-ме-вед	ця-ли-гор	па-мав
ник-ко	ро-бець-го	цюк-па
ґа-дзи	тел-дя	ка-біл
ля-те	ля-бу-ци	тка-щі

III.Перевірка домашньогозавдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання «Хто це такий?» від імені Мишка.

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Гра «Упізнай героя»

Влітку медом ласував, Досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. Бачив чи не бачив сни, А проспав аж до весни. (Ведмідь)

— Що ви знаєте про ведмедя?

— Як називає його Юрій Старостенко в своєму оповіданні «Хто це такий?»?

— В яку пору року ми зустрілися з Мишком?

— До чого він готувався?

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про нові пригоди Мишка.

Фізкультхвилинка

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «І трапиться ж таке...» (с. 132–133)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?

— Назвіть його головних персонажів.

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем, потім — у парі одне одному

Барліг	п’ятами
ненажера	ведмідь
пискляткам	м’якенької
пообскубував	погрожували

— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.

— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.

— З якою інтонацією будете читати оповідання?

— Чиї слова прочитаєте злякано? Чиї — з обуренням? Чиї — впевнено, голосно?

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Як автор пише про наближення зими?

— Поясніть вислів купалися за лісом сірі хмари.

— До чого закликали звірі Мишка?

— Чому він не поспішав тікати?

— Яка пригода трапилася з Мишком?

— Хто йому допомагав?

— Визначте тему оповідання.

— Знайдіть у тексті слова, що наслідують звуки природи?

— З якою метою автор використав їх?

— Поміркуйте, чим оповідання Юрія Старостенка подібні до казки, а чим — відрізняються від неї?

— Що письменник розповів про клопоти ведмедя?

2. Цікаво знати!

У індіанців є повір’я, що ведмеді є людською расою. І свої переконання вони підтверджують тим, що у них по п’ять пальців на лапах, всі представники їх роду мають загальні характерні особливості, а також ведмеді можуть ходити і бігати на двох лапах і у них псуються зуби від солодкого, як і в людини. За своєю психологією ведмеді найбільше схожі на людину. У ведмедя універсальна система травлення, яка пристосована до перетравлювання їжі як рослинного, так і тваринного походження. Як відомо, ведмеді взимку впадають у сплячку, і вона триває від 75 до 195 днів на рік.

VІ.Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що нового ви дізналися?

VІІ.Домашнєзавдання

Скласти оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».

Урок № _____ Дата ______

Тема: Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?» Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк», Юрій Старостенко « І трапиться ж таке...»(П.с. 92 – 96)

Мета:ознайомити учнів із творчістю Юрія Старостенка та Олександра Дерманського; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність співпереживати; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Звуконаслідувальна вправа.Гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).

Шелестить трава... (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).

Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

2.Робота над скоромовкою.Гра «Дощик»

Діти читають хором:

накрапає дощ (тихо);

дощ пускається сильніше (голосніше);

злива (голосно);

дощ слабшає (тихіше);

дощ припинився (читання припиняється).

Рак від берега задкує,

Рибка лин над ним кепкує.

— Рак забрів в очерети,

Річку думав перейти.

III.Перевірка домашнього завдання

— Що нового ви дізналися про горобців?

— Які звуки видає горобчик, погрожуючи ворогові?

— Доведіть словами тексту, що серед горобців немає «егоїстів».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з оповіданнями українських письменників.

Наш урок присвячений творчості Юрія Семеновича Старостенка.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 р. в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою. Юрко мало не щодня навідувався до лісу, милувався його красою і непомітно для себе переймався глибокою любов’ю до рідної природи...

1934 р. родина Старостенків переїхала до нової столиці України — Києва. Краса зустріла його і тут. Скільки близького, спорідненого до білоруської природи побачив хлопець у цьому краї, і скільки нового, небаченого потрапило в око пильного природолюба! Тут закінчив Юрій десятирічку, якраз напередодні війни з гітлерівцями. Першим бажанням випускника було кинутись у бій з ворогом. Та замість фронту його направили разом з іншими ровесниками в Донецьку область на жнива. Працювали хлопці до знемоги і зібрали все, до останньої зернини.

Але восени 1954 р., коли Юрію Старостенкові виповнилося всього тридцять літ, його спіткало непоправне горе — він тяжко захворів.

Довгими безсонними ночами згадувалось життя, наповнене багатьма незабутніми подіями, марились білоруські бори, українські ліси — в пам’яті, виявляється, не згасли малюнки природи. То чому б не розповісти про все це людям? А тут ще й знайомство нещодавно сталося на пташиному базарі — з письменником Олександром Копиленком.

Знову попливли довгі безсонні ночі, але вже не тільки в спогадах, а й у натхненній творчій праці над аркушами паперу...

