Методи вивчення соціальним педагогом творчої дитини

Здібності є якісною характеристикою кожної особистості. Високий рівень роз­витку здібностей слід вважати обдарова­ністю. Одночасно, обдарованість — це не лише своєрідне поєднання здібностей лю­дини, а ще й "своєрідний" сплав її особистісних характеристик. У звуяз-ку зі складністю психологічної структури обдарованості необхідно при її діагностиці визначити не лише рівень розвитку конкретного виду здібно­стей, а й "віднайти" риси характеру, які сприяють творчим успіхам осо­бистості: її внутрішні установки, мотиви, стиль поведінки, специфіку спілкування.

При розробці діагностичних процедур необхідно визначити міру спря­мованості особистості на навчальну діяльність, готовність до самостійності, вольового напруження, досягнення успіху. Здібна дитина з яскраво ви­раженою спрямованістю на творчий підхід до улюбленої справи, як пра­вило, виявляє при цьому підвищений розумовий тонус. Труднощі "вимі­рювання" цього тонусу полягають у наявних відмінностях між дітьми за показниками їхньої рухової експресії, нервової витримки, темпу та рит­му мислительної діяльності. Діагностичні характеристики, що є різними у дітей, наочно ілюструють відмінності у процесі їхньої мислительної діяльності та "стилю" працездатності. Усе це зобовуязує ретельно роз­робляти програми спостереження за процесом навчальної діяльності, за­лучати учнів до навчальних і творчих завдань.

При розробці програми спостереження за здібною дитиною необхід­но реєструвати такі показники її поведінки у пізнавальній діяльності, як:

1) наявність стійкої допитливості: дитина ставить багато запитань різного рівня складності й уміє їх правильно формулювати;

2) систематичний прояв пізнавальної активності: оперативна готовність до відповіді, дослідницька допитливість, прагнення до пошуку;

3) глибоке захоплення предметом пізнання та здатність до детально­го аналізу його ознак і функцій;

4) володіння чималим запасом лексики і прояв високої мовленнєвої продуктивності у спілкуванні.

У творчій діяльності здібних учнів має реєструватися наявність та­ких показників:

1) багато ідей, навіть фантастичних;

2) здатність запропонувати широкий спектр своїх варіантів розв'я-зання певного завдання;

3) вміння психологічно перебудовуватися, коли заважають умови або з'являються нові завдання;

4) схильність до винахідництва в ігрових та практичних ситуаціях, із проявом ири цьому власного оригінального підходу.

Матеріали спостережень, які проводяться в різноманітних шкільних ситуаціях (а також у родинах) дозволяють зібрати дані для попередньої й більш точної характеристики учнів. Важливо при цьому зіставляти такого роду відомості. Однак спостереження далеко не завжди подають нам інформацію про внутрішнє спонукання та стан здібної дитини в процесі її діяльності. У цьому плані необхідно використовувати методи опитування самого учня.

При складанні опитувальних листів, анкет, інтервую необхідно отри­мати довідку про динамічні характеристики як у самої здібної дитини, так і в конкретного кола експертів (батьків, учителів, ровесників). Важ­ливо зафіксувати через відповіді респондентів підвищену потребу особи­стості в розумових діях, схильність до занять з високою мірою захопле­ності, міру прояву її інтелектуальних та творчих поривань, кмітливість та винахідливість.

Розробка шкільними психологами й соціальними педагогами методич­них процедур діагностики здібностей мають на меті встановлення конк­ретного спектру умов, що впливають на розвиток обдарованої особис­тості. У цьому плані слід зрозуміти думки самих дітей щодо тих умов, за яких їм "добре думається", "добре працюється": індивідуально або в колективі, а також місце, час, настрій, особливості переживань, якщо є конкретні перешкоди тощо. Крім того, необхідно "дізнаватись" про дум­ки батьків, учителів, ровесників — свідків їхньої пізнавальної актив­ності та продуктивної діяльності.

