Тип: множинний вибір — множинна відповідь

Завдання. Позначте речення зі вставними словами (окремі розділові знаки пропущено).

Варіанти відповідей:

а) Я справді вас не бачив.

б) Справді дурний язик голові не приятель.

в) Він справді хотів вступити до військового університету.

г) Буває вечірня зоря золота, буває рожева, а ця ось багрянисто-туманна (О. Гончар).

д) Буває собаки й самі бігають по полях (М. Вінграновсь­кий).

е) Буває часом сліпну від краси (Л. Костенко).

Тип: істина/хибність

Висловлення. Подане речення ускладнене відокремленим додатком.

Окрім головних наших завдань, ми добровільно взяли на себе нелегку місію реалізації Закону “Про мови…” (З газ.).

Тип: відповідність

Завдання. Розташуйте подані речення в такій послідовності.

1. Речення з однорідними присудками.

2. Речення з кількома рядами однорідних членів.

3. Речення з порівняльним зворотом.

4. Речення з відокремленими уточнюючими членами.

А. За ставком, на другому горбі, ховалася в деревах церква (М. Коцюбинський).

Б. Позад них визначались на чорній, як оксамит, землі рівненькі рядки буряків (М. Коцюбинський).

В. Козаков не роздягнувся, тільки розстебнув комір гімнастьорки (О. Гончар).

Г. Коло одної хати на вулиці й на подвір’ї стояла, сиділа й навіть лежала ціла юрба дядьків, жінок, парубків, дівчат, дітей (В. Винниченко).

Тип істина хибність

Висловлення. У поданому реченні всі означення є узгодженими.

Коли слухаєш народну пісню, та ще й у гарному, проникливому виконанні, її естетична природа постає в єдності пісенної мелодії, слова і таланту співака (С. Єрмоленко).

Тип: істина/хибність

Висловлення. Прикладка — різновид означення, що виражається іменником, узгодженим з означуваним іменником у відмінку й числі. Прикладка одночасно означає, характеризує й дає іншу, паралельну назву озна­чу­ваному.

Тип: множинний вибір — множинна відповідь

Завдання. Позначте односкладні неозначено-особові речення.

Варіанти відповідей:

а) Тепер розмовляємо про свої справи розсудливо, без поспіху й гарячки (І. Вільде).

б) Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т. Шевченко).

в) Плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… (П. Мирний).

г) Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (О.Довженко).

д) Схотілось сонця, веселого шуму ріки, теплого хатнього духу (М.Коцюбинський).

Тип: множинний вибір — множинна відповідь

Завдання. Позначте речення з двома рядами однорідних членів.

Варіанти відповідей:

а) Культура мови — це ще й загальноприйнятий мовленнєвий етикет: типові формули вітання, прощання, запрошення, прохання (З підручника).

б) Чому із уст твоїх не ллється сміх дзвінкий а вилітає вздих важкий і невеселий? (О.Олесь).

в) Слово давнє й слово нове, щойно зафіксоване, назва власна й загальна, вислів офіційно-діловий книжний і розмовний або поетичний, художній, тобто словообраз — усі ці явища перебувають у полі зору авторів (З підручника).

г) За Конституцією Україна не тільки проголошується соціальною державою, але й визначається ставленням до життя і здоров’я (З кн.. “Нова Конституція України. Огляд і коментарі”).

Тип: істина/хибність

Висловлення. Виділені слова в реченні можна вважати однорідними членами.

По зачіпках, по лавах, поза рушниками, навіть на новому килимі, що застеляв стіл, — скрізь німі танцюри-тіні (С. Васильченко).

Тип: відповідність

Завдання. Розташуйте подані речення в такій послідовності:

1. Просте, двоскладне, повне, поширене.

2. Просте, односкладне, повне, поширене.

3. Просте, двоскладне, повне, непоширене.

4. Просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

А. Не повернуть минулого ніколи (М. Рильський).

Б. Надходить дощ (Є.Плужник).

В. Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні…(Леся Українка).