І ось 1958 р. з’явилося друком перше оповідання Ю. Старостенка про природу Карпат «Рідні гори». А наступного року вийшла у світ перша книжка його природничих оповідань «Ловись, рибко!».

Твори письменника лаконічні та щирі. Автор часто вдається до персоніфікації — надає явищам природи, тваринам та рослинам людських властивостей. Письменник любив повторювати: «Коли я пишу для дітей про нашу прекрасну природу, я відчуваю, що знайшов своє місце в житті».

Фізкультхвилинка

Кря-кря-кря — танцюють каченята.

Няв-няв-няв — ходять кошенята.

Ква-ква-ква — скачуть жабенята.

Хрю-хрю-хрю — шукають поросята.

Гав-гав-гав — сідають собачата.

Кар-кар-кар — літають вороненята.

Все-все-все — закінчили малята.

2. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «Хто це такий?» (с. 132)

Робота над загадкою.

Буркотливий, вайлуватий

В лісі ходить звір патлатий,

Одягнувши кожушину,

Мед шукає і малину. (Ведмідь)

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Чи впізнали ви головного героя оповідання?

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах одне одному

Жвакає	задерло
опудало	байдуже
пооб’їдав	похилиться
перемовляються	скидається

— Прочитайте всі дієслова. Поясніть значення слова жвакає.

Жвакати — пережовувати їжу, створюючи відповідні звуки.

4) Повторне читання оповідання учнями вголос.

— Що трапилося з ведмедем?

— Визначте тему твору (про що в ньому йдеться).

5) Гра «Доведи, що...».

— Знайдіть і прочитайте рядки з тексту, які доводять що:

...Ведмідь багато їсть восени.

...Звіру важко дістати ягоди.

6) Робота в групах. Гра «Хто швидше?».

1-ша група — дібрати з тексту 5 дієслів; 2-га група — дібрати з тексту 5 іменників.

3. Опрацювання оповіданняЮріяСтаростенка «І трапиться ж таке...» (с. 132–133)

4. Олександр Дерманський «Невидатних людей не буває», «Чудесний особняк»

VІ. Підсумок уроку

— З творчістю якого письменника ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Чи хотіли б ви прочитати інші його твори?

VІІ. Домашнєзавдання с. 132–133, У Перлинці с.92 - 96

Урок № _____ Дата _____

Тема: Урок позакласного читання.

«Весну-красну зустрічаймо!»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити аналізувати прочитане,

робити висновки; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Чого це надворі блищать, мов перлини,

І чисті й прозорі весняні краплини?

Чого це пісні заспівали свої

Веселі, дзвінкі ручаї?

Чого це так сонце ясне пригріває?

Бо час чарівниці — Весни наступає!

Із сонцем яскравим привітна, ясна,

У кожну кімнату заходить... (Весна).

II. Мовленнєва розминка

1. Гра «Віднови слово»

— Прочитайте слова з пропущеними буквами.

— В цих словах уявляйте замість рисок букву Е та читайте їх!

Б_р_з_нь, в_сна, квіт_нь, чов_н, трав_нь, т_пло, з_мля, в_с_ло, сон_чко,

л_л_ка, гнізд_чко.

2. Складання скоромовки із розсипанки

Летів сів прибіг стовпчик хлопчик

на горобчик горобчик утік

(Летів горобчик,

Сів на стовпчик.

Прибіг хлопчик —

Утік горобчик.)

III. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

Де вона проходить —

Там травиця сходить,

Квіти розцвітають,

Солов’ї співають. (Весна)

— Сьогодні на уроці позакласного читання ми будемо говорити про весну.

Чудова пора року. Про неї кажуть, що вона весела, ясна, чарівна! А з весною у наші віконця все частіше заглядає... (сонце). Сьогодні воно буде на нашому уроці. На своїх промінчиках воно принесло для вас на урок цікаві вірші, казку, прислів’я, приказки.

А які саме, про це ви дізнаєтесь протягом уроку.

IV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу

Робота з виставкою книг

— Діти, зверніть увагу на книги, які стоять перед вами. Про що ці книги?

— Чому ви так уважаєте?

— Чи хтось із вас читав якусь із цих книг?

— Яка книжка вам сподобалася? Як вона називається? Хто її автор?

У книжки один твір чи декілька? Чи є ілюстрації? Хто їх намалював?

2. Обговорення прочитаних творів

— Одна з народних легенд розповідає, що казкова жар-птиця приносить

з теплих морів золотий ключик, яким міцно зачиняє двері домівки, куди сховалася

зима. А потім поступово відчиняє троє дверей, з яких виходять три

красеня: Березень, Квітень, Травень. Кожному з них жар-птиця наказ дає

і посилає на землю. Про цих красенів ви прочитали казку «Як Квітень до Березня

в гості їздив».

1) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Назвіть дійових осіб казки.

— Чому Березень не міг дістатися до Квітня в гості?