Опитувальні листи можна підготувати з конкретного переліку тверд­жень, які розкривають характер дій батьків та вчителів і культивуються ними у процесі праці, спілкування та організації дозвілля дітей. Зміст тверджень має бути таким, щоб отримати інформацію про конкретну "технологію" родинного, дошкільного та шкільного виховання обдаро­ваної дитини, рівень психологічної культури та педагогічної майстер­ності педагогів. В опитувальний лист бажано включати не більше 10-15 тверджень. Найбільш значущими серед них можуть бути такі:

1) я допомагаю дитині будувати її особисті плани та підтримую її у прийнятті нею рішень;

2) я допомагаю дитині удосконалити результат її праці;

3) я забезпечую дитину книгами й матеріалами для її улюблених занять;

4) я заохочую дитину до вигадування історій та фантазування;

5) я підтримую в дитині прагнення знаходити проблеми та вирішува­ти їх;

6) я обговорюю з дитиною широке коло проблем;

7) я сприяю розвиткові у дитини позитивного бачення власних здібно­стей;

8) я відповідаю на всі запитання дитини зі всією щирістю й без роздратування;

9) я розробляю практичні завдання (експериментального характеру) з метою спрямування дитини на творчий пошук та досягнення успішних результатів.

Дані, отримані в результаті опитування батьків (учителів, вихова­телів), дозволяють визначити стиль, різноманітність способів, характер їхніх стосунків у спільній праці та під час спілкування з іншими дітьми. Одночасно такі матеріали дають можливість побачити риси характеру дитини.

Однак кожен з учнів постійно перебуває також і серед своїх ровес­ників. У шкільних ситуаціях думки ровесників, їхня оцінка та ставлення можуть багато змінити у її поведінці. Саме тому важливою є інформація однолітків при вивченні здібностей школяра. Так, при опитування ровес­ників дитині можна запропонувати перелік таких запитань:

1) назви коло друзів, з якими тобі подобається фантазувати, щось вигадувати, винаходити;

2) до яких своїх занять ти б запросив цих друзів?

3) у спільних заняттях з ровесниками найчастіше:

а) тобі "дістається" роль лідера;

б) тебе обирають лідером інші;

в) ти вибираєш сам роль лідера;

4) при обговоренні досягнутих результатів заняття (діяльності чи справи) оцінка кого із названих трьох — семи друзів для тебе є найваго­мішою, значущою, цікавою?

При розробці інтерв'ю зі здібною дитиною педагог, психолог має передбачити момент знайомства та ретельний аналіз її навчальних та творчих досягнень. Використовуючи метод інтерв'ю, можна глибше вив­чити бажання або прагнення здібної дитини діяти, стимулювати, контро­лювати та оцінювати себе саму. Такого роду інтерв'ю, па нашу думку, має охоплювати серед інших і такі запитання:

1) назви свої улюблені види занять (діяльності, справ) вдома, у школі, на вулиці;

2) кому із людей (дорослих, однолітків) ти віддаєш перевагу при обговоренні своїх планів, задумів, проблем?

3) чия оцінка є для тебе найбільш значущою вдома, у школі, па вулиці?

4) на кого ти найчастіше розраховуєш у складних або скрутних ситу­аціях вдома, у школі, па вулиці?

5) кого найчастіше ти прагнеш наслідувати у роботі, навчанні, по­ведінці?

Аналіз навчальної та творчої продуктивної діяльності дозволить соц­іальному педагогу й психологу отримати інформацію про джерела її твор­чого задуму, терміни виконання, причини переробки задуманого образу, міру задоволення від того, що власноручно зроблено, бажання рекламу­вати свій успіх. У ході аналізу навчальної та творчої діяльності дітей увага дослідника має акцентуватися па критеріальних ознаках, закладе­них у схему аналізу (як кількісного, так і якісного). У схему аналізу треба закладати ті критеріальні питання, що відбивають суть поняття ("оригінальність"). Мабуть, найбільші труднощі виникають під час виз­начення "почерку" майстерності, при оцінюванні якого завжди спостері­гаються великі розбіжності між експертами.

Оцінка творчого потенціалу за допомогою спостережень, опитувань, анкет та аналізу продуктивної діяльності не виключає застосування спец­іально розроблених експериментальних завдань, складання яких передба­чає оперативне збирання широкого кола інформації.