Г. Високий соняшник на грядці журливо голову схилив (О.Пчілка).

Тип: відповідність

Завдання. Розташуйте подані визначення в такій послідовності:

1. Речення.

2. Словосполучення.

3. Пряма мова.

4. Цитата.

А. Це дослівне відтворення фрагмента іншого тексту зі збереженням усіх граматичних та стилістичних особливостей.

Б. Це мінімальна непредикативна одиниця синтаксису, утворена за нормами й правилами національної мови з двох чи більше лексично повнозначних слів на основі підрядного або сурядного зв’язку.

В. Це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена комунікативна мовна одиниця, в якій формується й виражається відносно самостійна думка, що відображає частину реальної дійсності й показує різні відношення повідомлюваного змісту до буття.

Г. Це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні і стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно.

Тип: відповідність

Завдання. Розташуйте односкладні речення в такій послідовності.

1. Номінативне речення. 2. Означено-особове речення. 3. Інфінітивне речення. 4. Узагальнено-особове речення.

А. А Муся з Котиком стоять на горбку і нашорошено, боязко поглядають навкруги (В. Винниченко). Б. Отак вибрав собі пару сіренький, отак знайшов собі щастя з чужою голубкою (В.Винничен­ко). В. Перші дні подорожі були як чудова весняна прогулянка (Я. Гри­май­­ло). Г. Освіта, наука, мистецтво, театр, побутова культура пов’язані з мовним вихованням (З підручника). Д. У нього не розживешся і серед зими льоду (Народна творчість). Е. Труди і дні. Віки й епохи. Ж.Думки, спресовані в слова (М. Лу­ків). З. Ой не впізнати отчої хати, ні зелен-саду, ані подвір’я (О. Підсуха). И. Для ілюстрації сказаного раніше наведемо декілька прикладів (З підручника).

Тип істина/хибність

Висловлення. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами фразеологічного типу на письмі не відокремлюються комами, наприклад: Він стояв посеред площі роззявивши рота від подиву.

Тип істина/хибність

Висловлення. У поданому реченні виділений курсивом уривок є вставленою конструкцією.

Подорожуючи за завданням Київської археологічної комісії по Волині, Поділлю і Київщині, Шевченко записав (про це є згадка і в повісті “Прогулка с удовольствием и не без морали”) чимало пісень (З посібника).

Тип: відповідність

Завдання. Оберіть відповідність типу відокремлених членів речення.

1. Відокремлена обставина.

2. Відокремлений додаток.

3. Відокремлене означення.

4. Відокремлена прикладка.

А. Ми, пілігрими вічності,, мандрівники, стомилися і дуже хочем пить (Л. Костенко).

Б. Осінь, увійшовши у свої права, повелась спочатку суворо, все чогось хмурилась, сльозилась, а потім пом’як­шала (Ю. Збанацький).

В. Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М.Стельмах).

Г. А тепер, замість крила парусника, Тоня й Віталій бачать вдалині, просто посеред затоки темну непорушну гору якусь (О. Гончар).

Тип: відповідність

Завдання. Розташуйте подані речення в такій послідовності.

1. Просте речення, ускладнене однорідними членами речення. 2. Просте речення, ускладнене відокремленими членами. 3. Просте речення, ускладнене вставними словами. 4. Просте речення, ускладнене звертанням.

А. Працював я, треба сказати, на совість (Ю. Збанаць­кий). Б. Дитино бідна, чого ти йшла від нас у край понурий? (Леся Українка). В. Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу (П. Мирний). Г. Дідона гірко заридала, і з серця аж волосся рвала, і розкраснілася, мов рак (І. Котляревський).

Тип: істина/хибність

Висловлення. Всі типи односкладних речень наявні в поданій класифікації:

- означено-особові речення;

- неозначено-особові речення;

- безособові речення;

- інфінітивні речення;

- номінативні речення.

Тип: істина/хибність

Висловлення. В поданому реченні є дієприслівниковий зворот.

Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. Нечуй‑Ле­виць­кий).