— Що Травень порадив Березню?

— Чому Березень здивувався?

2) Читання за особами розмови Квітня з Травнем та Квітня з Березнем.

— Тепер ви знаєте, чому в нас навесні така нестійка погода. І навіть

у народі існує прислів’я: «У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить,

зверху ллє, знизу мете».

3. Робота над прислів’ями

Робота в групах.

— Ви готували прислів’я про весну.

Зараз ми позмагаємося. Кожна група має написати якомога більше

прислів’їв про весну. По закінченні ми визначимо групу, яка перемогла.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Від березневих дощів земля квітне.

Весна днем красна.

Вода з гір потекла, весну принесла.

2) Гра «Розсипанка».

— А тепер подивіться на дошку. Весняний вітер повіяв і розсипав слова прислів’я. Давайте складемо і прочитаємо, що ж це за прислів’я.

пташок, і, Квітень, землю, зустрічає, квітчає.

(Квітень землю квітчає і пташок зустрічає.)

4. Опрацювання нових творів

1) Робота над віршем Павла Грабовського «Веснянка».

А) Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем

Буяє, проміння, ллє, блищить.

б) Самостійне читання учнями вірша.

— Що ви уявляли під час читання?

в) Виразне читання вірша учнями за строфами.

г) Робота над змістом.

— Які ознаки приходу весни є в цьому вірші?

— А як ви гадаєте, про що виграє струмочок?

2) Опрацювання оповідання І. Соколова-Микитова «Весна-красна».

Читання тексту учнями «ланцюжком». Аналіз змісту прочитаного

— Знайдіть, як описано у тексті прихід весни.

— Чому найбільше радіють птахи, квіти, діти?

— Що сказано в оповіданні про граків?

— Які хлопоти навесні у хліборобів?

— Скільки пташок згадано в тексті?

— Які характерні ознаки кожної з них?

V. Підсумок уроку

— Якій порі року був присвячений сьогоднішній урок?

— Що найбільше сподобалося на уроці?

VI. Домашнє завдання

— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Бережіть природу, діти!».

Урок № ____ Дата ______

Тема: Ми з природою єдині.ГригірТютюнник «Бушля»

Мета:ознайомити учнів з красою і своєрідністю творів Григора Тютюнника; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність сприймати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1. Розучування лічилки

Зозуль, зозуль, зозулиця,

Порахуй, хто жмуриться.

Де літала, кому яйця підкидала.

Раз — вільшанці, два — очеретянці,

Три — плисці, чотири — горихвістці.

Ти літаєш, то й літай,

Хто жмуриться, угадай.

2.Гра «Шифрувальники»

— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.

амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще складене оповідання «Зустріч Мишка із сорокою навесні».

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського письменника Григора Тютюнника. Сподіваюсь, вас зацікавить творчість цієї неординарної особистості.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка— Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в с. Шилівці Зінківського району на Полтавщині. Коли йому було 5 років, помер батько. З 6 років жив на Донбасі, його забрав до себе батьків брат. Дядько зі своєю дружиною віддали Григора до школи, і через три роки почалася війна. За знищене війною дитинство Тютюнник написав повість «Климко».

Восени 1947 р. він одержав спеціальність слюсаря і почав працювати на заводі імені Малишева в Харкові.

Невдовзі він повернувся до села — захворів на легені. Працював у колгоспі. Орав, вчив, потім завербувався на Донбас. Будував Миронівську ДРЕС, слюсарював, був шофером. Його призвали до армії. Чотири роки служив на Далекому Сході. Потім п’ять років навчався в університеті на філологічному факультеті. Саме тут він захопився літературною працею.

Серед його творів — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), у підборі матеріалів до якої виявився його літературний смак, мистецька вимогливість, повага до юного читача. Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

2. Опрацювання статті проГригораТютюнника (с. 134)

Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання статті учнями

— Що писав Григір Тютюнник про оповідання?

— Чому твори цього митця надзвичайно цікаві?

— Яка тема була для Григора Михайловича найважливішою?

3. Опрацювання оповіданняГригораТютюнника «Бушля» (с. 134–135, до слів «а вони сплять — розморило на дощ обох»)

1) Гра «Передбачення».

— Про що йтиметься в оповіданні з такою назвою?

— Що означає слово бушля?

— Про це ви дізнаєтесь, прочитавши оповідання Григора Тютюнника «Бушля».

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання частини оповідання учнями.

— Хто є головними персонажами оповідання?

— Хто така бушля?

Бушля — чапля.

— Що ви знаєте про цю пташку?

Цікаво знати!

Головний харч чапель — риба, проте не нехтують і іншими водяними істотами. Чаплі нерухомо вичікують здобич, а потім різким рухом вихоплюють її з води. Добова потреба у рибі — 300–500 г, але деякі ненажери можуть з’їсти і кілограм.

