Використання ТРВЗ в умовах групи продовженого дня

В роботі висвітлені деякі засоби розвитку нестандартного мислення молодших школярів відповідно до теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Подані розробки прогулянки та виховної бесіди з елементами ТРВЗ.

На початку ХХІ століття в теорії і практиці навчання та виховання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей школярів та здатності їх до діалектичного мислення. Показником творчості у дітей є широко розвинена фантазія. Саме фантазія прискорює творчий процес. А пік здатності фантазувати припадає на молодший шкільний вік.

Що ж таке творчість взагалі? Це творення того, чого нема, на основі того, що є. Творча фантазія не може бути продуктивною без володіння тією чи іншою інформацією, без аналізу і синтезу. Для розвитку нестандартного мислення потрібні активні методи і форми навчання. Саме таким методом стала теорія розв’язання винахідницьких завдань – ТРВЗ. Це технологія, яка навчає новим прийомам винахідництва, технологія, якій можна і потрібно навчати. Основоположником ТРВЗ був письменник-фантаст, інженер за професією, Генріх Саулович Альтшуллер. Основні завдання своєї методики він визначив так: «…технічні системи постають і розвиваються не будь-як, а за певними законами, ці закони можна пізнавати і використовувати для свідомого – без багатьох «порожніх» спроб – розв’язання винахідницьких завдань. ТРВЗ перетворює продукування нових технологічних ідей в точну науку, розв’язання винахідницьких задач – замість пошуків всліпу – будується на системі логічних операцій». Дана методика використовується не тільки інженерами, а й лікарями, соціологами, біологами, журналістами, підприємцями.

Послідовником Альтшуллера став Михайло Шустерман. Він і запровадив цю методику у школах, а згодом і в дошкільних закладах. Завдяки даній методиці педагог разом з учнями може знаходити логічний вихід з будь-якої ситуації, а учень грамотно вирішувати свої проблеми.

Концептуальні положення ТРВЗ:

- теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;

- знання – інструмент, основа творчої інтуіції;

- творчими здібностями наділена кожна дитина (винаходити можуть всі);

- творчості, як і будь-якій діяльності, можна навчатись; навчати треба всіх.

Головні принципи ТРВЗ:

- розв’язання суперечностей;

- системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);

- вміння віднайти у даній ситуації резерв.

Реалізація творчих здібностей ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення. Це:

- метод спроб і помилок;

- прийом фантазування;

- метод асоціацій чи каталогу;

- мозковий штурм;

- метод фокальних об’єктів;

- метод фантограм (морфологічний аналіз);

- моделювання маленькими чоловічками;

- метод фантастичної проблеми;

- біном фантазії;

- оксюморон;

- символічна синектика;

- «Добре-погано»;

- метод емпатії;

- метод-оператор РЧВ (розмір, час, вартість).

Розглянемо детальніше декілька з них.

І. Метод спроб і помилок.

Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових рішень. До нього вдаються при розв’язанні завдань нижчого рівня, де можна перебрати близько двох десятків варіантів. Даний метод полягає в тому, що можна пропонувати будь-які рішення, якими б безглуздими вони не здавалися на перший погляд. Для молодшого школяра цей метод є першою посвятою у самостійну розумову діяльність, першим кроком у творчість. Н-д:

1. Як зняти з дерева кішку?

2. Як відучити цуценя гризти взуття?

3. Як позбутися поганої звички (н-д, гризти нігті)?

4. Як зробити приміщення групи більш зручним? та ін.

ІІ. Мозковий штурм.

Це колективний пошук нетрадиційних шляхів розв’язання проблеми. Його використовують при вирішенні більш складних творчих завдань. Наприклад: як написати записку мамі, якщо немає олівця? Пошуковий процес за цим методом має два етапи.

І етап. Група учнів (не більше 10) в бесіді висуває різні пропозиції. На цьому етапі дотримуються таких правил:

1. Висунуті думки і пропозиції не критикуються.

2. Заохочуються вільні асоціації: чим несподіваніші, тим краще.

3. Кількість запропонованих ідей має бути якомога більшою.

4. Висловлювані пропозиції можна комбінувати як завгодно.

ІІ етап. Критики оцінюють результати штурму і вибирають кращі пропозиції.

ІІІ. Прийоми фантазування:

- інверсія або зроби навпаки – зміни властивість, дію, принцип (н-д, як зміниться казка, якщо Попелюшка стане злою, а її сестри добрими?);

- збільшення або зменшення об’єкту (н-д, що буде, якщо колобка збільшити у декілька разів?);

- прискорення чи затримка (н-д, що буде, якщо на Землі перестануть рости рослини?);

- об’єднання чи роз’єднання (н-д, слон + качка = качон, слокачка тощо);

- безперервні процеси зробити такими, що перериваються і навпаки (Як зміниться середовище, якщо сонце світитиме постійно, а повітря подаватиметься частинами?);

- знищення чи відродження властивостей об’єкта (Кощій Безсмертний став смертний);

- зміна середовища, в якому перебуває об’єкт (н-д, колобок живе на 9 поверсі, як йому втекти?);

- живий об’єкт наділяється властивостями неживого і навпаки (книга заговорила).