Роль асистента вчителя в забезпеченні навчальних та інших потреб учнів

У посадових обов’яз ках асистента вчи те ля, зазначених у додатку до лис та МОНмо лодь спорту від 25.09.2012 № 1/9–675, не вказується, хто несе остаточну та основну відповідальність за виконання навчально-виховного процесу у класі.

Проте зазначення таких виразів, як «разом з учителем, «допомагає», «співпрацюючи з учителем класу» то що, дає всі підстави вважати відповідальним за виконання навчально-виховного процесу в інклюзивному класі саме вчит ля, якому допомагає асис тент учи те ля.

Відповідно, учителі не повинні стави ти перед своїми асистентами завдань, які є прерогативою вчи те ля, — планування навчаль но-виховного процесу, оцінювання навчальних завдань учнів, що передбачає професійну інтерпретацію результатів їх виконання тощо. Натомість учитель може запропонувати асис тенту вчителя провести підбір навчальних завдань, які учень міг би виконати (але остаточне рішення про використання цих завдань прийматиме вчи тель); перевіряти вправи та тести на множинний вибір, інші види вправ/запитань, де учень повинен дати єдину вірну від по відь; зробити ксерокопії роздавальних ма те рі а лів, ви го то ви ти унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

Обов’яз ки вчителів та асистентів учителів: узагальнений виклад

ТАБЛИЦЯ

Роль асистента вчителя в за безпеченні потреб учнів по догляду за здоров’ям

Багато асистентів учителів працюють з учнями, яким про тя гом усього дня потрібні спеціальна медична допомога та догляд за ста ном здоров’я. Учите лі повинні розробити детальний план і вказати, які дії треба виконувати постійно і що робити в надзвичайних си ту а ці ях, а також те, хто відповідальний за затвердження цих дій та їх виконання. Згоду про надання будь-якої медичної допомоги учню можна отримати не тіль ки в бать ків, а й у медичних пра ців ни ків.

Співпраця асистента вчителя з іншими фахівцями: командний підхід

Для того щоб виростити дитину, потрібне ціле село.

Афри кан ське при слів’я

Оскільки діти з порушення ми розвитку ма ють багато специфічних потреб, важливо, щоби з дітьми працювала група фахівців різного профі лю. Одна людина не може займатись питаннями когнітивного, фізичного, соціального, мовленнєвого розвитку дитини, питаннями надання медичної підтримки тощо. Це може зробити лише команда різних фа хів ців, які ак тив но спів пра цю ють та об мі ню ють ся знан ня ми й ін фор ма цією.

Перш за все, членами такої команди повинні бути батьки, оскільки вони відіграють у житті дітей надзвичайно важливу роль і є першими вчителями й експертами своїх дітей. Наукові дослідження свідчать, що при командній роботі приймаються більш обґрунтовані та якісні рішення, а результати роботи кра ще, ніж у випадку індивідуальної роботи кожного члена ко ман ди.

Характеристики команди

Не завжди групу людей, які працюють разом, можна назвати командою. Для

цьо го необхідні такі ком по нен ти:

• Спільне бачення —чітке та узгоджене всіма членами ко ман ди бачення майбут ньо го дитини.

• Відда ність ідеї спіль ної ро бо ти —різні перспективи та здібності підвищують ефективність ко ман ди.

• Взаємозалеж ність —визначення спільних цілей, ро зу мін ня й цінування унікаль нос ті внеску кожного із членів ко ман ди.

• Спільна відповідальність —усі члени команди відповідають і звітуються за дії ко ман ди.

Попри те що пе да го ги скаржать ся на брак підтримки фа хів ців, часто учителі інклюзивних класів без ентузіазму сприймають ідею співпраці з іншими фахівцями. У зв’язку із браком підготовки до роботи в інклюзивному навчальному середовищі під час навчання у вищих педагогічних навчальних закладах вони можуть відчувати стурбованість, працюючи разом з корекційними педагогами та іншими фахівцями.

Багато дослідників визнають співпрацю як найбільш корисний і доступний ресурс, який є в розпорядженні педагогів системи загальної освіти. Установлення партнерських взаємовідносин з пе да го га ми спеціальної освіти та працівниками інших служб створює для педагогів системи загальної освіти підґрунтя для розуміння сильних і слабких сторін своїх учнів, у тому числі й учнів з особливими освітніми потреба ми, а також надає їм мож ли вість виробити чіткі вимоги до їх роботи у кла сі. Крім

того, учні з особливими освітніми потребами, які в результаті співпраці отримують додаткову підтримку, ма ють більше можливостей досягнути успіхів у загальноосвітніх кла сах.

Цілі та типи співпраці

Біль шість дослідників зазначають відповідні цілі співпраці, що ведуть до встановлення міцних робочих стосунків і покращення навчальних досягнень учнів з особ ли ви ми освіт ні ми по тре ба ми.

• Перша мета полягає у використанні різноманітних ме то дів викладання, які відповідають індивідуальним потребам уч нів. Багато рекомендацій корекційних пе да го гів або інших фахівців про задоволення потреб учнів з порушеннями розвитку стосується саме методів викладання, спрямованих на покращення навчальних досягнень усіх учнів.

• Друга мета — це забезпечення відповідних видів адаптації та модифікації, або зміни методів управління класом, що підходять для учнів з особливими освітніми по тре ба ми.

• Тре тя ме та полягає в загальному покращенні навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами. Спів ро біт ниц т во дає учителям та іншим фахівцям можливості використання своїх знань про найкращі практики та підходи, які відповідають рівню розвитку дитини з особливими освітніми потребами, для покращення якості викла дан ня.

Наши рекомендации