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, потім — у парі одне одному

Ущух	лантух
пливтиме	птаство
розморило	кігтями
вичікувати	лепешкою

— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? (Дієслова) Другого? (Іменники)

Довідкове бюро

Лантух — великий мішок з грубої тканини.

Лепешка, лепеха — трав’яниста багаторічна рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом; аїр.

4) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком».

5) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Де ми зустрілися з головним героєм?

— Що він робив біля річки?

— Які зміни в природі сповіщали про наближення дощу?

— Чому риба не клювала?

— Як автор описує танок дощу на воді?

— Чому заснув Арсен?

— Знайдіть у тексті опис бушлі.

— Чому бушля сіла Арсенові на голову?

— Прочитайте, як автор описує мирний сон Арсена та бушлі.

VI. Підсумок уроку

— З творчістю якого письменника почали ознайомлення на сьогоднішньому уроці?

— Які твори для дітей написав Григір Тютюнник?

VII. Домашнєзавдання

Виразно читати опрацьовану частину оповідання (с.134–135).

Урок № ______ Дата ______

Тема: Паола Утевська « Лісова аптека»( П. с. 97 – 100)

Хід уроку

I. Організаційний момент

II.Мовленнєва розминка

1.Прочитай, поміркуй!Вислови своє ставлення до прочитаного!

Бджілка

Я меду не віддам! І забавляться з вами Не маю я часу: Солодку краплю меду У вулик понесу! Г.Бойко

2.Гра «Плутанка»

— Переставте склади так, щоб утворилося слово. З кожної групи вилучте «зайве» слово.

Би-ку-ки	ро-на-во	ша-ми
ка-ляль	луб-го	рах-хов
жа-ме-вед	ця-ли-гор	па-мав
ник-ко	ро-бець-го	цюк-па
ґа-дзи	тел-дя	ка-біл
ля-те	ля-бу-ци	тка-щі

III.Перевірка домашнього завдання

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Фізкультхвилинка

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Опрацювання оповідання Паоли Утевської « Лісова аптека» (Перлинка с.97 – 100)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Якої картини ви уявляли, читаючи оповідання?

— Назвіть його головних персонажів.

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

— Прочитайте іменники; дієслова, прикметник.

— Прочитайте слова, у яких звуків більше, ніж букв. (П’ятами, м’я-кенької)

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання оповідання.

— З якою інтонацією будете читати оповідання?

4) Виразне читання оповідання учнями.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

VІ.Підсумок уроку

— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що нового ви дізналися?

VІІ.Домашнєзавдання

Читати і переказувати оповідання у Перлинці с.97 – 100

Урок № _____ Дата ______

Тема: Дружба — то найбільший скарб.ВсеволодНестайко «Просто Олесь друг» (скорочено)

Мета:збагачувати і розширювати знання учнів про життя і творчість Всеволода Нестайка; продовжити формувати читацькі навички; навчати визначати настрій твору, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням; розвивати образне мислення, творчу уяву, мовне чуття; виховувати товариськість.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Нумо, діти, підведіться,

Одне одному всміхніться.

Чули, вже дзвенів дзвінок —

Починаємо урок.

II.Мовленнєва розминка

Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.

Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.

Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.

Лі-лі-лі — ось лимони на столі.

Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.

Сумно солов’ю у лісі,

Він сидить у нас на стрісі.

Так він солодко співає —

Весну й сонце прославляє!

III.Перевірка домашнього завдання

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні в парах повертаються одне до одного і переказують зміст оповідання Григора Тютюнника «Бушля» (с.134–136).

IV.Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми і мети уроку

Гра «Розсипанка»

— Складіть прислів’я із слів. Поясніть, як ви його розумієте.

Багатство, дружба, та, найбільше, братство —

(Дружба та братство — найбільше багатство.)

— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю дитячого письменника Всеволода Нестайка, який поділиться з нами своїм рецептом дружби.

V.Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

— Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 р. в м. Бердичеві на Житомирщині в сім’ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями, загинув його батько. Йшов страшний 1933 р. і сім’я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож все своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б’ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом». Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. «Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. “Малий, худий та ще й рудий”. Як вогонь червоний. Мене дражнили “Море горить!”, “Пожежна команда”. А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок»,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим. «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад»,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через у’яву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги.

Майже п’ятдесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єc. Найвідоміші з них «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною»(1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори. Книги В. З. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.

2. Опрацювання першої частини оповіданняВсеволодаНестайка «Просто Олесь друг» (с. 137–138)

1) Виразне читання оповідання вчителем.

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Хто є його головними персонажами?

Фізкультхвилинка

Словникова робота.

— Прочитайте слова одне одному, правильно наголошуючи, напівголосно. За потреби, виправте помилку товариша.

Кирпатий	хлоп’ят
всміхнувся	враження
виявляється	вищенький
просувається	штурманами